Ухвала

від 01.02.2023 по справі 295/13007/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/13007/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7 ,

представників власника майна ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 , діючої в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 23.12.2022,

в с т а н о в и в:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022060400001170 від 28 червня 2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366. ч.1 ст.110-2 КК України, та накладено арешт на вилучені речі у ході обшуку 07 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 (згідно переліку зазначеному в вище зазначеній ухвалі слідчого судді), на всі корпоративні права (цінні папери та грошові кошти, які є - частками статутного капіталу підприємства, рухоме та нерухоме майно) ПАТ Житомирський пересувна механізована колона №6" ЄДР1ТОУ 00310692, на об`єкти нерухомості які на праві приватної та колективної власності належать приватному акціонерному товариству "Житомирська пересувна механізована колона № 6" ЄДРПОУ 00310692, а саме: будівля матеріального складу - магазину реєстраційний номер - 692525718101, площею 214,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля майстерні з адмінприміщеннями реєстраційний номер - 692508518101, площею 962,7 кв. м., яка находиться за адресою: АДРЕСА_1 , офісні приміщення реєстраційний номер 527280518101, площею 167.4 кв.м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , майновий комплекс виробничих будівель та споруд реєстраційний номер - 33468530, площею 258,60 кв. м. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля складу цементу реєстраційний номер - 33468184, площею - 89,20 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля опалобочно - заготівельного цеху зі столярною майстернею реєстраційний номер - 33467100, площею 482,80 кв. м., яка находиться за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 4а., будівля лісопильного цеху реєстраційний номер 33467036, площею 147,50 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля РБУ з пропарювальною камерою реєстраційний номер 692540918101, площею 333,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля арматурного цеху з автомайстернею реєстраційний номер НОМЕР_1 , площею 456,70 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , квартира - реєстраційний номер 1173640, загальною площею 39.8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , квартира - реєстраційний номер 1173854, загальною площею 51,1 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , квартира - реєстраційний номер - 1174325, загальною площею 29.1 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , квартира - реєстраційний номер - 1174518, загальною площею 23,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , квартира - реєстраційний номер - 1174734, загальною площею 27.3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно ПРАТ «Житомирська пересувна механізована колона №-6» в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12022060400001170. При цьому, звертає увагу, що накладення арешту на майно, яке належить ПРАТ «ЖПМК №-6», а саме рухоме та нерухоме майно підприємства, корпоративні права (цінні папери та грошові кошти), в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12022060400001170 з метою забезпечення п.п.3 та 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, на даний час неможливе, оскільки відповідно до положень ч.ч.5 та 6 ст. 170 КПК України, у вказаному випадку арешт може бути накладено лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, цивільного відповідача або фізичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного чи обвинуваченого. Звертає увагу, що слідчим суддею не враховано взагалі той факт, що жодній особі, у тому числі громадянину України ОСОБА_12 та громадянину російської федерації ОСОБА_13 , а також будь-яким іншим посадовим особам ПРАТ «ЖПМК №-6», які є власниками та користувачами майна, щодо якого ставиться питання про арешт, в межах кримінального провадження № 12022060400001170 про підозру не повідомлено, крім того, жодної позовної заяви, у тому числі до ПРАТ «ЖПМК №-6» та ОСОБА_7 у межах вказаного провадження не заявлено. Клопотання слідчого про накладення арешту на майно не підтверджено належними доказами, а ухвала слідчого судді не є мотивованою та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення власника майна ОСОБА_7 та представників власника майна - ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на підтримку поданої апеляційної скарги, заперечення прокурора проти апеляційних доводів ОСОБА_8 , перевіривши матеріали судового провадження відповідно до вимог ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу №1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу №1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004 року).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Як встановлено судом апеляційної інстанції за результатами перевірки матеріалів провадження, ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримано.

У відповідності до матеріалів судового провадження №295/1500/22, в провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за №12022060400001170 від 28 червня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.110-2 КК України.

Згідно змісту клопотання органом досудового розслідування встановлено, що після широкомасштабного вторгнення росії до України 24.02.2022, на території Житомирської області за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 4-А продовжує здійснювати свою діяльність приватне акціонерне товариство «Житомирська пересувна механізована колона № 6» (ЄДРПОУ: 00310692), основним видом діяльності якого є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, одним з власників якого, є громадянин Російської Федерації.

Директором підприємства являється ОСОБА_7 , бенефіціарами є громадянин України ОСОБА_7 та громадянин російської федерації ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , якому належить 60.41 % акцій.

Встановлено, що ПРАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6» здійснює оптову торгівлю будівельними матеріалами за адресою: м Житомир, вул. Вітрука, 4а під назвою «Оптово-роздрібний магазин «Сад» та магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_7 .

Оперативним шляхом встановлено, що директор та співзасновник ПРАТ «Житомирська пересувна механізована колона № 6» ОСОБА_7 є близьким другом та кумом співзасновника підприємства громадянина рф ОСОБА_13 , уродженця Бердичівського району Житомирської області, котрий зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_8 та здійснює господарську діяльність на території Росії, а саме є приватним підприємцем (ідентифікаційний код в Росії: 772800784841), директором та засновником ООО «Вэлф-Эксим» (податковий номер в Росії: 7729341668).

У період з 24.02.2022 по теперішній час ОСОБА_13 , перебуваючи на території російської Федерації, в телефонному режимі, здійснює зв`язок із директором ПРАТ -Житомирська пересувна механізована колона № 6» ОСОБА_7 та впливає на цільність підприємства.

У зв`язку із агресією російської федерації, банківські рахунки ПРАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6» заблоковані через наявність в числі засновників громадянина Росії, але фактично дане підприємство продовжує здійснювати господарську діяльність шляхом готівкових розрахунків, а також шляхом використання інших юридичних осіб та ФОПів, де юридично відсутні громадяни росії, однак ОСОБА_13 здійснює вплив на директора ОСОБА_7 та відповідно на діяльність приватного акціонерного товариства «Житомирська пересувна механізована колона №6» (ЄДРПОУ: 00310692) отримуючи від цього прибуток.

Відповідно кошти отримані від фінансово господарської діяльності зазначених вище суб`єктів фінансують діяльність ОСОБА_13 , який вкладає кошти в розвиток бізнесу на території РФ, чим саме підтримуються дії агресора шляхом їх фінансування.

У відповідності до Постанови КМУ № 187 від 3.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» в Україні заборонено виконання угод, стороною яких є російська федерація або особи, пов`язані з державою-агресором (громадяни рф та юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф, чи створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, але кінцевим бенефіціарним власником, учасником на 10 і більше відсотків мають рф, російську юридичну чи фізичну особу).

В межах кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді отримано тимчасовий доступ до реєстраційної справи ПАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6».

Так, ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований: АДРЕСА_8 ), є засновником та кінцевим бенефіціарним власником приватного акціонерне товариство "Житомирська пересувна механізована колона № 6" (ЄДРПОУ 00310692), зареєстроване за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 4а та володіє 60,41% акцій цього підприємства основним видом діяльності якого є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Враховуючи вищевикладене, в діях громадянина ОСОБА_13 та посадових осіб ПАТ "Житомирська пересувна механізована колона №6", які за попередньою змовою з невстановленими особами шляхом зловживання повноваженнями юридичною особою, здійснюють діяльність на території України з метою подальшого фінансування дій спрямованих на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та економічній безпеці України, насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 110-2 КК України.

Так, в ході досудового розслідування згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за ПАТ «Житомирська пересувна механізована колона № 6» (ЄДРПОУ: 00310692) на праві приватної та колективної власності зареєстровані об`єкти нерухомості, а саме: будівля матеріального складу - магазину реєстраційний номер - 692525718101, площею 214,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля майстерні з адмінприміщеннями реєстраційний номер - 692508518101, площею 962,7 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , офісні приміщення реєстраційний номер 527280518101, площею 167.4 кв.м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , майновий комплекс виробничих будівель та споруд реєстраційний номер - 33468530, площею 258,60 кв. м. який знаходиться за адресою: і АДРЕСА_1 , будівля складу цементу реєстраційний номер - 33468184, площею - 89,20 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля опалобочно - заготівельного цеху зі столярною майстернею реєстраційний номер - 33467100, площею 482,80 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., будівля лісопильного цеху реєстраційний номер 33467036, площею 147,50 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля РБУ з пропарювальною камерою реєстраційний номер 692540918101, площею 333,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля арматурного цеху з автомайстернею реєстраційний номер НОМЕР_1 , площею 456,70 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , квартира - реєстраційний номер 1173640, загальною площею 39.8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , квартира - реєстраційний номер 1173854, загальною площею 51,1 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , квартира - реєстраційний номер - 1174325, загальною площею 29.1 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , квартира - реєстраційний номер - 1174518, загальною площею 23,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , квартира - реєстраційний номер - 1174734, загальною площею 27.3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

За ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира №295/12191/22 від 25.11.2022, 07.12.2022 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , та було вилучено копії відповідних документів.

09.12.2022 слідчий СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 звернувся з відповідним клопотанням про арешт майна, за результатами розгляду цього клопотання слідчого, слідчим суддею постановлена оскаржувана ухвала.

Оскаржена ухвала слідчого судді не оспорюється в апеляційному порядку в частині законності накладення арешту на документи вилучені 07.12.2022 під час проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджено поясненнями власника майна та його представниками в судовому засіданні апеляційного суду, тому оскаржена ухвала слідчого судді в цій частині не розглядається.

Як встановлено апеляційним судом за результатами апеляційної перевірки матеріалів провадження, клопотання про арешт корпоративних прав та об`єктів нерухомості не відповідає вимогам ст.171 КПК України, що залишилось поза увагою слідчого судді.

Так, формально посилаючись у клопотанні, про наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, для накладення арешту, слідчий та прокурор, який погоджував клопотання, повинні були зібрати і надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Між тим, жодних доказів того, що корпоративні права та відповідні обєкти нерухомості, є предметом та доказом у даному кримінальному провадженні, в матеріалах провадження не міститься. Не приведені такі докази і в клопотанні слідчого, що свідчить про безпідставність вказаних тверджень органу досудового розслідування.

Так, з аналізу змісту матеріалів, долучених до клопотання слідчого вбачається, що до зазначеного процесуального документа, окрім витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.366, ч.1 ст.110-2 КК України, копії ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 23.11.2022 про надання дозволу на обшук, копії протоколу обшуку від 07.12.2022, копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не долучено жодного доказу на його підтвердження.

Слідчим уклопотанні небуло доведенонеобхідність накладенняарешту накорпоративні права(цінніпапери тагрошові кошти,які єчастками статутногокапіталу підприємства,рухоме танерухоме майно)ПАТ «Житомирськапересувна механізованаколона №6»,на об`єктинерухомості,які направі приватноїта колективноївласності належатьПАТ «Житомирськапересувна механізованаколона №6»,а самебудівлі складів(магазин),цехів,майстерень,майновий комплексвиробничих будівельта споруд,адміністративне приміщення,офісні приміщення,квартири (згіднопереліку зазначеномув клопотанні),що маютьзначення уданому кримінальномупровадженні можливевикористання уякості речовихдоказів. Клопотання слідчого в контексті мотивації необхідності накладення арешту на вище зазначене майно є безпідставним, оскільки за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження такої необхідності відповідними доказами.

Зазначене вище майно, а саме корпоративні права (цінні папери та грошові кошти, які є частками статутного капіталу підприємства, рухоме та нерухоме майно) ПАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6», на об`єкти нерухомості, які на праві приватної та колективної власності належать ПАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6», а саме будівлі складів (магазин), цехів, майстерень, майновий комплекс виробничих будівель та споруд, адміністративне приміщення, офісні приміщення, квартири, виявлені та вилучені в ході проведення обшуку 07.12.2022 за адресою АДРЕСА_1 , жодним чином не можуть відповідати ознакам речового доказу в рамках кримінального провадження №12022060400001170 від 28 червня 2022 року.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що кримінальне провадження №12022060400001170 від 28 червня 2022 року, порушено за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.110-2 КК України, щодо посадових осіб ПРАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6», які протягом відповідного періоду використовують підроблені документи в ході здійснення господарської діяльності з метою укриття фактів здійсненн господарської діяльності із суб`єктами господарської діяльності, зареєстрованими в російській Федерації, та фінансування дій спрямованих на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та економічній безпеки України, насильницькій зміні та повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

Однак, в клопотанні слідчого про арешт майна взагалі відсутнє будь-яке зазначення дій, які б розкривали об`єктивну сторону кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.110-2 КК України, а кваліфікація дій за ч.1 ст.366, ч.1 ст.110-2 КК України за встановленими органом досудового розслідування фактичними обставинами справи на момент подачі клопотання про арешт майна та розгляд його слідчим суддею, була явно необґрунтованою та непідтвердженою, на що слідчий суддя також увагу не звернув.

Усне посилання прокурора в суді апеляційної інстанції на наявність складеної в грудні 2022 року аналітичної довідки, яка стосується сплати податків ПРАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6», за результатами якої встановлені порушення податкового законодавства на підприємстві (порушення видачі фіскальних чеків, тощо) не співвідноситься до інкримінованих кримінальних правопорушень та їх кваліфікації, тобто виходять за межі розслідуваного кримінального провадження.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурором також не було надано доказів на підтвердження обґрунтованості накладення арешту на майно, не надано будь-яких доказів щодо факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.110-2 КК України.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено правову підставу та мету для накладення арешту на майно, передбачені п.1 ч.2 ст.170 КПК України, як і не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні.

В свою чергу, розглядаючи клопотання про арешт майна слідчий суддя мав ретельно перевірити чи слідчий та прокурор, зібрали вагомі докази, які дають право на втручання у права відповідних власників мирно володіти своїм майном, а саме арештовувати майно останніх з метою забезпечення кримінального провадження. Однак, пославшись в ухвалі на необхідність задоволення клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя у судовому рішенні, окрім наведення змісту процесуальних норм КПК України не зазначив, яких висновків він дійшов за результатами розгляду клопотання і не навів мотиви на обґрунтування такого рішення.

В матеріалах судового провадження відсутні будь-які докази, що рухоме та нерухоме майно підприємства, корпоративні права (цінні папери та грошові кошти, які є частками статутного капіталу підприємства) ПРАТ «ЖПМК №-6» одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, призначаються для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, є та були предметом кримінального правопорушення, були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення будь кримінального правопорушення. Будь-яких доказів на підтвердження обставин наведених слідчим у поданому клопотанні та додатках до нього суду не надано, тому вказане майно не підпадає на даній стадії під спеціальну конфіскацію. В оскаржуваному судовому рішенні слідчий суддя не навів конкретних фактів причетності ПРАТ «ЖПМК №-6» та її посадових осіб до фінансування дій держави-агресора. При цьому, ПРАТ «ЖПМК №-6» не містить в акціонерах чи засновниках російську федерацію чи резидентів - юридичних осіб, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є російська федерація. Відсутні дані, що ОСОБА_13 являється представником органів державної влади російської федерації, а не є лише звичайним громадянином вказаної країни, який окрім того має громадянство Німеччини, до даного часу на ОСОБА_13 жодним рішенням будь-якого державного органу України (РНБО тощо) не накладено жодних санкцій та не приймалось рішення про примусове вилучення належного йому майна. Не підтверджено, що ПРАТ «ЖПМК №6» має жодного відношення до державних органів, установ та підприємств зареєстрованих на території РФ та РБ, його службові і посадові особи мають частки, цінні папери чи будь-які інші активи на території РФ і РБ, в т.ч. будь-якого нерухомого майна. Не встановлено, що Товариство здійснює фінансування державних фондів та організацій РФ, у т.ч. військових та мілітаризованих, а також що Товариство та його службові і посадові особи мають цінні папери та частки (чи ін. активів) у підприємствах віднесених державою Україна до санкційних чи таких, що пов`язані з фінансуванням тероризму. Органом досудового розслідування не було надано слідчому судді жодного доказу того, що ОСОБА_13 , а також інші посадові особи Товариства, як до 24.02.2022, так і на даний час, вчиняє будь-які дії з метою фінансування спричинення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та економічній безпеці України.

Органом досудового розслідування не було надано до суду, та слідчим суддею не досліджувалось, жодного належного та допустимого доказу, на яких може ґрунтуватись висновок, що ОСОБА_13 впливає на діяльність ПРАТ «ЖПМК №-6», зокрема і в частині управління та розпорядження майном та грошовими активами вказаного Товариства. При цьому, слідчим суддею не було встановлено, а також не витребувано з органу досудового розслідування, будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження того, що на даний час акціями ПРАТ «ЖПМК №-6» дійсно володіє громадянин російської федерації ОСОБА_13 , а також, яка саме частка акцій Товариства належить йому. Згідно пояснень представників власника майна, ПРАТ «ЖПМК №-6» є акціонерним товариством та все майно Товариства не виділено в натурі в тій чи іншій частці або-ж в цілому тому чи іншому акціонеру, з можливістю ним самостійно приймати рішення про розпорядження вказаним майном, у тому числі шляхом відчуження, все майно Товариства належать виключно Товариству та може використовуватись виключно в інтересах Товариства, до складу акціонерів якого входить ряд громадян України.

В даному випадку, за встановлених обставин, суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення «Закону України «Про основні засади примусового вилучення в України об`єктів права власності російської федерації та її резидентів», якими визначено правові засади примусового вилучення права власності російської федерації та її резидентів.

В свою чергу, на думку апеляційного суду, неефективність досудового розслідування не може бути визнано підставою, яка обґрунтовує необхідність в арешті майна, за встановлених обставин. Заходи забезпечення кримінального провадження (зокрема у вигляді накладення арешту на майно) не можуть передувати встановленню факту події кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що відповідно до ст.132 КПК України, слідчим не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, відповідно до положень ст.94 КПК України, належним чином не оцінив їх з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

При цьому, при розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею не дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді не відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Згідно із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому ухвала слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 23.12.2022, є незаконною та підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого щодо накладення арешту, в частині накладення арешту на корпоративні права (цінні папери та грошові кошти, які є частками статутного капіталу підприємства, рухоме та нерухоме майно) ПАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6», на об`єкти нерухомості, які на праві приватної та колективної власності належать ПАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6», а саме будівлі складів (магазин), цехів, майстерень, майновий комплекс виробничих будівель та споруд, адміністративне приміщення, офісні приміщення, квартири (згідно переліку зазначеному в клопотанні).

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 23.12.2022 в частині накладення арешту на всі корпоративні права (цінні папери та грошові кошти, які є - частками статутного капіталу підприємства, рухоме та нерухоме майно) ПАТ Житомирський пересувна механізована колона №6" ЄДР1ТОУ 00310692, на об`єкти нерухомості які на праві приватної та колективної власності належать приватному акціонерному товариству "Житомирська пересувна механізована колона № 6" ЄДРПОУ 00310692, а саме: будівля матеріального складу - магазину реєстраційний номер - 692525718101, площею 214,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля майстерні з адмінприміщеннями реєстраційний номер - 692508518101, площею 962,7 кв. м., яка находиться за адресою: АДРЕСА_1 , офісні приміщення реєстраційний номер 527280518101, площею 167.4 кв.м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , майновий комплекс виробничих будівель та споруд реєстраційний номер - 33468530, площею 258,60 кв. м. який знаходиться за адресою: Житомир, вул.Вітрука, буд. 4а, будівля складу цементу реєстраційний номер - 33468184, площею - 89,20 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля опалобочно - заготівельного цеху зі столярною майстернею реєстраційний номер - 33467100, площею 482,80 кв. м., яка находиться за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 4а., будівля лісопильного цеху реєстраційний номер 33467036, площею 147,50 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля РБУ з пропарювальною камерою реєстраційний номер 692540918101, площею 333,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівля арматурного цеху з автомайстернею реєстраційний номер НОМЕР_1 , площею 456,70 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , квартира - реєстраційний номер 1173640, загальною площею 39.8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , квартира - реєстраційний номер 1173854, загальною площею 51,1 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , квартира - реєстраційний номер - 1174325, загальною площею 29.1 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , квартира - реєстраційний номер - 1174518, загальною площею 23,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , квартира - реєстраційний номер - 1174734, загальною площею 27.3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого ОСОБА_11 в частині накладення арешту на корпоративні права (цінні папери та грошові кошти, які є частками статутного капіталу підприємства, рухоме та нерухоме майно) ПАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6», на об`єкти нерухомості, які на праві приватної та колективної власності належать ПАТ «Житомирська пересувна механізована колона №6», а саме будівлі складів (магазин), цехів, майстерень, майновий комплекс виробничих будівель та споруд, адміністративне приміщення, офісні приміщення, квартири (згідно переліку зазначеному в клопотанні), - відмовити.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :