Рішення

від 09.02.2023 по справі 320/4428/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2023 року м. Київ справа №320/4428/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Броварської гімназії імені С.І. Олійника Броварської міської ради Київської області

до Північного офісу Держаудитслужби

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування висновку

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Броварська гімназія імені С.І. Олійника Броварської міської ради Київської області з позовом до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби України від 31.03.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-11-27-002970-с послуги з організації і забезпечення харчування учнів в Броварській гімназії ім. С.І. Олійника, унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель UA-2020-11-27-002970-с.

Позов мотивовано протиправністю висновку відповідача від 31.03.2021 про результати моніторингу закупівлі послуги з організації і забезпечення харчування учнів в Броварській гімназії ім. С.І.Олійника, унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, оскільки останній прийнято поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими насідками для прав, свобод та інтересів особи та цілей, на досягнення яких спрямований.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність оскаржуваного висновку, оскільки за результатами моніторингу закупівлі UA-2020-11-27-002970-с виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які відповідно зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 31.03.2021. Зокрема, за результатами здійснення моніторингу встановлено порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 21, пункту 3 частини 1 статті 31, частини 2 статті 32 та пункту 5 частини 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та відсутній документ, виданий відповідним органом, з інформацією про те, що фізична особа, яка є учасником, не була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи письмових пояснень на позовну заяву не надано.

Позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, жодним чином не спростовують аргументів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог, наведені у позовній заяві.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Броварською гімназією імені С.І. Олійника Броварської міської ради Київської області, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі тендерної документації (затвердженої рішенням тендерного комітету від 27.11.2020), проведено публічну закупівлю UA-2020-11-27-002970-с «Послуги з організації і забезпечення харчування учнів в Броварській гімназії імені С.І.Олійника, ДК 021:2015-55520000-1 Кейтерингові послуги». Інформація про публічну закупівлю розміщена на електронному майданчику «Прозоро» за посиланням:https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-27-002970-c.

Переможцем тендеру визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та 20.01.2021 між позивачем та переможцем укладено договір №05 про закупівлю послуг.

Відповідно до наказу Північого офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України від 19.03.2021 №203 «Про початок моніторингу закупівлі» розпочато моніторинг закупівель згідно переліку, в тому числі, щодо послуги з організації і забезпечення харчування учнів в Броварській гімназії імені С.І. Олійника, 858493.27 UAН, 55520000-1, ДК021, 1 послуга.

Начальником Північного офісу Держаудитслужби затверджено 29.03.2021 висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 29.03.2021 №120, згідно якого за результатами моніторингу встановлено порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 21, пункту 3 частини 1 статті 31, частини 2 статті 32 та пункту 5 частини 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

У констатуючій частині висновку встановлено, що в порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 21 Закону опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції. Також за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця умовам тендерної документації. Так, відповідно до п.5 Додатку №4 до тендерної документації переможець повинен надати у складі пропозиції документ (оригінал або документ в електронному вигляді або нотаріально завірену копію документа), виданий відповідним органом, з інформацією про те, що фізична особа, яка є учасником, не була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Проте, у складі пропозиції фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутня відповідна довідка Міністерства внутрішніх справ України.

З огляду на встановлені під час моніторингу порушення законодавства у сфері закупівель, пунктом 3 частини ІІ висновку зобов`язано позивача розірвати договір відповідно до законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Вважаючи протиправним висновок Північного офісу Держаудитслужби від 31.03.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-11-27-002970-с, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-XII).

Згідно частини першої статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Державна аудиторська служба України, відповідно до статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), пунктом 11 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону №922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини шостої статті 7-1 Закону №922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно частини 7 цієї статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини одинадцятої статті 7-1 Закону №922-VIII, якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Статтею 22 Закону №922-VIII встановлено вимоги до тендерної документації, в тому числі перелік відомостей, які мають в ній зазначатися (частина друга статті 22 Закону).

При цьому, абзацом першим частини третьої статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Досліджуючи оскаржуваний висновок на предмет його правомірності та обставини зафіксованих порушень замовником (позивачем) вимог Закону України "Про публічні закупівлі", суд звертає увагу на таке.

Обґрунтовуючи наявність порушень позивачем вимог пункту 8 частини 2 статті 21 Закону, відповідач зазначає, що опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції.

Так, у пункті 8 частини 2 статті 21 Закону визначено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Інформація про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, в оголошенні відсутня.

Втім, позивачем зазначено про відсутність у технічному завданні електронного майданчику закупівель не передбачає окремого поля для внесення в оголошення про проведення закупівлі інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та для внесення умов надання забезпечення тендерних пропозицій.

Відтак, відсутність у встановленій формі такої графи (поля), які б передбачали заповнення відомостей про мову тендерної пропозиції, свідчить про фізичну неможливість вказати таку інформацію.

Суд звертає увагу, що оголошення про проведення відкритих торгів формується автоматично, шляхом заповнення полів, тобто замовник має право заповнити інформацію, яка надається йому системою.

У свою чергу, аналіз письмових доказів свідчить про те, що, оголошуючи закупівлю, позивач не мав функціональної можливості розмістити інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, оскільки ДП «ПРОЗОРРО» не передбачало окремих полів для внесення в оголошення інформації про мову, якою мають бути підготовлені тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про неможливість розміщення інформацію про мови та умови забезпечення в оголошенні про закупівлю через неадаптованість функціоналу системи до чинної редакції Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того суд зауважує, що позивачем у тендерній документації, зокрема: у пункті 7 розділу 1 тендерної документації на закупівлю зазначено вичерпну інформацію про мову (мови), якою (якими) повинно бути складено тендерні пропозиції.

Вказані обставини у сукупності свідчать про заповнення опублікованого позивачем оголошення у максимальній відповідності визначеній технічним функціоналом системи відповідності про проведення відкритих торгів.

Суд вважає, що позивач, як користувач електронної системи закупівель, не може нести відповідальність у зв`язку із неприведенням цієї системи (електронного майданчика) у відповідність із вимогами статті 21 ЗУ «Про публічні закупівлі» в частині автоматичного формування документів належного змісту (оголошення про проведення відкритих торгів).

Щодо встановленого відповідачем порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 31, частини 2 статті 32 та пункту 5 частини 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначає таке.

Згідно пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема, переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.

За результатами проведення процедури торгів Замовником визначено переможцем фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та 20.01.2021 між позивачем та переможцем укладено договір №05 про закупівлю послуг.

Відповідачем у висновку зазначено, що в складі пропозиції фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутня відповідна довідка Міністерства внутрішніх справ України.

З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 в складі тендерної пропозиції, на виконання пункту 5 Додатку 4 до тендерної документації надано інформаційну довідку про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі.

Судом встановлено, що зазначена довідка була завантажена через електронну систему разом із тендерною пропозицією 28.12.2020.

Також, тана інформація відображається на веб-порталі «Прозорро». При цьому, у вказаній довідці містилась інформація про відсутність підстав, визначених у частинах 1 та 2 статті 17 Закону України.

Відтак, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як учасником торгів, виконано вимоги тендерної документації щодо тендерної пропозиції в частині підтвердження відсутності обставин, визначених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, суд зауважує, що додаток 4 тендерної документації не передбачає необхідності для учасника подання в складі тендерної пропозиції документу, виданого відповідним органом, з інформацією про те, що фізична особа, яка є учасником, не була/була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, сумісність з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 4 статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Мінекономіки в своєму листі №3304-04/34835-06 від 03.06.2020 надало офіційні роз`яснення щодо застосування ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», і зазначило, що підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від учасників процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель.

Згідно пункту 14 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 року № 166, відкритою для безоплатного цілодобового доступу до відомостей з Реєстру через офіційний веб-сайт Національного агентства є така інформація: 1) про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення: прізвище, ім`я, по батькові; місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення; склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення; вид покарання (стягнення); спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку; вид дисциплінарного стягнення; 2) про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру: найменування; юридична адреса, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; склад корупційного правопорушення, у зв`язку з вчиненням якого застосовано заходи кримінально-правового характеру; вид застосованих заходів кримінально-правового характеру.

Отже, замовник має можливість у вільному доступі дізнатися про учасників, переможців, зокрема, щодо: банкрутства, чи його судимості; корупційного правопорушення у сфері публічних закупівель.

Приймаючи до уваги, що підтвердження інформації щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII, міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, а тому може перевірятися Замовником самостійно, а також надання переможцем замовнику оригіналу довідки Міністерства внутрішніх справ України за №21013463470480397483 на бланку №1019567 від 13.01.2021, суд погоджується з доводами позивача, що у замовника були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця закупівлі за наведених відповідачем обставин.

При цьому логіко-граматичне тлумачення приписів статті 17 Закону вказує, що кінцева мета вимог, встановлених цією статтею, свідчить саме про встановлення певних фактів та відомостей під час процедури закупівлі, а не формального виконання приписів вказаної норми.

Крім того, суд наголошує, що статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Варто зазначити, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Більше того, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

На думку суду, при обранні способу усунення порушень Закону № 922-VІІІ відповідач має керуватись метою цього Закону, якою згідно з преамбулою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та принципами закупівель, якими є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

В оскаржуваному висновку відповідачем не обґрунтовано обраного ним виду зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, не наведено наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи Закону № 922-VIII, та аргументів, чому в цьому конкретному випадку єдиним можливим способом усунення виявлених, на думку відповідача, порушень, є розірвання договору.

Висновок відповідача також не містить інформації про встановлені моніторингом обставини, які за визначеними в статті 651 Цивільного кодексу України загальними нормами щодо зміни або розірвання договору є підставою для розірвання укладеного позивачем з переможцем процедури закупівлі договору, або за визначеними в частині першій статті 43 Закону N 922-VІІІ підставами свідчать про нікчемність договору про закупівлю.

Так, відповідачем під час складення спірного висновку не надано оцінки наявності чи відсутні, як правових так і договірних підстав для розірвання вказаного договору, тому, як наслідок, відсутнє й право відповідача вимагати розірвання договору.

Відповідачем не наведено доказів, що виявлені ним порушення слід кваліфікувати як істотне порушення договору.

Крім того, судом не встановлено правомірності виявлених відповідачем під час моніторингу порушень.

Отже, спонукання позивача до розірвання договору може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

При цьому суд зазначає, що зміст спірного Висновку, який є індивідуально-правовим актом, його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але ж і для переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

Аналогічну правову позицію викладена у постанови Верховного Суду від 02 квітня 2020 року по справі № 400/2165/19.

Згідно визначального рішенням Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися згідно із законом, воно повинне мати легітимної мети та бути необхідним у демократичному суспільстві.

Якраз необхідність у демократичному суспільстві і містить у собі конкуруючий приватний інтерес, зумовлюється причинами, що виправдовують втручання. Причини такого втручання у свою чергу мають бути відповідними і достатніми. Для такого втручання має бути нагальна суспільна потреба, а втручання має бути пропорційним законній меті.

Іншими словами, є сукупність умов для втручання держави у права і свободи особи: згідно із законом; має легітимну мету; є необхідним у демократичному суспільстві; є пропорційним законній меті.

Надмірне та невиправдане обмеження прав особи є втручанням, яке не переслідує легітимної мети та не є необхідним у демократичному суспільстві.

За наведених обставин вимоги відповідача слід кваліфікувати як такі, які не мають легітимну мету та не є необхідним у демократичному.

Крім того, ураховуючи наслідки моніторингу у вигляді розірвання договору, який на момент складання висновку був укладений позивачем з фізичною особою-підприємцем, суд, за установлених у цій справі обставин, вважає непропорційними вжиті контролюючим органом заходи стосовно допущених іншим учасником торгів порушень, що в цілому не вплинули на їхні результати, а частина виявлених під час моніторингу порушень, не знайшли підтвердження під час розгляду справи та не призвели до негативних наслідків

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 27.05.2021р. у справі № 520/646/19.

Більше того, судом встановлено, що в оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі не зазначено про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Держаудитслужби про припинення укладеного за результатами закупівлі договору.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформлені тендерної документації, у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.

Отже, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо розірвання договору, укладеного за результатами проведених торгів, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби України від 31.03.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-11-27-002970-с послуги з організації і забезпечення харчування учнів в Броварській гімназії ім. С.І. Олійника, унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель UA-2020-11-27-002970-с.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.04.2021 №55267970.

Враховуючи задоволення позовних вимог сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Північного офісу Держаудитслужби, становить 2270,00 грн.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Броварської гімназії імені С.І. Олійника Броварської міської ради Київської області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби України від 31.03.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-11-27-002970-с послуги з організації і забезпечення харчування учнів в Броварській гімназії ім. С.І. Олійника, унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель UA-2020-11-27-002970-с.

Стягнути на користь Броварської гімназії імені С.І. Олійника Броварської міської ради Київської області судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Північного офісу Держаудитслужби України.

Позивач: Броварська гімназія імені С.І. Олійника Броварської міської ради Київської області (ідентифікаційний номер: 22208557, місце знаходження:07400, Київська область, м. Бровари, вул. Сергія Москаленко, 3-А);

Відповідач: Північний офіс Держаудитслужби України. (ідентифікаційний код: 40479560 місцезнаходження:04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців 18).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.