Рішення

від 08.02.2023 по справі 912/1792/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/1792/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К.,розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелікан-Про»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіктел»

про стягнення 588473,87 грн,

за участю:

- секретаря судового засідання Лещенка О.А.,

- представників: позивача Шараг О.В., відповідача не з`явився,

у с т а н о в и в:

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА

05.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Пелікан-Про» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіктел» про стягнення за договором № 1/07 від 25.07.2021 про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом 588473,87 грн заборгованості, з яких: 355000 грн основної заборгованості, 123374,96 грн пені, 98486,04 грн інфляційних та 11612,88 грн річних.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- на підставі договору про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1/07 від 25.07.2021 здійснив перевезення на загальну суму 355000 грн;

- Відповідач прийняв виконані послуги за актом № 661 від 25.09.2021, проте оплату у встановлені договором строки не виконав;

- оскільки Відповідач не виконав зобов`язання за договором з оплати вартості послуг, нарахував йому 123374,96 грн пені, 98486,04 грн інфляційних та 11612,88 грн річних.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ТА РІШЕННЯ

Ухвалою від 06.12.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та установив їм строки для подачі процесуальних заяв. Зокрема, Відповідач відзив на позов не подав.

Підготовче провадження суд здійснив у засіданні, яке відбулося 18.01.2023, а розгляд справи по суті 08.02.2023.

Розгляд справи здійснений без участі представника, оскільки він не прибув. Зокрема, ухвали про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи по суті повернулись до суду 15.12.2022 та 26.01.2023 відповідно з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Втім, кореспонденція направлялась за адресою Відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, суд вжив належні заходи щодо повідомлення Відповідача про заявлений до нього позов та його судовий розгляд.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ

25.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіктел», як Замовник, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Пелікан-Про», як Перевізник, уклали договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1/07 (а.с. 21-22), за умовами якого:

- Перевізник зобов`язується доставити довірений йому Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (пункт 1.1.);

- надані послуги перевезення затверджуються Сторонами двостороннім Актом здачі-приймання наданих послуг перевезення (пункт 2.1);

- Замовник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі проводити оплату наданих послуг та виконаних робіт (пункт 2.4.3);

- розрахунки між Перевізником та Замовником здійснюються відповідно до чинного законодавства шляхом оплати протягом 14 банківських днів з дати виставлення рахунку (пункт 3.1);

- за порушення термінів розрахунків Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 5.2).

Відповідно до Акту надання послуг № 661 від 25.09.2021 (а.с. 25), складеного між сторонами та підписаного представниками обох сторін, Позивач надав Відповідачу послуги перевезення на загальну суму 355000 грн.

Як слідує з Рахунку на оплату № 61 від 25.09.2021 (а.с. 24) Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату вартості послуг перевезення у сумі 355000 грн.

14.09.2022 за вих. № 14/09 Позивач направив Відповідачу претензію (а.с. 26-29) з вимогою сплатити вартість наданих послуг у розмірі 355000 грн, проте Відповідач її не виконав.

У зв`язку з несплатою наданих послуг Позивач нарахував 123374,96 грн пені, 98486,04 грн інфляційних та 11612,88 грн річних.

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН ТА ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА

Щодо правової природи договору та договірних відносин

У відповідності до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, визнається господарським зобов`язанням, а за змістом частини 2 цієї статті одним із видів господарського зобов`язання є майново-господарські зобов`язання.

Зокрема, відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, серед іншого, із господарського договору та інших угод.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір перевезення вантажу.

Так, згідно зі статтею 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1).

Положеннями частини 2 статті 307 ГК України установлені також вимоги до форми такого договору, а саме договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі і його укладення підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини 5 цієї ж статті умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Зокрема, відносини між автомобільними перевізниками та замовниками транспортних послуг регулюються серед іншого також положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» та «Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.

Так, за змістом статті 1 цього Закону під внутрішніми перевезеннями розуміються перевезення вантажів територією України без перетину державного кордону України, а послугою з перевезення вантажів є перевезення вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

У відповідності до статті 50 названого Закону договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

За пунктом 1 названих Правил договором про перевезення вантажів є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Таким чином, за договором № 1/07 від 25.07.2021, укладеним між сторонами, Позивач зобов`язався надати послуги з перевезення, а Відповідач сплатити їх вартість.

Так, акт надання послуг № 661 від 25.09.2021, складення якого відповідає умовам договору, та Рахунок на оплату № 61 від 25.09.2021 вказують на виконання Позивачем зобов`язань з перевезення на суму 355000 грн.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.

У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов`язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.

Отже, зобов`язання, які виникли між сторонами, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину Відповідача, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

Так, за пунктом 3.1 договору Відповідач мав сплатити вартість послуг перевезення протягом 14 банківських днів з дати виставлення рахунку.

За пунктом 1 Постанови Правління Національного Банку України № 580 від 20.09.2009 «Про затвердження Змін до Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями», банківський день - робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА або іншими міжнародними документами, затвердженими МТП.

У 2021 році Національний банк України визначив порядок роботи банківської системи України у зв`язку зперенесенням робочих дніву жовтні 2021 року. Так, день роботи банківської системи перенесено з п`ятниці 15 жовтня 2021 року на суботу 23 жовтня 2021 року.

Суд зазначає, що Позивач виставив рахунок на оплату 25.09.2021, у зв`язку з чим, з урахуванням вихідних та святкових днів, а також перенесення робочого дня 15.10.2021 на 23.10.2021, починаючи з 19.10.2021, у Відповідача виник обов`язок зі сплати вартості послуг, а у Позивача виникло право на отримання і стягнення такої вартості.

Водночас, суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки Відповідача, оскільки вона може бути наслідком не тільки суб`єктивних, але і об`єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.

У свою чергу, Відповідач не надав доказів існування об`єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання.

За таких обставин суд висновує, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості послуг перевезення у сумі 355000 грн у встановлений строк, порушив взяте на себе зобов`язання та під час судового розгляду не довів зворотного.

Щодо відповідальності за невиконання зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 123374,96 грн, суд зазначає, що згідно з частиною 1статті 199 ГК Українивиконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України.

Частиною 1статті 216 ГК Українипередбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2статті 217 ГК Українитакими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Так, згідно із частиною 1статті 230 ГК Україништрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Устатті 549 ЦК Україниконкретизовано визначеннятаких штрафних санкцій, а саме за частиною 3 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 5.2 договору сторони встановили можливість застосування пені у випадку порушення термінів розрахунку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Суд зазначає, що Позивач здійснив нарахування пені за період з 14.10.2021 по 15.11.2022, проте, як зазначалось, саме з 19.10.2021 у Відповідача виник обов`язок зі сплати вартості послуг, тому вірним періодом нарахування є з 19.10.2021 по 15.11.2022.

У зв`язку з цим, суд здійснив перерахунок пені за формулою: пеня = (заборгованість) х 2 х (ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х (кількість прострочених днів):100. За наслідками розрахунку пеня складає:

- 355000 грн (за період з 19.10.2021 по 09.12.2021) х 2 х 8,5 (ставка НБУ) : 365 днів х 52 дні : 100 = 8597,81 грн;

- 355000 грн (за період з 10.12.2021 по 20.01.2022) х 2 х 9 (ставка НБУ) : 365 днів х 42 дні : 100 = 7352,88 грн;

- 355000 грн (за період з 21.01.2022 по 02.06.2022) х 2 х 10 (ставка НБУ) : 365 днів х 133 дні : 100 = 25871,23 грн;

- 355000 грн (за період з 03.06.2022 по 15.11.2022) х 2 х 25 (ставка НБУ) : 365 днів х 166 днів : 100 = 80726,03 грн.

Таким чином сума пені, яка підлягає стягненню становить 122547,95 грн, як сума чисел 8597,81 грн, 7352,88 грн, 25871,23 грн та 80726,03 грн, натомість стягнення 827,01 грн пені задоволенню не підлягає.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 11612,88 грн та інфляційних у сумі 98486,04 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд здійснив розрахунок річних за період з 19.10.2021 по 15.11.2022 за формулою: річні = (заборгованість) х 3 % х (кількість прострочених днів): 365 (кількість днів у 2022 році), у зв`язку з чим річні складають 11466,99 грн, з розрахунку: 355000 грн х 3% х 393 дні (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2022 році) = 11466,99 грн.

Таким чином сума річних, яка підлягає стягненню становить 11466,99 грн, натомість стягнення 145,89 грн річних задоволенню не підлягає.

Суд перевірив розрахунок інфляційних, який здійснив Позивач, та зазначає, що він неправомірно до періоду розрахунку включив жовтень 2021 року, оскільки у Відповідача виник обов`язок зі сплати вартості послуг з 19.10.2021. За змістом висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, які він надав у пункті 26 постанови від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, якщо час прострочення у неповному місяціменше або дорівнює половині місяця, то за такий неповний місяцьінфляційна складова боргу не враховується.

Суд здійснив розрахунок інфляційних за формулою: сума заборгованості х індекс інфляції за період сума заборгованості = інфляційне збільшення.

Так, індекс інфляції за період з 19.10.2021 по 15.11.2022 становить 126,603119% з розрахунку: 100,8% (у листопаді 2021) х 100,6% (у грудні 2021) х 101,3% (у січні 2022) х 101,6% (у лютому 2022) х 104,5% (у березні 2022) х 103,1% (у квітні 2022) х 102,7% (у травні 2022) х 103,1% (у червні 2022) х 100,7% (в липні 2022) х 101,1% (у серпні 2022) х 101,9% (у вересні 2022) х 102,5% (у жовтні 2022). Інфляційне збільшення на суму заборгованості 355000 грн за період з 19.10.2021 по 15.11.2022 становить 94441,07 грн з розрахунку: 355000 грн х 126,603119% -355000 грн.

Таким чином сума інфляційних, що підлягає стягненню становить 94441,07 грн, натомість стягнення 4044,97 грн задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене суд висновує, що Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен за вказаних правових приписів сплатити Позивачу 11466,99 грн річних та 94441,07 грн інфляційних.

ВИСНОВКИ

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 355000 грн основної заборгованості, 122547,95 грн пені, 94441,07 грн інфляційних та 11466,99 грн річних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах. Натомість позовні вимоги про стягнення 827,01 грн пені, 4044,97 грн інфляційних та 145,89 грн річних задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжної інструкції № 1427 від 22.11.2022 сумі 8827,12 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 8752,08 грн, що складає 99,15% співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями238,240 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіктел» (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 60/1; ідентифікаційний код 43270169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелікан-Про» (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 18; ідентифікаційний код 4064698) 355000 грн основної заборгованості, 122547,95 грн пені, 94441,07 грн інфляційних, 11466,99 грн річних та 8752,08 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.02.2023

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Пелікан-Про» (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 18) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіктел» (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 60/1).