ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
08.02.2023Справа № 910/8387/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, будинок 3А; ідентифікаційний код 42601505)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласкет" (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21, офіс 501; ідентифікаційний код 42726851)
про стягнення 172 460, 95 грн,
Без виклику представників учасників справи,
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласкет" про стягнення заборгованості в розмірі 172 460, 95 грн, з яких: 93 802, 40 грн - авансовий платіж, 62 428, 17 грн - неустойки, 1 503, 41 грн - 3% річних, 14 726, 98 грн - інфляційних втрат, яка утворилася у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт за договором підряду № 1512-21 від 15.12.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним належним чином були виконані договірні зобов`язання та здійснено на користь відповідача оплату суми авансового платежу у відповідності до пункту 2.4. договору в розмірі 93 802,40 грн.
Водночас, відповідач у встановлений договором строк взяті на себе зобов`язання не виконав, більш того, навіть не приступив до виконання робіт, у зв`язку з чим, ТОВ "Ю.Комодітіз" було направлено ТОВ "Ласкет" вимогу щодо неналежного виконання умов укладеного договору та запропоновано у разі неможливості виконання робіт повернути суму попередньої оплати в розмірі 93 802,40 грн. на рахунок платника.
Втім, вказані кошти відповідачем повернуто не було, відповідно, роботи не виконано.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 2 586, 91 грн. за реквізитами: Банк одержувача: Казначейство України UA91899998031319206083026001.
12.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" про усунення недоліків позовної заяви до якої додано докази сплати судового збору, а саме, платіжне доручення № 733 від 07.07.2022 на суму 2 586, 91 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд вказує, що ухвала суду від 26.09.2022 направлялася на адресу відповідача: 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21, офіс 501 поштовим повідомленням № 0105493240605, однак, конверт повернувся на адресу суду 02.02.2023 неврученим із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".
Приписами ст. 10 України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 у справі № 910/8387/22 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Також, суд відзначає, що жодних заяв та/або клопотань про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15.12.2021 між ТОВ "Ю.Комодітіз" (далі - замовник) та ТОВ "Ласкет" (далі - підрядник) укладено договір підряду № 1512-21 за умовами якого підрядник, взяв на себе зобов`язання на свій ризик, власними та/або залученими силами та засобами, виконати і здати у встановлений договором строк роботи з демонтажу та монтажу світлопрозорих елементів офісної перегородки, що визначені у додатку № 1 до договору (зі всіма додатками) (далі - роботи) на об`єкті розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 3А (далі - об`єкт), відповідно до технічної документації, умов цього договору, а також безоплатно ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли з вини підрядника та/або вини залучених підрядником спеціалізованих організацій і виявлені в ході приймання-передачі виконаних робіт, або протягом встановленого даним договором гарантійного строку (далі - роботи), а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, а також зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи і оплатити їх у строки та на умовах цього договору.
Згідно п. 1.2. договору, адресою місця виконання робіт визначено м. Київ, вул. Лейпцизька, 3А.
В розділі 2 договору, сторони досягли згоди щодо ціни договору та порядку розрахунків.
Так, п. 2.1. договору, за домовленістю сторін, договірна ціна повного комплексу робіт по договору є твердою та встановлена в розмірі 114 696,00 грн. у тому числі ПДВ (20%) - 19 116, 00 грн. Договірна ціна робіт включає плату за виконані підрядником роботи за даним договором та відшкодування всіх витрат підрядника для виконання робіт у тому числі: усі необхідні матеріали та інструмент, накладне витрати, витрати на доставку матеріалів, інструменту та обладнання на об`єкт та вивезення їх з об`єкта, якщо сторони не погодили інше додатково.
В разі необхідності виконання додаткових робіт, які не передбачені в п. 1.1. договору та додатку № 1 (зі всіма додатками) до договору, сторони будуть визначати строк виконання, їх вартість, види та об`єми шляхом укладення додаткових угод до договору.
Строки виконання робіт, сторони договору, передбачили розділом 3 укладеного договору, зокрема, п 3.1. договору, початок та закінчення робіт визначено сторонами виходячи з терміну виконання 6 (шість) тижнів та починається з дати підписання договору та додатку № 1 (зі всіма додатками) до договору та зарахування коштів авансових платежів згідно п. 2.4. на поточний рахунок підрядника.
В розділі 4 договору, сторони визначили права та обов`язки сторін, зокрема, за умовами пп. 4.1.12. замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи, при умові своєчасного надання замовником робочого майданчика та технічної документації, або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 16.1. договору).
Відповідно до п. 2.4. договору, замовник здійснює авансові платежі (попередню оплату) підряднику для виконання робіт в розмірі 30 % від запланованого обсягу робіт, а саме 8 954,40 грн у тому числі ПДВ (20%) - 1 492,40 грн та 100% вартості матеріалів, а саме 84 848,00 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 14 141,33 грн, лише після письмово погодження обсягу, ціни та суми загальних витрат на кожний окремий вид та етап робіт.
Відтак, загальна сума попередньої оплати за договором складала 93 802,40 грн. (8 954,40 грн. + 84 848,00 грн.).
Письмове погодження сторонами договору обсягів, ціни та суми загальних витрат за договором, відбулося шляхом підписання додатку № 1 (Договірної ціни) до договору підряду № 1512-21 від 15.12.2021 яким сторони дійшли згоди щодо найменування робіт та матеріалів, а також їх кількості, ціни та загальної вартості у розмірі 114 696,00 грн, що узгоджується з пунктом 2.1. укладеного договору.
Позивач належним чином виконуючи свої договірні зобов`язання здійснив на користь відповідача оплату суми авансового платежу у відповідності до пункту 2.4. договору в розмірі 93 802,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 625 від 24.12.2021.
Водночас, відповідач у встановлений договором строк взяті на себе зобов`язання не виконав, більш того, навіть не приступив до виконання робіт, у зв`язку з чим, 27.07.2022 ТОВ "Ю.Комодітіз" на офіційну електронну адресу ТОВ "Ласкет" (E-mail: Lasket_office@ukr.net), було направлено вимогу щодо неналежного виконання умов укладеного договору, запропоновано у разі неможливості виконання робіт повернути суму попередньої оплати в розмірі 93 802,40 грн. на рахунок платника. Паперова копія електронного доказу (Screenshot направлення вимоги) міститься в матеріалах справи.
В подальшому, у зв`язку з неотриманням будь-якої відповіді на пропозицію від 27.07.2022, ТОВ "Ю.Комодітіз" 16.08.2022 засобами поштового зв`язку, на адресу ТОВ "Ласкет" було направлено вимогу про повернення грошових коштів, а саме просив відповідача повернути авансовий платіж у розмірі 93 802, 40 грн до 18.08.2022.
Втім, вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення та відповідно як про це вказує позивач сума авансового платежу у розмірі 93 802, 40 грн відповідачем повернуто не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1512-21 від 15.12.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Як було встановлено судом на вище, на виконання п. 2.4. договору позивачем було здійснено попередню оплату в розмірі 93 802,40 грн, згідно платіжного доручення № 625 від 24.12.2021.
В п. 3.1. договору сторони погодили, що початок та закінчення робіт визначено сторонами виходячи з терміну виконання 6 (шість) тижнів та починається з дати підписання договору та додатку № 1 (зі всіма додатками) до договору та зарахування коштів авансових платежів згідно п. 2.4. на поточний рахунок підрядника.
Будь-які зміни строків виконання робіт узгоджуються сторонами шляхом підписання додаткової угоди до цього договору та/або відповідного додатку.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що жодних змін щодо строків виконання робіт сторонами не узгоджувалося.
Втім, доказів, щоб свідчили про виконання відповідачем робіт у визначені в п. 3.1. до договору терміни в матеріалах справи не міститься.
Більш того, в матеріалах справи не міститься й жодних доказів того, що відповідач приступив до виконання таких робіт.
Згідно ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Також, в ході розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 16.08.2022 про повернення коштів, а саме, авансового платежу у розмірі 93 802,40 грн, яка була отримана 19.08.2022. Докази надіслання та роздруківка трекінгу поштових відправлень міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Суд, проаналізувавши вказану вище норму зазначає, що у ст. 849 Цивільного кодексу України не передбачено права замовника на повернення попередньої оплати за договором, а передбачено саме право замовника відмовитись від договору та вимагати від виконавця відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, суд вказує, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Суд зазначає, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними договору.
У статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
У ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено права замовника під час виконання роботи.
Так, згідно ч. 1 зазначеної норми замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України).
За змістом ч. 4 ст. 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже, в статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19.
Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 Цивільного кодексу України є різними.
Законність відмови замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може "виправдовуватись" безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі її частини четвертої (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18).
Відповідно до п. 16.1. договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.
В п. 14.2. договору сторони дійшли згоди, що замовник має право в будь-який час до закінчення робіт відмовитися від договору (розірвати договір), попередивши підрядника шляхом відправлення повідомлення щодо розірвання договору за 7 (сім) календарних днів до бажаної дати розірвання та виплативши підряднику плату за виконану підрядником та прийняту замовником частину робіт станом на дату розірвання договору.
Договір вважається припиненим з ініціативи замовника по спливу строку, що визначений у п. 14.2. договору, який відліковується від дати відправлення повідомлення згідно штемпеля поштового відправлення або дати підпису уповноваженої особи підрядника про отримання даного повідомлення (п. 14.3. договору).
Втім, суд дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї докази, дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач відмовився чи то розірвав договір підряду № 1512-21 від 15.12.2021.
Водночас, суд вказує, що наявна в матеріалах справи вимога про повернення коштів від 16.08.2022, не може бути прийнята судом в якості безумовної відмови від договору пов`язаної із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), як це визначено ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України.
Таким чином, з огляду на відсутність відмови позивача від договору підряду або ж розірвання договору, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача суми в розмірі 93 802,40 грн в якості отриманого авансу.
Разом з тим, також не підлягає й задоволенню вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1 503, 41 грн - 3% річних та 14 726, 98 грн - інфляційних втрат (розрахованої виходячи із сими попередньої оплати 93 802,40 грн) оскільки фактично не відбулось прострочення виконання грошового зобов`язання.
При тому, суд звертає увагу позивача на те, що повернення авансу, який було сплачено на виконання умов договору підряду, не передбачено ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якою в свою чергу закріплено право замовник вимагати відшкодування збитків при наявності відмови від договору підряду, які в свою чергу містять іншу правова природу, підстави виникнення і доведення наявності підстав для їх стягнення.
В той час, що стосується заявлених позивачем до стягнення з відповідача 62 428, 17 грн - неустойки, то суд вказує наступне.
Пунктом 10.4. договору передбачено, що у випадку порушення або затримки підрядника строків виконання робіт, що погоджені, підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника неустойку в розмірі 0,3% від загальної вартості робіт, яка визначена у п. 2.1. цього договору, за кожний календарний день такого прострочення та відшкодувати завдані таким порушенням документально підтверджені збитки.
Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Таким чином, оскільки судом було вище встановлено, що відповідачем було порушено договірні зобов`язання, при цьому, врахувавши положення п. 10.4. договору, перевіривши нарахування штрафних санкцій (неустойки) у період з 07.02.2022 по 06.08.2022, суд дійшов висновку, що вимоги у вказаній частині є обґрунтованими та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка у сумі 62 428, 17 грн.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Отже, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача належить 62 428, 17 грн неустойки, у зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань та враховуючи положення п. 10.4. договору,
В той час, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми в розмірі 93 802,40 грн в якості отриманого авансу, не підлягають задоволенню з огляду на відсутність відмови позивача від договору підряду або ж розірвання договору.
Крім того, повернення авансу, який було сплачено на виконання умов договору підряду, не передбачено ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якою в свою чергу закріплено право замовник вимагати відшкодування збитків при наявності відмови від договору підряду, які в свою чергу містять іншу правова природу, підстави виникнення і доведення наявності підстав для їх стягнення.
Разом з тим, також не підлягають й задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 503, 41 грн - 3% річних та 14 726, 98 грн - інфляційних втрат (розрахованої виходячи із сими попередньої оплати 93 802,40 грн) оскільки фактично не відбулось прострочення виконання грошового зобов`язання.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києв
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласкет" (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21, офіс 501; ідентифікаційний код 42726851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, будинок 3А; ідентифікаційний код 42601505) неустойку в сумі 62 428 (шістдесят дві тисячі чотириста двадцять вісім) грн 17 коп. та судовий збір в сумі 936 (дев`ятсот тридцять шість) грн 42 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 08.02.2023
Суддя Дмитро БАРАНОВ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2023 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 108902252 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Баранов Д.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні