Постанова

від 08.02.2023 по справі 826/3538/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №826/3538/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року, прийнятого у порядку спрощеного провадження, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сінта-Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №191261514, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінта-Трейд» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 22.02.2018 №1912615141, яким було зменшено розмір від`ємного значення податку а додану вартість в сумі 333 334 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» відповідач звертає увагу на наступне:

баланси, звіти про фінансові результати, фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва та декларації з податку на прибуток ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації;

податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації.

В результаті податковим органом встановлено відсутність у ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» будь-яких основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві. Отже, у ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» відсутні достатні трудові ресурси та матеріальні засоби для здійснення фінансово-господарських операцій згідно вищевказаного договору.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «БРОНКС» відповідач звертає увагу на наступне:

баланси, звіти про фінансові результати, фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва та декларації з податку на прибуток ТОВ «БРОНКС» до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації;

податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації.

Отже, аналізом інформації баз даних податковим органом встановлено відсутність у ТОВ «БРОНКС» будь-яких основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено наступне:

ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 31.07.2017 справа №761/26311/17. Провадження №1-кс/761/16638/2017: «... на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, співробітниками ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві встановлено та допитано службових осіб ТОВ «БРОНКС», який повідомив що зареєстрував підприємство за грошову винагороду та фактично не здійснював господарську діяльність»;

ухвала Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2018 справа №757/3176/18-к: «... в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства з ознаками «фіктивності» ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» (код 41380072), ТОВ «НОРДФОКС» (код 41227840), ТОВ «ЮНІСТРІМ» (код 41227656), ТОВ «БРОНКС» (код 41051533), ТОВ «БІСЕНТ» (код 40752460) та ТОВ «ДВГ.ОПТ» (код 40700501) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання.».

Крім того, відповідач просить здійснювати розгляд даної справи в судовому засіданні.

20.01.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Позивач вважає, що порушення податкового законодавства контрагентами другого та третього порядку не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними договорами.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СІНТА-ТРЕЙД», станом на період проведення перевірки перебувало на обліку в ГУ ДФС у м. Києві (Шевченківський район). Види діяльності позивача: 45.31 Роздрібна торгівля деталями та приладдями для автотранспортних засобів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Так, між ТОВ «СІНТА-ТРЕЙД» (замовник) та ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» (виконавець) укладено договір про надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу від 01.01.2017 року №ПА-3101.

01.02.2017 укладений договір надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу №БР-01/02/17 між ТОВ «СІНТА-ТРЕЙД» (замовник) та ТОВ «БРОНКС» (виконавець).

29.01.2018 начальником ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпунктів 78.1., 78.1.4 статей 78, 79 Податкового кодексу України прийнято наказ №1474, яким посадовій особі контролюючого органу доручено провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків ТОВ «СІНТА-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39958630) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» (код ЄДРПОУ 40982991) за січень 2017 року та ТОВ «БРОНКС» (код ЄДРПОУ 41051533) за лютий 2017 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт від 13.02.2018 №62/26-15-14-01-03/39958630, яким встановлені порушення: пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2. ст. 1, п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 що при звело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на загальну суму 333 334 грн., в тому числі по періодах: лютий 2017 року на суму 333 334 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві було винесено ТОВ «СІНТА-ТРЕЙД» податкове повідомлення-рішення від 22.02.2018 №1912615141, згідно якого за порушення п.п. 198.1, пунктів 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 333 334 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів, що між ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ», ТОВ «БРОНКС» не склалися реальні господарські відносини, результатом яких не міг би стати реальний рух активів, зміна майнового стану сторін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Щодо клопотання відповідача про розгляд його апеляційної скарги в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 та 3 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України.

Як вбачається з поданого клопотання відповідача, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі;

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 ПК України, зокрема, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 ПК України).

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (п. 78.7 ст. 78 ПК України).

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п. 78.8 ст. 78 ПК України).

За приписами ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як було вказано вище, проаналізувавши податкову інформацію та відомості з ЄДРСР, відповідач в ході перевірки прийшов до висновку про оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки відсутні виробничі потужності та трудові ресурси.

Також, контролюючим органом зазначено, про дефектність наданих ТОВ «СІНТА-ТРЕЙД» до перевірки первинних документів ведених господарських операцій із ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» та ТОВ «БРОНКС», зокрема:

надані документи не містять інформацію щодо фактичного отримання послуг та робіт від ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» та ТОВ «БРОНКС» не розкривають зміст та обсяг наданих послуг (у актах виконаних робіт не зазначено посади, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; акти виконаних робіт не розкривають зміст та обсяг наданих послуг (місце проведення розвантажувально-навантажувальних послуг);

невідповідність змісту операцій, зафіксованих у документах, реальним обставинам стосовно неможливості виконання ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» та ТОВ «БРОНКС» оформлених господарських операцій у зв`язку з відсутністю: необхідних умов для здійснення господарських операцій (відсутність основних фондів, земельних ділянок, транспортних засобів, виробничих потужностей, виробничих запасів, трудових ресурсів, які б могли забезпечити виконання зазначеного в первинних документах операцій; неможливість визначення реальних постачальників та послуг (невідповідність документально відображеної номенклатури послуг, поставлених на ТОВ «СІНТА-ТРЕЙД» номенклатурі, отриманих його постачальниками по ланцюгу постачання («розрив» ланцюга постачання), що свідчить лише про документальне оформлення операцій з надання послуг;

наявність інформації і щодо опитування службової особи ТОВ «БРОНКС» (код 41051533), повідомив що зареєстрував підприємство за грошову винагороду та фактично не здійснював господарську діяльність;

наявність інформації щодо кримінальних проваджень за ознаками кримінальних рушень, передбачених за ст. 205 Кримінального Кодексу України (фіктивне підприємництво), ст. 212 Кримінального Кодексу України (ухилення від сплати податків) , в яких фігурують ТОВ "БРОНКС" (код 41051533) та ТОВ "ПРОМ-АСПЕКТ" (код 40982991) (2 ланка постачання).

Дійсно, згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 27.03.2018 №816/809/17 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними;

Крім того, відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі "Булвес АД проти Болгарії" неможливо покладення на платника податків відповідальності за невиконання її постачальником обов`язків щодо декларування ПДВ за умови відсутності доказів наявності шахрайської схеми щодо ПДВ, про яку компанія заявник була обізнана чи могла бути обізнана.

Керуючись п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За приписами частин 1 та 2 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно постанови Верховного Суду від 27.10.2022 №640/19408/19: «…48. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

49. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

50. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

51. Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

52. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

53. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку…»

Колегія суддів обізнана з численними правовими висновками Верховного Суду про те, що навіть факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

Втім, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування за фактом понесення витрат.

Як було встановлено вище, ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС (Ленінський р-н). Основний вид діяльності: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. Баланси, звіти про фінансові результати, фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва та декларації з податку на прибуток ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, виробничих запасів тощо. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства трудових ресурсів.

Щодо іншого контрагента позивача, податковий орган встановив, що ТОВ «БРОНКС» (41051533) перебуває на обліку в ДТП у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. Основний вид діяльності: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. Баланси, звіти про фінансові результати, фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва та декларації з податку на прибуток ТОВ «БРОНКС» до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, виробничих запасів тощо. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства трудових ресурсів.

Аналізом інформації баз даних ДФС встановлено відсутність у ТОВ «БРОНКС» будь-яких основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що, як вірно зауважує відповідач, ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено наступне:

«…на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, співробітниками ОУ ДНІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві встановлено та допитано службових осіб ТОВ «БРОНКС» (код ЄДРІІОУ 41051533), який повідомив що зареєстрував підприємство за грошову винагороду та фактично не здійснював господарську діяльність…» (ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 31.07.2017 справа №761/26311/17. Провадження №1 -кс/761/16638/2017);

«…в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства з ознаками «фіктивності» ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» (код 41380072), ТОВ «НОРДФОКС» (код 41227840), ТОВ «ЮНІСТРІМ» (код 41227656), ТОВ «БРОНКС» (код 41051533), ТОВ «БІСЕНТ» (код 40752460) та ТОВ «ДВГ.ОПТ» (код 40700501) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-201 7рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання (ухвала Печорського районного суду м. Києва від 22.01.2018 справа №757/3176/18-к).

Так, право на віднесення сум до складу витрат при обчисленні об`єкту оподаткування податку на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Факт відсутності, або невідповідності первинного документу, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам, унеможливлює формування на його підставі витрат або податкового кредиту.

Так, за правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.01.2020 у справі №826/9925/14: «…У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні», та не являються такими, що підтверджують факт придбання робіт (послуг) У ТО В «Радіант-Сервіс», оскільки первинні бухгалтерські документи від імені ТО В «Радіант-Сервіс» були складені та підписані ОСОБА 1 який у протоколі допиту свідка від 29.02.2012 повідомив, що зареєстрував зазначене товариство па своє ім`я за винагороду на прохання дальнього родича, без мети здійснювати будь-яку діяльність від імені зазначеного суб`єкта господарювання.

Ця обставина була правомірно врахована судом першої інстанції, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами…»

Також, Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 №826/2747/13-а вказав, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Отже, на думку колегії суддів, відповідні первинні документи на підтвердження виконання послуг з навантаження та розвантаження, наданих ТОВ «БРОНКС» та ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» на користь позивача не можуть вважатися належним чином складеними первинними документами для цілей податкового обліку через їх дефектність.

Крім того, умови договору надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу №БР-01/02/17 від 01.02.2017, укладеного між позивачем та ТОВ «БРОНКС» не передбачали права ТОВ «БРОНКС» укладати договори субпідряду. Крім того, п. 9.3. даного Договору встановлює, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки по цьому договору третім особам без письмової згоди другої сторони.

Умови договору надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу №ПА-3101 від 01.01.2017, укладеного між позивачем та ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» не передбачали права останнього укладати договори субпідряду. Крім того, п. 9.3. даного Договору встановлює, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки по цьому договору третім особам без письмової згоди другої сторони.

Згідно постанови Верховного Суду від 27.10.2022 №640/19408/19: «…69. Суд наголошує, що платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

70. Несприятливі наслідки недостатньої бережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин.

71. Право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та податкових зобов`язань виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Факт відсутності, або невідповідності первинного документу, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам, унеможливлює формування на його підставі податкового кредиту та податкових зобов`язань при подальшій реалізації товару.

72. Всі вищенаведені обставини в сукупності надали судам обґрунтовані підстави для висновку про безтоварних характер вказаних операцій та, як, наслідок правомірність дій податкового органу щодо донарахування позивачу грошових зобов`язань за платежем «Податок на прибуток» та «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)…»

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про можливість залучення ТОВ «БРОНКС» та ТОВ «ПРОМ-АСПЕКТ» матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів, зокрема і шляхом укладення цивільно-правових угод, а господарські операції підтверджуються лише первинними документами, які були заповнені неуповноваженою на те особою (щодо взаємовідносин з ТОВ «БРОНКС»), а отже не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами первинними бухгалтерськими документами, які посвідчують факт придбання вантажно-навантажувальних послуг, то таким чином не виконується обов`язкова умова для визначення податкового кредиту, а саме підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача не спростовують висновків податкового органу про виявлені під час податкової перевірки порушення норм податкового законодавства, а отже ГУ ДФС у м. Києві правомірно винесені спірне податкове повідомлення-рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Відтак, протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим, в силу вказаного вище.

Натомість, доводи, зазначені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми процесуального права, при цьому неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 308 , 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сінта-Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №191261514 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан