Постанова

від 09.02.2023 по справі 160/9394/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/9394/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року (м. Дніпро, суддя Рянська В.В.) у справі № 160/9394/22

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

встановив:

У липні 2022 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз» (далі відповідач або скаржник), в якому просило стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік у розмірі 109 157,69 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

В подальшому, 07.11.2022 відповідачем було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання, в якому відповідач просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі № 160/9394/22 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/9394/22 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМАЗ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги відповідача мотивовано, зокрема тим, що приписи ст. 134 КАС України передбачають можливість здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених у справах, де позивачем виступає суб`єкт владних повноважень.

З огляду на це, відповідач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання відповідача повністю.

Позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

В ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року суд зазначив, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено порядку розподілу судових витрат відповідача, у тому числі витрат на правничу допомогу адвоката, у разі відмови в позові. Відтак, суд першої інстанції вказав на відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат відповідача на правничу допомогу адвоката.

Суд апеляційної не інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини 3 цієї ж статті для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно приписів ч.7 ст. 134 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

31.10.2022 судом у справі № 160/9394/22 ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову суб`єкта владних повноважень - Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМАЗ» адміністративно-господарських санкцій.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що аналіз приписів ст. 134 КАС України дає підстави для висновку, що вказана стаття передбачає можливість здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем у справах, де позивачем виступає суб`єкт владних повноважень.

Відтак, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат відповідача на правничу допомогу адвоката.

Зі змісту матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано до суду копії: договору між позивачем та Адвокатським об`єднанням «НОВУМ» від 02.12.2019, додаткової угоди від 26.11.2021 №1 до договору від 02.12.2019, додаткової угоди від 24.06.2022 №2 від 02.12.2019, Акту виконаних (наданих) послуг від 02.11.2022 згідно договору про надання правової допомоги від 02 грудня 2019 року та додаткової угоди №2 від 24 червня 2022 року по адміністративній справі №160/9394/22 в суді першої інстанції (Дніпропетровській окружний адміністративний суд), адвокатського запиту від 27.06.2022 вих. №27/06/22-3 та доказу його направлення засобом поштового зв`язку.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди від 24.06.2022 №2 до договору від 02.12.2019 за представництво інтересів клієнта у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, клієнт сплачує об`єднанню гонорар у розмірі 10000,00 грн. протягом п`яти днів від дати винесення судом першої інстанції рішення по справі.

Зі змісту акту виконаних (наданих) послуг від 02.11.2022 до договору про надання правової допомоги від 02 грудня 2019 року вбачається, що сторони узгодили наступний обсяг наданих послуг:

- вивчення та аналіз доводів позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, вартість 1000,00 грн.;

- формування та узгодження правової позиції клієнта щодо позовних вимог Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, вартість 1000,00 грн.;

- складення та подання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості адвокатського запиту від 27.06.2022 вих. №27/06/22-3, вартість 1500,00 грн.;

- аналіз та вивчення відповіді Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 07.07.2022 №12/11-1659 та доданих до неї документів, вартість 500,00 грн.;

- складення та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзиву на позову заяву по справі №160/9394/22, вартість 6000,00 грн.

Також, матеріали справи містять копію платіжного доручення №1242 від 04.11.2022 на суму 10000,00 грн., яким підтверджено оплату правової допомоги за договором від 02.2019 та додаткової угоди №2 до цього договору.

Апеляційний суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року та від 08 лютого 2022 року у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Колегія суддів зазначає, що визначення співмірності витрат є саме оціночною діяльністю суду.

Апеляційний суд враховує предмет спору, а також те, що дана справа є справою незначної складності, розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а отже не потребує від адвоката значних зусиль. Крім того, судова практика у цій категорії спорів є чисельною та сталою.

З урахуванням співмірності та пропорційності витраченого часу, складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, зважаючи на предмет спору, колегія суддів дійшла висновку про те, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості витрат позивача у суді першої інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Відповідно до частин 1 - 4 ст. 317 КАС України судове рішення суду першої інстанції може бути змінено шляхом доповнення або зміни його мотивувальної та (або) резолютивної частини у разі: 1) неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про часткове задоволення клопотання позивача.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз» задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі № 160/9394/22 скасувати.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз» про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/9394/22 задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 25005978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз» (код ЄДРПОУ 31049271) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) у зв`язку з розглядом справи у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. В задоволені іншої частини клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз» відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 25005978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз» (код ЄДРПОУ 31049271) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за подання апеляційної скарги.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко