Рішення

від 31.01.2023 по справі 922/5397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/5397/13 (922/271/22)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Міньковський С.В. , Яризько В.О.

при секретарі судового засідання П`ятак А.С.

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Господарського суду Харківської області матеріали справи

за позовом ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3-я особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача первинна організацію професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (61023, м. Харків, вул. Сумська , 134 код ЄДРПОУ 23329168) до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894) про поновлення на роботі в межах справи № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємстваза участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4;

3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві - ОСОБА_4 (довіреність від 20.11.2021);

представника відповідача - Коротич Т.М. (довіреність №305-1 від 02.01.2023).

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_4 , звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (далі ХДАВП), про поновлення на роботі, в якій просить: визнати неправомірним наказ генерального директора підприємства-відповідача від 01.12.2021 № 468; поновити з 01.12.2021 позивача на займаній ним посаді на підприємстві-відповідача з урахуванням вимог ст. 235 КЗпП України та внесенням відповідної інформації у трудову книжку позивача та документацію відповідача.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_4. посилається на п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18.01.2022 у справі №953/24885/21, а також на те, що вищезазначений наказ, на його думку, прийнято з порушенням ч. 3 ст. 252, ст. ст. 40, 47 КЗпП України, ч. 3 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та п. п. 11.1.11 п. 11.1 розділу 11 колективного договору.

Також, до позовної заяви ОСОБА_4 додано клопотання про поновлення строку подання до суду позовної заяви, оформлене як додаток № 1 до позовної заяви, в якому позивач просить суд визнати поважною причину пропуску процесуального строку звернення позивача до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про поновлення на роботі, поновити строк звернення позивача до суду та прийняти позовну заяву до розгляду. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на звернення з відповідним позовом в межах встановленого строку до Київського районного суду м. Харкова.

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, яка розглядається колегією суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Яризько В.О., Міньковський С.В.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 271/22 від 27.01.2022) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Міньковський С.В., Яризько В.О.

27.01.2022 позивачем надано до суду оригінал поштового відправлення (опис №6113502936914) в підтвердження направлення копій позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою суду від 01.02.2022 позовну заяву ОСОБА_4 (вх. № 271/22 від 27.01.2022) залишено без руху. Повідомлено позивача про допущені недоліки позовної заяви (вх. № 271/22 від 27.01.2022). Ухвалено позивачу - ОСОБА_4 у п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, а саме надати суду: позовну заяву, оформлено відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України (із зазначенням відомостей про місце проживання чи перебування та поштового індексу позивача) з доказами її відправлення (з доповненими відомостями) відповідачу (цінним листом з описом вкладення); докази відправлення відповідачу копії додатку № 1 до позовної заяви (цінним листом з описом вкладення); належним чином засвідчену копію ухвали Київського районного суду м. Харкова від 18.01.2022 у справі № 953/24885/21 (з прізвищем, ім`ям та по батькові позивача) з відміткою про набрання нею законної сили; письмові пояснення (з документальним обґрунтуванням) того, що позивач до 01.12.2021 був посадовою або службовою особою Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Ухвалено Харківському державному авіаційному виробничому підприємству у п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду письмові пояснення з документальним обґрунтуванням того, чи був позивач - ОСОБА_4 до 01.12.2021 посадовою або службовою особою Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" копію вищевказаної ухвали суду направлено цінним листом на адресу позивача (вих. № 002755, трек-номер Укрпошти - 6102270980421).

Відповідно до даних веб-сайту Укрпошти - https://ukrposhta.ua/, копію ухвали суду від 01.02.2022 отримано позивачем 10.02.2022, тобто строк на усунення недоліків - до 15.02.2022.

10.02.2022, тобто в межах строку, встановленого судом, до суду від позивача надійшла заява (вх. № 3224), до якої додано низку документів у якості підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

14.02.2022 до суду від Харківського державного авіаційного виробничого підприємства надійшли пояснення (вх. № 3509), в яких відповідач зазначив, що ОСОБА_4. відповідно до норм ст. 65 ГК України не є посадовою особою ХДАВП, при цьому, надати суду посадову інструкцію позивача - начальника відділу № 145 відповідач не має можливості, оскільки вона не була розроблена позивачем як керівником відповідного відділу.

Ухвалою суду від 15.02.2022 прийнято позовну заяву ОСОБА_4 (вх. № 271/22 від 27.01.2022) до розгляду в межах справи №922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Відкрито провадження у справі № 922/5397/13 (922/271/22). Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 16.03.2022. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач мав надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач мав надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання ухвалено надати до суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив (з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України) - п`ять днів з дня отримання відзиву. В разі подання відповіді, надати до суду докази її направлення іншим сторонам. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. В разі подання заперечень, надати суду докази їх направлення іншим сторонам.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З метою убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема, учасників справи та працівників суду, судове засідання, призначене на 16.03.2022, не відбулося.

Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі.

У зв`язку із реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 (із змінами), розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", керівництвом Господарського суду Харківської області встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, відповідно до якого, крім іншого, тимчасово зупинено здійснення судочинства у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці громадян в умовах воєнної агресії проти України.

З метою подальшого розгляду справи ухвалою суду від 17.05.2022 призначено підготовче засідання на 02.06.2022.

Сторони в судове засідання 02.06.2022 не з`явились. Приймаючи до уваги неявку учасників судового процесу, враховуючи введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (із змінами), з метою надання учасникам судового процесу можливості реалізації прав, передбачених ст. 42 ГПК України, у тому числі права брати участь у судовому засіданні, ухвалою суду від 02.06.2022 відкладено підготовче засідання на 16.06.2022.

15.06.2022 до суду надійшла заява представника відповідача про відкладення розгляду справи та надання додаткового часу для підготовки й подачі відзиву (вх. №5541), у зв`язку із збройною військовою агресією Російської Федерації, а як наслідок значними пошкодження адміністративних приміщень Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, призовом за мобілізацією начальника юридичної служби та тривалою відсутністю працівників юридичної служби на роботі.

Сторони в судове засідання 16.06.2022 не з`явились. Ухвалою суду від 16.06.2022 відкладено підготовче засідання на 23.08.2022.

01.08.2022 до суду від позивача надійшла заява (вх. № 7535) про залучення первинної організації профспілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (далі ПО ПАУ на ХДАВП) (код ЄДРПОУ 2332168) в якості третьої особи.

22.08.2022 до суду від відповідача надійшов відзив (вх. № 8583), в якому останній не визнає позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності без погодження з первинною організацією профспілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, оскільки таке погодження потрібно лише для членів профспілкової організації, а відповідної інформації у відповідача немає. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що 16.11.2022 в.о. начальника юридичної служби службовою запискою № 305/206 з метою ознайомлення з уставними документами звернувся до голови ПО ПАУ на ХДАВП Погорєлова М.В. із проханням надати установчі документи ПО ПАУ на ХДАВП. Проте голова первинної організації профспілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві листом повідомив відповідача про неможливість надати будь-які документи, посилаючись на те, що за вини адміністрації вони були втрачені. Крім того, відповідач зазначає, що інформація про керівні органи профспілкової організації - ПО ПАУ на ХДАВП, як на момент застосування до позивача дисциплінарних стягнень, так і на сьогоднішній день у відповідача відсутня, тобто первинна організація профспілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, як зазначає відповідач, не повідомила про це роботодавця, у порушення вимог ч. 7 ст. 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Окрім того, відповідач зазначає, що з позивача не утримуються профспілкові членські внески, а тому у відповідача не було підстав вважати позивача не тільки членом виборного комітету ПО ПАУ на ХДАВП, а і членом профспілки - ПО ПАУ на ХДАВП. Крім іншого, відповідач звертає увагу суду на те, що порушення трудової дисципліни позивачем було неодноразово. Відповідач стверджує, що наказ № 395 від 20.10.2021 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани не оскаржено у встановленому законом порядку, а посилання позивача на своє звернення до Комісії по трудових спорам ХДАВП є, на думку відповідача, намаганням ввести суд в оману, оскільки відповідачу від голови Комісії по трудових спорам ХДАВП І. Клец відомо про закінчення строку повноважень останньої у 2019 році, а нових загальних зборів трудового колективу з приводу утворення нової Комісії по трудових спорам ХДАВП, як зазначає відповідач, не було. До відзиву відповідачем додано: копію службової записки від 16.11.2022 та копію відповіді на неї; інформацію про працівника таб. № 05441; відомості утримання із заробітної плати (форма С-034); копії службових записок від 15.11.2022 та 02.08.2021; копії матеріалів перевірки; копію службової записки від 20.12.2021 та копію відповіді ОСОБА_4. ; копію службової записки від 01.12.2021 №126/ВК-177; копію відповіді ОСОБА_4. від 14.02.2022 №305/208.

22.08.2022 до суду від позивача надійшла заява (вх.№ 8567) з додатком, в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи копії документів, що підтверджують повноваження ПО ПАУ на ХДАВП та повноваження представника зазначеної профспілкової організації - ОСОБА_4.

Судове засідання, призначене на 23.08.2022, не відбулося, у зв`язку з перебуванням суддів колегії у відпустках.

23.08.2022 до суду від відповідача надійшла заява ( вх.№8618) про долучення до матеріалів справи доказів направлення позивачу копії відзиву на позовну заяву з додатком; копії Статуту професійної спілки працівників авіабудування та машинобудування України, затвердженого VIII з`їздом Профспілки авіабудівників України 11.03.2021.

28.08.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив ( вх.№ 8793), в якій останній заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві. Обґрунтовуючи свої заперечення, крім іншого, позивач стверджує, що документи, які підтверджують легітимність ПО ПАУ на ХДАВП були своєчасно оформлені та оновлені у відповідних державних структурах, а їх належним чином оформлені копії були із супровідним листом своєчасно передані до канцелярії ХДАВП, однак, надати належним чином оформлені копії цих документів не є можливим, як зазначає позивач, через незаконне проникнення до приміщення ПО ПАУ на ХДАВП групи осіб. Крім того, обґрунтовуючи заперечення щодо твердження відповідача стосовно того, що підстав вважати позивача не тільки членом виборного органу, а навіть членом ПО ПАУ на ХДАВП у відповідача не було, позивач стверджує, що 29.01.2019 року на ХДАВП відбулася звітно-виборна конференція ПО ПАУ на ХДАВП та, як зазначає позивач, копія протоколу конференції та список складу членів ПО ПАУ на ХДАВП були розташовані на спеціальному місці для вільного огляду профспілкових новин. Крім того, додатково заперечуючи проти твердження відповідача про відсутність інформації у останнього про членство ОСОБА_4. у ПО ПАУ на ХДАВП, позивач зазначає, що брав активну участь у профспілкових навчаннях, семінарах, спартакіадах, масових акціях тощо. Щодо твердження відповідача про відсутність КТС на ХДАВП повноважень на розгляд трудових спорів у зв`язку із закінченням у 2019 році строку повноважень, позивач звертає увагу суду, що це, на його думку, вказує на повну неспроможність керівника підприємства здійснювати управлінські функції. Крім того, на думку позивача, твердження відповідача, про закінчення повноваження КТС на ХДАВП у 2019 році є нікчемними. Останній вважає що КТС на ХДАВП існує і повинна була розглянути заяву позивача у визначений процесуальний строк.

01.09.2022 до суду від позивача надійшла заява (вх. №8993) з додатком у вигляді скріншотів .

Ухвалою суду від 15.09.2022, враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків суддів, а саме після виходу всіх суддів колегії з відпусток, призначено підготовче засідання у справі на 20.09.2022.

15.09.2022 до суду від позивача надійшла заява (вх.9875) про надання суду додаткових доказів.

В підготовчому засіданні 20.09.2022 позивач подану заяву (вх.№ 7535 від 01.08.2022) про залучення первинної організації профспілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (код ЄДРПОУ 23329168) в якості третьої особи підтримав та просив задовольнити.

Повноважений представник відповідача заперечував проти заяви позивача.

За приписами ч.1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).

Судом встановлено, що у відповідності до відомостей Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань первинну організацію професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві зареєстровано 17.03.2000, керівник - Погорєлов Михайло Васильович, місцезнаходження юридичної особи: 61023, м. Харків, вул. Сумська , 134, код ЄДРПОУ 23329168.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до протоколу звітно-виборної конференції первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві від 29.01.2019 ОСОБА_4 обрано членом первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві .

Розглянувши вищезазначену заяву позивача, враховуючи предмет спору у даній справі та правовідносини, а також необхідність дослідження та встановлення судом обставин справи, ухвалою суду від 20.09.2022, крім іншого, заяву (вх. № 7553 від 01.08.2022) позивача ОСОБА_4 про залучення третьої особи - задоволено.

Залучено до участі у справі №922/5397/13 (922/271/22) за позовом ОСОБА_4 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - первинну організацію професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (61023, м. Харків, вул. Сумська , 134 код ЄДРПОУ 23329168).

Зобов`язано позивача направити позовну заяву первинній організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 23329168), докази надати до суду (з описом вкладення).

Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, строк у п`ять днів з дня отримання даної ухвали для надання пояснень щодо суті спору. Пояснення надати з урахуванням вимог ст. 168 ГПК України.

Третій особі ухвалено надати суду :

- докази надсилання учасникам справи копій пояснень;

- завірену належним чином копію Статуту первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (код ЄДРПОУ 23329168);

- відомості про виборний орган первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (код ЄДРПОУ 23329168), ким і коли він обраний, в якому складі;

- завірену належним чином копію протоколу звітно-виборної конференції первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві від 29.01.2019;

- завірену належним чином копію протоколу звітно-виборної конференції первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника голови первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві;

- відомості щодо рішення профспілки про надання згоди або відмову у наданні згоди на звільнення з посади начальника відділу №145 ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі п. 3 ст. 43 КЗпП України.

Позивачу ухвалено надати суду:

- докази подання на адресу адміністрації Харківського державного авіаційного виробничого підприємства заяви про безготівкове утримання профспілкових внесків.

Відповідачу ухвалено надати суду:

- наказ (розпорядження) про щорічну тарифну відпустку ОСОБА_4 з 30.11.2021 по 03.12.2021 включно та відповідні пояснення;

- докази звернення до первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (код ЄДРПОУ 23329168) з письмовим поданням про надання згоди на звільнення позивача та відповідні пояснення.

Відкладено підготовче засідання на 09.11.2022 р. о 10:00 год.

05.10.2022 до суду від позивача надійшла заява з додатком ( вх.№11274) на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2022, в якій ОСОБА_4 зазначено, що заява про безготівкове утримання профспілкових внесків подавалась до ХДАВП, однак, копію цієї заяви останній не зробив, а тому надати підтвердження зазначеного не може. Крім того, позивач стверджую, що заборонив бухгалтерії здійснювати відрахування внесків з своїх заробітних плат і продовжив їх внесення безпосередньо до каси ПО ПАУ на ХДАВП.

19.10.2022 до суду від первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві надійшла заява (вх.№12006) з додатком про долучення до матеріалів справи пояснень щодо суті спору; доказів надсилання учасникам справи копії пояснень ПО ПАУ на ХДАВП; інформації про виборний орган ПО ПАУ на ХДАВП; копії протоколу звітно-виборної конференції ПО ПАУ на ХДАВП від 29.01.2019; копії протоколу засідання ПО ПАУ на ХДАВП від 29.01.2019; копії протоколу засідання ПО ПАУ на ХДАВП від 16.12.2021 №54; копії виписки з протоколу засідання ПО ПАУ на ХДАВП від 16.12.2021 №54. В поясненнях щодо суті спору первинна організація професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві зазначає, крім іншого, що звільнення ОСОБА_4. , на думку останніх, відбулось виключно з мотивів перешкоджання законної діяльності ПО ПАУ на ХДАВП. Крім того, первинна організація професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

08.11.2022 до суду від відповідача супровідним листом (вх.№13608) надійшла копія виписки із Стандарту підприємства СТП 00.163-2009, який введено в дію наказом №598 від 01.06.2009. Відповідач зазначає, що у Стандарті підприємства СТП 00.163-2009 затверджено порядок розробки посадових інструкцій ( т. 2 а.с. 5-8).

08.11.2022 до суду від відповідача надійшли пояснення (вх.№13592) на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2022, в яких зазначено, що наказ про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_4 з 30.11.2021 року по 03.12.2021 не видавався на ХДАВП і, відповідно, відпустка ОСОБА_4. не надавалась у цей період. Відповідач зазначає, що ОСОБА_4. в указаний період був відсутній на роботі, що є, на думку останнього, порушенням трудового законодавства.

09.11.2022 до суду від позивача надійшли заперечення (вх.№13717), в яких останній зазначає, крім іншого, що його членство в ПО ПАУ на ХДАВП підтверджується фактом нагородження ОСОБА_4 . 09.11.2021 Федерацією професійних спілок України нагрудним знаком "Профспілкова відзнака" та документами які знаходяться у матеріалах справи .

В судове засідання 09.11.2022 прибули позивач та представник відповідача.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що первинна організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (код ЄДРПОУ 23329168) входить до об`єднання професійних спілок працівників авіабудування та машинобудування України .

Представником відповідача неодноразово зазначалось, що у Харківського державного авіаційного виробничого підприємства була відсутня інформація при звільненні позивача про те, що останній є і членом ПО ПАУ на ХДАВП, а також заступником голови ПО ПАУ на ХДАВП.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є не тільки членом первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, а з 04.02.2019 р. є заступником голови первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, що підтверджується протоколом зборів первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві № 1 від 04.02.2019 року (т. 1 а.с.227).

Оскільки позивача було звільнено з роботи без отримання відповідачем згоди первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, в якій він обіймав посаду заступника голови ПО ПАУ на ХДАВП, та без згоди вищого виборного органу об`єднання професійних спілок, в яке входить ПО ПАУ на ХДАВП, зокрема вищого виборного органу професійної спілки працівників авіабудування та машинобудування України, ухвалою суду від 09.11.2022, крім іншого, запитано у первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (61023, м. Харків, вул. Сумська , 134, код ЄДРПОУ 23329168) згоду або відмову у наданні згоди на звільнення з посади начальника відділу №145 Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на підставі ч.3 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заступника голови первинної організацію професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (код ЄДРПОУ 23329168). Ухвалено запитати у професійної спілки працівників авіабудування та машинобудування України (01012, місто Київ, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 22905919) згоду або відмову у наданні згоди на звільнення з посади начальника відділу №145 Харківського державного авіаційного виробничого підприємства ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заступника голови первинної організацію професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (код ЄДРПОУ 23329168). Провадження у справі №922/5397/13 (922/271/22) зупинено до одержання згоди на звільнення ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади або відмови у наданні такої згоди від 1) первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (61023, м. Харків, вул. Сумська , 134, код ЄДРПОУ 23329168); 2) професійної спілки працівників авіабудування та машинобудування України (01012, місто Київ, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 22905919) .

13.12.2022 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві на виконання ухвали суду від 09.11.2022 надійшла заява з додатком у вигляді протоколу засідання №57 ПО ПАУ на ХДАВП від 25.11.2022 (вх.№16219) з рішенням про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 з посади начальника відділу №145 Харківського державного авіаційного виробничого підприємства ( т.2 а.с. 33-35).

13.12.2022 до суду від відповідача надійшов витяг із Правил внутрішнього трудового розпорядку робітників Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, затверджених на конференції трудового колективу ХДАВП 12.11.2014 протоколом №1 (вх.№16253).

19.12.2022 до суду від професійної спілки працівників авіабудування та машинобудування України на виконання ухвали суду від 09.11.2022 надійшли постанова Президії Центрального комітету професійної спілки працівників авіабудування та машинобудування України (далі Президія ЦК ПАУ) №П-18-2 від 08.12.2022 щодо надання відмови на звільнення заступника голови ПО ПАУ на ХДАВП ОСОБА_4, а також витяг з протоколу засідання Президії ЦК ПАУ №П-18 від 08.12.2022.

27.12.2022 до суду від позивача надійшла заява (вх.17269) з додатком про розшук документів.

02.01.2023 до суду від позивача надійшла заява (вх.17) про розшук документів.

05.01.2023 до суду від первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві надійшла заява (вх. 298) з додатком .

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Враховуючи, що суддя Усатий В.О. з 22.12.2022 по 06.01.2023 включно знаходився у відпустці, суддя Міньковський С.В. з 02.01.2023 по 11.01.2023 включно знаходився у відпустці, ухвалу у даній справі постановлено у перший робочий день колегії суддів, а саме 12.01.2023.

Ухвалою суду від 12.01.2023 провадження у справі № 922/5397/13 (922/271/22) поновлено. Підготовче засідання призначено на 17.01.2023 р. об 11:10 год.

17.01.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№1157) про долучення до матеріалів справи наступних документів: копії витягу із Правил внутрішнього трудового розпорядку робітників Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, затверджених на конференції трудового колективу ХДАВП 12.11.2014 протоколом №1; копії витягу із Положень про табельний облік на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, затверджених наказом в.о генерального директора ХДАВП №972 від 07.11.2012 року; копії Організаційної структури управління Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, затвердженої генеральним директором Харківського державного авіаційного виробничого підприємства О.Г. Кривоконьом; копії наказу №393 від 19.10.2021, який видано в.о. генерального директора Харківського державного авіаційного виробничого підприємства О.А. Шевченко; копії наказу №402 від 25.11.2020, який видано директором департаменту управління персоналом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Ю.С.Трубай; копії Додатку №1 до наказу №402 від 25.11.2020, яким погоджено режим роботи підрозділів підприємства на 2021 рік; копії наказу №367 від 30.09.2021, який видано в.о. генерального директора Харківського державного авіаційного виробничого підприємства О.А. Шевченко; копії наказу №26 від 29.01.2019, який видано генеральним директором Харківського державного авіаційного виробничого підприємства С.М. Задорожним; копії наказу від 04.02.2019 року № 18-к, який видано директором департаменту по управлінню кадрами Харківського державного авіаційного виробничого підприємства І.С. Порубай; копії довіреності № 305-1 від 02.01.2023 року; копії рапорту Каменевої Є.П від 11.11.2021 року; копії наказу №159 від 09.06.2021, який видано генеральним директором Харківського державного авіаційного виробничого підприємства О.Г. Кривоконьом; копії наказу №499 від 22.12.2021, який видано генеральним директором Харківського державного авіаційного виробничого підприємства О.Г. Кривоконьом; копії службової записки в.о. директора департаменту маркетингу та продажів ОСОБА_2 від 11.11.2021 року; копії наказу №202 від 01.07.2021, який видано генеральним директором Харківського державного авіаційного виробничого підприємства О.Г. Кривоконьом

17.01.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№1168) про долучення до матеріалів справи копії заявки про зміну режиму роботи ОСОБА_4. на період з 08.11.2021 року по 12.11.2021 року №1Ф; копії витягу з табелю обліку робочого часу ОСОБА_4. на 2021 рік; копії витягу з табелю обліку робочого часу в.о. директора департаменту Кривоконь М.О. на 2021 рік.

В підготовчому засіданні 17.01.2023 ОСОБА_4. , який представляв інтереси позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

В підготовчому засіданні повноважний представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

За результатами дослідження матеріалів справи, у відповідності до приписів ч. 1 статті 177 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що здійснені всі дії, які необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд, зокрема постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

17.01.2023 в судовому засіданні суд закрив підготовче провадження та за письмовою згодою учасників справи (вх. № 1167 від 17.01.2023) перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду 17.01.2023 відкладено розгляд справи по суті на 31.01.2023.

В судовому засіданні 31.01.2023 ОСОБА_4. , який представляв інтереси позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві зазначив, що факт запізнення на роботі 11.11.2021 визнає; що 11.11.2021 подав заявку на зміну робочого часу вже після фактичного запізнення на роботу, яку підписав власноручно; що не замислювався стосовно того, чи мав він повноваження на зміну робочого часу; що був обізнаний зокрема з Положеннями про табельний облік на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, з Правилами внутрішнього трудового розпорядку робітників Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, положеннями Колективного договору на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві та іншими локальними нормативними актами, які діють на ХДАВП. Крім того, позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Повноважний представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4. перебував у трудових відносинах з Харківським державним авіаційним виробничим підприємством , що підтверджується даними трудової книжки ОСОБА_4. , копія якої надана до матеріалів справи ( т. 1 а.с. 41-42).

29 січня 2019 року наказом №26 від 29.01.2019, який видано генеральним директором Харківського державного авіаційного виробничого підприємства С.М. Задорожним, у зв`язку із введенням в дію нової організаційно-правової структури, нового штатного розпису та на виконання наказу від 19.09.2018р., ОСОБА_4 , табельний номер 305441 , призначено начальником маркетингу та продажів (відділ 145) з 04.02.2019 р., вивільнивши його від посади заступника відділу зовнішньоекономічної діяльності (відділ 145), з посадовим окладом згідно штатного розпису (т.2 а.с. 86).

20 жовтня 2021 року наказом №395 від 20.10.2021, який видано в.о. генерального директора Харківського державного авіаційного виробничого підприємства О.А. Шевченко, визнано роботу начальника відділу №145 ОСОБА_4 як незадовільну за несвоєчасне опрацювання та передачу до відділу бухгалтерського обліку та звітності первинної документації, враховуючи обставини порушення трудової дисципліни (не сумлінне ставлення до виконання обов`язків), оголошено догану ( т. 1 а.с. 12).

01 грудня 2021 року наказом № 468, який видано генеральним директором Харківського державного авіаційного виробничого підприємства О.Г. Кривоконьом, начальника відділу №145 ОСОБА_4 звільнено з підприємства 01.12.2021 року, у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку робітників на підставі п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 Кодекс законів про працю України ( далі КЗпП України) правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частинами 1-3 ст. 64 Господарського кодексу України ( далі ГК України) передбачено, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до статті 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Згідно ст. 17 КЗпП України колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому. Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір. У разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) умови колективного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше одного року, якщо сторони не домовилися про інше. Колективний договір зберігає чинність протягом усього строку проведення ліквідації підприємства, установи, організації, закриття відокремлених підрозділів юридичної особи. На новоствореному підприємстві, в установі, організації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін.

У відповідності до ст. 18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" судам роз`яснено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" судам роз`яснено, що за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У пункті 22 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7,8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, головною умовою для звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

При цьому роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором , тому відмова працівника від виконання роботи, що не входить до кола його обов`язків, не є порушенням трудової дисципліни і, відповідно, такі дії не дають підстав для його звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

У правилах внутрішнього трудового розпорядку містяться, зокрема, основні права та обов`язки працівників і роботодавця, вказується тривалість робочого дня і робочого тижня, початок і закінчення робочого дня, обідньої перерви, зазначається відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни. Це зобов`язує працівників не лише просто виконувати свої трудові функції, а й дотримуватися встановленого режиму роботи, правил охорони праці, техніки безпеки тощо, оскільки їх систематичне порушення також може стати підставою для звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Тобто, за правилами пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника за його трудовим договором чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Очевидно, що з відповідними правилами та обов`язками працівник має бути своєчасно та належно ознайомлений, оскільки, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, (провадження № 14-157 цс 19).

Ще однією умовою звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є наявність вини працівника (у формі умислу чи необережності).

Якщо поважні причини невиконання працівником його трудових функцій є, то, відповідно, вина його відсутня, а отже, звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України проводити не можна.

Під систематичним невиконанням трудових обов`язків мається на увазі неодноразове здійснення працівником цих вчинків. А саме, для звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Тобто працівник і раніше (до моменту вчинення проступку, за який його роботодавець звільнив за пунктом 3 статті 40 КЗпП України) порушував трудову дисципліну, не виконував своїх посадових обов`язків, у результаті чого до нього застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

При цьому для дотримання порядку звільнення роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного працівником невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього попереднього стягнення та коли. Тобто необхідна саме наявність застосованого й такого, що не втратив юридичної сили стягнення, що передувало новому порушенню, а не просто фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 266/7382/18 (провадження № 61-12663 св 19).

Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію у справах за аналогічних обставин. Так, у своїй постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 489/58/20, провадження № 61-11862 св 20, ним зроблено такий висновок: "Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок".

Отже, для звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, необхідна наявність таких умов, як протиправність дій або бездіяльність працівника, його вина та систематичність порушень.

При відсутності хоча б однієї з наведених підстав звільнення працівника буде незаконним.

За змістом закону, звільнення працівника згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України є крайньою мірою, коли подальше залишення на роботі порушника трудової дисципліни суперечить інтересам установи. При визначенні наявності вини працівника в невиконанні або неналежному виконанні обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку або посадовими інструкціями, необхідно враховувати об`єктивні причини.

Статтею 140 КЗпП України встановлено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

Стаття 57 КЗпП України передбачений час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Як було зазначено судом вище, позивач в судовому засіданні 31.01.2023 зазначив, що ознайомлений з Положеннями про табельний облік на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, з Правилами внутрішнього трудового розпорядку робітників Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, положеннями Колективного договору на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві та іншими локальними нормативними актами на ХДАВП, оскільки займає посаду заступника голови первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві.

Факт ознайомлення позивача з локальними нормативними актами підтверджувались позивачем та відповідачем в судовому засіданні 31.01.2023 , що занесено до протоколу судового засідання секретарем судового засідання 31.01.2023.

Суд зазначає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

25.11.2020 року наказом №402 від 25.11.2020, який видано директором департаменту управління персоналом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Ю.С.Трубай, встановлено режим роботи підрозділів підприємства на 2021 рік ( т. 2 а.с. 84).

Додатком №1 до наказу №402 від 25.11.2020, крім іншого, погоджено режим роботи для відділу 145 з 08:00 год. (початок) до 16:40 год. (закінчення) ( т. 2 а.с. 84).

Суд зазначає, що відносини, як і будь-які інші правовідносини, передбачають наявність взаємних прав та обов`язків сторін таких відносин.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Так, з матеріалів справи вбачається, що права та обов`язки працівників Харківського державного авіаційного виробничого підприємства визначені КЗпП України; Статутом, затвердженим наказом Генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» І. Букіним від 24.04.2018 № 148 (далі Статут) ( інформація про Статут ХДАВП - загальнодоступна інформація наявна у мережі Інтернет у відкритому доступі); Колективним договором, затвердженим на конференції трудового колективу ХДАВП 12.11.2014 (далі Колективний договір); Правилами внутрішнього трудового розпорядку робітників Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, затвердженими на конференції трудового колективу ХДАВП 12.11.2014 протоколом №1 (далі Правила внутрішнього трудового розпорядку); Стандартом підприємства СТП 00.163-2009, який введено в дію наказом №598 від 01.06.2009 (далі Стандарт); Положеннями про табельний облік на Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, затвердженими наказом в.о. генерального директора ХДАВП №972 від 07.11.2012 року (далі Положення) та іншими діючими на ХДАВП локальними нормативними актами.

Коло обов`язків (робіт), що виконує кожен працівник по своїй спеціальності (кваліфікації, посаді), межі відповідальності та обсяг прав може визначатися Статутом, Колективним договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також технічними правилами, посадовими (робочими) інструкціями і положеннями, наказами, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до п.1.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку робітників Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, затвердженими на конференції трудового колективу ХДАВП 12.11.2014 протоколом №1 ( далі Правила), ці Правила розроблені на підставі трудового законодавства України з метою забезпечення чіткої організації праці, належних безпечних умов роботи, підвищення продуктивності та ефективності праці, раціонального використання робочого часу, зміцнення трудової дисципліни .

Пунктом 1.3.Правил передбачено, що працівник реалізує право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві.

Згідно п. 1.4. Правил, трудовий договір - це угода між працівником та роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку працівників підприємства, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбаченої законодавством про працю та охорону праці, колективний договір.

У відповідності до п.1.6. Правил, правила внутрішнього трудового розпорядку працівників підприємства є обов`язковими для виконання сторонами трудових відносин.

Згідно п. 2.3. Правил, трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі та оформляється наказом по підприємству.

Відповідно п. 3.1. Правил, працівник зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження керівника, дотримуватися трудової та технологічної дисципліни, стандартів і положень, що діють на підприємстві, вимог нормативних актів про охорону праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, екологічної в протипожежній безпеці, передбачених інструкції.

Пунктом 3.2. Правил передбачено, що працівник свій прихід на роботу повинен відмітити особисто, здавши свій пропуск табельнику підрозділи. Працівник, що має постійну (адміністративну) перепустку, що зберігається в нього протягом робочого часу, зобов`язаний по прибутті на роботу розписатися в журналі обліку відпрацьованого часу в підрозділі.

Згідно п. 3.3. Правил, у визначений графіком роботи для підрозділу час роботи (Зміни) працівник зобов`язаний отримати у керівника (начальника підрозділу, дільниці, бюро, майстра і т.д.) змінно-добове, денне завдання (заготівлі, відповідний інструмент, необхідну документацію) і приступити до виконання свого завдання.

Пункт 5.1. Правил передбачено, крім іншого, що робочий час - це час, протягом якого працівник зобов`язаний працювати і виконувати покладені на нього обов`язки відповідно до трудового договору, законодавства про працю та відповідно до затвердженого режиму роботи підрозділів підприємства на рік. У робочий час не включається: проїзд від місця проживання та назад (у тому чистому та на транспорті підприємства) час на дорогу від прохідної підприємства до робочого місця, миття рук, прийняття душу, перевдягання перед початком та після закінчення робочого дня, час на реєстрацію прибуття на роботу та закінчення роботи. Прибуття працівника на підприємство визначається часом отримання перепустки на кабіні КПП. Прибуття дозволяється за одну годину до початку робочого часу. Ухід працівника з роботи визначається часом здачі пропуску на кабіну КПП для зберігання. Прибуття працівника на робоче місце в підрозділ для роботи та ухід після закінчення робочого часу визначається часом здавання та отримання пропуску у табельника підрозділу, згідно з графіком та режимом роботи підрозділу.

Пунктом 5.2. Правил передбачено, що облік виходу працівника на роботу та звільнення з роботи здійснюється шляхом ведення табеля обліку використання робочого часу.

Відповідачем у поясненнях (вх. 3509 від 14.01.2022) зазначено, що надати суду посадову інструкцію позивача - начальника відділу №145 не можливо, оскільки вона не була розроблена позивачем, як керівником відповідного підрозділу.

Судом встановлено, що відповідно до положень Стандарту підприємства СТП 00.163-200 (далі Стандарт ), а саме п.4.4.1. кожен підрозділ підприємства повинен мати затверджену посадову інструкцію (або збірник посадових інструкцій) на кожну посаду, яка є у штатному розкладі. Виняток можуть становити окремі керівники, правове становище яких визначено Статутом (положенням) підприємства, або відповідного підрозділу, де визначено основні завдання, обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій (т. 2 а.с. 6-7).

Пунктом 4.4.2. Стандарту передбачено, що керівник підрозділу визначає виконавця, який володіє змістом питання та термін виконання робіт з розробки посадових інструкцій.

З матеріалів справи вбачається, а саме із змісту наказу №367 від 30.09.2021, який видано в.о. генерального директора Харківського державного авіаційного виробничого підприємства О.А. Шевченко, на виконання пункту 9 наказу від 02.07.2018 № 228 начальнику відділу ОСОБА_4. необхідно було розробити і затвердити у встановленому порядку Положення про підрозділ та посадові інструкції працівників на підставі Стандарту СТП 00.163-2009 діючого на підприємстві, а також на підставі наказу 25.08.2021 № 305 розробити та затвердити структурну схему відділу 145. Станом на 30.09.2021 дана робота начальником відділу 145 ОСОБА_4. у терміни встановлені наказами не була виконана та не надана до відділу організації праці та заробітної плати, у зв`язку з чим, крім іншого, наказано начальника відділу 145 ОСОБА_4, таб. № 05441, відкликати із річної відпустки з 04.10.2021, для виконання наказу від 02.07.2021 №228 та наказу від 25.05.2021р. № 305. Начальнику відділу 145 ОСОБА_4. наказано Положення про відділ розробити у термін до 05.10.2021, затвердити до 12.10.2021 (наказ від 02.07.2018 № 228); посадові інструкції працівників відділу розробити до 07.10.2021, затвердити до 13.10.2021 (наказ від 02.07.2018 № 228); структурну схему відділу 145 розробити 04.10.2021, затвердити до 06.10.2021 (наказ від 25.08.2021 № 305) ( т. 2 а.с. 85).

Тобто, розроблення та затвердження Положення про відділ та посадові інструкції працівників структурного відділу 145 (в тому числі і начальника відділу) покладалось саме на позивача, однак, в порушення вимог Стандарту підприємства, наказу №367 від 30.09.2021, посадові інструкції працівників структурного відділу 145 (у тому числі і начальника структурного відділу) розроблені та затверджені ОСОБА_4. не були, а тому посилання позивача щодо відсутності на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві посадової інструкції начальника відділу №145, фактично підтверджують не виконання останнім обов`язків покладених на останнього наказом №367 від 30.09.2021, в порушення вимог Стандарту підприємства СТП 00.163-2009 та Правил внутрішнього трудового розпорядку робітників на підприємстві.

Частина друга статті 140 КЗпП України передбачає, що у трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

З матеріалів справи вбачається, що до позивача застосовувались заходи дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани на підставі наказу № 395 від 20 жовтня 2021 року ( т. 1 а.с. 12).

Так, матеріали справи містять матеріали службової перевірки, а саме службову записка в.о. директора департаменту з ФЕП І.М. Ніколенко, зі змісту якої вбачається, що відділом №145 під керівництвом ОСОБА_4. неодноразово своєчасно не надавались або зовсім не надавались до бухгалтерії первинні документи для подальшого своєчасного проведення в бухгалтерському обліку. Так, 27.09.2021 відділом №145 був переданий у відділ № 180 травневий акт виконаних робіт № 2 від 31.05.2021 до Договору №01-145/2021 від 15.02.21 з ДП "ХМЗ" ФЕД" на загальну суму 896 846,40 грн., що в свою чергу призвело до несвоєчасного відображення даних взаєморозрахунків в бухгалтерському обліку та звітності підприємства. Також, в службовій записці зазначено, що 28.09.2021 в.о. директора департаменту з ФЕП І.М. Ніколенко у присутності працівника цього ж відділу були виявлені та вилучені документи ( Акт прийому-передачі майна між МО Туркменістану та ХДАВП на загальну суму 57160,00 дол. США), котрі були отримані начальником відділу №145 ОСОБА_4. 26.08.2021 та покладені в шафу, замість подальшого опрацювання та передачі до відділу бухгалтерського обліку та звітності підприємства (т.1 а.с. 109 -114).

Стягнення за вищевказаним наказом було застосоване за порушення трудової дисципліни (не сумлінне ставлення до виконання обов`язків) п.п. 3.1., 7.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку - несвоєчасне опрацювання та передача до відділу бухгалтерського обліку та звітності первинної документації.

Суд відхиляє аргументи позивача, в частині того, що останній звернувся до Комісії по трудовим спорам на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві із скаргою щодо неправомірності оформлення наказу від 20 жовтня 2021 № 395, оскільки, по-перше, з матеріалів справи вбачається, що у 2019 році строк повноважень Комісії по трудовим спорам на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві закінчився (т. 1 а.с. 116 ), по-друге, законність вищезазначеного наказу не є предметом позовних вимог ОСОБА_4. у даній справі, внаслідок чого у суду немає підстав для оцінки законності даного наказу.

Відповідно до ч.2 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Приписами статті 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Частиною першою статті 151 КЗпП України встановлено, що якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Позивач був підданий дисциплінарному стягненню наказом № 395 від 20 жовтня 2021 року, який є не оскарженим у встановленому законом порядку та чинним на час розгляду даної справи.

В оскаржуваному наказі № 468 від 01 грудня 2021 року зазначено про те, що за результатами службової перевірки щодо обставин запізнення на роботу 11.11.2021 року начальником відділу №145 ОСОБА_4. та надання недостовірної інформації щодо заявки на зміну робочого часу (форма 126-065) начальнику зміни на КПП-1, встановлено факт порушення трудової дисципліни, яке виявилось у спробі введення в оману та нечесній поведінці, у зв`язку з чим начальника відділу №145 ОСОБА_4 наказано звільнити з підприємства 01.12.2021 року за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку робітників, на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП.

В якості підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи стало порушення пов`язане із результатом службової перевірки, щодо обставин запізнення на роботу 11.11.2021 року та надання недостовірної інформації щодо заявки на зміну робочого часу (форма 126-065) начальнику зміни на КПП-1 .

З матеріалів службової перевірки вбачається, зокрема із рапорту начальника зміни команди №1 ОСОБА_3 , що 11.11.21 року вона несла чергування на КПП-1 кабіна -1. О 08:05 год. до неї підійшов працівник відділу №145 ОСОБА_4 та пред`явив заяву на зміну робочого часу (форма 126-065). Оскільки початок робочого часу для відділу №.145 є 08:00 год. ОСОБА_3 було перевірено надану працівником ОСОБА_4 заявку. При перевірці нею було виявлено факт недійсності заявки, оскільки вона була, підписана самим ОСОБА_4 , а повинна бути підписаною його керівником - в.о. начальника департаменту з маркетингу та продажів ОСОБА_2 . На запитання начальника зміни стосовно недостовірності наданої заявки ОСОБА_4. повідомив, що зараз повернеться із заявкою, яка буде підписана керівником, проте так і не з`явився. З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він запізнився оскільки його велосипед зламався в районі лісопарку. Стосовно використання заявки ОСОБА_4. пояснив, що мав при собі достовірну заявку, оскільки сам особисто її підписав. З пояснень в.о. начальника департаменту з маркетингу Кривоконь М.О. слідує, що ОСОБА_4. звернувся до неї зранку та просив підписати заявку на зміну робочого часу, проте йому було відмовлено в зміні режиму робочого часу, оскільки даний працівник, залучається до роботи лише один раз на тиждень та немає зараз виробничого навантаження.

Судом встановлено, що згідно з Організаційною структурою управління Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, затвердженою генеральним директором Харківського державного авіаційного виробничого підприємства О.Г. Кривоконьом, відділ 145 є структурою (відділом) департаменту маркетингу та продажів і підпорядковується безпосередньо директору департаменту маркетингу та продажів ( т. 2 а.с. 81).

Пунктом 4.17. Положеннями про табельний облік на Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, затвердженими наказом в.о генерального директора ХДАВП №972 від 07.11.2012 року (далі Положення про табельний облік), передбачено, що ухід працівника з робочого місця протягом робочого часу як у службових, державних так і в особистих справах допускається з дозволу керівника підрозділу на підставі належним чином оформленого табельником відповідного документа ( т. 2 а.с. 80).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач безпосередньо підпорядковується директору департаменту з маркетингу та продажів та повноваження змінити режим робочого часу керівнику відділу №145 у відповідності до п. 4.17. Положення про табельний облік, мав саме директор департаменту з маркетингу та продажів, як керівник вказаного підрозділу, а не позивач вже після фактичного запізнення на роботу, підписавши власноручно собі заявку на зміну робочого часу.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 01.07.2021 №202 у зв`язку з наявністю вакантної посади директора департаменту з маркетингу та продажів та необхідністю виконання робіт, виконання обов`язків директора департаменту з маркетингу та продажів (відділ 301) покладено з 01.07.2021 на заступника директора департаменту з маркетингу та продажів (відділ 301) ОСОБА_2 , табельний номер 70273.

Суд констатує, що табелем обліку робочого часу в.о. директора департаменту з маркетингу та продажів ОСОБА_2 ( т. 2 а.с. 97) підтверджується, що 11.11.2021 остання виконувала покладені на неї обов`язки в.о. директора департаменту з маркетингу та продажів на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві.

Як було зазначено судом вище, в судовому засіданні 31.01.2023 позивач факт запізнення на роботу 11.11.2021 визнав, як і факт того, що 11.11.2021 позивачем було подано заявку на зміну робочого часу вже після фактичного запізнення на роботу, яку підписав позивач власноручно, а не у безпосереднього керівника - директора департаменту з маркетингу та продажів. Крім того, позивач зазначив, що не замислювався стосовно того, чи мав він повноваження на зміну робочого часу.

Суд звертає увагу, що з матеріалів службової перевірки, а саме з службової записки в.о. директора департаменту маркетингу та продажів ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_4. усно звернувся до неї 11.11.2021 та просив підписати заявку на зміну робочого часу, проте йому було відмовлено. Тобто, фактично з цього, ,також, можна дійти висновку, що ОСОБА_4. був обізнаний, що заявку на зміну робочого часу останньому повинен погодити його безпосередній керівник - директор департаменту з маркетингу та продажів у відповідності до Положень про табельний облік на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві.

Суд відхиляє аргументи позивача, що його було звільнено під час відпустки з огляду на наступне.

Позивач у своєму позові зазначає, що його було звільнено під час відпустки, посилаючись на заяву ОСОБА_4. надану до канцелярії Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (Рег. С-537 від 29.11.2021), зі змісту якої вбачається, що позивач просить надати йому частину невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік на період з 30.11.2021 по 03.12.2021 ( т. 1 а.с. 16).

Відповідач у своїх поясненнях ( вх.№13592 від 08.11.2022) зазначає, що наказ про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_4 з 30.11.2021 року по 03.12.2021 не видавався на підприємстві і, відповідно, відпустка ОСОБА_4. не надавалась у цей період. Відповідач зазначає, що ОСОБА_4. в указаний період був відсутній на роботі без належного оформлення документів, що підтверджується табелем обліку робочого часу керівника відділу 145 ОСОБА_4

Суд зазначає, що право на відпочинок усім працівникам гарантовано статтею 45 Конституції України, КЗпП України, Законом України "Про відпустки" та іншими нормативно-правовими актами України. Так, згідно зі статтею 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням працівнику відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи (посади) та заробітної плати, якщо таке передбачене законодавством.

Статтею 4 Закону України "Про відпустки" встановлено основні види відпусток:

1)щорічні відпустки:

2)основна відпустка;

додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

додаткова відпустка за особливий характер праці;

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням;

3) творча відпустка;

3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях;

4) соціальні відпустки:

відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами;

відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

відпустка у зв`язку з усиновленням дитини;

додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

5) відпустки без збереження заробітної плати.

За критерієм оплачуваності відпустки поділяються на оплачувані та без збереження заробітної плати. Залежно від обов`язковості надання відпустки для роботодавця відпустки можна поділити на ті, які роботодавець зобов`язаний надати, та ті, надання яких є правом роботодавця на власний розсуд.

Статтею 10 Закону України "Про відпустки" встановлено, що щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) особам з інвалідністю;

3) жінкам перед відпусткою у зв`язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;

9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

9-1) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

З аналізу вказаних норм закону вбачається, що щорічна відпустка вищезазначених категорій працівників належить до того виду відпустки, який надається працівнику обов`язково тоді, коли він забажає, та жодним чином не залежить від рішення керівника підприємства. Надання такої відпустки є обов`язком, а не правом роботодавця.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач відноситься до вищезазначених категорій, а тому суд відхиляє доводи позивача, що його було звільнено під час відпустки останнього, оскільки, власне, факт подання заяви роботодавцю про надання частини щорічної відпустки, не є підставою для того, щоб працівник перебував у такій відпустці, оскільки таке право особи має бути належним чином підтверджене наказом або розпорядженням.

Отже, право на відпустку виникає у працівника лише після видання наказу (розпорядження), якого у даному разі видано не було. Якщо працівник самовільно використовує дні ненаданої відпустки, його невихід на роботу розцінюється як прогул без поважних причин.

Також у позовній заяві позивач посилається на те, що його звільнення відбулось без погодження з профспілковою організацією, всупереч вимогам ч. 3 ст. 40 КЗпП України та аналогічним положенням Колективного договору на ХДАВП.

З протоколу звітно-виборної конференції первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві від 29.01.2019 вбачається, що ОСОБА_4 обрано членом комітету первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (т.1 а.с.225-226).

Крім того, з протоколу зборів первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві № 1 від 04.02.2019 року вбачається, що ОСОБА_4 обрано заступником голови первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (т. 1 а.с.227).

Пунктом 1.6. Статуту професійної спілки авіабудівників України затвердженого VIII з`їздом Профспілки авіабудівників України 11 березня 2021 року (далі - Статут), передбачено, що діяльність Профспілки будується на демократичних засадах і гуртується на принципах добровільності вступу та виходу з неї, індивідуального членства і рівності всіх членів, гласності в роботі всіх виборних органів.

Пунктом 1.8. Статуту всі положення Статуту мають однакову чинність і є обов`язковими для виконання членами Профспілки, її організаційними ланками та виборними органами.

Пунктом 3.3. Статуту прийняття у члени Профспілки проводиться в індивідуальному порядку за особистою письмовою заявою особи, яка бажає вступити до Профспілки. Одночасно з поданням заяви про вступ член Профспілки подає особисту письмову заяву на адресу адміністрації Підприємства про безготівкове утримання профспілкових внесків.

Пунктом 3.12 Статуту профспілкові внески не утримуються з особи, яка вибула із Профспілки добровільно або виключена з неї, вона не має права на користування спільним профспілковим майном, сума сплачених нею членських внесків не повертається.

Пунктом 3.15.7. Статуту член Профспілки зобов`язаний щомісяця сплачувати членські внески у встановленому порядку і встановлених розмірах.

Пунктом 5.11.26 Статуту передбачено, що Первинна організація разом із роботодавцем вирішує питання робочого часу і часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо.

Пунктом 5.10.29 Статуту передбачено, що Первинна організація бере участь у розробці правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Пунктом 9.5. Статуту передбачено, що щомісячні членські профспілкові внески членів профспілки становлять 1% від щомісячної заробітної плати

Пунктом 12.1. Статуту передбачено, що цей Статут набирає чинності з моменту його затвердження з`їздом.

У відповідності до ст. 1 Законом України " Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти; член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески; профспілковий орган - орган, створений згідно із статутом (положенням) профспілки, об`єднання профспілок, через який профспілка здійснює свої повноваження.

Відповідно ч.2 ст.2 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

Згідно ст. 14 Законом України " Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з`їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

Згідно ст. 15 Законом України " Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" об`єднання профспілок діють відповідно до законодавства та своїх статутів (положень), які приймаються засновниками. Статут (положення) об`єднання профспілок приймається (затверджується) з`їздом або конференцією повноважних представників усіх профспілок, які є його засновниками (учасниками), і не повинен суперечити законодавству України.

Згідно п. 7 ст. 16 Законом України " Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки. Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об`єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.

Згідно п. 9 ст. 16 Законом України " Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" Профспілка, об`єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять підтвердження належного виконання позивачем вимог п. 3.3. Статуту, а саме подання позивачем особистої письмової заяви на адресу адміністрації роботодавця - ХДАВП про безготівкове утримання профспілкових внесків.

Окрім того, судом встановлено, що з позивача не утримуються членський внески, що підтверджується відомостями утримання із заробітної плати (форма С-034), з яких вбачається, що позивач внесений до списків осіб з яких не утримуються членські внески до ПО ПАУ на ХДАВП (т.1 а.с. 106-108).

Суд критично ставиться до розрахункових листів долучених позивачем до матеріалів справи ( т. 1 а.с. 216), оскільки, останні датовані 1993 роком , 1997 роком, 1999 роком, 2005 роком, 2008 роком, 2009 роком, а у суду наявні належні докази вважати позивача членом первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві з 29.01.2019 (протокол звітно-виборної конференції первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві від 29.01.2019 ОСОБА_4 обрано членом профспілкового комітету (т.1 а.с.225-226)).

Крім того, суд звертає увагу, що первинну організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві зареєстровано, як було зазначено вище, 17.03.2000, а тому надані позивачем розрахункові листи в підтвердження утримання із заробітної плати членських профспілкових внесків до 17.03.2000 вважаються судом такими, що не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Також, суд окремо зазначає, що із наданих позивачем розрахункових листів взагалі ідентифікувати утримання не є можливим, у зв`язку з нечитабельністю останніх.

Крім того, матеріали справи не містять виконання первинною організацією професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві вимог п. 7 ст. 16 Законом України " Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а саме письмове повідомлення роботодавця про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки.

Також, судом встановлено, що у відповідності до відомостей Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань первинну організацію професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві зареєстровано 17.03.2000, керівник - Погорєлов Михайло Васильович. Відомості щодо заступника керівника - ОСОБА_4 відсутні .

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженням відповідача, що у останнього не було законних підстав вважати позивача членом первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, оскільки у встановленому законом порядку позивачем не було повідомлено роботодавця про членство в ПО ПАУ на ХДАВП.

Суд критично ставиться до доводів відповідача в частині того, що всі документи були викрадені адміністрацією підприємства, оскільки у Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021225130002058 (т.1 а.с. 12), який долучено до матеріалів справи позивачем, зазначено "До ЧЧ ХРУП №1 надійшла заява від ОСОБА_4. про те, що 22.09.2021 приблизно о 10:11 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 134 невстановлені особи вчинили самоправні дії". Тобто, відомостей про викрадення документів, які належать ПО ПАУ на ХДАВП зазначений Витяг НЕ містить.

Однак, як було встановлено судом під час розгляду справи на підставі наданих позивачем доказів та зазначено судом вище, ОСОБА_4. є заступником голови первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (код ЄДРПОУ 23329168).

Відповідно ч. 3 ст. 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Відповідно ч. 3 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Вказана гарантія представляє собою особливий порядок отримання згоди на звільнення членів і керівників профспілкового органу підприємства, установи, організації, який крім загального порядку отримання згоди на звільнення, полягає в отриманні додаткової попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

У рішенні Конституційного суду України від 29 жовтня 1998 року № 14-рп/98 (справа № 1-31/98) зазначено, що поняттям "професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації", яке вживається в абзаці шостому частини першої статті 43-1 КЗпП України, охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди. Професійні спілки, які діють на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації, мають рівні права і є рівними перед законом. Питання надання згоди на розірвання трудового договору з працівником у передбачених законом випадках і порядку вирішує професійна спілка, яка діє на підприємстві, в установі, в організації, членом якої є працівник.

Відповідно правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі за N 336/5828/16 (провадження № 61-30894сво18) - при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (стаття 252КЗпП України) суд має зупинити провадження по справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення. Відсутність такого рішення на час звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 638/10716/19 (провадження № 61-7788св21) зазначено, що норма статті 252 КЗпП України встановлює необхідність отримання попередньої згоди не лише виборного органу, а і вищого виборного органу професійної спілки для членів виборного профспілкового органу і застосовується у взаємозв`язку зі статтею 43 КЗпП України, якою передбачені випадки отримання попередньої згоди виборного профспілкового органу при звільненні з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Ухвалою суду від 09.11.2022, крім іншого, запитано у первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві згоду або відмову у наданні згоди на звільнення з посади начальника відділу №145 Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на підставі ч.3 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_4 , заступника голови первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві; запитано у професійної спілки працівників авіабудування та машинобудування України згоду або відмову у наданні згоди на звільнення з посади начальника відділу №145 Харківського державного авіаційного виробничого підприємства ОСОБА_4 заступника голови первинної організацію професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві; провадження у справі №922/5397/13 (922/271/22) зупинено до одержання згоди на звільнення ОСОБА_4 з посади або відмови у наданні такої згоди від 1) первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві 2) професійної спілки працівників авіабудування та машинобудування України.

Професійна спілка працівників авіабудування та машинобудування України (ЄДРПОУ 22905919) та первинна організація професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (код ЄДРПОУ 23329168) відмовили у наданні згоди на звільнення з посади начальника відділу №145 Харківського державного авіаційного виробничого підприємства ОСОБА_4 за п. 3 ст. 40 КЗпП України .

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права.

Обґрунтованість рішення профспілкового органу повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України).

Рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що роботодавець має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

Оцінючи рішення профспілкових органів на предмет наявності ознак обґрунтованості, суд зазначає, що висновки викладені у рішеннях про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4. не відповідають фактичним обставинам справи, наданими сторонами доказами і поясненнями, а зроблені на підставі власного трактування обставин щодо причин звільнення позивача. Крім того, суд звертає увагу, що профспілкова діяльність ОСОБА_4. у даному випадку правового значення не має, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарного стягнення у виді звільнення за систематичне порушення трудового договору і Правил внутрішнього трудового розпорядку робітників Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

За таких обставин, надаючи оцінку правомірності застосування роботодавцем до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення, суд вважає, що позивачем не спростовано факт систематичного невиконання без поважних причин обов`язків, що в свою чергу доведено відповідачем та підтверджується матеріалами справи, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відносно строків розгляду цієї справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовку справи для розгляду по суті цей строк може бути продовженим не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно ч. 3 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що затримка проведення підготовчого провадження виникла лише для створення належних умов реалізації сторонами по справі своїх прав щодо подання заяв по суті справи. При цьому, хоча фактично з об`єктивних причин було необхідно вийти за межі строку проведення підготовчого провадження, суд констатує, що лише таким способом було можливо дотримання умов з метою реалізації сторонами своїх прав на подання заяв по суті справи, що передбачені ГПК України. Строк, що встановлений ч. 3 ст. 177 ГПК України не є розумним через введення в Україні воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, постійні ракетні обстріли міст України, Харківської області та міста Харкова, внаслідок яких були регулярні перебої електроенергії та, відповідно, Інтернет зв`язку, затримка роботи поштових установ.

Таким чином, керуючись завданнями господарського судочинства, визначеним частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, дотримуючись принципу рівності та забезпечення балансу інтересів учасників справи, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, з метою правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, для надання можливості висловлення своєї позиції всіма учасниками справ, через введення в Україні воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 та, зокрема, ситуацію в Харківському регіоні, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку проведення підготовчого провадження, який в даних обставинах не є розумним.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 236-241 ГПК України , суд,

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2023.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий В.О. Яризько С.В. Міньковський