Постанова

від 06.09.2006 по справі 29/407а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/407а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

04.09.2006 р.                                                                                      справа №29/407а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Величко  Н.Л.

суддівКондратьєвої  С.І., Москальової  І.В.,

при секретареві судового засіданняЩетініна І.О.

за участю представників сторін:

від позивача:Козлович С.М. - за дов. № 05/06-2006/2 від 05.0.2006р.,

від відповідача:Кравченко О.Ю. - за дов. № 254 від 31.08.2006р., Батичко Л.В. – за дов. № 253 від 31.08.2006р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавна податкова інспекція м.Краматорськ

на постанову  господарського суду

Донецької області

від20.07.2006 року

по справі№29/407а

за позовомПриватне науково-виробниче підприємство "Галіс" м.Краматорськ

доДержавна податкова інспекція м.Краматорськ

проПро визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

19.08.2003 року Приватне науково-виробниче підприємство "Галіс" м. Краматорськ звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 07.08.2003р. №0002732343\0,№000185234\132138 та №000184234\0\32137.

Справа порушена ухвалою суду від 22.08.2003 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2003р. по справі №29/407а (суддя Гаврищук Т.Г.) позовні вимоги Приватного науково-виробничого підприємства "Галіс" задоволені, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 07.08.2003р. №0002732343\0, №000185234\132138 та №000184234\0\32137.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2004р. по справі №29/407а (судді Колядко Т.М., Мирошниченко С.В., Скакун О.А.) вказане рішення господарського суду залишене без змін.

Державна податкова інспекція у м. Краматорську звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2004 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.04р. по справі №29/407а рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2003р. та постанову апеляційного господарського суду від 27.01.2004р. скасовано в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002732343/0 від 07.08.03р. ДПІ у м. Краматорську про застосування фінансових санкцій в сумі 865022,02грн. та справу в цій частині направлено на новий розгляд. В іншій частині зазначені рішення та постанова залишені без змін.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що суд помилково послався на відсутність в законодавстві порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, вважаючи, що такий порядок має бути окремо розроблений відповідно до норм ст.ст.12, 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Внаслідок наведеної помилки суди фактично не встановили того, чи здійснював позивач реалізацію не облікованих товарів, та чи підтверджуються обставини, встановлені актом перевірки, фактами, які мають встановити суди.

Разом з тим, відповідно до п.35 Порядку  заняття  торговельною  діяльністю  і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №108 товари, що надійшли до суб'єкта господарської діяльності, оприбутковуються в день надходження за їх фактичною наявністю. У разі неможливості оприбуткувати товари в день фактичного надходження (виклик експерта, перевірка цін, якості, кількості тощо) в текстовій частині товарного звіту за підсумками приходу робиться запис про надходження товарів із зазначенням постачальника (продавця), їх загальної вартості, а також причини, з якої товари не оприбутковано.

Суб'єктам господарської діяльності забороняється зберігати в торговельному залі та підсобних приміщеннях призначені для продажу товари, прийняті з порушенням зазначених вимог. Зберігання у підсобних приміщеннях суб'єктів господарської діяльності товарів, які  їм не належать, допускається на підставі договору схову, один примірник якого повинен знаходитися у суб'єкта господарської діяльності.

Оскільки позивач стверджує, що товари, виявлені відповідачем при перевірці товарних звітів, перебували на торгівельному об'єкті не для реалізації, то судам слід було встановити мету їх надходження на торгівельні об'єкти зі складу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.07.2004 року справа № 29/407а прийнята до провадження суддею Гончаровим С.А.

Ухвалою від 29.07.2004р. було зупинене провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи. У зв'язку із надходженням висновку експертизи ухвалою від 17.04.2006р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 06.06.2006 року було відкрито провадження у адміністративній справі №29/407а та провадження по справі відбувалось за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою господарського суду Донецької області від 20.07.2006 року по справі № 29/407а (суддя Гончаров С.А.) позов Приватного науково-виробничого підприємства "Галіс" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002732343/0 від 07.08.2003р. задоволений.

Визнано повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську про застосування фінансових санкцій у розмірі 865022,02 грн. № 0002732343/0 від 07.08.2003р.

Загальний строк розгляду справи  склав 3 роки 15 днів.      

Провадження в адміністративній справі судом  здійснено у межах  строку встановленого п.1 ст.122 КАС України, а саме 1місяць 14днів.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови

Відповідач з прийнятою постановою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову від 20.07.2006р. та прийняти нову постанову, якою відмовити Приватному науково-виробничому підприємству "Галіс" у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Зазначає, що за результатами перевірки ПНВП "Галіс" (акт перевірки від 07.08.2003р. № 1030/23-211) з питань дотримання вимог Закону України від 01.06.00р. №1776-111 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", було встановлено, що в частині ведення обліку товарних запа сів на підприємстві у періоді з 01.07.2001р. по 31.12.2002р. встановлено розбіжність (над лишок) за даними залишку на торгівельних об'єктах  з даними бухгалтерської звітності на загальну суму 427046,01грн. При перевірці підприємства було встановлено, що облік товарних запа сів по складу і на торгівельних об'єктах ведеться з порушенням встановленого порядку, пе редбаченого законодавством Виявлений перевіркою надлишок товарів на торгівельних об'єктах в порівнянні з даними бухгалтерського обліку на суму 427046,01грн., на думку відповідача, є порушенням п.12 ст.3 Закону Укра їни "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", де вказано, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійс нюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі при продажу товарів (на дання послуг) зобов'язані вести у порядку, передбаченим законодавством , облік товарних запасів на складах і за місцем їх реалізації, здійснювати продаж тільки тих товарів, які відо бражені в такому обліку.

Вважає,  що експертом при проведенні судово-бухгалтерської експертизи не були використані товарні звіти з доданими до них накладними (по кожному торговому об'єкту ПНВП "Галіс"), тобто облік товарних запа сів на складах та за місцем їх реалізації (субрахунок 282 "Товари в торгівлі" , 285 „Торгівельна націнка"). Фактично судово - бухгалтерською експертизою було досліджено тільки  придбання товару від замовників та його оприбуткування і відображено як Дт 281 - Кт 631. Судово - бухгалтерською експертизою також не взято до уваги залишки товару на торгіве льних об'єктах підприємства.

Посилається на те, що згідно п.1 ст.9 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІУ „Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" ( із змінами та доповненнями) підставою для бухгал терського обліку господарчих операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснен ня господарчих операцій. Первинні документи повинні бути складені при здійсненні госпо дарчої операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її завершення.

Для контролю і упорядження обробки даних на підставі первинних документів мо жуть складатись зведені облікові документи. Такими зведеними обліковими документами по кожному торговому об'єкту є товарні звіти, які складаються матеріально відповідальни ми особами про фактичний рух товару на кожному торговому об'єкті.

Зазначає, що на ПНВП "Галіс" товарні звіти складаються на підставі первинних документів: накла дні, які підтверджують рух товару ( прибуток, видаток, повернення та передача товару на інші торгові об'єкти), "звіт касира" по РРО, а також актів переоцінки товарів. Перший при мірник звіту надається матеріально - відповідальною особою до центральної бухгалтерії підприємства для складання у подальшому зведеного облікового документу. По ПНВП "Га ліс" таким вважається розрахунок розподілу торгових націнок.

Відповідач вважає, що дані аналітичного руху (розрахунок 281 "Товари") не відповідають даним синтетичного обліку (розрахункам - 282 - "Товари у торгівлі" та 285 "Торгівельна націнка").

Також зазначає, що за результатами перевірки ПНВП "Галіс" за період з 01.07.01р. по 31.12.02р. з питань дотримання вимог Закону України від 23.03.96р. №98/96-ВР "Про патентування деяких ви дів підприємницької діяльності", із змінами та доповненнями, встановлено, що підприємст во здійснювало торгову діяльність за готівкові кошти з придбанням пільгових патентів, вартістю 25,00грн. за кожний повний строк дії патенту. Однак, при перевірці товарних звітів з додат ками (накладні по прибутку та видатку товару, повернення та передача товарів на інші торгівельні об'єкти) по торговельним об'єктам встановлено, що у реалізації на торговельних об'єктах ПНВП "Галіс" знаходився товар , який не входить до переліку товарів згідно п.6 ст.3 Закону України від 23.03.96р. №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємни цької діяльності", із змінами та доповненнями, яким дозволено торгувати з придбанням піль гових патентів.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

          Позивач вважає постанову суду законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

          Вважає, що висновок експертизи свідчить про відсутність розбіжностей як між первісними бухгалтерськими документами, так і даними синтетичного та аналітичного обліку . При проведенні дослідження експертом були досліджені накладні на внутрішнє переміщення товарів та документи, які називаються сторонами "товарні звіти". При проведенні відповідних розрахунків ці документи експертом не враховувались, оскільки накладні на внутрішнє переміщення товару не можливо признати первісними документами бухгалтерського обліку, а так звані товарні звіти (листи контролю руху ТМЦ) регістрами бухгалтерського обліку.

          Посилається на те, що з акту перевірки (стр.22) вбачається, що порушення позивачем вимог ст.3 Закону України від 23.03.96р. №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємни цької діяльності" відповідач доказує лиш наявністю у реалізації відповідних товарів, яка встановлена на підставі аналізу товарних звітів надходження товару на торгові об'єкти зі складу.

          Обставини реалізації саме указаних в акті перевірки товарів за готівкові кошти були предметом дослідження призначеної судом експертизи. Експерт прийшов до висновку, що на підставі даних "товарних звітів" і додатків встановити факт продажу товару за готівкові кошти неможливо.

          Експерт встановив, що реєстрація  продажу проводилась з застосуванням режиму не окремого програмування найменувань товару всього асортименту, а по однорідним групам у межах технічних можливостей РРО. Вважає, що експертом була з'ясована можливість встановлення факту продажу за готівкові кошти продуктів харчування ті непродовольчих товарів, продаж яких вимагає отримання відповідних торгових патентів.

          Вважає, що відповідачем фактично не виявлено будь-яких порушень позивачем Закону України від 23.03.96р. №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємни цької діяльності".

Зазначає, що доводи відповідача у апеляційній скарзі зроблені на підставі припущення і не підтверджується первісними або бухгалтерськими документами позивача, які були досліджені при здійсненні перевірки.          

         4. Як встановлено судом першої інстанції, та визнається сторонами по справі:

Фахівцями Державної податкової інспекції у м. Краматорську була  здійснена позапланова  перевірка Приватного науково-виробничого підприємства "Галіс" з дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2001р. по 31.12.2002р., за результатами якої складений акт від 06.08.2003р. №1030\23-211-3-19382607 (том1,л.с.10-36).

Актом перевірки встановлено порушення п. 12 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не оприбуткування товарів на торгівельних об'єктах по бухгалтерському обліку на загальну суму 427046,01грн. за період з 01.07.2001р. по 31.12.2002р.

Також встановлено порушення ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме в період з 01.07.2001р. по 31.07.2001р. здійснювалась реалізація продуктів харчування та непродовольчих товарів за готівкові розрахунки без придбання торгових патентів на загальну суму 5465грн.

На підставі вищевказаних порушень, зафіксованих у акті перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.08.2003р. №0002732343\0, яким позивачу згідно до ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовані фінансові санкції в сумі 854092,02 грн., згідно ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" застосовані фінансові санкції у сумі - 10930грн. - в загальному розмірі 865022,02 коп. (том1,л.с.37).

Для встановлення наявності чи відсутності розбіжностей у даних бухгалтерського обліку позивача та правильності ведення ним обліку товарних запасів відповідно до правил встановлених Стандартами бухгалтерського обліку , роз'яснення питань ,які виникли під час розгляду справи і які потребують спеціальних знань  судом призначалась судово-бухгалтерська експертиза.

Як вбачається з експертного висновку, при дослідженні експертом застосовані методи документальної перевірки, співставлення, зустрічної перевірки та взаємного контролю, за допомогою якого перевірялась повнота та правильність заповнення документів, досліджувався рух товарно-матеріальних цінностей за найменуванням, кількості та сумах, встановлювалася відповідність даних облікових регістрів даним первинних документів, перевірялась повнота оприбуткування товарних запасів, співставлялись аналітичні та синтетичні дані обліку товарних запасів, встановлювалась відповідність ведення бухгалтерського обліку вимогам нормативних актів та інструкцій, проводились арифметичні підрахунки.

Дослідження експертом залишків товарних запасів за даними синтетичного та аналітичного обліку в розрізі торгових точок за сукупною вартістю свідчить про відповідність даних аналітичного та синтетичного обліку на перше число кожного місяця (стор. 11-12, табл. 2 висновку).

У висновку зазначено, що оскільки інвентаризація у період перевірки податковим органом не проводилась, тому не представляється можливим визначити здійснення ПНВП "Галіс" продажу товарів, які не були відображені в обліку товарних запасів на складах і /або по місцю реалізації.

Представник податкового органу  у засіданні підтвердив ,що під час перевірки інвентаризація товарних запасів не проводилася,  висновки щодо виявленого перевіркою надлишку товарів на торгівельних об'єктах в порівнянні з даними бухгалтерського обліку на суму 427046,01грн. виявлена на підставі аналізу товарних звітів.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.

Відповідач у апеляційній скарзі посилається лише на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції.

5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до п. 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"  суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та /або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси", затверджене Наказом Міністерства фінансів України №246 від 2.0.10.99р., зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.99р. за №751/4044 визначає в п. 4 , зокрема що запаси це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. В п. 8 цього Положення зазначено, що придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. систематизується на рахунках бухгалтерського обліку  в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу", зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україні 21.12.99р. за №892/41185 на рахунку 28 „товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. Рахунок 28 „Товари" має, зокрема, субрахунки: 281 „Товари на складі", 282 „Товари в торгівлі", 283 „Товари на комісії".

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, експертом було дано пояснення (том2,л.с.100-105) суду, що при проведенні дослідження ним досліджувались накладні на внутрішнє переміщення товарів та документи, що іменуються сторонами товарними звітами. Проте при проведенні відповідних розрахунків, співставлень та надання висновків по поставленим питанням ці документи не враховувались, оскільки накладні на внутрішнє переміщення товарів неможливо визнати за первинні документи бухгалтерського обліку, а так звані "товарні звіти" - регістрами бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.  1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До матеріалів справи приєднані спірні накладні та листи контролю руху ТМЦ (том3, л.с.1-136) з яких вбачається, що вони не відповідають наведеним приписам законодавства, як в частині відповідності визначенню первинних документів, так і в частині вимог до їх оформлення, тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами відповідно до ст..70 КАСУ.

Листи контролю руху ТМЦ не відповідають вимогам щодо оформлення, а крім того, не містять даних прийнятих до обліку первинних документів, і не систематизують такі дані на рахунках та реєстрах бухгалтерського обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Ці листи містять посилання саме на наведені вище накладні, тобто складені на підставі не первинних документів бухгалтерського обліку, не відображають будь-які господарські операції, а тому на можуть бути визнані за регістри бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції були досліджені всі матеріали справи, надані  сторонами документи, висновок експерта з урахуванням наданих сторонами та експертом пояснень, та правомірно зроблений висновок, що  порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів матеріалами справи не доводиться.

За таких підстав, судова колегія вважає, що відповідачем були безпідставно застосовані до позивача штрафні санкції у розмірі 854092,02 грн.

Щодо застосування до позивача штрафу у розмірі 10930 грн. внаслідок порушення, на думку відповідача, позивачем вимог ст.3, 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", яке полягає в тому, що у період з 01.07.2001р. по 31.12.2002р. позивач здійснював реалізацію продуктів харчування та непродовольчих товарів за готівкові кошти без придбання торгових патентів на загальну суму 5465 грн. (том1,л.с.35).

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" під торговельною діяльністю розуміється роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Як вбачається із акту перевірки (том1,л.с.31), відповідач висновок про наявність у реалізації відповідних товарів робить на підставі аналізу товарних звітів надходження товару на торгівельні об'єкти зі складу. Проте, саме факт реалізації продуктів харчування та непродовольчих товарів за готівкові кошти в ході перевірки не встановлений, іншими доказами не доводиться.

Реалізація наведених у акті перевірки товарів за готівкові кошти була предметом дослідження призначеної судом експертизи. Як вбачається з експертного висновку  на підставі даних "товарних звітів" із додатками встановити факт продажу товару за готівкові кошти неможливо. Єдиним методом дослідження на підставі якого достовірно можна встановити чи реалізовувались за готівкові кошти наведені у акті перевірки товари чи ні, є дослідження касових стрічок РРО за відповідний період.

Як вбачається з пояснень експерта, реєстрація продажу проводилась із застосуванням режиму не окремого програмування найменувань товару всього асортименту, а по однорідним групам у межах технічних можливостей РРО. Таким чином, в ході експертизи було з'ясовано неможливість встановлення факту продажу за готівкові кошти продуктів харчування та непродовольчих товарів, продаж яких вимагає одержання відповідних торгових патентів.

За таких підстав, судова колегія вважає, що  у акті перевірки  відповідачем належним чином не встановлено порушення позивачем Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Наявність порушення у вигляді продажу продуктів харчування та непродовольчих товарів за готівкові кошти без наявності торгових патентів є лише припущенням, яке не підтверджується належними та допустимими доказами, тому відповідачем безпідставно застосовані до позивача штрафні санкції у розмірі 10930 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -

           У Х В А Л И Л А :

Постанову господарського суду Донецької області по справі  № 29/407а від 20.07.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську залишити без задоволення.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала виготовлена в повному обсязі   08.09.2006р.

Головуючий:          Н.Л.  Величко

Судді:           С.І.  Кондратьєва

          І.В.  Москальова

          Надруковано:  4 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС