Постанова

від 17.05.2023 по справі 909/781/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2023 р. Справа №909/781/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Машинері б/н від 02.03.2023 (вх. №01-05/684/23 від 07.03.2023)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2023 (суддя Неверовська Л.М., повний текст складено 10.02.2023)

у справі № 909/781/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Машинері, вул.Металургів, буд. 17, офіс 9, м. Бровари, Київська область, 07400

до відповідача: Комунального підприємства Калушавтодор Калуської міської ради Івано-Франківської області, вул. Долинська, буд. 44 а, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення 2171558,90 грн., з яких 2150000 грн. основного боргу, 21558,90 грн. 3% річних, та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32250 грн.

за участю представників:

від позивача: представник Варшамян Т.Г. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

від відповідача: Максимів В.М. (в залі суду);

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2023 у справі №909/781/22 в частині позовних вимог про стягнення 2150000 грн. основного боргу провадження у справі закрито. В частині позовних вимог про стягнення 21558,90 грн. 3 % річних відмовлено. В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32250 грн. відмовлено. Судові витрати залишено за позивачем.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2023 в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 250 грн. та в частині залишення судових витрат за позивачем і прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги про стягнення з Комунального підприємства Калушавтодор Калуської міської ради Івано-Франківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Машинері судового збору у розмірі 32 573,39 грн. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 250,00 грн.

Свою позицію скаржник обґрунтовує тим, що рішення в оскаржуваній частині, щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачем, прийняте з порушенням норм процесуального законодавства.

Заявляє, що двічі письмово звертався до відповідача з проханням надати інформацію щодо оплати вартості поставленого товару та про наявність/відсутність фінансування, однак відповіді не отримав. Таким чином висновок суду про передчасність позову без надання оцінки листу № 01 від 05.09.2022 та №20/06-2 від 20.06.2022, а також факту відсутності оплати КП Калушавтодор за поставлений товар і відсутності роз`яснень щодо причин затримки оплати, не є обґрунтованим.

Окрім того, вказує, що відповідачем 12.12.2022 подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до розміру у 21 500,00 грн., однак господарським судом в порушення вимог положення ч.3 ст. 130 ГПК України відмовлено у задоволенні цієї вимоги повністю, що і стало підставою для подання апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 відкрито апеляційне провадження; встановлено учасникам строк на подання відзиву на апеляційну скаргу; призначено розгляд справи на 05.04.2023; витребувано матеріали справи з господарського суду Івано-Франківської області.

27.03.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання від представника скаржника про участь в судовому засіданні 05.04.2023 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. 03.04.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду подане клопотання задоволено.

05.04.2023 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням члена колегії судді Галушко Н.А. у відпустці. 10.04.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду судове засідання призначено на 03.05.2023.

03.05.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача (вх. №01-04/2931/23 від 03.05.2023) про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Задовольняючи подане клопотання ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 розгляд справи відкладено.

В судове засідання 17.05.2023 сторони участь уповноважених представників забезпечили, які навели свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги, та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, а оскаржене в частині покладення на позивача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу рішення скасуванню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, в оскарженому рішенні господарський суд прийшов до висновку про передчасність пред`явлення позову позивачем, прийняття судом відмови позивача від стягнення основного боргу та відмову у задоволенні позовних вимог в іншій частині, відтак судовий збір залишив за позивачем, а у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 250,00 грн. відмовив.

Під час розгляду апеляційної скарги судом не встановлено порушення господарським судом норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або не правильне застосування норм матеріального права, відтак розгляд справи здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги в порядку положень ст. 269 ГПК України.

18.11.2022 представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Машинері подано до суду клопотання про відмову від частини позовних вимог (вх.№ 15578/22), в якій позивач просить суд внаслідок задоволення відповідачем після пред`явлення позову позовної вимоги щодо основної заборгованості за спірним договором, в порядку положень п.1 ч.2 ст.46, ч.3.ст.130 ГПК України стягнути з Комунального підприємства Калушавтодор Калуської міської ради Івано-Франківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Машинері 3% річних у розмірі 21 558,90 грн.; судовий збір у розмірі 32 573,39 грн.; та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 250,00 грн. В частині стягнення з Комунального підприємства Калушавтодор Калуської міської ради Івано-Франківської області 2 150 000,00 грн. суми основної заборгованості за договором про закупівлю №05/04 від 16.04.2022 позивач відмовився від позову.

Підставою для подання клопотання про відмову від частини вимог позивач зазначає факт оплати відповідачем на користь позивача суми заборгованості за спірним договором у розмірі 2 150 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 24.10.2022 (т.1 а.с. 48-49).

Пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України визначено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

У ч. 1 ст. 123 ГПК України вказано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Статтею 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Зокрема, ч. 3 ст. 130 ГПК України передбачає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Отже, процесуальним законом передбачено право позивача на одержання відшкодування понесених ним судових витрат за рахунок відповідача, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

За змістом другого речення ч. 3 ст. 130 ГПК України вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат у разі не підтримання позивачем своїх вимог належить до дискреційних повноважень суду і ставиться у залежність від встановлення обставин задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову та від наявності відповідної заяви позивача.

Таким чином, вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. Зокрема, якщо підставою для закриття провадження у справі є відмова позивача від позову, то понесені позивачем витрати відповідачем не відшкодовуються. Якщо ж позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, то понесені позивачем витрати стягуються з відповідача. Відшкодування судових витрат здійснюється на підставі заяви сторони та відповідних доказів, які надаються стороною у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За усталеною процесуальною судовою практикою та з урахуванням вимог ст. ст. 169, 170 ГПК України заяви про відмову від позову подаються в письмовій формі і долучаються до матеріалів справи.

При цьому слід враховувати, що при закритті провадження у справі в зв`язку з відмовою позивача від позову суд не розглядає справу по суті та не встановлює наявність чи відсутність порушення прав позивача та особу яка їх порушила.

Колегією суддів досліджуючи фактичні обставини задоволення частини позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, як підстави для відмови від частини позовних вимог позивачем встановлено наступне.

За результатами проведення державної закупівлі (ідентифікатор на Prozorro: UA-2022-04-05-000323-а), 16.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Логістик Машинері (як постачальником) та Комунальним підприємством Калушавтодор Калуської міської ради Івано-Франківської області (як замовником) укладено договір про закупівлю №05/04.

Згідно п. 4.2. договору, замовник згідно договору здійснює оплату в розмірі 100% суми договору протягом 20-ти (двадцяти) банківських днів після фактичної поставки товару та отримання фінансування.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що джерело фінансування - кошти місцевого бюджету.

Відповідно до п. 4.4 договору, розрахунки здійснюються відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України та за наявності бюджетного фінансування.

Згідно п. 4.5 договору, у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Калуською міською радою прийнято Розпорядження про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів №219 від 13.07.2022, згідно якого виділені кошти на придбання обладнання для ямкового ремонту в сумі 2552797 грн. для Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради.

14.07.2022 Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради перерахувало вказані кошти на рахунок КП Калушавтодор, що підтверджується випискою по рахунку Управління житлово-комунального господарства за 14.07.2022.

Згідно виписки з рахунку КП Калушавтодор за 18.07.2022, вказані кошти надійшли на рахунок КП Калушавтодор 18.07.2022.

І в той же день, 18.07.2022 відповідач надав банку платіжне доручення №6 на перерахування ТОВ Логістик Машинері з поточного рахунку грошових коштів в сумі 2150000 грн. в якості оплати за обладнання для ямкового ремонту доріг згідно договору про закупівлю № 05/04 від 16.04.2022.

Однак, як встановлено колегією суддів, оплату платіжного доручення № 6 від 18.07.2022 на суму 2150000 грн. по коду економічної класифікації видатків бюджету 3210, за обладнання для ямкового ремонту доріг проведено Державною казначейською службою лише 24.10.2022 згідно підпунктом 3 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590.

Так, згідно з Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває і до цього часу.

Частиною 4 п. 22 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану виконання повноважень органами Казначейства України на відповідній території України може здійснюватися в особливому режимі та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану від 09.06.2021 № 590, затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану.

Пункт 19 вказаного Порядку визначає, що Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в певній черговості.

Зі змісту зазначеного пункту 19 Порядку вбачається, що виконання органом Казначейства платіжного доручення відповідача № 6 від 18.07.2022 підлягало виконанню у третю чергу.

Таким чином, платіжне доручення №6 від 18.07.2022 на суму 2150000 грн., прийнято банком та відповідним чином обліковано, проте позивач зазначені грошові кошти отримав лише 24.10.2022 через встановлені державою механізми проведення платежів в умовах воєнного стану.

Беручи до уваги зазначене на переконання колегії суддів, оплата суми основного боргу саме після відкриття провадження у даній справі не залежала від волевиявлення відповідача, оскілки перебувала у прямій залежності від дій Державної казначейської служби, органи якої діяли у відповідності до положень п.22 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану від 09.06.2021 № 590.

Слід також зазначити, що у відзиві на позовну заяву відповідач (вх. № 16098/22 від 24.11.2022), заявляв про недоведеність та безпідставність позовних вимог з огляду на те, що при проведенні розрахунків КП Калушавтодор діяло у чіткій відповідності до вимог бюджетного законодавства, не допустило порушень умов Договору про закупівлю № 05/04 від 16.04.2022 щодо строків проведення розрахунків, оскільки, за умовами договору оплата за товар мала бути проведена з часу отримання бюджетного фінансування та відповідно до вимог ст. 49 Бюджетного кодексу України.

З огляду на те, що позивач в якості підстав відмови від частини позовних вимог посилається на їх задоволення саме відповідачем після пред`явлення позову, тоді як судом встановлено, що їх задоволення після пред`явлення позову не перебувало у залежності від дій відповідача, а сам відповідач заперечує факт визнання ним позовних вимог, та відповідно, їх задоволення відповідачем, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для застосування положень другого речення частини третьої статті 130 ГПК України щодо присудження стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача.

З аналогічних підстав, а також враховуючи відмову господарського суду в задоволенні позовних вимог в іншій частині судовий збір за розгляд справи в господарському суді обґрунтовано покладено на позивача.

В спростування доводів скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що проведення Державною казначейською службою платежу лише 24.10.2022 не може трактуватися як визнання позову відповідачем, в тому числі з врахуванням поданих ним до господарського суду заперечень.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі апеляційного перегляду, правильне застосування норм матеріального та процесуального права господарським судом, доводи позивача та відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржене рішення в частині відмови у стягненні на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 250,00 грн. та в частині залишення судового збору у розмірі 32 573,39 грн. за позивачем слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Машинері б/н від 02.03.2023 (вх. №01-05/684/23 від 07.03.2023) відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2023 у справі № 909/781/22 в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 29.05.2023

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.