Постанова

від 24.01.2023 по справі 910/21608/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2023 р. Справа№ 910/21608/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Євсікова О.О.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: Ілляш Д.В.

від прокуратури: Гаврилюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз Енерго Поставка»

на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2022 (повний текст складено 12.08.2022)

у справі № 910/21608/21 (суддя Босий В.П.)

за позовом Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради та Комунального некомерційного підприємства «Теофіпольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Теофіпольської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз Енерго Поставка»

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 29 145,92 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В грудні 2021 року Керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради (позивач-1) та Комунального некомерційного підприємства «Теофіпольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Теофіпольської селищної ради (позивач-2; КНП «Теофіпольський ЦПМСД») звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз Енерго Поставка» (ТОВ «Укргаз Енерго Поставка») про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 29 145,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди №3 від 26.02.2021, №4 від 23.04.2021 та №5 від 18.06.2021 до договору на постачання природного газу №21/162, укладеного 28.12.2020 між КНП «Теофіпольський ЦПМСД» та ТОВ «Укргаз Енерго Поставка», були укладені з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Також прокурор вказує, що оскільки оскаржуваними додатковими угодами були внесені зміни до істотних умов договору №21/162 від 28.12.2020, відповідачем безпідставно збережено грошові кошти у розмірі 29 145,92 грн, сплачені КНП «Теофіпольський ЦПМСД», як споживачем природного газу за таким договором.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №910/4567/22 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Укргаз Енерго Поставка» на користь КНП «Теофіпольський ЦПМСД» грошові кошти у розмірі 29 145, 92 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Укргаз Енерго Поставка» на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод було внесено зміни до договору в частині визначення вартості товару, що призвело до невідповідності умов такого договору тендерній пропозиції, такі угоди є нікчемними, а відтак, визнання їх недійсними не є належним способом захисту прав. Щодо позовоної вимоги про стягнення суд виходив з того, що нікчемність додаткових угод №3, №4 та №5 означає, що зобов`язання сторін регулюються договором і його умовами в частині обсягів та ціни природного газу, а тому вартість 55 269,68 куб. м газу мала б становити 369 754,15 грн, а відтак сума недопоставленого та оплаченого товару в даному випадку становить 29 145,92 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів та заперечень на неї.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ «Укргаз Енерго Поставка» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі № 910/21608/21 як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст.ст. 641, 642 ЦК України) та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України), та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що ціни на природний газ змінювались у суворій відповідності до вимог законодавства, зокрема, відповідно до листа Мінекономрозвитку України від 24.11.2020 №3304-04_69987-06 зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, передбачених цим Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений договором.

Керівник Волочиської окружної прокуратури подав до Північного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що суд дійшов висновку, що укладення додаткових угод, якими ціну договору про закупівлю за державні кошти збільшено на 28,55 % є нечесною діловою практикою.

Відзиви на апеляційну скаргу від позивачів до суду не надходили, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2022 апеляційну скаргу ТОВ «Укргаз Енерго Поставка» у справі № 910/21608/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21608/21 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Укргаз Енерго Поставка» на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі № 910/21608/21 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 апеляційну скаргу ТОВ «Укргаз Енерго Поставка» на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі № 910/21608/21 залишено без руху; скаржнику встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду належних доказів надсилання копій апеляційної скарги листом з описом вкладення позивачам.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 за клопотанням скаржника поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі № 910/21608/21, відкрито апеляційне провадження; апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.01.2023; зупинено дію оскарженого рішення.

У зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В. за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/46/23 від 09.01.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/21608/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді:, Євсіков О.О., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/21608/21 прийнято до провадження у новому складі суду; апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.01.2023.

У судове засідання 24.01.2023 з`явилися представник відповідача та прокурор.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача та просив відмовити в її задоволенні.

Позивачі у судове засідання 24.01.2023 явку своїх представників не забезпечили, про поважність причин їх нез`явлення суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення копій ухвали на офіційні електронні адреси позивачів.

Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника позивачів.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору на постачання природного газу №21/162 від 28.12.2020, укладеного між КНП «Теофіпольський ЦПМСД», як споживачем, та ТОВ «Укргаз Енерго Поставка», як постачальником, останнє взяло на себе зобов`язання передати у власність споживачу у 2021 році узгоджені обсяги товару «код ДК 021:2015 - 09120000-6 «Газове паливо» «природний газ», а споживач зобов`язався прийняти узгоджений обсяг природного газу та оплатити його вартість у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 1.2 договору річний обсяг відбору/споживання газу - 111 434 куб.м.

Пунктом 1.3 договору погоджено річні обсяги відбору/споживання газу по місяцях.

В п. 3.1 договору визначено, що загальна сума договору становить 745 493,46 грн. з ПДВ. На момент підписання договору ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 6 690,00 грн з ПДВ.

За положеннями п. 3.2 договору згоджена ціна може змінюватися виключно за погодженням сторін.

26.02.2021 між сторонами договору укладено додаткову угоду №3 до нього, якою п. 3.1 договору доповнено наступним: «ціна за товар, який поставлений з моменту укладання договору по 31.01.2021 - природний газ кількістю 16,74814 тис.куб.м вартістю 6 690,00 за 1000 куб.м; ціна за товар, який буде поставлений з 01.02.2021 - природний газ кількістю 45,38336 тис.куб.м вартістю 7 359,00 грн. за 1000 куб.м». Також, п. 1.2 договору викладено у новій редакції: «Річний обсяг відбору/споживання газу - до 62 131,5 куб.м».

23.04.2021 між сторонами договору укладено додаткову угоду №4 до нього, якою п. 3.1 договору доповнено наступним: «ціна за товар, який поставлений з моменту укладання договору по 31.01.2021 - природний газ кількістю 16,74814 тис.куб.м вартістю 6 690,00 за 1000 куб.м; ціна за товар, який поставлений з 01.02.2021 по 31.03.2021 - природний газ кількістю 33,34962 тис.куб.м вартістю 7 359,00 грн. за 1000 куб.м; ціна за товар, який буде поставлений з 01.04.2021 - природний газ кількістю 11,083398 тис.куб.м вартістю 7 790,00 грн. за 1000 куб.м». Також, п. 1.2 договору викладено у новій редакції: «Річний обсяг відбору/споживання газу - до 61 181,158 куб.м».

18.06.2021 сторонами була укладена додаткова угода №5 до договору, відповідно до якої вирішено доповнити п. 3.1 договору інформацією наступного змісту: «ціна за товар, який поставлений з моменту укладання договору по 31.01.2021 - природний газ кількістю 16,74814 тис.куб.м вартістю 6 690,00 за 1000 куб.м; ціна за товар, який поставлений з 01.02.2021 по 31.03.2021 - природний газ кількістю 33,34962 тис.куб.м вартістю 7 359,00 грн. за 1000 куб.м; ціна за товар, який поставлений з 01.04.2021 по 31.05.2021 - природний газ кількістю 5,03217 тис.куб.м вартістю 7 790,00 грн. за 1000 куб.м; ціна за товар, який буде поставлений з 01.06.2021 - природний газ кількістю 5,501742 тис.куб.м вартістю 8 788,00 грн. за 1000 куб.м». Також, п. 1.2 договору викладено у новій редакції: «Річний обсяг відбору/споживання газу - до 60 631,672 куб.м».

Тобто, позивач та відповідач дійшли згоди підписати додаткові угоди про збільшення ціни на газ, внаслідок чого вартість 1000 куб.м газу збільшилася для позивача на 28,55%, а обсяг поставки зменшився.

Додатковою угодою №6 від 30.08.2021 сторони погодили розірвання договору за згодою сторін.

Звертаючись з позовом у даній справі, Керівник Волочиської окружної прокуратури просив визнати недійсними наведені вище додаткові угоди №3, №4 та №5 до договору з підстав їх невідповідності вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема, п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

За положеннями ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Пунктом 8 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Як обґрунтовано встановлено місцевим господарським судом, при зверненні до суду з вказаним позовом керівника Волочиської окружної прокуратури було дотримано вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у зв`язку з невжиттям компетентним органом відповідних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 236 ЦК України договір визнається недійсним з моменту його укладення, відповідно, до правовідносин щодо недійсності додаткових угод до договору застосовується та редакція Закону "Про публічні закупівлі", яка була чинною на момент укладення таких угод.

Згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону №114-IX з відповідними змінами) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Разом з тим, ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції, чинній на час укладення спірних додаткових угод, було передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог ч.4 ст.41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до ст.18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частин 5, 6 ст.33 та ч.7 ст.40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно ст.18 цього Закону.

Отже, ст.43 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону №114-IX з відповідними змінами) зміна істотних умови договору про закупівлю при дотриманні умов, визначених у п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", не була передбачена як підстава для нікчемності договору в силу прямої вказівки закону.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №924/197/21.

За таких обставин, суд першої інстанції, помилково застосувавши до спірних правовідносин редакцію Закону України "Про публічні закупівлі", яка набула чинності після укладення спірних додаткових угод, дійшов хибного висновку про їх нікчемність в силу прямої вказівки Закону.

Разом з тим, з огляду на те, що відповідно до спірних додаткових угод, ціну договору про закупівлю за державні кошти збільшено на 28,55 %, зокрема, що суперечить імперативному припису п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції чинній на момент їх укладення, ці угоди підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 3 ст. 215 ЦК України.

При цьому апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, згідно із якою що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

На зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду апеляційний господарський суд зважає також і в частині вимоги прокурора про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 29 145,92 грн.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами гл.54 ЦК "Купівля-продаж", і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст.1212 ЦК України.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язаний був передати КНП «Теофіпольський ЦПМСД» природний газ за ціною 6 690,00 грн. за 1000 куб.м. Згідно інформації позивача, на виконання умов договору ним отримано 55 269,68 куб.м природного газу на суму 398 900,07 грн.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за умови постачання природного газу за ціною, визначеною саме п. 3.1 договору, вартість 55 269,68 куб.м газу мала б становити 369 754,15 грн, а відтак сума недопоставленого та оплаченого товару в даному випадку становить 29 145,92 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Водночас ч. 4 зазначеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України). Частиною 2 цієї статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги та оскільки оскаржене судове рішення в частині відмови в позові про визнання недійсними додаткових угод прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права (ст.43 Закону "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону №114-IX з відповідними змінами)) та порушенні норм процесуального права (ст.ст. 74, 76, 126, 129 ГПК України), відтак рішення місцевого суду підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про задоволення вказаних вимог, а в іншій частині - залишенню без змін. В задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Укргаз Енерго Поставка» слід відмовити з підстав її необґрунтованості.

Щодо розподілу судових витрат.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз Енерго Поставка» залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргаз Енерго Поставка».

Рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №910/21608/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 26.02.2021, № 4 від 23.04.2021, № 5 від 18.06.2021 до договору № 21/162 від 28.12.2020 та в частині стягнення судового збору.

У скасованій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними додаткові угоди № 3 від 26.02.2021, № 4 від 23.04.2021, № 5 від 18.06.2021 до договору № 21/162 від 28.12.2020, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргаз Енерго Поставка» (код ЄДРПОУ - 42907209) та Комунальним некомерційним підприємством «Теофіпольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Теофіпольської селищної ради (код ЄДРПОУ - 38611140).

В решті рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі № 910/21608/21 залишити без змін.

Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі № 910/21608/21 в частині, яка не була скасована.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз Енерго Поставка» (03169, місто Київ, ПРОВУЛОК МОСКОВСЬКИЙ, будинок 2-Б, код ЄДРПОУ 42907209) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ПРОВУЛОК ВІЙСЬКОМАТСЬКИЙ, будинок 3, код ЄДРПОУ 02911102) 9 080, 00 грн (дев`ять тисяч вісімдесят гривень нуль копійок) судового збору за подання позовної заяви.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/21608/21 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 07.02.2023 (у зв`язку з відпусткою суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. з 26.01.2023 по 06.02.2023).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді О.О. Євсіков

А.М. Демидова