Постанова

від 09.02.2023 по справі 580/4210/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4210/22 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ТИМОШЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий центр-Гарант» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий центр-Гарант» до Черкаської митниці Держмитслужби про про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий центр-Гарант» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці Держмитслужби, в якому просило:

1) визнати протиправною бездіяльність Черкаської митниці Держмитслужби України щодо невідновлення преференційного режиму відносно товару телескопічного навантажувача, бувшого у використанні, марки JCB, модель 531-70 AGRI PLUS, рік випуску 2013, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 в комплекті з вилами палетними, згідно митної декларації від 30.08.2017 № UA902050/2017/506171;

2) зобов`язати Черкаську митницю Держмитслужби України відновити преференційний режим до товару згідно митної декларації від 30.08.2017 № UA902050/2017/506171.

Позов обґрунтовано тим, що ним було оформлено Митну декларацію №UA902050/2017/506171 на телескопічний навантажувач, бувший у використанні, марки JCB, модель 531-70 AGRI PLUS, рік випуску 2013, та з метою підтвердження країни походження товару, позивач надав декларацію відповідності на товар, видану виробником - JCB excavators limited lakeside works, rocester uttoxeter, United Kingdom ST 14 5JP (Великобританія), проте відповідач, в період з 09.12.2019 по 05.07.2022 не здійснив жодних дій щодо відновлення режиму вільної торгівлі, у т.ч. не надав жодної інформації щодо цього.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що надані ним документи чітко вказують, що розмитнюваний товар - навантажувач, марки JCB, модель 531-70, серійний/ ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , рік випуску 2013, виготовлений JCB excavators limited, з зазначенням адреси виробництва Лейксайд Воркс, Ростер, Уттоксетер, Сполучене Королівство ST 14 5JP (Великобританія).

На думку апелянта, сумніви щодо походження навантажування з країни європейського походження є безпідставними, при цьому декларація відповідності має прямий та беззаперечний зв`язок із задекларованим скаржником товаром, що вказує на приналежність товару до відповідної країни у розумінні Розділу ІІ Країна походження товару Митного кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем вказано про те, що до товарів може бути відновлено режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за умови подання митниці: сертифіката з перевезення товарів EUR.1 протягом чотирьох місяців з дати видачі його у країні-експорту, але не пізніше 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми; декларації інвойс протягом чотирьох місяців з дати видачі її у країні-експорту, але не пізніше двох років ввезення товарів, яких вона стосується від дня виникнення надміру сплаченої суми.

Враховуючи, що наданий позивачем сертифікат EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 не може бути застосований для підтвердження преференційного походження товару на умовах Угоди про асоціацію з ЄС, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

У відповіді на відзив позивачем звернуто увагу на те, що відповідач безпідставно вказує про наявність листа уповноваженого органу Польщі від 16.03.2022 № 3001-ІОС.4331.104.2019, викладеного іноземною мовою, як підставу відмови скаржнику у відновленні режиму вільної торгівлі, оскільки відповідач жодного разу не прокоментував наявність задокументованих фактів про місце (країну) виготовлення розмитнюваного Товару.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий центр - Гарант» придбало у фірми «Polmag» Magdalena Janiak, Arkadiusz Lis Spolka Cywilna, 63-500 Ostrzeszow, ul. Powstancow Wielkopolskich, 31, Польща, NIP PL 5140337328 на підставі Контракту № PL-18 (купівлі-продажу) від 28.11.2016 та виставленого останнім рахунку-фактури № FE/3/2017/08 від 10.08.2017, телескопічний навантажувач, бувший у використанні, марки JCB, модель 531-70 AGRI PLUS, рік випуску 2013, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 в комплекті з вилами.

У свою чергу, 30.08.2017 позивачем проведено розмитнення вказаного товару, що підтверджується електронною митною декларацією UА902050/2017/506171, сплачено митні платежі в повному обсязі та товар випущений до вільного обігу на митній території України.

23 листопада 2017 року позивач звернувся до Черкаської митниці ДФС України з листом вих. № 53, в якому просив долучити до переліку документів Митної декларації Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AN 0273163 від 31.10.2017, що підтверджує походження товару та просив відновити режим вільної торгівлі (преференційний режим) по відношенню до останнього.

Черкаська митниця листом №1321/10/23-70-19-01-43 від 01.12.2017 проінформувала позивача про неможливість відновити (застосувати) режим вільної торгівлі, адже наданий Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AN 0273163 від 31.10.2017 має неточності щодо дати рахунку-фактури (FAKTURA) № FE/3/2017/08, а також зазначений сертифікат, який був виданий пізніше в графі 7 не містить напису англійською мовою: «Issued Retrospectively».

11 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 58, в якому просив повернути оригінал сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AN 0273163 від 31.10.2017 для усунення неточностей та отримання нового, оформленого належним чином.

Як наслідок, 14.05.2018 позивачем отримано новий сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AN 0284466 від 14.05.2018.

18 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 20, в якому просив відновити режим вільної торгівлі до товару на підставі нового сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AN 0284466 від 14.05.2018

Разом з тим, при розгляді сертифіката EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 у відповідача виникли сумніви щодо преференційного статусу походження товару, зазначеного у сертифікаті, та інших вимог Протоколу І у зв`язку з неідентифікацією партії товару, на яку виданий сертифікат, а саме:

- зазначені в митній декларацій країни відправлення від 24.08.2017 № 17PL394010E0309156 та в автомобільній накладній CMR від 24.08.2017 А № 906883 вантажоотримувач товару SOO «Gumagroeksport» та вага брутто товару « 6800 кг» не відповідають інформації, зазначеній в сертифікаті EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 та у зовнішньоекономічному контракті від 28.11.2016 № PL-18;

- наявні розбіжності у наданих інвойсах, в тому числі з коригуючим інвойсом від 10.08.2017 №FE/3/2017/08;

- у графі 11 сертифіката EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 виявлено 2 різних рахунки-фактури, виставлених компанією «Polmag» Magdalena Janiak: на адресу ТОВ «Агропромисловий центр - Гарант», та на адресу «Gumagroeksport»;

- у графі «вантажоотримувач» МД країни експорту зазначене підприємство SOO «Gumagroeksport» замість SOO Agropropushlennuy Center -Garant».

Надалі, 24.05.2019 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 14, в якому просив повідомити результати відновлення режиму вільної торгівлі.

Листом №771/10/23-70-19-01-43 від 21.06.2019 відповідачем проінформовано позивача про те, що у зв`язку з наявністю обґрунтованих сумнівів в статусі походження ввезеного ним товару та на підставі статті 33 розділу VI Протоколу 1 Угоди від 16 вересня 2014 року № 1678 - VII, листом митниці від 31.07.2018 № 1081/8/23-70-19-01-35 направлений запит до уповноважених органів Польщі з метою перевірки заявленої країни походження товару та можливості застосування преференції по сплаті ввізного мита на підставі наданого Сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466.

У той же час, відповідач листом №891/10/23-70-19-01-43 від 29.07.2019 проінформував позивача про те, що під час перевірки Сертифікату EUR.1 були виявлені розбіжності у документах, зазначених у сертифікаті, та документах, що надавались для його видачі, у зв`язку з чим у митниці виникли обґрунтовані сумніви для проведення перевірки наданого підтвердження походження. Питання відновлення режиму вільної торгівлі до ввезеного товару знаходиться на контролі митниці. Згідно листа Державної фіскальної служби України від 16.07.2019 №33237/6/99-99-04-01-15 після надходження відповіді Митної адміністрації Республіки Польща результати перевірки зазначеного сертифіката будуть направлені митниці для розгляду й інформування позивача (Лист №891/10/23-70-19-01-43 від 29.07.2019 додається).

13 листопада 2019 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 31, в якому наголосив, що поданий Сертифікат EUR.1 оформлений відповідно до вимог Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів співробітництва», з урахуванням неточностей, озвучених відповідачем в листі №1321/10/23-70-19-01-43 від 01.12.2017, та митний орган 09.12.2019 повідомив позивача, що станом на дату відповіді інформації щодо надходження відповіді від митних органів Польщі від Державної фіскальної служби України не надходило.

05 липня 2022 року у зв`язку з тривалою відсутністю відповіді, позивач знову звернувся до відповідача із заявою про відновлення режиму вільної торгівлі (преференційний режим) вих. № 2, в якій просив відновити режим вільної торгівлі до ввезеного товару, про що проінформувати в найкоротший строк.

Державна митна служби України листом №15/15-03-01/13/2499, проінформувала, що у відповідь на запит Державної фіскальної служби України щодо перевірки Сертифiкату EUR.1 Держмитслужбою було отримано лист уповноваженого митного органу Польщі від 16.03.2022 № 3001- ІОС.4331.104.2019 за результатами проведеної перевірки та вказано, що експортером не доведено походження товару. Зазначений у сертифікаті товар не може вважатися таким, що походить із Європейського Союзу відповідно до Доповнення І до Конвенції, і до нього не може бути застосовано преференційний режим».

26 серпня 2022 року позивач, з метою підтвердження преференційного статусу товару, листом вих. № 4, направив відповідачу декларацію відповідності на товар, видану Виробником, з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, яка підтверджує, що Виробником навантажувача марки JCB, модель 531-70 AGRI PLUS, рік випуску 2013, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , є JCB excavators limited lakeside works, адреса виробництва якого Rocester uttoxeter, United Kingdom ST 14 5JP, тобто Великобританія.

У відповідь на вище вказану заяву, відповідач листом №7.27-1/15-01/13/2340 коментарів щодо Декларації відповідності виробника не надав, у відновленні режиму вільної торгівлі з ЄС відмовив.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сертифікат EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 не може бути застосований для підтвердження преференційного походження товару на умовах Угоди про асоціацію з ЄС, відтак режим вільної торгівлі на умовах Угоди про асоціацію з ЄС до товару «телескопічний навантажувач JCB 531-70 AGRI PLUS, бувший у використанні», ввезеного ТОВ «Агропромисловий центр - Гарант» за митною декларацією від 30.08.2017 № UA902050/2017/506171 не може бути відновлений на підставі сертифіката EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466.

З огляду на вказане, відповідач обґрунтовано відмовив у відновленні преференційного режиму до товару згідно митної декларації від 30.08.2017 № UA902050/2017/506171.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За приписами частини першої статті 44 Митного кодексу України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України (частина друга статті 44 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

У свою чергу, у силу вимог приписів статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

При цьому, декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Статтею 44 МК України встановлено випадки обов`язкового подання сертифіката про походження товару.

Так, частиною третьою статті 44 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково:

1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;

2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорт», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо:

1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу;

2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII цього Кодексу;

3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування;

4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;

5) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України;

6) через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об`єктах України, які розташовані в полярних регіонах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що знаходяться у сфері наукових інтересів України (частина четверта статті 44 Митного кодексу України).

З огляду на викладене вбачається, що необхідною умовою для незастосування особливих видів мита є подання органам доходів і зборів документів, що підтверджують країну походження товару, до яких віднесено сертифікат про походження товару, засвідчену декларацію про походження товару, декларацію про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

При цьому, слід зауважити, що Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 № 1678-VII, ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Згідно із ст.ст. 26, 31 глави 1 Розділу IV Угоди положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами - 2, що походять з територій Сторін.

Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).

Сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв`язку з вивезенням товарів на іншу територію.

Згідно зі ст. 13 Протоколу 1 до Угоди преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовуються лише до товарів, які виконують умови цього Протоколу, транспортованих безпосередньо між Європейським Союзом та Україною. Проте товари у складі однієї партії можуть бути транспортовані через інші території з перевантаженням або тимчасовим зберіганням на цій території (за необхідності) за умови постійного перебування цих товарів під наглядом митних органів у країні транзиту чи зберігання, і якщо з цими товарами не виконуватиметься жодних операцій окрім розвантаження, перевантаження та заходів, необхідних для збереження в належному стані.

Товари, що походять з певної країни, можуть бути транспортовані по трубопроводу через територію країн, іншої, ніж країни Європейського Союзу та України.

Приписами ст. 16 Протоколу 1 до Угоди передбачено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

У відповідності до статті 17 Протоколу 1 до Угоди сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Згідно пункту 1 ст. 16 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу, відповідно, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Статтею 18 Протоколу 1 передбачено випадки видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 після експорту товару, якщо:

(a) він не був виданий під час експортування через помилки чи ненавмисний недогляд або через особливі обставини; або

(b) було доведено перед митними органами, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 був виданий, але не прийнятий під час імпортування з технічних причин.

Строк дії сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та декларації інвойс складає чотири місяці з дати видачі у країні експорту, які повинні бути надані в межах зазначеного періоду митним органам країни імпорту (стаття 24 Протоколу 1).

Таким чином, до товарів може бути відновлено режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за умови подання митниці: сертифіката з перевезення товарів EUR.1 протягом чотирьох місяців з дати видачі його у країні-експорту, але не пізніше 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми; декларації інвойс протягом чотирьох місяців з дати видачі її у країні-експорту, але не пізніше двох років ввезення товарів, яких вона стосується від дня виникнення надміру сплаченої суми.

Аналіз наведених норм міжнародного законодавства та законодавства України дає підстави для висновку, що однією із передумов для використання переваг, передбачених Угодою про асоціацію, є надання документа, що підтверджує походження товару, зокрема сертифіката з перевезення товару EUR.1.

Згідно із статтею 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Статтею 33 Протоколу 1 до Угоди передбачено порядок такої перевірки підтверджень походження товарів. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

З огляду на викладене, міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду сертифіката EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 у відповідача виникли сумніви щодо преференційного статусу походження товару, зазначеного у сертифікаті, та інших вимог Протоколу І у зв`язку з неідентифікацією партії товару, на яку виданий сертифікат, а саме:

- зазначені в митній декларацій країни відправлення від 24.08.2017 № 17PL394010E0309156 та в автомобільній накладній CMR від 24.08.2017 А № 906883 вантажоотримувач товару SOO «Gumagroeksport» та вага брутто товару « 6800 кг» не відповідають інформації, зазначеній в сертифікаті EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 та у зовнішньоекономічному контракті від 28.11.2016 № PL-18;

- наявні розбіжності у наданих інвойсах, в тому числі з коригуючим інвойсом від 10.08.2017 №FE/3/2017/08;

- у графі 11 сертифіката EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 виявлено 2 різних рахунки-фактури, виставлених компанією «Polmag» Magdalena Janiak: на адресу ТОВ «Агропромисловий центр - Гарант», та на адресу «Gumagroeksport»;

- у графі «вантажоотримувач» МД країни експорту зазначене підприємство SOO «G Gumagroeksport» замість SOO Agropromushlennuy Center-Garant».

Враховуючи вищезазначене, з метою перевірки заявленої країни походження товару та застосування преференції по сплаті ввізного мита, на підставі п. 1 ст. 33 розділу VI Протоколу I Угоди про асоціацію з ЄС, а також у зв`язку з тим, що виникли обґрунтовані сумніви в достовірності інформації, що міститься у сертифікаті EUR. 1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 митницею ініційовано здійснення подальшої перевірки цього сертифіката шляхом направлення запитів до митних органів Республіки Польщі.

Таким чином, преференційний режим на підставі звернення ТОВ «Агропромисловий Центр - Гарант» від 18.05.2018 №20 не застосований у зв`язку з проведенням подальшої перевірки підтвердження преференційного походження товару на підставі наданого сертифіката EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 та очікуванням відповіді на запит.

Листом Держмитслужби від 23.03.2022 15/15-03-01/7/1117 на Черкаську митницю надійшла відповідь уповноваженого митного органу Польщі від 16.03.2022 № 3001- ІОС.4331.104.2019 на запит щодо перевірки преференційного походження товару, зазначеного у сертифікаті EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466.

За результатами перевірки, проведеної уповноваженим органом Польщі стосовно преференційного статусу походження товару, зазначеного у сертифікаті EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466, встановлено, що експортером не доведене походження товару, у зв`язку з чим товар не підпадає під пільговий тарифний режим.

Таким чином, сертифікат EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466 не може бути застосований для підтвердження преференційного походження товару на умовах Угоди про асоціацію з ЄС.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що режим вільної торгівлі на умовах Угоди про асоціацію з ЄС до товару «телескопічний навантажувач JCB 531-70 AGRI PLUS, бувший у використанні», ввезеного ТОВ «Агропромисловий Центр - Гарант» за митною декларацією від 30.08.2017 № UA902050/2017/506171 не може бути відновлений на підставі сертифіката EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466.

З огляду на те, що митним органом здійснювалися заходи з проведенням подальшої перевірки підтвердження преференційного походження товару на підставі наданого сертифіката EUR.1 від 14.05.2018 № PL/MF/AN 0284466, шляхом направлення відповідних запитів до уповноваженого органу Польщі, а тому доводи позивача про бездіяльність відповідача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Отже, відповідач обґрунтовано відмовив у відновленні преференційного режиму до товару згідно митної декларації від 30.08.2017 № UA902050/2017/506171.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

З аналізу статті 2 Протоколу 1 вбачається, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Наведена норма дає підстави вважати, що якщо товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені повністю у Європейському Союзі, можуть вважатися такими, що походять з Європейського Союзу за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

За змістом статті 6 Протоколу 1 та статті 2 цього Протоколу товари, які не є повністю виробленими у вказаній країні, вважаються достатньо обробленими або переробленими у ній, якщо виконуються умови, наведені у Додатку II до цього Протоколу.

При цьому, відповідно до статті 33 Протоколу 1 до Угоди саме результати перевірки підтверджень походження товару, є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 11 квітня 2022 року (справа №260/2805/20) відхиляються колегією суддів, з огляду на те, що у межах наведеного судового рішення спір між сторонами виник за інших фактичних обставин.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий центр-Гарант» - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук