Рішення

від 31.01.2023 по справі 906/638/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/638/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

прокурор: Тарасюк В.С. - службове посвідчення №058855 від 21.12.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин"

про стягнення 12632,65 грн., розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку

Керівник Бердичівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради Житомирської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" 12632,65 грн. заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди землі від 16.12.2013 та зобов`язання повернути Андрушівській міській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку, кадастровий номер 1820310100:01:008:0009, площею 0,3646 га, розташовану за адресою: Житомирська обл., м. Андрушівка, вул. Садова, 3.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 906/638/22 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові, та просила задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява позивача (а.с. 90), в якій останній просить суд розглядати справу без участі їх представника.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 19.09.2022, 25.10.2022, 17.11.2022, 10.01.2023, які належним чином направлялися на адресу ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин"; 04071, м. Київ, вул. Введенська0 25а, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/638/22 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил).

Згідно з ч. 7 ст.120, п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числіГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/638/22 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2013 між Андрушівською міською радою (позивач/орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" (відповідач/орендар) укладено договір оренди землі (діл.№7) (а.с.22-25), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення тридцять третьої сесії шостого скликання Андрушівської міської ради від 30.10.2013 з метою несільськогосподарського використання - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємства промисловості, яка знаходиться Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Садова, 3, кадастровий номер 1820310100:01:008:0009.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3646 га, у тому числі: промислова забудова 0,3646 га.

За умовами пункту 3 договору, на земельній ділянці не знаходяться об`єкти нерухомого майна, а знаходяться інші об`єкти інфраструктури: залізнична колія.

Відповідно до пункту 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 73879,18 грн.

Згідно із пунктом 6 договору, земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню: не виявлено.

Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: не встановлено (п.7. договору оренди).

За умовами пункту 8 договору, договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що складає 2216,37 грн. у рік за орендовану земельну ділянку, безготівковим перерахунком на рахунок міської ради.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10. договору).

Відповідно до пункту 11 договору, орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок міської ради не пізніше 05 числа, наступного за звітним місяцем з моменту підписання договору.

За умовами пункту 12 договору, передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в іншим випадках, передбачених законом.

Розмір орендної плати буде переглянутий у січні місяці 2014 року в зв`язку з введенням у дію нової нормативної оцінки земель міста Андрушівка (п. 13. договору).

Відповідно до пункту 14 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня відповідно до чинного законодавства України за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 15 договору, земельна ділянка передається в оренду для: розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємства промисловості.

Згідно з пунктом 16 договору, цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості.

Пунктом 17 договору сторони передбачили, що умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі який провів його державну реєстрацію: відділі Державної реєстрації прав на нерухоме майно (п.44 договору).

Державна реєстрація договору оренди землі від 16.12.2013, укладеного між сторонами, була здійснена у реєстраційній службі Андрушівського РУЮ №485155 25.02.2014 (а.с.25).

26.02.2014 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємства промисловості, за умовами якого сторони провели передачу земельної ділянки загальною площею 0,3646 га в місті Андрушівка по вул. Садова, 3, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" прийняло вищевказану земельну ділянку з метою розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємства промисловості (а.с. 28).

У позовній заяві прокурор зазначає, що відповідач взяті на себе договірні зобов`язання щодо сплати орендних платежів, розмір яких визначено сторонами в п.9 договору, належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість з орендної плати за землю за період з 01.01.2017 по 18.07.2022 в розмірі 12632,65 грн.

Звертаючись з позовом у даній справі в порядку представництва інтересів держави керівник Бердичівської окружної прокуратури вказав, що невиконання відповідачем умов договору оренди землі від 16.12.2013 зумовлює недоотримання коштів місцевим бюджетом і є порушенням економічних інтересів держави в цілому та конкретної територіальної громади. Посилався на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України та Рішення КСУ від 08.04.1999 у справі №1-1/99 вказав, що Андрушівська міська рада повідомила прокуратуру на його звернення про те, що не має можливості самостійно звернутись до суду про стягнення заборгованості, що розцінено як бездіяльність органу місцевого самоврядування та є достатнім аргументом для підтвердження наявності підстав представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючі визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", звертався до Андрушівської міської ради з повідомленням №50-90-1948вих22 від 20.07.2022 про вжиття заходів до усунення порушень ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" по сплаті орендних платежів за договором оренди землі від 16.12.2013 (а.с. 41-43).

У відповідь на звернення прокуратури №50-90-1948вих22 від 20.07.2022, Андрушівська міська рада листом №05-04/1397 від 27.07.2022 повідомила прокуратуру, що не має можливості самостійно звернутися про стягнення боргу (а.с. 44).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2022 викладено висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Таким чином, прокуратурою виконано передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", ст. 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

У даному випадку, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди земельної землі (діл.№7) від 16.12.2013.

Виходячи з погоджених між сторонами у пункті 11 договору оренди землі від 06.12.2013 умов, розмір орендної плати за один рік, яка підлягає сплаті, становить 184,70 грн., що підлягає сплаті у строки - до не пізніше 05 числа, наступного за звітним місяцем користування земельною ділянкою.

За період з 01.01.2017 по 18.07.2022 відповідачу нараховано орендну плату за землю в загальній сумі 12632,65 грн. (а.с.19-21), строк сплати якої настав.

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В порушення вищевказаних приписів та умов договору, ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" обов`язку щодо здійснення орендних платежів за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2017 по 18.07.2022 не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 12632,65 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач доказів сплати орендних платежів у сумі 12632,65 грн. не надав, вимоги прокуратури не спростував.

Враховуючи викладене, вимоги прокурора про стягнення з відповідача 12632,65 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 16.12.2013, укладеного між укладений між Андрушівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" щодо земельної ділянки площею 0,3646 га, що розташована за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Садова, 3, кадастровий номер 1820310100:01:008:0009, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

За п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична несплата орендної плати, визначеної договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 31.07.2020 у справі №479/1073/18, від 07.10.2020 у справі №313/780/19, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19.

У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд також зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі № 175/642/19 зазначив, що тлумачення пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Такий правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 549/178/17.

У Постанові Верховного Суду у складі Касаційного Господарського суду від 11.08.2021 у справі №923/840/20 суд зазначив, що "...вирішуючи спір про розірвання договору земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки, суди мали достеменно встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов договорів оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати (у тому числі дослідити питання щодо існування заборгованості з орендної плати, її розмір, період, за який вона виникла/упродовж якого не сплачувалась), так і щодо наявності/відсутності критерію істотності цього порушення договорів у розумінні частини другої статті 651 ЦК України."

Абзацом 3 пункту 8 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору.

Суд встановив, що відповідач систематично у період з січня 2017 року по липень 2022 року порушує, взяті на себе за договором оренди землі від 16.12.2013 зобов`язання щодо своєчасного та у розмірі, визначеному договором, внесення орендної плати за землю.

Порушення відповідачем умов договору оренди землі від 16.12.2013 у вигляді систематичного невнесення орендної плати є істотним, оскільки позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, надходження коштів з орендної плати до бюджету Андрушівської міської ради.

Отже, істотне порушення такої умови договору оренди землі від 16.12.2013 як своєчасна та у повному обсязі сплата орендної плати за землю, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору в судовому порядку.

Зважаючи на викладені вище норми чинного законодавства та систематичні порушення відповідачем, взятих на себе за цим договором зобов`язань щодо своєчасного та у розмірі, визначеному договором, внесення орендної плати за землю, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі від 16.12.2013 щодо зазначених вище земельної ділянки загальною площею 0,3646 га, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" повернути за актом приймання-передачі Андрушівській міській раді спірну земельну ділянку, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За умовами п. 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду.

З аналізу правових норм вбачається, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі.

Так, правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку.

Отже, з урахуванням наведеного вище, враховуючи, що відповідачу земельна ділянка передавалися за Актом приймання - передачі земельної ділянки (а.с. 28), з метою забезпечення відновлення прав та законних інтересів позивача як розпорядника земельних ділянок, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути за актом приймання-передачі Андрушівській міській раді земельну ділянку площею 0,3646 га, що розташована за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Садова, 3, кадастровий номер 1820310100:01:008:0009, підлягає задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 25а, ід. код 38391409)

- на користь Андрушівської міської ради (13401, Житомирська область, Бердичівський район, м. Андрушівка, площа Т.Г.Шевченка, 1, ід. код 24706710) заборгованість з орендної плати за оренду земельної ділянки в сумі 12632,65 грн.

3. Розірвати договір оренди землі (діл. №7) від 16.12.2013, що укладений між Андрушівською міською радою (13401, Житомирська область, Бердичівський район, м. Андрушівка, площа Т.Г. Шевченка, 1, ід. код 24706710) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 25а, ід. код 38391409) щодо земельної ділянки площею 0,3646 га, що розташована за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Садова, 3, кадастровий номер 1820310100:01:008:0009.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 25а, ід. код 38391409) за актом приймання-передачі повернути Андрушівській міській раді (13401, Житомирська область, Бердичівський район, м. Андрушівка, площа Т.Г.Шевченка, 1, ід. код 24706710) земельну ділянку площею 0,3646 га, що розташована за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Садова, 3, кадастровий номер 1820310100:01:008:0009.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 25а, ід. код 38391409)

- на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) 7443,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.02.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек.)

4 - Бердичівській окружній прокуратурі (рек.)

5 - Житомирській обласній прокуратурі (рек.)