Рішення

від 25.01.2023 по справі 909/781/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/781/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Машинері", вул.Металургів, буд. 17, офіс 9, м. Бровари, Київська область, 07400

до відповідача: Комунального підприємства "Калушавтодор" Калуської міської ради Івано-Франківської області, вул. Долинська, буд. 44 а, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення 2171558,90 грн, з яких 2150000 грн основного боргу, 21558,90 грн 3 % річних, та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32250 грн.

за участі:

від позивача: Варшамян Тигран Гарушович (поза межами приміщення суду)

від відповідача: Максимів Володимир Миронович (в залі суду)

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик Машинері" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Калушавтодор" Калуської міської ради Івано-Франківської області про стягнення 2171558,90 грн, з яких 2150000 грн основного боргу, 21558,90 грн 3 % річних, та 32250 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 30.09.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; встановлено сторонам відповідні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив, письмових пояснень.

18.11.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Машинері" до суду надійшло клопотання про відмову від частини позовних вимог від 18.11.2022 (вх.№15778/22), в якому зазначає про те, що внаслідок задоволення відповідачем після пред`явлення позову позовної вимоги щодо основної заборгованості за спірним договором, позивач відмовляється від позову в цій частині. Просить суд стягнути з відповідача 21558,90 грн 3 % річних та судові витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32250 грн.

В судовому засіданні 24.11.2022 представником відповідача заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву та подано суду відзив на позовну заяву (вх.№16098/22 від 24.11.2022). Судом постановлено протокольну ухвалу про поновлення строку на подання відзиву, а також про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

01.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Машинері" до суду надійшла відповідь на відзив від 01.12.2022 (вх.№16452/22).

08.12.2022 від Комунального підприємства "Калушавтодор" до суду надійшло заперечення на відповідь (вх.№16846/22).

12.12.2022 від Комунального підприємства "Калушавтодор" до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу (вх.№16999/22), в якому просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути 21500 грн витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні 12.12.2022, судом визнано поважними причини пропуску строку на подання заперечення на відповідь на відзив та поновлено даний строк. Судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.01.2023.

19.01.2023 від Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик Машинері" до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 19.01.2023 (вх.№2026/23), заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від 19.01.2023 (вх.№1027/23).

В судовому засіданні 25.01.2023 розгляд справи по суті завершено, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору про закупівлю №05/04 від 16.04.2022 в частині своєчасної оплати товару, внаслідок чого зобов`язання виконано з порушенням строку його виконання. Згідно клопотання про відмову від частини позовних вимог від 18.11.2022 (вх.№15778/22), внаслідок задоволення відповідачем після пред`явлення позову позовної вимоги щодо основної заборгованості за спірним договором, позивач відмовляється від позову в цій частині, просить суд стягнути з відповідача 21558,90 грн 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України та судові витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32250 грн згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України.

"Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 визначає механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов`язаних зі здійсненням казначейського обслуговуванні бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях (пункт 1 Порядку), тобто Порядок має лише процедурний (не обмежувальний) характер. Положення постанови КМ України від 01.04.2022 №401 та додатку до неї стосуються скорочення видатків саме державного бюджету і саме головним розпорядникам коштів державного бюджету, до яких, згідно пункту 1 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України, ані місцева рада, ані відповідач відношення не мають, відтак жодного скорочення видатків Калуської міської ради та, відповідно, відповідача за цією постановою не відбулось. Порушення строку оплати відповідачем пов`язане виключно з порушенням з невідомих причин строку перерахування йому бюджетних коштів Управлінням житлово-комунального господарстві Калуської міської ради, на що відповідач посилається як на підставу відсутності його вини у несвоєчасному виконанні грошового зобов`язання. Сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Питання взаємовідносин відповідача з розпорядником коштів віщого рівня, взаємовідносин з органом Казначейської служби не стосуються відносин договірних сторін і виконання своїх зобов`язань за договором не може ставитись в залежність від виконання своїх обов`язків (або зобов`язань) третіми особами.

Позиція відповідача.

Позовні вимоги заперечує, зазначає про те, що розпорядженням про виділення коштів спеціального фонду бюджетних рахунків № 219 від 13.07.2022 року були виділені кошти на придбання обладнання для ямкового ремонту в сумі 2552797 грн для Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради. 14.07.2022 Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради перерахувало вказані кошти на рахунок КП "Калушавтодор". 18.07.2022 вказані кошти поступили на рахунок КП "Калушавтодор", яке своїм платіжним дорученням від 18.07.2022 № 6 оплатило вартість товару за договором про закупівлю №05/04 від 16.04.2022 в сумі 2150000 грн.

Відповідно до листа Калуського Управління Державної казначейської служби від 25.10.2022 повідомлено, що в умовах воєнного стану органи державного казначейства здійснюють платежі за дорученням клієнтів у черговості згідно п. 19 "Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" затвердженого Постановою КМУ №590 від 08.06.2022. Цією ж відповіддю повідомлено, що платіжне доручення №6 від 18.07.2022 було оплачене в повному обсязі 24.10.2022.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

За результатами проведення державної закупівлі (ідентифікатор на Prozorro: UA-2022-04-05-000323-а), 16.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістик Машинері" (як постачальником) та Комунальним підприємством "Калушавтодор" Калуської міської ради Івано-Франківської області (як замовником) укладено договір про закупівлю №05/04.

Згідно пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язався поставити замовнику товар, зазначений у пункті 1.2 договору, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити такий товар.

Згідно п. 1.2 договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару: Спецтехніка для відновлення дорожнього покриття Strassmayr STP PATCHER або еквівалент Обладнання для ямкового ремонту доріг MADROG MADPATCHER MPA 6.5W (код ДК 021:2015 - 43421000-4 "Машини для змішування гравію з бітумом").

Відповідно до п. 1.3 договору, найменування, кількість та ціна вказані в специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.1. договору, загальна вартість договору з ПДВ: 2150000 грн у т.ч. ПДВ.

У відповідності до п. 4.1. договору, оплата проводиться після фактичної поставки товару та пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару, видаткової накладної на товар та акту приймання-передачі товару, шляхом безготівкового розрахунку.

Згідно п. 4.2. договору, замовник згідно договору здійснює оплату в розмірі 100% суми договору протягом 20-ти (двадцяти) банківських днів після фактичної поставки товару та отримання фінансування.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що джерело фінансування - кошти місцевого бюджету.

Відповідно до п. 4.4 договору, розрахунки здійснюються відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України та за наявності бюджетного фінансування.

Згідно п. 4.5 договору, у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Згідно п. 5.1 договору, строк (термін) поставки товару: з дати укладання договору, але не пізніше 30.06.2022.

Відповідно до п. 5.3. договору, датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність замовника поставки, що підтверджується відповідними накладними (товаро-супровідними документами).

Згідно п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

18.04.2022 позивач поставив відповідачу товар на суму 2150000 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі товару від 18.04.2022, видатковою накладною №6441 від 18.04.2022 та виданою відповідачем довіреністю №5 від 16.04.2022.

Позивач зазначає, що в силу положень пункту 4.2 та підпункту 6.1.1 договору, у відповідача виник обов`язок сплатити за поставлений товар протягом 20 банківських днів, тобто до 19.05.2022 року.

21.06.2022 позивач надіслав відповідачу листа за вих. №20/06-2 від 20.06.2022, в якому просив відповідача здійснити оплату за поставлений товар згідно умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Калуською міською радою прийнято Розпорядження про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів №219 від 13.07.2022, згідно якого виділені кошти на придбання обладнання для ямкового ремонту в сумі 2552797 грн для Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради.

14.07.2022 Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради перерахувало вказані кошти на рахунок КП "Калушавтодор", що підтверджується випискою по рахунку Управління житлово-комунального господарства за 14.07.2022.

Згідно виписки з рахунку КП "Калушавтодор" за 18.07.2022, вказані кошти надійшли на рахунок КП "Калушавтодор" 18.07.2022.

18.07.2022 КП "Калушавтодор" надав банку платіжне доручення №6 на перерахування ТОВ "Логістик Машинері" з поточного рахунку грошових коштів в сумі 2150000 грн за обладнання для ямкового ремонту доріг за договором про закупівлю 05/04 від 16.04.2022. Однак, даний платіж було проведено Державною казначейською службою тільки 24.10.2022.

У відповідь на лист КП "Калушавтодор" №228/01-03 від 21.10.2022 щодо непроведення платежу згідно платіжного доручення № 6 від 18.07.2022, Калуське управління Державної казначейської служби України Івано-Франківської області у листі №02-21-06/465 від 25.10.2022 повідомило, що в умовах воєнного стану органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку в черговості згідно з пунктом 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 зі змінами. Платіжне доручення КП "Калушавтодор" від 18.07.2022 №6 на суму 2150000 грн проведено - 24.10.2022 на рахунок ТОВ "Логістик Машинері".

Таким чином, після порушення провадження у справі, 24.10.2022 вартість неоплаченого товару у розмірі 2150000 грн, перераховано позивачу, в зв`язку з чим останній відмовився від даної частини позовних вимог, однак, просив суд стягнути з відповідача 21558,90 грн 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання відповідачем за період з 20.05.2022 по 18.09.2022.

В матеріалах справи наявний лист Калуського управління Державної казначейської служби України Івано-Франківської області №02-21-06/523 від 08.12.2022, в якому повідомляє, про те, що реєстрацію бюджетних зобов`язань згідно з договором про закупівлю №05/04 від 16.04.2022 на суму 2150000 грн передано через систему дистанційного обслуговування "Клієнт-Казначейства - Казначейство" та зареєстровано в Калуському УДКСУ Івано-Франківської області 22.04.2022.

Реєстрацію фінансових зобов`язань згідно з накладною №6441 від 12.07.2022 на суму 2150000 грн передано через систему дистанційного обслуговування "Клієнт-Казначейства - Казначейство" та зареєстровано в Калуському УДКСУ Івано-Франківської області 18.07.2022.

В умовах воєнного стану органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку в черговості згідно з пунктом 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 зі змінами.

Оплату платіжного доручення № 6 від 18.07.2022 на суму 2150000 грн по коду економічної класифікації видатків бюджету 3210, за обладнання для ямкового ремонту доріг здійснено 24.10.2022 згідно підпунктом 3 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно частини другої вказаної статті підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Як передбачено частиною 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 4.2. договору, замовник згідно договору здійснює оплату в розмірі 100% суми договору протягом 20-ти (двадцяти) банківських днів після фактичної поставки товару та отримання фінансування.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що джерело фінансування - кошти місцевого бюджету.

Відповідно до п. 4.4 договору, розрахунки здійснюються відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України та за наявності бюджетного фінансування.

Згідно п. 4.5 договору, у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Після надходження коштів на рахунок, 18.07.2022 КП "Калушавтодор" надав банку платіжне доручення №6 на перерахування на рахунок ТОВ "Логістик Машинері" грошових коштів в сумі 2150000 грн за обладнання для ямкового ремонту доріг за договором про закупівлю 05/04 від 16.04.2022.

Однак, як встановлено судом, даний платіж проведено Державною казначейською службою тільки 24.10.2022.

Листами №02-21-06/465 від 25.10.2022, №02-21-06/523 від 08.12.2022 Калуське управління Державної казначейської служби України Івано-Франківської області повідомило, що в умовах воєнного стану органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку в черговості згідно з пунктом 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 зі змінами. Оплату платіжного доручення № 6 від 18.07.2022 на суму 2150000 грн по коду економічної класифікації видатків бюджету 3210, за обладнання для ямкового ремонту доріг здійснено 24.10.2022 згідно підпунктом 3 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку.

Згідно з пунктом 3 Положення про Державну казначейську службу України основними завданнями Казначейства є: реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Згідно п. 4 зазначеного Положення, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку: забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема (п.п. 2): здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; проводить відповідні розрахунки між державним та місцевими бюджетами, між місцевими бюджетами, а також між учасниками бюджетного процесу та суб`єктами господарювання.

Пунктом 9 Положення про Державну казначейську службу України передбачено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 цього Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (що був чинний на момент подання банку платіжного доручення) суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем.

Пунктом 1.43 статті 1 вказаного Закону встановлено, що учасник/член платіжної системи (далі - учасник платіжної системи) - юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги.

Згідно з пунктом 11.4 статті 11 цього Закону для проведення переказів через систему міжбанківських розрахунків Національного банку України банки-резиденти, Державна казначейська служба України відкривають рахунки в Національному банку України.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.4 статті 8 цього Закону України, банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Пунктом 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" було визначено, що у разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов`язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (включаючи кошти, зараховані на єдиний рахунок) (стаття 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Частиною 4 п. 22 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану виконання повноважень органами Казначейства України на відповідній території України може здійснюватися в особливому режимі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" від 09.06.2021 № 590, затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану.

Пункт 19 вказаного Порядку визначає, що Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в певній черговості.

Зі змісту зазначеного пункту Порядку вбачається, що виконання органом Казначейства платіжного доручення відповідача № 6 від від 18.07.2022 підлягало виконанню у третю чергу.

Таким чином, платіжне доручення №6 від 18.07.2022 на суму 2150000 грн, прийнято банком та відповідним чином обліковано, проте позивач зазначені грошові кошти не отримав через встановлені державою механізми проведення платежів в умовах воєнного стану.

За наведеного, факт не отримання позивачем на свій рахунок грошових коштів у розмірі 2150000 грн, за наявності доказів обліку органами Казначейства платіжного доручення №6 від 18.07.2022 про їх перерахування відповідачем зі свого рахунку відкритого в органах Казначейства, не може тлумачитись як невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Адже, з моменту прийняття на облік платіжного доручення відповідача №6 від 18.07.2022 на суму 2150000 грн, проведення платежу перебуває в прямій залежності від рішення про надання дозволу на його проведення в порядку черговості та ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку, тобто перебуває поза межами впливу та контролю відповідача.

Судом встановлено, що відповідач вчинив усі залежні від нього дії для оплати товару, надавши відповідне платіжне доручення для їх перерахування з рахунку, відкритому в органах Казначейства.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про відсутність прострочення виконання зобов`язання відповідачем, та відповідно відсутність підстав для нарахування 3% річних за прострочення зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову чи частини позовних вимог на будь-якій стадії позовних вимог (п.1 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі у разі відмови позивача від позову.

Позивач згідно заяви про відмову від частини позовних вимог від 18.11.2022 (вх.№15778/22), відмовився від позову в частині стягнення 2150000 грн основного боргу.

Вказана часткова відмова позивача від позовних вимог прийнята судом.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст. 231 ГПК у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За наведеного, слід закрити провадження у справі в частинах позовних вимог про стягнення 2150000 грн основного боргу на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 р. у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 р. у справі № 917/2101/17). Наведений стандарт доказування також застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Таким чином, суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем вжито всі належні заходи, спрямовані на повне та своєчасне виконання умов договору в частині здійснення розрахунків, а тому позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів є передчасними і такими, що не підлягають задоволенню. Вказані обставини, відповідачем доведено належними засобами доказування, що ним вчинялись дії щодо перерахування коштів за договором, проте внаслідок прийняття наведеної вище Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" від 09.06.2021 № 590 йому було відмовлено у проведенні платежів.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, у відповідності до ст.86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення 21558,90 грн 3 % річних.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.3 ст.130 ГПК Ураїни у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про передчасність позову, прийняття судом відмови позивача від стягнення основного боргу та відмову у іншій частині позовних вимог, судовий збір слід залишити за позивачем, у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32250 грн слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в частині позовних вимог про стягнення 2150000 грн основного боргу провадження у справі закрити.

В частині позовних вимог про стягнення 21558,90 грн 3 % річних відмовити.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32250 грн відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.02.2023

Суддя Неверовська Л. М.