Рішення

від 30.01.2023 по справі 523/4151/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4151/20

Провадження №2/523/302/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань Бєлік Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» про визнання недійсними електронних торгів та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «Земагросервіс» було укладено договір № 39 на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 15.03.2019 року. ОСОБА_1 20.02.2020 року подала заявку № 15 про участь у земельних торгах на лот № 1928, в якій зазначила, що ознайомлена з порядком та умовами проведення земельних торгів. Так, 26.02.2020 року були проведені земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки та 26.02.2020 року між позивачем та ОСОБА_1 , було укладено договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів, які склали 32467, 14 грн., а також було підписано акт щодо якості та обсягу наданих послуг, визначено розмір винагороди виконавця, який згідно акту становить: 34000 грн. Позивач зазначає, що ним було направлено відповідачу претензію щодо невиконання зобов`язання з оплати витрат пов`язаних з проведенням торгів, однак відповіді на претензію отримано не було, у зв`язку з цим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 66467,14 грн., пені в розмірі 156,99 грн. та 3% річних в сумі 87,17 грн. та судові витрати.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.03.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Позивач 06.04.2020 року усунув недоліки, визначені ухвалою суду від 23.03.2020 року.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено дату, час та місце розгляду справи, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.

Не погоджуючись з позовними вимогами, 31.08.2020 року (вх. № 21582) ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, згідно якого зазначила, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Відповідач зазначає, що 26.02.2020 року були проведені торги з продажу прав оренди на земельні ділянки та 26.02.2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів, які склали 32467, 14 гривень, а також було підписано акт щодо якості та обсягу наданих послуг, визначено розмір винагороди виконавця, який згідно акту становить: 34000 гривень, та відповідно загальна сума становить: 66467, 14 грн. Однак, доводи позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, оскільки відповідач хоч й подала заяву 20.02.2020 року № 15 про участь в електронних торгах, приймала участь в електронних торгах 26.02.2020 року, однак, договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів від 26.02.2020 року № 91/1928 не підписувала, а тому дана угода є не укладеною, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог (а.с. 72-75 том № 1).

Також, 31.08.2020 року (вх. № 21583) ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» про визнання недійсними електронних торгів та зобов`язання вчинити певні дії (а.с. 85-93 том № 1).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2020 року зустрічну позовну заяву було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 10.11.2020 р. подала апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28.04.2021р. ухвалу суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху було залишено без змін.

На виконання ухвали суду про залишення зустрічного позову без руху, адвокатом Коток Андрієм Миколайовичем 29.04.2021 року (вх. № 12537) подано заяву про усунення недоліків зустрічного позову, надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі: 1681 грн. 60 коп.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 28 липня 2021 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» про визнання недійсними електронних торгів та зобов`язання вчинити певні дії. Об`єднано позовні вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

Здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

За зустрічним позовом позивач просить: визнати недійсними результати земельних торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки згідно договору № 39 на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 15.03.2019 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «Земагросервіс», на лот 1928 (право оренди на земельну ділянку), площею 49, 7734 га, кадастровий номер 5125481400:01:003:0456, розташованої за адресою: Одеська область, Ширяєвський район, Катерино-Платонівська міська рада (за межами населеного пункту), які відбулись за адресою: АДРЕСА_1 , виконавцем яких було ТОВ «Земагросервіс»; Зобов`язати ТОВ «Земагросервіс» повернути та рахунок ОСОБА_1 , гарантійний внесок та реєстраційний внесок у вигляді грошових коштів в загальній сумі: 32296 гривень.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 , зазначила, що 26.02.2020 року були проведені земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки згідно договору № 39 на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 15.03.2019 року. з метою виконання кваліфікаційних вимог учасника земельних торгів позивач 20.02.2020 року внесла як гарантійний внесок, так і реєстраційний внесок у вигляді грошових коштів в загальній сумі: 32296 гривень, з яких 1051, 00 грн., - реєстраційний внесок, та 31245 грн., - гарантійний внесок. За результатом проведених торгів переможцем визначено позивача. Однак, їй стало відомо, що торги проведенні незаконно, 26.02.2020 року були проведені звичайні торги, що свідчити про порушення п.1.1. договору № 39. Також, підписавши після завершення аукціону, цього ж дня, акт приймання-передачі межових знаків, в кабінеті № 206, представник власника земельної ділянки завідувач сектору аукціонної діяльності відділу ринку та оцінки земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Масловська І.В., в акті зазначила, що межі земельної ділянки наданої користувачу в поворотних точках 1-12,39-45 закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 19 шт. список яких додається, схема прив`язки межових знаків та об`єктів і контурів.

Позивач зазначає, що 27.02.2020 року вирішила виїхати на місцевість та перевірити земельну ділянку. На місці земельної ділянки було виявлено відсутність межових знаків, що свідчить про порушення ст. 55 ЗУ «Про землеустрій». Крім іншого, відповідач зазначає, що уважно ознайомившись з експлікацією земельних угідь земельної ділянки виявила межування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. Межі земельної ділянки з суміжним користувачем відповідач не погоджував, а також не повідомив про це суміжного землекористувача, що свідчить також про порушення ст. 55 ЗУ «Про землеустрій». Таким чином, відповідач вніс неправдиві дані земельного кадастру, а також приховав дані земельного кадастру при розробці та затвердженні вищезазначеної технічної документації, чим порушив ст. 1 ЗУ «Про землеустрій». Позивач зазначає, що теж саме спостерігається на відрізках від В до Г. На відрізку від Б до В, позивач виявила розрив цілісної загальної площі. Яр не відображений в технічній документації, у зв`язку з цим площа 49, 7734 га, не відповідає дійсності, як і всі топографо- геодезичні проміри.

З урахуванням всіх зазначених обставин, торги мають бути визнані недійсними, оскільки були проведені з істотним порушенням вимог закону (т. 1, а.с.85-93).

Крім іншого, 07.09.2020 року (вх. № 22205) надійшла відповідь на відзив за підписом директора ТОВ «Земаганство» Назаряна А.А., згідно якого представник позивача за первісним позовом зазначає, що доводи відповідача у відзиві спростовані матеріалами справи. Представник зазначає, що в момент підписанні договору сторони діяли добровільно та керуючись принципом свободи договору. Ціна за договором була узгоджена сторонами. Представник зазначає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку передбаченому договором. Відповідач не виконала умови договору, у зв`язку з цим позов підлягає задоволенню (а.с.122-125 том №1).

Також, 15.09.2020 року (вх. № 22803) надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач за первісним позовом зазначає, що позивач порушив п.1.1. Договору № 39, оскільки останнім були проведені звичайні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки. Також, відповідач зазначає, що не підписувала договір, а оскільки підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, зазначене свідчить про відсутність самого факту укладення договору. (т. 1, а.с.127-129).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2022 року підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» про визнання недійсними електронних торгів та зобов`язання вчинити певні дії закрито, призначено розгляд справи в судове засідання по суті (а.с.5 том № 2).

Від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» за первісним позовом ОСОБА_2 30.01.2023 року (вх. № 2438) надійшла заява про можливість проведення судового засідання у відсутність представника позивача, в якій представник зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, вимоги за зустрічним позовом просить залишити без задоволення (а.с.7 том №2).

Представник відповідача та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвокат Земляков О.А., також звернувся із заявою щодо можливості проведення судового засідання у відсутність сторони відповідача та позивача за зустрічним позовом, зазначив, що просить відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічну позовну заяву (а.с.8 том №2).

Таким чином, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, звернулись на адресу суду із заявами про можливість проведення судового засідання.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Отже, судом розглядається позовна заява ТОВ «Земагенство» щодо стягнення коштів за послуги з проведення аукціону та зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , про визнання недійсними електронних торгів.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що відповідно до Договору № 39 про підготовку лотів та проведення електронних земельних торгів від 15.03.2019 року укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «Земагенство» предметом договору визначено, що Виконавець за дорученням Організатора бере на себе зобов`язання підготувати лоти до проведення електронних земельних торгів, в тому числі сформувати земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення земельну ділянку, право оренди на яку виставляється на земельні торги окремим лотом, та провести електронні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно Додатку № 1 до цього Договору. Згідно п.1.4 Договору зазначено, що Виконавець зобов`язується підготувати лоти, в тому числі сформувати земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами та провести електронні земельні торги з дотриманням Технічних умов, вимог ЗК України, ЗУ «Про землеустрій», Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затвердженого постановою КМУ від 21.06.2017 року № 688 та інших чинних нормативно правових актів України.

Відповідно до розділу 2 Договору п.2.5 визначено, що винагорода Виконавця земельних торгів встановлюється у розмірі 50% від річної орендної плати за користування земельною ділянкою але не більше як 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен лот.

Відповідно до п.2.6 - за результати проведення електронних торгів Виконавець укладає з переможцем торгів окремий договір про відшкодування витрат на підготовку лотів та проведення електронних земельних торгів відповідно до п.3.4 цього Договору. Також даним договором передбачені права та обов`язки сторін, відповідальність, порядок вирішення спорів, інші умови (т.1, а.с.8-12).

Згідно Додаткової угоди № 39/3 від 23.09.2019 р. до договору № 39 на підготовку лотів та проведення електронних земельних торгів від 15.03.2019 року Організатор ГУ Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «Земагенство» уклали додаткову угоду згідно якої сторони за взаємною згодою вирішили внести зміни до договору на підготовку лотів та проведення електронних земельних торгів від 15.03.2019 року № 39 У назві, тексті договору та додатках до нього слова «електронні земельні торги» у всіх випадках та відмінках замінити словами «земельні торги, в тому числі в електронній формі» у відповідних відмінках.

Пунктом 3 Додаткової угоди зазначено, що додаткова угода є невід`ємною частиною договору на підготовку лотів та проведення електронних земельних торгів від 15.03.2019 року № 39 (а.с.245 том 1).

Згідно наказу від 20.01.2020 року № 15-913/13-20сг «Про проведення повторних земельних торгів у формі аукціону» наказано виставити земельні ділянки, згідно з додатком 1, на повторні земельні торги для передачі їх у користування на умовах оренди. Встановити строк оренди земельних ділянок, переданих у користування за результатами повторних земельних торгів 7 (сім) років (а.с.13-14 том №1).

Так, відповідно до Додатку № 1 до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 20.01.2020 року (т. 1, а.с.20) номер лота № 1928, право оренди 7 років, кадастровий номер 5125481400:01:003:0456, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 49,7734 га, місце знаходження: Одеська область, Ширяєвський район, Катерино-Платонівська сільська рада (за межами населеного пункту) значиться земельна ділянка, переможцем лоту якої є ОСОБА_1 (т. 1, а.с.15-26).

Судом досліджується заява № 15 від 20.02.2020 року про участь у земельних торгах для фізичних осіб (громадян України, іноземців та осіб без громадянства) претендента на участь у земельних торгах ОСОБА_1 . Згідно заяви претендент на участь в торгах зазначила, що ознайомившись з текстом оголошення про продаж земельної ділянки (права оренди на земельну ділянку, права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) площею: 49, 7734 га, що розташована за адресою: Одеська область, Ширяєвський район, Катерино-Платонівська сільська рада (за межами населеного пункту) з цільовим призначенням А.01.01 бажає взяти участь у земельних торгах та зобов`язується у разі визнання переможцем земельних торгів після підписання протоколу торгів укласти договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки. В заяві зазначено щодо ознайомлення з порядок проведення земельних торгів та зі справою щодо лота, виставленого на земельні торги. Заяву підписано 20.02.2020 року (а.с.27-28 том № 1).

Також, згідно квитанції, вбачається, що претендент на участь в земельних торгах 20.02.2020 року здійснила платежі, а саме: 31245 грн. оплата гарантійного внеску та 1051, 00 грн. оплата реєстраційного внеску (а.с.31 том №2).

Відповідно до протоколу № 91/1928 про проведення земельних торгів за лотом №1928 від 26.02.2020 року Замовник (організатор земельних торгів) ГУ Держгеокадастру в Одеській області, в особі завідувача сектором аукціонної діяльності відділу ринку та оцінки земель Масловська І.В., Виконавець земельних торгів ТОВ «ЗЕМАГРОСЕРВІС» та Переможець земельних торгів ОСОБА_1 , підписали даний протокол, згідно якого переможцем земельних торгів за лотом № 1928 визначено ОСОБА_1 . До протоколу проведення земельних торгів внесені відомості щодо стартової ціни лота, розмір річної орендної плати, та відомості щодо виконання вимог ч. 31 ст. 137 ЗК України (т. 1, а.с.37-38).

Згідно Договору 91/1928 про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів від 26.02.2020 року останній укладено між ТОВ «ЗЕМАГРОСЕРВІС» надалі іменується «Виконавець» з одного боку та ОСОБА_1 , надалі іменується «Переможець» з другого боку, про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів.

Відповідно до п.2.1 договору Переможець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом № 1928 від 26.02.2020 року № 91/1928 (дали Протокол) зобов`язується відшкодувати Виконавцю витрати на підготовку та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 49, 7734 га. Згідно п.2.4 Договору розмір витрат на підготовку та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню, за цим договором становить: 66467 14 гривень, що складається з: вартості робіт з підготовки лоту 32467, 14 гривень з них: вартість робіт із землеустрою 20793, 78 грн., вартість наукових та науково-технічних робіт з агрохімічного обстеження грантів, проведення лабораторних аналізів та виготовлення агрохімічного паспорту на земельну ділянку 6262, 17 грн., відповідно до кошторису на проектні (вишукувальні) роботи (Додаток 2).

П.2.4.2 розміру винагороди, що становить 50 % від річної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, площею 49, 7734 га, але не більше, як 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та складає 34000, 00 гривень. Договір підписано директором ОСОБА_3 з однієї сторони та Т.В. Білоніжка «Переможець» з другої сторони (т. 1, а.с.32-33).

Крім іншого, судом встановлено, що 26.02.2020 року сторонами було підписано Акт до договору № 91/1928 від 26.02.2020 року згідно якого зазначено: п.1 Виконавцем були проведені земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею: 49, 7734 га.

П.2 Переможець відповідно до протоколу проведення земельних торгів за лотом № 1928 від 26.02.2020 року № 91/1928 є переможцем земельних торгів за лотом № 1928 та зобов`язується відшкодувати витрати на підготовку та проведення земельних торгів .

П.3 розмір витрат за договором становить: 66467, 17 гривень (а.с.34 том №1).

Отже, з досліджених доказів судом встановлено, що Виконавцем послуг а саме позивачем ТОВ «ЗЕМАГРОСЕРВІС» було за дорученням Організатора проведено земельні торги, Переможцем земельних торгів лоту № 1928 визначено відповідача у справі ОСОБА_1 .

Звертаючи з позовом про стягнення вартості відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів позивач зазначив, що Переможець торгів ОСОБА_1 , не сплатила кошти в розмірі: 66467, 17 гривень, та відповідно просить стягнути з відповідача зазначену суму та 3% річних у розмірі: 87, 17 гривень.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги за первісним позовом суд виходить з наступного.

Відповідно до загальних приписів законодавства, правочином є вольова дія його учасників, що характеризує їх внутрішнє суб`єктивне бажання досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Своє відображення поняття правочину знайшло у ч. 1 ст. 202 ЦК України, згідно якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Інститут свободи договору передбачає можливість сторін вільно визначати зміст договору, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, які не суперечать законодавству, з врахуванням звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому сторони мають право врегулювати й ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства та не суперечать ним.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України, докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 13,89 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимог ЦПК України, всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач довів перед судом обставини позовних вимог, а доводи відповідача щодо не доведення позовних вимог, зокрема, з підстав не підписання відповідачем, як переможцем торгів договору № 91/1928 спростовані матеріалами справи, відповідач не довела обставин того, що підпис в зазначеному договорі їй не належить, з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи на адресу суду не зверталась, а відтак, у суду не має підстав ставити під сумнів справжність та відповідність підпису ОСОБА_1 , на договорі № 91/1928 від 26.02.2020 року.

Крім іншого, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача 3% річних в порядку передбаченому ст. 625 ЦПК України, з даного приводу суд виходить з наступного.

За змістом частини третьої статті 11 та частини першої статті 13 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Законодавець у частині першій статті 509 ЦК України визначив зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу частин другої та третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.

Частиною 2 статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Відповідно до положення статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

А тому, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховані 3% річних згідно ст. 625 ЦПК України, та відповідно до наданого розрахунку (а.с.43), позивач визначив 3% річних наступного сума заборгованості: 66467, 14 гривень, дата початку розрахунку 04.03.2020 р., дата закінчення розрахунку 19.03.2020 року (день подання позову до суду), що становить 16 днів =87, 17 гривень. А також, обґрунтованого нарахування пені у розмірі: 156, 99 гривень, згідно розрахунку (т. 1, а.с.44).

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом.

Згідно ч.1, 3 ст.135 ЗК України (в редакції на 2020 рік) земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Відповідно до ст.136 ЗК України (в редакції станом на 21.02.2020р.) організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів. Фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору між ними. Витрати, здійснені організатором земельних торгів або їх виконавцем на підготовку лотів до проведення земельних торгів, відшкодовуються переможцем земельних торгів за кожним лотом. Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.

Згідно ст.137 ЗК України (в редакції станом на 21.02.2020р.), організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у частині четвертій статті 136 цього Кодексу.

Документація щодо кожного лота оформляється виконавцем земельних торгів в окрему справу і після закінчення торгів передається покупцеві. Із зазначених документації та матеріалів виконавець земельних торгів формує інформаційну картку на лот. Виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів.

Під час проведення торгів мають право бути присутніми та здійснювати звукозапис і відеозйомку процесу проведення торгів представники засобів масової інформації та громадських об`єднань. За рішенням ліцитатора під час торгів за певним лотом у залі можуть бути присутні учасники, які не беруть участі в торгах за цим лотом, а також особи, які не є учасниками, за запрошенням організатора земельних торгів. Особам, які не є учасниками торгів за конкретним лотом, забороняється втручатися у торги в будь-який спосіб, вчиняти дії, спрямовані на умисне створення перешкод для проведення торгів (пересуватися по залу та голосно розмовляти без дозволу ліцитатора, відвертати увагу учасників).

Ліцитатор для усунення порушень та відновлення порядку має право: усно попередити учасника чи запрошену особу про необхідність припинення порушень, але не більше одного разу за кожний вид порушення; вимагати від учасника чи запрошеної особи залишити зал торгів за неодноразове порушення порядку проведення торгів; тимчасово припинити проведення торгів та оголосити перерву в разі порушення учасниками правил проведення торгів. Лот виставляється на торги за наявності не менш як двох зареєстрованих учасників. У процесі проведення торгів виконавець веде протокол, у якому зазначаються номер лота, стартова ціна та ціна продажу лота, відомості про переможця, номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот. У разі потреби до протоколу може вноситися й інша інформація. Протокол підписується переможцем, ліцитатором та організатором земельних торгів або його представником негайно після закінчення торгів за лотом у двох примірниках. Один примірник протоколу видається переможцю. Ліцитатор оголошує про завершення земельних торгів після підписання протоколу торгів.

Договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев`ятою цієї статті. У разі продажу земельної ділянки державної чи комунальної власності або права на неї (оренди, суперфіцію, емфітевзису) виконавець земельних торгів протягом семи банківських днів після закінчення торгів перераховує суму гарантійного внеску, сплаченого на його рахунок переможцем, на відповідні рахунки організатора земельних торгів, відкриті в органах центрального органу виконавчої влади, утвореного для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування надходжень від продажу земельних ділянок або прав на них, та перераховує гарантійні внески учасників, що не повертаються, на відповідні бюджетні рахунки, відкриті в органах центрального органу виконавчої влади, утвореного для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування інших надходжень, крім суми винагороди, що підлягає сплаті організатором земельних торгів виконавцю земельних торгів відповідно до договору про проведення земельних торгів.

Відповідно до ч.1 ст.138 ЗК України (в редакції станом на 21.02.2020р.) земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Положеннями ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст.136 Земельного кодексу України - Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Під час проведення електронних земельних торгів виконавець торгів, який уклав з органзатором земельних торгів договір про їх проведення, та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями визначають переможця торгів та ставку річної орендної плати на земельну ділянку за визначеним лотом, в результаті того, переможець набуває право отримати земельну ділянку шляхом укладення відповідного договору оренди.

Відтак з огляду на положення ст. 202 ЦК України, аукціон (земельні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в них мають місці всі елементи притаманні правочину.

Отже, вирішуючи спір про визнання електронних земельних торгів не дійсними, необхідно встановити: чи мало місце порушення вимог ЗК України, Порядку та інших норм законодавства під час проведення торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав та законних інтересів позивача, який оспорює результат торгів.

Інформація щодо анулювання та визнання електронних торгів такими, що не відбулися, створюється виконавцем земельних торгів за рішенням організатора земельних торгів та передається до бази даних системи електронних торгів.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 138 ЗК України земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулись після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 138 ЗК України встановлено, що земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулись, чи їх результати можуть бути анульовані.

За змістом ч. 1 ст. 138 ЗК України результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі не сплати переможцем в установлені строки належної суми за придбаний лот.

Рішення про анулювання торгів приймається організатором земельних торгів у 5 денних строк після виникнення підстав для анулювання.

У разі прийняття рішення про анулювання торгів гарантійні внески не повертаються, зокрема, переможцю, який відмовся від укладення договору за результатами земельних торгів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Вирішення даного спору належним чином без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред`явлений даний позов.

Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача.

Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача.

Суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 , що відповідач визначений позивачем у даній справі, а саме ТОВ «ЗЕМАГРОСЕРВІС» не є організатором земельних торгів або власником земельної ділянки, відповідач являється виконавцем.

Крім іншого, належним відповідачем у пред`явленні позову щодо оскарження результатів проведення земельних торгів є орган, що розпоряджається землями державної власності, на момент виникнення спірних правовідносин, тобто ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Судом, також не приймаються до уваги твердження позивача за зустрічним позовом щодо невідповідності та недостовірності інформації з приводу земельної ділянки кадастровий номер 5125481400:01:003:0456, та виявлення невідповідності характеристик земельної ділянки на місці, що підтверджується актом, оскільки вся інформації щодо даної земельної ділянки, яка була зареєстрована за лотом № 1928 була надана учасникам аукціону для ознайомлення, що відповідно підтверджується підписом учасника торгів ОСОБА_1 , та письмовою заявою представника позивача.

Крім іншого, судом не приймається до уваги наданий позивачем доказ - акт обстеження земельної ділянки (т.1, а.с. 112-114), оскільки підписи в ньому не засвідчені згідно вимог законодавства, не вказано, хто саме проводив обстеження земельної ділянки та чи володіють та мають знання дані особи в області землеустрою, та чи мають дані особи право на засвідчення відомостей щодо невідповідності земельної ділянки документам, які були оприлюднені на сайті за лотом № 1928.

За змістом частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на зазначене суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є недоведеними, обставини на які посилається позивач спростовані матеріалами справи, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів на підтвердження порушення саме Виконавцем, тобто відповідачем, норм діючого законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом слід відмовити в повному обсязі.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку щодо наявність підстав для задоволення позовних Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та відсутності підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» про визнання недійсними електронних торгів та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно заявленим вимогам, у разі відмови у задоволені позову - на позивача

З урахуванням норм ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача ТОВ «Земагросервіс» підлягають до стягнення судові витрати у розмірі 2102 грн.

Судові витрати понесені за зустрічним позовом віднести за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13, 48, 76-81, 141, 258, 259, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 122, 124, 134 -138 ЗК України, ст.ст. 15, 202, 610, 625-626, 628, 629 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» (код ЄДРПОУ: 38847060, місце знаходження: Одеська область, Лиманський район, с. Олександрівка, вул. Центральна, буд. 7) витрати на проведення та підготовку земельних торгів, 3% річних та пені у загальному розмірі: 66 711, 30 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» (код ЄДРПОУ: 38847060, місце знаходження: Одеська область, Лиманський район, с. Олександрівка, вул. Центральна, буд. 7) судові витрати понесені з розглядом справи у розмірі: 2102, 00 гривень.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» про визнання недійсними електронних торгів та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом віднести за рахунок ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 08.02.2023р.

Суддя: