Постанова

від 09.02.2023 по справі 280/11373/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 280/11373/21

адміністративне провадження № К/990/36706/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВГОР ЕНЕРГО» до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, Державної податкової служби України про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Суховарова А.В., суддів Ясенова Т.І., Головко О.В.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 25.01.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВГОР ЕНЕРГО» до Головного управління ДПС України у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні задовольнив/

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 22.02.2022 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 апеляційна скарга залишалась без руху та відповідачу пропонувалось протягом 10 днів сплатити судовий збір в сумі 10215грн (а.с. 189).

Від ГУ ДПС 18.05.2022 надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків (а.с. 192).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 відмовлено в задоволені клопотання про продовження строку для сплати судового збору та апеляційна скарга повернута через неусунення недоліків (а.с. 193). Ухвала отримана 22.06.2022 (а.с. 198).

ГУ ДПС 05.07.2022 знову подало апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Пропуск строку пояснюють тим, що судовий збір змогли сплатити тільки 09.06.2022 (а.с. 199, 205).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 апеляційна скарга залишалась без руху. Апеляційний суд зазначив, що оскільки відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе, сплата судового збору через чотири з половиною місяці після прийняття оскаржуваного рішення не є особливою і непереборною обставиною для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили. Відповідачу пропонувалось протягом десяти днів вказати іншу причину подачі апеляційної скарги більше ніж через п`ять місяців після прийняття оскаржуваного рішення (а.с. 207). Ухвала отримана 03.08.2022 (а.с. 209).

Від ГУ ДПС 11.08.2022 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. Посилаються на те, що перша апеляційна скарга подана у встановлений законом строк та повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутись до суду. Неприйняття апеляційної скарги порушить право на доступ до суду (а.с. 210).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС.

ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що для подачі апеляційної скарги повинна дотримуватись певна процедура. Якщо особа такої процедури не дотримується, зокрема не сплачує судовий збір та не виконує вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, то при повторному зверненні до суду посилання на те, що перша апеляційна скарга подана у встановлений законом строк є безпідставними оскільки при першій подачі апеляційної скарги не була дотримана встановлена КАС України процедура.

Право на апеляційне оскарження не може бути необмеженим у часі. Таке право особа повинна реалізувати в рамках встановленого строку для вчинення відповідної процесуальної дії. Невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та в такому випадку не можна вести мову про порушення права на доступ до суду.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, так як останнім не надано належної правової оцінки обставинам, зазначеним відповідачем як причина пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, та як підстава для поновлення цього строку. Просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

У доводах касаційної скарги відповідач зазначає про те, що позбавлення відповідача права на оскарження судового рішення з підстав неможливості своєчасної підготовки платіжного доручення для сплати судового збору є недопустимим.

Уважає, що, оскільки ГУ ДПС своєчасно подало клопотання на ухвалу Верховного Суду, то в діях скаржника вбачається сумлінне добросовісне ставлення до своїх прав і обов`язків та вчинено усі можливі залежні від нього дії для своєчасного подання касаційної скарги.

Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IV. Позиція Верховного Суду

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки (частина друга статті 299 КАС України).

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Подібна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, що 25.01.2022 судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у порядку спрощеного провадження. Рішення отримано ним 10.02.2022 (а.с. 177).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 22.02.2022 оскаржив його в апеляційному порядку в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 відмовлено в задоволені клопотання про продовження строку для сплати судового збору та апеляційна скарга повернута через неусунення недоліків (ас193). Ухвала отримана 22.06.2022 (ас198).

05.07.2022 скаржник повторно направив апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду разом з платіжним дорученням №85 від 09.06.2022 про сплату судового збору у справі №280/11373/21 (а. с. 205). Указане суд апеляційної інстанції залишив поза увагою.

У цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що недоліки вперше поданої апеляційної скарги було усунуто ГУ ДПС в найкоротші строки після повернення вперше поданої апеляційної скарги.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №280/11373/21 скасувати.

3. Справу №280/11373/21 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко