Рішення

від 08.02.2023 по справі 357/9049/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9049/22

Провадження № 2/357/483/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О. В., при секретарі Кононюк П.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сос Сервіс Україна», про стягнення майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

21.09.2022 представник позивача, адвокат Шайко Сергій Валерійович, звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 03.10.2022, мотивуючи тим, що 04.06.2021 року у м. Біла Церква трапилась поломка автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , який був придбаний у офіційного дилера ТОВ «Вінер автомотів» та обслуговувався на гарантійному сервісному обслуговуванні товариства та після нього. Позивачем після поломки автомобіля було здійснено дзвінок до сервісної служби (відділу сервісу) «Ягуар Ленд Ровер Київ Аеропорт», там пояснили, що в м. Біла Церква представництва компанії відділу сервісу не має, тому автомобіль треба везти до сервісу «Ягуар Ленд Ровер Київ Аеропорт» с. Чубинське, вул. Київська, 45 (Бориспільське шосе), та з`єднали в автоматичному режимі з відділом (компанією) Товариство з обмеженою відповідальністю «СОС Сервіс Україна», що забезпечує евакуацію несправних автомобілів до станції техобслуговування. Компанія «СОС Сервіс Україна» надіслала автомобіль - евакуатор марки «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_2 , керування яким здійснював ОСОБА_2 , відповідач у справі. 04.06.2021 після евакуації автомобіля позивача з м. Біла Церква до с. Чубинське, вул. Київська 45, на стоянці автомобілів, що знаходиться на території технічного обслуговування та салону з продажу автомобілів «Ягуар Ленд Ровер Київ Аеропорт», приблизно о 19:00 год., відбувалось розвантаження вищезазначеного автомобіля з платформи евакуатора за допомогою лебідки з тросом. Під час вигрузки автомобіля позивача у лебідки евакуатора, що здійснював перевезення (Iveco Daily НОМЕР_2 ), обірвався трос лебідки, що спускав автомобіль, при цьому трос, що був прив`язаний до автомобіля, після його розриву за силою інерції вдарив по лобовому склу автомобіля позивача, внаслідок чого на лобовому склі з`явилася тріщина, чим нанесено власнику транспортного засобу матеріальної шкоди. Після зазначеної події власником пошкодженого автомобіля було викликано поліцію та надано пояснення для фіксації даного випадку. Патрульними Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області зафіксовано вищезазначений випадок за ЄО № 14954 від 04.06.2021. ТОВ «Сос Сервіс Україна» надіслала на місце події 04.06.2021 аварійного комісара, що також зафіксував подію із пошкодження майна позивача, який склав звіт про результат огляду майна. Після даної пригоди ОСОБА_1 зверталася із заявою до страхової компанії ПАТ СК «Еталон», в якій була застрахована цивільна відповідальність автомобіля відповідача для здійснення виплати (страхового відшкодування) за нанесену відповідачем шкоду, але страховою компанією було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, обґрунтовуючи це тим, що виплати проводяться тільки внаслідок аварії (ДТП). Після звернення ОСОБА_1 до офіційного дилера з продажу автомобілів LAND ROVER в Україні, та відділу сервісу (технічного обслуговування) ТОВ «Віннер Автомотів», щодо вартості здійснення ремонтних робіт із ремонту/заміни лобового скла, було отримано лист-відповідь, що сума витрат пов`язаних із заміною лобового скла, включаючи роботу та матеріали становить 47 830 грн. 55 коп. При проведенні детального аналізу зібраних документальних матеріалів ОСОБА_1 встановила, що автомобіль-евакуатор «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_2 , за технічними характеристиками не придатний для перевезення автомобіля позивача, оскільки вага автомобіля, що перевозився згідно технічного паспорту складає (повна маса 3000 т, маса без навантаження 2203 т.), згідно полісу страхування цивільної відповідальності № 202704567, страхової компанії «Еталон», автомобіль, що здійснював перевезення несправного автомобіля, «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_2 , тип автомобіля С1: вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 2 т. (включно). Внаслідок невідповідності вантажопідйомності евакуатора масі автомобіля позивача, що він перевозив, при спуску з платформи евакуатора обірвався трос, що тримав автомобіль доставлений на сервіс та вдарив у лобове скло автомобіля позивача чим спричинив тріщину лобового скла. Отже, зважаючи на вищезазначені обставини вбачається вина водія евакуатора - ОСОБА_2 , що мав перевірити масу автомобіля при його завантаженні та здійснення перевезення, чого зроблено не було, внаслідок чого нанесено матеріальних збитків власнику автомобіля позивача, що перевозився. В подальшому представниками власника автомобіля позивача було здійснено ознайомлення з матеріалами справи у відділі Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, що підтвердило наявність всіх вищезазначених фактів зазначених у позовній заяві. З метою з`ясування правової визначеності відповідача по зазначеній події, що сталась 04.06.2021, з нанесенням ним матеріальної шкоди, відповідачу надсилалась претензія від 29.12.2021 вих. № 83, адвоката Шайка С.В. до ОСОБА_2 , з вимогою добровільного погашення суми нанесеної шкоди з доказами відправлення, але станом на день подання позовної заяви відповіді від відповідача до представника позивача так і до позивача не надходила. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано моральну шкоду. Причиною моральних страждань стало пошкодження її автомобіля та до теперішнього часу зважаючи на пошкодження, що були заподіяні відповідачем позивач не мала змоги до вирішення судом даної справи замінити пошкоджене скло автомобіля. Окремі зайві витрати свого часу і душевних сил, позивач понесла внаслідок необхідності, оформлення різних документів, запитів звернення до страхової компанії, очікування рішення по виплаті страхового відшкодування, яке по факту не відбулось. Звернення до поліції та відповідних служб, що надіслали не відповідний евакуатор для евакуації автомобіля позивача, також, вона була змушена звертатися до адвоката за правовою допомогою. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 10 000,00 грн., а відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 08.06.2021 року між позивачем та Адвокатським бюро «Шайко та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги. Відповідно до умов зазначеного договору розмір гонорару складає 20 000,00 грн., що є оплатою витрат на професійну правничу допомогу та у відповідності до положень ст. 137 ЦПК України підлягає відшкодуванню відповідачем. Також, позивачем сплачено судовий збір при поданні даного позову, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України. Враховуючи, що у добровільному порядку вирішити спір неможливо, просив у судовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача завдану майнову шкоду у розмірі 47830,55 грн., моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. та сплачену суму судового збору.

09.11.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

05.12.2022 відповідач подав до суду відзив на позов мотивуючи тим, що з матеріалів доданих до позовної заяви, і з тексту самої позовної заяви наданої до суду (про що вказує сама позивачка та її представник), вбачається, що будь якої дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованої у передбачений Законом порядку, 04.06.2021 за участю автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , та автомобіля евакуатора «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 - не було з огляду на те, що загальне поняття дорожньо-транспортної пригоди визначено у п.1.10 Правил дорожнього руху України, (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., з послідуючими змінами ), де вказується, що дорожньо - транспортна пригода (ДТП ): це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Під транспортним засобом згідно ПДР України розуміють пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Згідно пунктів 4,5,8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. В даному випадку підставою позову спричинення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не може бути, у зв`язку з відсутністю факту самої дорожньо-транспортної пригоди. Є факт завантаження, перевезення та вивантаження вантажу - пошкодженого та нерухомого автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , таким чином підставою для позову може бути лише спричинення майнової шкоди під час перевезення вантажу - зламаного та нерухомого автомобіля. Як на одну з обставин підстав даного позову, позивачка вказує у своїй позовній заяві: «після проведення детального аналізу зібраних документальних матеріалів ОСОБА_1 , зважаючи на те, що автомобіль евакуатор Iveco Daily, д.н.з. НОМЕР_2 , за технічними характеристиками не придатний для перевезення автомобіля позивача, оскільки вага автомобіля що перевозиться згідно технічного паспорту складає ( повна маса 3000 т., маса без навантаження 2203 т., а згідно полісу страхування цивільної відповідальності №202704567 страхової компанії «Еталон», автомобіль, що здійснював перевезення несправного автомобіля, «Iveco Daily», д.н.з: НОМЕР_2 , тип автомобіля: С1, вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 2 т. (включно). Внаслідок невідповідності вантажопідйомності евакуатора, масі автомобілю позивача, що він перевозив, при спуску з платформи евакуатора обірвався трос, що тримав автомобіль доставлений на сервіс та вдарив у лобове скло автомобіля позивача чим спричинив тріщину лобового скла..». Повністю з цими обставинами він погодитись не може, так як, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (з послідуючим змінами та доповненнями) «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», при реєстрації транспортних засобів технічні паспорта вже не видаються, а видаються свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів. Тому, невідомо, яким чином позивачка могла керувати по автодорогам, а потім ще й завантажити на автомобіль евакуатор «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_3 , свій автомобіль вагою (повна маса 3000 т., маса без навантаження 2203 т.д), невідомо звідки позивачка взяла, що ...згідно полісу страхування цивільної відповідальності № 202704567 страхової компанії «Еталон», автомобіль, що здійснював перевезення несправного автомобіля «Iveco Daily», НОМЕР_3 , тип автомобіля: СІ; вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 2 т (включно). На його думку позивачка, або користується невірною базою страхових полісів, або навмисно маніпулює даними наданими до суду, для отримання позитивних для себе результатів, так як згідно страхового поліса № ЕР-202704567 від 04.02.2021 СК «Еталон», виданого на автомобіль «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_3 , у ньому вказано лише «тип СІ» без вантажопідйомності "... до 2т. ( включно )... Згідно п.3 Положення «Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (з послідуючими змінами та доповненнями) - транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії... СІ призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів). Крім того, вказана тріщина на склі автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_4 могла з`явитися, ще до його завантаження на автомобіль - евакуатор. Будь який обоюдний огляд автомобіля позивача та складання відповідних документів перед завантаженням його позивачем не проводився. Тобто, даний факт отримання цієї тріщини не спростовується позивачем будь якими доказами, так само, як позивачка детально намагається не розповідати, яким саме чином відбувалося розвантаження її автомобіля, і де вона перебувала в момент його розвантаження. Також, відповідачем надані до суду фото автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_4 , котрий знаходиться після завантаження на платформі автомобіля евакуатора «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_3 , на яких видно наявність тріщини на лобовому склі автомобіля позивача ще до його розвантаження. Тому, просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до нього, про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у повному обсязі.

16.12.2022 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що формулювання стягнення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, позивачем названо дану обставину виключно для опису ситуації, що сталася з наслідками пошкодження його майна. Відповідач посилається на п.1.10 правил дорожнього руху, яким визначено: «дорожньо - транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки», якщо брати буквально ситуацію, що сталася 04.06.2021, наявні ознаки як подія, що сталася під час руху транспортного засобу (під час розвантаження з евакуатора), так завданих матеріальних збитків (було пошкоджено транспортний засіб діями відповідача), тобто наявні ознаки передбачені п.1.10 Правил дорожнього руху. Більш того, саме по собі формулювання позивачем завданого матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, навіть якщо відсутні всі ознаки дорожньо-транспортної пригоди, ніяким чином не звільняє відповідача від відповідальності за завданий ним матеріальний збиток. Як видно з відзиву на позовну заяву, відповідач тлумачить законодавство України на власний розсуд для уникнення відповідальності за нанесення матеріального збитку позивачу, зазначаючи, що підставою для позову може бути лише спричинення майнової шкоди під час перевезення вантажу, зламаного та нерухомого автомобіля, відсутні також посилання на законодавство України де передбачені такі вимоги чи судову практику у відзиві на позов. На підставі вищезазначеного, саме по собі формулювання ситуації з пошкодженням майна позивача «дорожньо-транспортна пригода», що сталась 04.06.2021, не звільняє відповідача від відповідальності за завдану ним матеріальну шкоду, зважаючи на докази його вини, що містяться в матеріалах справи. Щодо не відповідності евакуатора, що здійснював перевезення пошкодженого транспортного засобу позивача, згідно полісу страхування автомобіля відповідача, то інформацію щодо страхування автомобіля відповідача було взято з відкритого джерела у мережі «Інтернет» за посиланням: https/policy¬web.mtsbu.ua/(сервісу перевірки чинності полісу страхування МТСБУ), в якому зазначено інформацію: марка та модель транспортного засобу - Iveco Daily, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-код - НОМЕР_5 , тип - СІ: вант, автомобілі вантажопідйомністю до 2т (включно). Тобто, вказані у позовній заяві відомості про невідповідність транспортного засобу на перевезення транспортних засобів більше 2 т., підтверджуються як документально так і з відкритих джерел у мережі «Інтренет». Щодо посилання відповідача про те, що до моменту завантаження не проводився огляд та не складався акт огляду, потрібно зазначити, що законодавством України не встановлено вимог, щодо складання акту перед завантаженням евакуатором несправного автомобіля, такий акт міг скласти відповідач перед завантаженням на власний розсуд для уникнення матеріальної відповідальності після здійснення перевезення транспортного засобу, чого ним здійснено не було. Натомість докази надані позивачем вказують про те, що тріщина лобового скла була завдана діями відповідача, також зазначено причинно-наслідковий зв`язок у всіх діях, що підтверджується поясненнями осіб присутніх під час події, що сталася 04.06.2021 наданими разом з позовною заявою. Щодо інших посилань відповідача у відзиві на позовну заяву, вважає, що вони не потребують уваги, так як є повністю необгрунтованими. Тому, просив задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

17.01.2023 судом зарито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача, адвокат Шайко Сергій Валерійович, у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та зазначив, що 04.06.2021 сталася поломка автомобіля, що належить відповідачу, вона здійснила дзвінок до сервісного центру дилера за допомогою у транспортуванні транспортного засобу для ремонту та отримала відповідь про відсутність у них такої послуги, натомість дилер перевів дзвінок на ТОВ «СОС Сервіс Україна», які у свою чергу направили для транспортування евакуатор, під керуванням відповідача. Позивач повідомляла ТОВ «СОС Сервіс Україна» марку та вагу її автомобіля. По прибуттю автомобіля відповідача позивач не перевіряла технічні характеристики ТЗ, адже саме відповідач мав перевірити можливість транспортування її автомобіля. Близько 19:00 год. відбувалося розвантаження автомобіля позивача з евакуатора за допомогою тросу, який через перенавантаження обірвався та вдарив по лобовому склу автомобіля позивача, в наслідок чого з`явилася тріщина. Після чого було викликано працівників поліції, які зафіксували факт пошкодження автомобіля та не складали протокол за ст. 124 КУпАП. Позивач звернулася до СК «Еталон», однак їй було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки такий випадок не є ДТП та не визнали цю подію страховим випадком. В подальшому позивач звернулася до офіційного дилера та ТОВ «Віннер Автомотів» для визначення вартості ремонтних робіт та було визначено, що сума витрат пов`язаних із заміною лобового скла, включаючи роботу та матеріали становить 47830,55 грн. Відповідач будучи водієм евакуатора здійснював загрузку та розгрузку автомобіля позивача та мав перевірити технічні характеристики транспортних засобів щодо можливості транспортування авто позивача. При завантаженні автомобіля позивача на евакуатор, тим самим тросом, проблем не виникало.

Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні та зазначив, що вказана позивачем подія не є ДТП. Трос на евакуаторі розрахований на 8 тон, він лопнув при розвантаженні автомобіля позивача у зв`язку з тим, що позивач будучи за кермом автомобіля тримала гальма, тим самим збільшивши навантаження на трос. У випадку, якщо б трос розірвався і вдарив автомобіль, то були б значно більші пошкодження, зокрема і на капоті автомобіля, а не лише тріщина на лобовому склі, враховуючи вагу та розмір троса. На фото знімках видно, що на лобовому склі автомобіля позивача була тріщина ще до його розвантаження та обриву троса. 04.06.2021 йому зателефонували з ТОВ «СОС Сервіс Україна», як водію з відповідною категорією, у зв`язку з необхідністю транспортування автомобіля, при цьому він не являється приватним підприємцем та не перебуває у трудових відносинах з товариством. По приїзду до товариства йому було надано автомобіль транспортер і відомості щодо місця знаходження автомобіля, який необхідно транспортувати. Перед завантаження автомобіля позивача він не оглядав його і акти огляду не складав, адже це входило до його повноважень, він є лише водієм. Крім того, позивач постійно його підганяла, щоб швидше довести автомобіль до сервісу. Усі технічні характеристики мали б узгоджуватися відповідачем з тим, хто приймав у неї замовлення на транспортування автомобіля. Однак, проблем з завантаженням автомобіля та його транспортування не було. Коли прибули працівники поліції за викликом позивача, він надавав свої пояснення.

Третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»» представника до суду не направила, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, заяви щодо спору та з процесуальних питань до суду не подала.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сос Сервіс Україна» представника до суду не направила, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, заяви щодо спору та з процесуальних питань до суду не подала.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.10.2020 року у справі №910/12787/17.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів, є обов`язковою передумовою звернення особи до суду за захистом своїх прав; при цьому обов`язком позивача, відповідно до ст. 81 ЦПК України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення його прав відповідачем.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , являється власником автомобіля марки «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с.20).

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 04.06.2021 керував транспортним засобом «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_3 , та здійснював транспортування автомобіля марки «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 , з міста Біла Церква Київської області до сервісу «Ягуар Ленд Ровер Київ Аеропорт» с. Чубинське, вул. Київська, 45 (Бориспільське шосе), що визнається сторонами.

Також, встановлено, що 04.06.2021 ТОВ «Віннер Автомотів» зафіксував дзвінок у відділі сервісу «Ягуар Ленд Ровер Аеропорт» щодо поломки автомобіля марки «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 та необхідності його евакуації, що підтверджено листом товариства від 30.07.2021 за № 210730/1 (а.с.22).

З листа ТОВ «Віннер Автомотів» від 30.07.2021 за № 210730/1 (а.с.22) вбачається, що ТОВ «Віннер Автомотів» не здійснювала евакуацію та не замовляла через сторонніх осіб послуги з евакуації автомобіля «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 , працівник сервісу по телефону повідомив заявнику, що таких послуг товариство не надає і на прохання заявника надав телефон служби, яка можливо зможе здійснити евакуацію автомобіля. Також, даним листом товариство повідомило, що не має укладених господарських договорів з компанією «СОС сервіс Україна» щодо евакуації автомобілів та повідомила, що вартість нового лобового скла на автомобіль та ремонтних робіт щодо його заміни становить 47830,55 грн.

Таким чином, даним доказом спростовують доводи представника позивача про те, що саме ТОВ «Віннер Автомотів» перевів дзвінок щодо евакуації автомобіля на Компанію «СОС сервіс Україна», отже позивач обрала перевізника особисто із запропонованого.

З матеріалів справи (а.с.6-14) вбачається, що 04.06.2021 на спецлінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що близько 20:00 год. за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 45, тех. станція «Ренж Ровер» водій підйомника пошкодив авто заявника д.н.з. НОМЕР_1 , під час вигрузки автомобіля обірвався трос на евакуаторі, що тримав авто на платформі, в результаті чого було виявлено пошкодження лобового скла.

За даним зверненням Бориспільським РУП ГУ НП в Київській області було складено висновок 29.06.2021 (а.с.7), згідно якого працівником поліції в ході перевірки та зі слів ОСОБА_3 було встановлено, що 04.06.2021 близько 20:00 год., на автодорозі Київ Харків 31 кілометр, автосалон «Reng Rover» під час вигрузки автомобіля «Renge Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , обірвався трос на евакуаторі, який тримав авто на платформі, в результаті чого було виявлено пошкодження лобового скла, заявник зазначив, що в подальшому буде звертатися з даного приводу до суду. Також, встановлено, що із зібраних матеріалів та наданих відомостей виявити ознаки вчинення кримінального правопорушення не вдалося можливим, відповідно до чого підстав для відкриття кримінального провадження та внесення у зв`язку з цим відомостей до ЄРДР недостатньо, тому перевірка по даному факту є закінченою.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 , наданих поліцейському взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП 04.06.2021 (а.с.12), відповідач зазначив, що 04.06.2021 близько 18:00 год. в м. Біла Церква він завантажив ТЗ «Renge Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , на свій евакуатор «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_3 , та доставив його на Renge Rover сервіс за адресою: 31 км. а/д Київ Харків. Прибувши на місце під час розвантаження вказаного ТЗ бункерний трос порвався і машина просто скотилася. Після чого власник автомобіля під час візуального огляду виявила скол на лобовому склі.

Позивач у письмових поясненнях, наданих поліцейському взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП 04.06.2021 (а.с.14) зазначила, що їхала у місті Біла Церква, потім зламався автомобіль і вона викликала евакуатор, який віз автомобіль до сервісного центру «Renge Rover». Коли вони приїхали машину знімали з евакуатора ( 04.06.2021 о 20:00 год.), обірвався трос і машина злетіла з евакуатора та з троса полетів камінець і розбив лобове скло, що не узгоджується з твердженнями представника позивача, про те, що саме обірваний трос наніс пошкодження автомобілю позивача.

Таким чином, даними доказами підтверджується факт, що 04.06.2021 евакуатор «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 здійснював перевезення автомобіля «Renge Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу, та о 20:00 год. при розвантаженні ТЗ на Renge Rover сервіс за адресою: 31 км. а/д Київ Харків обірвався трос на евакуаторі, який тримав автомобіль на платформі, та при огляді автомобіля Renge Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , було виявлено пошкодження лобового скла.

Разом з тим, даними доказами не підтверджується протиправна поведінка, дія чи бездіяльність відповідача, що спричинила збитки автомобілю позивача та не доводять його вину у заподіянні шкоди.

Встановлено, що 24.06.2021 Філією «Віннер ЛЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» позивачу була надана пропозиція щодо ремонту автомобіля (заміни вітрового скла з комплектуючими та роботою) вартістю 46479,71 грн. (а.с 21), що не узгоджується з твердженнями представника позивача щодо суми витрат пов`язаних із заміною лобового скла, включаючи роботу та матеріали по ремонту автомобіля марки «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 47 830,55 грн., а крім листа ТОВ «Віннер Автомотів» від 30.07.2021 за № 210730/1, в якому зазначено вказана сума, інших допустимих доказів до суду не надано.

Представник позивача у позові вказує на те, що 04.06.2021 сталася дорожньо транспортна пригода, в результаті якої автомобілю марки «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 , була завдано шкоду з вини відповідача - ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_3 .

Однак, суд критично оцінює дані твердження з наступних підстав.

Згідно п.1.10 Загальних положень Правил дорожнього руху та п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників транспортних засобів» дорожньо транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, наслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

В даному випадку встановлено, що транспортні засоби, а саме: автомобіль марки «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіль «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_3 , не здійснювали рух, та до суду не надано доказів щодо факту ДТП, яка сталася внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а саме: вказаних автомобілів, та ОСОБА_2 не було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З листа ПрАТ «СК «Еталон» від 26.07.2021 за № 01-04-96/02 ( а.с.23) вбачається, що ОСОБА_1 повідомила страхову компанію про подію, що трапилася 04.06.2021 та про пошкодження автомобіля марки «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 . Страховиком було встановлено, що вказана подія сталася не під час ДТП, у зв`язку з чим не є страховим випадком, тому у ПрАТ «СК «Еталон» відсутні підстави для здійснення страхового відшкодування.

Представник позивача в обґрунтування вимог вказує також на те, що внаслідок невідповідності вантажопідйомності евакуатора, масі автомобіля позивача, що він перевозив, при спуску з платформи евакуатора обірвався трос, що тримав автомобіль доставлений на сервіс та вдарив у лобове скло автомобіля позивача, чим спричинив тріщину лобового скла.

Однак, суд критично оцінює дане твердження за наступних підстав.

Згідно п.п.2.13 п.2 Правил дорожнього руху, право на керування транспортними засобами особам може бути надано: С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів.

З Полісу № ЕР-202704567 (а.с.67), вбачається, що 03.02.2021 між ОСОБА_4 та ПАТ «Страхова компанія «Еталон», було укладено договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком з 00:00 04.02.2021 по 03.02.2022 включно, яким забезпечено транспортний засіб «Iveco Daily», VIN: НОМЕР_5 , тип С1, д.н.з. НОМЕР_3 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «LAND ROVER» модель «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.20), його повна маса становить: 3000 кілограм, а мама без навантаження 2203 кілограми.

Таким чином, автомобіль «Iveco Daily», д.н.з. НОМЕР_3 мав можливість перевозити автомобіль «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_1 , крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивач зателефонувала в компанію, яка надає необхідні послуги, і повідомила місцезнаходження машини, марку, модель, вагу, причину, по якій потрібно транспортування, і пункт призначення, а компанія, в яку звернулася позивача, надала для евакуації відповідний транспортний засіб, питань при завантаженні та транспортуванні автомобіля на евакуаторі у жодної із сторін не виникало, акт окладу ТЗ перед завантаженням сторонами не складався, тому підстав стверджувати, що тріщина лобового скла автомобіля позивача виникла саме внаслідок обриву тросу при спуску з платформи евакуатора автомобіля суд не вбачає.

Відповідачем в спростування доводів позивача до суду надані фотознімки (а.с.90-96) з яких вбачається, що на момент знаходження автомобіля на евакуаторі, ще до його розвантаження, він вже мав пошкодження на лобовому склі у вигляді тріщини, яка подібна до зафіксованої на копії фотознімку (а.с.29), що наданий представником позивача.

Разом з тим, вказаних доказів недостатньо, оскільки на фото зафіксовано лише факт наявності пошкодження лобового скла автомобіля, а інших належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності дали змогу суду встановити обставини справи щодо нанесення даних пошкоджень саме внаслідок обриву тросу евакуатора при його розвантаженні, чи відсутності обставин справи, які входять до предмету доказування, до суду не надано.

В силу ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Зазначене узгоджується з висновком Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду під час розгляду справи № 923/700/17 від 03 серпня 2018 року.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

В підтвердження позовних вимог про стягнення з відповідача коштів, які є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, представник позивача надав: матеріали висновку по зверненню гр.. ОСОБА_5 , про що зазначено вище у рішенні, які суд оцінює критично, оскільки, надані матеріали не містять доказів, які б підтверджували, факт завдання відповідачем вищезазначених пошкоджень транспортного засобу, що належить позивачу, а будь-яких інших належних та допустимих доказів протиправності поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, які б узгоджувались та стверджували вказані позивачем факти до суду не надано.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягає.

Представник позивача також просив стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Судова практика виходить із того, що об`єктивними обставинами, які підтверджують негативний емоційний стан особи, права якої порушені (потерпілого), є, зокрема, неможливість продовження активного суспільного життя, втрата певної роботи, вимушена зміна чи обмеження у виборі професії, погіршення або позбавлення реалізації фізичною особою своїх звичок та бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми тощо.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Представник позивача, як на підставу задоволення позову, посилається на те, що під час вище зазначених подій (пошкодження автомобіля) позивач зазнала сильних душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків та інших негативних явищ, які були пов`язані з пошкодженням її майна, компенсацію яких вона оцінює в розмірі 10000,00 грн.

Разом з тим, позивач не надала до суду жодних доказів заподіяння їй сильних душевних страждань протиправною бездіяльністю відповідача у справі, зокрема, доказів погіршення її здоров`я, психологічно-емоційного стану або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що стали наслідком пошкодження її майна та протиправної діяльності відповідача, передбачених ст.23 ЦК України.

Також, позивач не надала належних та допустимих доказів спричинення їй моральної шкоди (моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру) та наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправною діяльністю заподіювача, а також не обґрунтовано, з чого позивач виходила при визначенні розміру заподіяної їй шкоди в розмірі 10000,00 грн., а тому суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 4, 12, 76 - 82, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»» (ЄДРПОУ: 20080515, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд, а/с 12, м. Київ, 03057), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сос Сервіс Україна» (ЄДРПОУ:32073682, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ, 04053), про стягнення майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.02.2023.

Суддя О. В. Бондаренко