Постанова

від 29.08.2006 по справі 15/145-06-4085а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/145-06-4085А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" серпня 2006 р. Справа № 15/145-06-4085А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача                     Картере В.І.

суддів:                              Пироговського В.Т., Жекова В.І.

секретар судового засідання –Павловій Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився,

від відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у м. Іллічівську Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 21.06.06р.

по справі № 15/145-06-4085А

за позовом ТОВ «Юг-Газ», м. Іллічівськ

до скаржника

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юг-Газ»звернулося до господарського суду із адміністративним позовом та змінами до нього, відповідно до яких просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську:

- №0000582301/0 від 24.03.06р. і №0000582301/1 від 26.04.06р., якими позивачу, з посиланням на порушення пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначені податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 250,00 грн. і фінансової санкції по цьому податку у сумі 125,00 грн.;

- №0000592301/0 від 24.03.06р. і №0000592301/1 від 26.04.06р., якими позивачу з посиланням на підпункт «б»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено податкове зобов'язання зі сплати фінансової санкції по податку на прибуток у сумі 23650,00 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 21.06.06р. позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить постанову скасувати, а в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач стверджує про те, що на момент перевірки у позивачем на підтвердження суми податкового кредиту у розмірі 250,00грн. були пред'явлені податкові накладні, що не містили всіх передбачених законом реквізитів, а також на думку відповідача судом першої інстанції невірно вирахувано суму переплати за уточнюючим розрахунком позивача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши, відповідно до встановлених обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на таке:

Оспорювані податкові повідомлення-рішення оформлені ДПІ в м. Іллічівську Одеської області на підставі акту перевірки № 871/203-204/375663706 від 20.03.2006 р., складеного за результатами документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Юг-Газ»за період з 01.10.04р. по 31.12.05р., в тому числі і по договору про сумісну діяльність № 32 від 19.07.2002 р. укладеному між ТОВ «Юг-Газ»та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Одесагаз».

Згідно акту перевірки від 20.03.2006 р. № 871/203-204/375663706 в ході перевірки встановлено, що позивач безпідставно відніс до податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 250,00грн., оскільки у податковій накладній, що виписана ТОВ «Укрросгаз»від 10.03.2005р. б/н відсутні індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва платника ПДВ –покупця, а у податковій накладній, що виписана ПП «Авілакс»від 31.05.2005р. №40 не відображено кількість, ціна товарно-матеріальних цінностей, поставлених на адресу платника податку, відсутні індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва платника ПДВ – покупця.

Втім, зазначені у акті перевірки факти суперечать наявним у справі належним чином завіреним копіям відповідних податкових накладних, які містять всі передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»реквізити, а відтак висновок суду першої інстанції про відсутність з боку позивача порушень приписів пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного вище Закону при віднесенні до податкового кредиту суми 250,00грн. за даними податковими накладними відповідає фактичним обставинам справи і вимогам наведеного законодавства.

Ствердження відповідача в апеляційній скарзі про наявність у позивача під час перевірки інших накладних, в яких були відсутні передбачені законодавством реквізити, не приймаються апеляційним господарським судом до уваги оскільки таке ствердження не підтверджено ніякими доказами, а тому даний факт є недоведеним.

Також, згідно акту перевірки від 20.03.2006 р. № 871/203-204/375663706 позивач внаслідок порушення порядку складання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за три квартали 2004р. штучно завищив суму переплати підприємством податку на прибуток на 51200,00грн., що зумовило застосування до позивача штрафних санкцій по податку на прибуток у сумі 23 650,00 грн.

Однак, і цей висновок податкового органу у акті перевірки суперечить фактичним обставинам справи.

Так згідно відповідного уточнюючого розрахунку, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що позивачем виявлені валові витрати, не враховані в обчисленні валових витрат попереднього звітного періоду в сумі 208 900, 00 грн. (рядок 2 уточнюючого розрахунку).

У зв'язку з цим, позивачем визначено податок на прибуток в розмірі мінус 52 200,00 грн. (рядок 7 уточнюючого розрахунку).

Наявність в податковому періоді, за який подано уточнюючий розрахунок, не врахованих раніше валових витрат у розмірі 208 900,00 грн. не заперечується податковим органом та підтверджується актом від 31.01.2005 р. № 191/23-204 про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Юг-Газ" за договором про сумісну діяльність № 32 від 19.07.2002 р. за період IV квартал 2003 р. - 9 місяців 2004 р., згідно якого у складі валових витрат позивача за підсумками 9 місяців 2004 року відображені валові витрати в сумі 208 900,00 грн. При цьому в даному акті перевірки зазначено, що порушень у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток не встановлено.

Відповідно до п. 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. № 143, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням строків давності такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Форма уточнюючого розрахунку є додатком до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств.

Затверджена форма передбачає зазначення в рядках розрахунку наступних відомостей: рядок 1 -доходи, не враховані, зайво враховані в обчисленні валового доходу попереднього періоду; рядок 2 - витрати, не враховані в обчисленні валових витрат попереднього звітного періоду; рядок 3 - амортизаційні відрахування, не враховані, зайво враховані в обчисленні амортизації; рядок 4 - сума заниженого або завищеного об'єкту оподаткування (розраховується як р.1 - р.2 - р. 3); рядок 5 - ставка оподаткування, що діяла на момент допущення помилки; рядок 6 - сума помилки, допущеної при зменшенні податкових зобов'язань; рядок 7 - сума недоплати або переплати (розраховується як р. 4 X р. 5 - р.6); рядок 8 - сума штрафу, нарахована платником податку самостійно.

Наявний в матеріалах справи уточнюючий розрахунок містить наступні відомості: рядок 1 - прочерк; рядок 2 –плюс 208,9; рядок 3 –прочерк; рядок 4 – мінус 208,9; рядок 5 –25%; рядок 6 - прочерк; рядок 7 –мінус 52,2; рядок 8 –прочерк.

Оскільки розмір та сам факт наявності не врахованих валових витрат підтверджується матеріалами справи, рядок 2 уточнюючого розрахунку заповнений вірно. Згідно формули, наведеної форми уточнюючого розрахунку, значення рядка 4 розраховується як різниця між значеннями рядків 1, 2, 3. Отже, і цей рядок заповнений вірно. Значення рядка 7 розраховується як добуток рядків 4 та 5 за вирахуванням рядка 6, а саме: мінус (208,9 X 25%) - 0 = мінус 52,225.

Отже, незважаючи на допущену позивачем у розрахунку арифметичну помилку у сумі 25 грн., фактична сума податку на прибуток складає мінус 52225,00грн., що спростовує ствердження податкового органу про штучне завищення позивачем суми переплати підприємством податку на прибуток на 51200,00грн. та свідчить про безпідставне застосування до позивача штрафних санкцій по податку на прибуток у сумі 23 650,00 грн.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги ствердження відповідача про неправильне вирахування судом першої інстанції суми податку на прибуток за уточнюючим розрахунком позивача, оскільки таке ствердження спростовується наведеним вище розрахунком.

Також, слід зазначити, що посилання у податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у м. Іллічівську Одеської області №0000592301/0 від 24.03.06р. і №0000592301/1 від 26.04.06р. на приписи підпункту «б»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суперечить висновкам акту перевірки № 871/203-204/375663706 від 20.03.2006 р., оскільки даний акт не містить висновків щодо порушення позивачем вказаних норм права.

Крім того, чинне законодавство взагалі не містить норм, згідно яких застосовуються штрафні санкції лише за наявність помилки у уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток, без виникнення, внаслідок такої помилки, заборгованості з податку на прибуток.

Виходячи з наведеного оскаржена постанова є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 150, 160, 162, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Одеської області від 21.06.06р. по справі №15/145-06-4085А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач          :                                                            В.І. Картере

Судді:                                                                                В. Т Пироговський

                                                                                                    В.І. Жеков