Постанова

від 09.02.2023 по справі 570/4304/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2023 року

м. Рівне

Справа № 570/4304/20

Провадження № 22-ц/4815/184/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С. О.,

суддів: Майданіка В.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання : Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області,

третяособа ОСОБА_2 ;

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадження апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішенняРівненського районногосуду Рівненськоїобласті від08листопада 2021року,ухвалене у складісудді ОстапчукЛ.В.,повний текстскладено 19.11.2021року, справа №570/4304/20,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом.

Позов мотивував тим, щорішенням Верхівської сільської ради Рівненського району від 15 червня 2011 року № 186 «Про передачу земельних ділянок у власність» надано його батьку ОСОБА_3 згоду на виготовлення технічної документації по розробленню Державного акту на право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,90 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель площею 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства площею 0,65 га, що знаходяться в с. Кривичі Рівненського району. За замовленням батька ПП «Геоземсфера» у 2011 році виготовило технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельні ділянки, однак завершити процедуру приватизації вищевказаних земельних ділянок до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько не встиг. ОСОБА_1 як спадкоємець 1/2 частини спадкового майна свого батька позбавлений можливості завершити розпочату спадкодавцем процедуру приватизації, оскільки рішенням Дядьковицької сільської ради від 03 червня 2020 року № 863 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, площею 0,30 га, у власність для ведення особистого селянського господарства для брата ОСОБА_2

ОСОБА_1 просив визнати за ним право назавершення процедури приватизації земельних ділянок: площею 0,125 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0391 га, розташовану за адресою: с. Кривичі, Рівненський район, Рівненська область, в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 03 грудня

2020 рокузалучено по справіза позовом ОСОБА_1 доДядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської областіпро визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за закономв якості третьої особи ОСОБА_2 .

У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Дядьковицької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 прийнявши спадщину після смерті

батька - ОСОБА_3 , набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останньому за життя, включно й з правом на завершення приватизації всієї земельної ділянки в с. Кривичі Рівненського району Рівненської області загальною площею 0,90 га, в тому числі: площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та площею 0,65 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, щоті земельні ділянки, які були приватизовані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 входили до складу тих земельних ділянок, приватизацію яких розпочав батько сторін спадкодавець ОСОБА_3 , на даний час із земельної ділянки, загальною площею 0,8882 га, приватизацію якої розпочав ОСОБА_3 , вільними є 0,3696 га, а спадкоємці сторони у справі, не скористались правом на завершення розпочатої їх батьком процедури приватизації земельної ділянки.

В поданійапеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається нанезаконність танеобґрунтованість рішеннясуду,в зв`язкуз невідповідністюйого висновківобставинам справита нормамматеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд в порушення вимог статті 52 ЦПК України, залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог

ОСОБА_2 , без перевірки його позовної заяви та без постановлення ухвали про залучення третьої особи. Судом розглянута зустрічна позовна заява за відсутності ухвали про її прийняття, а тому розгляду підлягали тільки позовні вимоги за первинним позовом.

Щодо порушення судом норм матеріального права заявник вказує, що предметом його позову було визнання права на завершення приватизації земельних ділянок, оскількиДядьковицька сільська рада заперечила наявність у позивача такого права. Безпідставні висновки суду про те, що: на даний час відсутняземельна ділянка, загальною площею 0,8882 га, приватизацію якої розпочав спадкодавець ОСОБА_3 , оскільки його сини скористалися своїм законним правом на приватизацію і приватизували частину вказаної земельної ділянки і земельних ділянок, на які посилається позивач не існує; правом назавершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації позивач не скористався; фактично на даний час між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір з приводу встановлення меж земельних ділянок, а тому позовні вимоги, не зможуть вирішити існуючий між ними спір. Такі висновки суду, на думку заявника, повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, а також висновкам у постанові Верховного Суду у справі №723/1061/17. Будь-яких вимог до ОСОБА_2 його позовна заява не містить, а вимоги пов`язані саме з тим, що сільська рада не визнає його право завершення приватизації і своїм рішенням надала дозвіл на приватизацію земельної ділянки для брата ОСОБА_2 , площею 0,2386 га, для ведення особистого селянського господарства (без зміни цільового призначення), саме на ту ділянку, приватизацію якої розпочав батько, площею 0,25 га, і з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 листопада

2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог

ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, щоу спадкоємців відсутнє право на звернення до суду з позовом про завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом, оскількиДекрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок»втратив чинність на підставі Закону № 139-V (139-16) від 14 вересня 2006 року.Саме з цих підстав у задоволенні позовних вимог слід було відмовити. Апеляційний суд вказав, щодо ОСОБА_1 , як до особи, що набула право власності на нерухоме майно в порядку спадкування, перейшло право на земельну ділянку, на якій розташоване це майно, у порядку, визначеному статтею 120 ЗК України.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддівДругої судової палати Касаційного цивільного суду постановуРівненського апеляційного суду від 03 травня 2022 рокускасувано, асправу переданона новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи постанову касаційний суд вказав, що посилання апеляційного суду на Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» як на правову підставу відмови в позові є необґрунтованим, оскільки земельні ділянки були надані ОСОБА_3 не на підставі цього нормативно-правового акта, а у 2011 році, тобто вже після втрати його чинності.

У частині третійстатті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Рішення суду першої інстанції у частині вирішення зустрічного позову не оскаржується, а тому, в апеляційному порядку не переглядається.

Статтею 352ЦПК Українипередбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосуваннясудом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам не відповідає.

Судом встановлено, щорішенням Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області №186 від 15 червня 2011 року «Про передачу земельних ділянок у власність» погоджено ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації для видачі Державного акту на право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,90 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель площею 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства площею 0,65 га, в с. Кривичі Рівненського району.

ПП «Геоземсфера» за замовленням ОСОБА_3 у 2011 році виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на вказані земельні ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

За життя, а саме 14 листопада 2006 року, ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті свій житловий будинок з надвірними будівлями і все своє майно в рівних долях заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Сини спадкодавця - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину і 18 вересня 2012 року уклали договір розподілу спадкового майна, згідно якого ОСОБА_1 у власність перейшла частина житлового будинку з надвірними будівлями

АДРЕСА_1 та земельна ділянка (пай) площею 4,06 га на території Верхівської сільської ради Рівненського району. ОСОБА_2 у власність перейшла житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

Рішенням Рівненського районного суду від 02 серпня 2017 року розділено в натурі вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, за яким ОСОБА_1 виділено 52 % будинку з надвірними будівлями, а ОСОБА_2 48 % будинку з надвірними будівлями, право спільної часткової власності на вищевказане майно припинено.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Разом із тим, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц та постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 545/1631/19 та від 24 грудня 2021 року у справі № 343/1341/20, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що початком процедури безоплатної приватизації земельної ділянки є звернення громадянина, зацікавленого у такій приватизації, до відповідного компетентного органу (органу місцевого самоврядування) із заявою про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З матеріалів справи убачається, що спадкодавець, батько ОСОБА_1 ОСОБА_3 за життя звернувся до Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області із заявами про отримання земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель.

Рішенням Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області

№ 186 від 15 червня 2011 року «Про передачу земельних ділянок у власність» погоджено ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації для видачі Державного акту на право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,90 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель площею 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства площею 0,65 га, в с. Кривичі Рівненського району.

У 2011 році ПП «Геоземсфера» за замовленням ОСОБА_3 виготовило технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на вказані земельні ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер та не встиг завершити процедуру приватизації земельної ділянки, таким чином спадкоємець ОСОБА_1 маєправо на завершення приватизації земельних ділянок, розпочатої спадкодавцем.

Отже у цій справі право на приватизацію спірної земельної ділянки виникло у спадкодавця ОСОБА_3 на підставі вищенаведених норм ЗК України.

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

Колегія суддів зауважує, що предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , який за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, то вважається, що позивач ОСОБА_1 набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали батькові на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України.

Таким чином, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємців особистого права на приватизацію землі, як помилково вважав суд першої інстанції.

На підставі поданих сторонами доказів, апеляційний суд, дійшов висновку про те, що наявні правові підстави для визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом права на завершення приватизації спірної земельної ділянки.

Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону та практики його застосування уваги не звернув, у зв`язку з чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права, за наведеного апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Згідно ч.1ст.376ЦПКУкраїни,підставамидляскасуваннясудовогорішення повністюабочастковотаухваленняновогорішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішенняє: неповнез`ясуванняобставин,щомаютьзначеннядля справи; недоведеністьобставин,щомаютьзначеннядлясправи,якісудпершоїінстанції визнаввстановленими;невідповідністьвисновків,викладенихурішеннісуду першоїінстанції,обставинамсправи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційнускаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського районногосуду Рівненськоїобласті від08листопада 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, третяособа ОСОБА_2 про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, третяособа ОСОБА_2 про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельних ділянок площею 0,125 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0391 га, розташовану за адресою: с. Кривичі, Рівненський район, Рівненська область та одержання правовстановлюючих документів у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2023 року

Головуючий суддя : С.О. Гордійчук

Судді : В.В. Майданік

С.В. Хилевич