Рішення

від 15.10.2007 по справі 6/633

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/633

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/633                                                                                                         15.10.07

За первісним позовом                    Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

До відповідача                              Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Про                                                  визнання недійсним рішення правління та зобов'язання виконати умови договорів

Та за зустрічним позовом           Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

До                                                   Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Про                                                   виконання рішення правління шляхом підписання договорів позики та актів

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача за первісним позовом                     Левченко О.Є (за дов. № 106/35 від 15.05.2007)

Від відповідача за первісним позовом            Громніцький Ю.П. (за дов. № 14-76 від 06.03.2006)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом дочірня компанія (далі - ДК) «Газ України»Національної акціонерної компанії (далі - НАК) «Нафтогаз України»до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про визнання недійсним рішення правління від 07.09.2007, оформленого п.п. 1, 2 протоколу № 114 засідання правління, а також про зобов'язання виконати умови договорів № 06/07-228 від 07.02.2007 та № 06/07-227 від 07.02.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення правління НАК «Нафтогаз України»від 07.09.2007, яким ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»зобов'язано в одноденний термін підписати договори позики природного газу власного видобутку для забезпечення потреб теплопостачальних підприємств у липні 2007 року обсягом 136485762 куб. м. та відповідні акти приймання-передачі цього газу, суперечить вимогам пунктів 2.1.1 та 3.4.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 73 від 25.08.2005, а також ст. 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п.п. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України  від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом».

Крім того, позивач зазначив, що між ним та відповідачем укладено договори поставки газу для підприємств комунальної теплоенергетики на 2007 рік за № 06/07-227 та за № 06/07-228 від 07.02.2007, відповідно до умов яких відповідач зобов'язаний передати позивачеві всі обхідні обсяги природного газу.

Ухвалою суду від 01.10.2007 було порушено провадження у справі № 6/633.

Відповідач за первісним позовом надав відзив, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що укладення між сторонами  договору позики природного газу власного видобутку не суперечить нормам чинного законодавства.

Крім того, відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про зобов'язання дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»виконати рішення правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», оформлене п. 1 протоколу № 14 засідання правління від 07.09.2007, а саме: зобов'язати підписати договори позики природного газу власного видобутку для забезпечення потреб теплопостачальних підприємств у липні 2007 року обсягом 136485762 куб. м. та відповідні акти приймання-передачі цього газу.

Ухвалою суду від 11.10.2007 зустрічний позов було прийнято для первісного розгляду з первісним та порушено провадження за ним в порядку ст. 60 ГПК України.

          НАК "Нафтогаз України" обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він є засновником  ДК «Газ України»НАК "Нафтогаз України" відповідно до пункту 1.4 статуту останньої.

          Відповідно до пункту 6.3 статуту ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», рішення правління засновника, накази та інші розпорядчі акти засновника є обов'язковими для виконання Радою директорів ДК «Газ України» та її Головою.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив:

          07.02.2007 року між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та НАК «Нафтогаз України»були укладені договори поставки природного газу № 06/07-227 та № 06/07-228, відповідно до умов яких відповідач за первісним позовом зобов'язувався передати у власність позивача за первісним позовом природний газ для забезпечення потреб підприємств комунальної теплоенергетики.

          Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом»підприємства комунальної теплоенергетики забезпечуються природним газом з ресурсів НАК «Нафтогаз України».

          Враховуючи те, що НАК «Нафтогаз України»не є газовидобувним підприємством, для виконання зобов'язань перед ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за вказаними вище договорами НАК «Нафтогаз України»повинна була здійснити закупівлю природного газу.

          12.07.2007 між НАК «Нафтогаз України»та закритим акціонерним товариством (далі - ЗАТ) «Укргаз-Енерго»було укладено договір поставки природного газу № 383/77/П-07.

          У свою чергу, ЗАТ «Укргаз-Енерго»не підписало акт приймання-передачі природного газу в обсязі 145355379 куб. м., надісланий йому НАК «Нафтогаз України». Натомість, ЗАТ «Укргаз-Енерго»надіслало НАК «Нафтогаз України»два примірники акту приймання-передачі природного газу з ресурсів липня 2007 року за договором на постачання природного газу № 383/77/П-07 від 12.07.2007 загальним обсягом 8869617 куб. м., які були підписані НАК «Нафтогаз України».

У той же час, підприємства комунальної теплоенергетики фактично спожили у липні 2007 року  136485762 м. куб. природного газу. НАК «Нафтогаз України»в липні 2007 року мала у своєму розпорядженні ресурс природного газу власного видобутку, який був достатнім за обсягом для покриття дефіциту газу для потреб підприємств комунальної теплоенергетики в цей період.

          Враховуючи наведене та відсутність ресурсу імпортованого природного газу в зазначений період, правлінням НАК «Нафтогаз України»було прийнято рішення від 07.09.2007, оформлене пунктом 1 протоколу № 114, яким було зобов'язано ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в одноденний термін підписати договори позики природного газу власного видобутку для забезпечення потреб теплопостачальних підприємств у липні 2007 року обсягом 136485762 куб. м. та відповідні акти приймання-передачі цього газу.

          Пунктом 2 протоколу № 114 від 07.09.2007 передбачено до 31.01.2008 забезпечити поставку імпортованого природного газу дочірній компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на виконання договорів від 07.02.2007 за         № 06/07-227 та № 06/07-228 в обсязі 136485762 куб. м., необхідному для повернення позики.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість первісного позову, виходячи з наступного.

          Відповідно до п. 2.1.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 73 від 25.08.2005, провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом можливе при виконанні умови наявності у ліцензіата договорів купівлі-продажу природного газу (контрактів) з власниками природного газу, договорів про транспортування природного газу магістральними трубопроводами та договорів про транспортування природного газу розподільними трубопроводами.

          Відповідно до п. 3.4.1 вказаних Ліцензійних умов ліцензіат зобов'язаний укладати договори (контракти) на закупівлю природного газу в достатньому обсязі для виконання договірних зобов'язань перед споживачем.

          Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

          Оскільки між НАК «Нафтогаз України»та ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»укладені договори поставки природного газу для потреб підприємств комунальної теплоенергетики (ТКЕ) на 2007 рік від 07.02.2007 за № 06/07-227 та від 07.02.2007 за № 06/06-228, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25 серпня 2005 року № 73, позивачем за первісним позовом дотримані.

          У той же час, статтею 42 Конституції України встановлено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

          Відповідно до статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

          Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом та Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензіату в ході здійснення його господарської діяльності не заборонено укладати договори іншого виду, ніж купівля-продаж природного газу, в тому числі вказаними нормативними актами ліцензіату не заборонено укладати договори позики природного газу.

          Статтею 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені особи договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж: всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною, що не перевищує граничний рівень оптової ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, визначеної в установленому порядку за вирахуванням розміру тарифів на транспортування, постачання та цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

          Абзацом 2 статті 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що за рахунок природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що видобувається суб'єктами господарювання, визначеними в абзаці першому цієї статті, формується та використовується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ресурс природного газу, що використовується для потреб населення.

          Підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом» встановлено, що потреба населення в природному газі задовольняється з ресурсу природного газу, який формується за рахунок продажу підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарськими товариствами, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій (часток, паїв) яких володіє держава, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств і товариств, та/або уповноваженими ними особами Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України»всього обсягу природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку, який здійснюється на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами для виробничо-технологічних витрат, задоволення власних потреб і виробництва скрапленого газу, та з інших ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

          Враховуючи наведені вище положення нормативних актів, є необґрунтованими доводи позивача за первісним позовом про те, що укладення договору позики природного газу власного видобутку для забезпечення потреб теплопостачальних підприємств суперечить ст. 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та п.п. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом», з огляду на наступне.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема статтею 3 цього Закону, законодавцем не конкретизовано та не обмежено термін «для потреб населення».

Під вказаним терміном слід розуміти не тільки споживання природного газу безпосередньо самим населенням, а й використання природного газу іншими суб'єктами господарювання для надання населенню послуг з опалення, гарячого водопостачання та інших послуг, а також для надання послуг, пов'язаних з транспортуванням природного газу до кінцевого споживача (населення, підприємств комунальної теплоенергетики, газотранспортних підприємств).

          Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 "Про забезпечення споживачів природним газом" не передбачено, з яких джерел суб'єкти господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, повинні придбавати природний газ у разі відсутності ресурсів імпортованого природного газу у їх власників чи відмови цих власників від продажу імпортованого природного газу для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб цих суб'єктів. Так само вказані нормативні акти не визначають шляхи використання надлишку природного газу власного видобутку, що був видобутий але не був спожитий населенням в поточному місяці.

Також наведені вище Закон України та постанова Кабінету Міністрів України не містять заборони таким суб'єктам господарювання покривати свої технологічні та інші виробничі потреби за рахунок інших наявних в Україні ресурсів газу, якщо такі є у наявності, у тому числі з ресурсів природного газу власного видобутку, оскільки інших не існує.

          У зв'язку з цим, постачання природного газу власного видобутку підприємствам комунальної теплоенергетики та суб'єктам господарювання, що мають ліцензію на транспортування природного газу та постачання природного газу за регульованим тарифом, для покриття своїх технологічних витрат та задоволення інших виробничих потреб не може вважатися порушенням статті 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України  від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом».

          У зв'язку з цим, постачання природного газу власного видобутку підприємствам комунальної теплоенергетики та суб'єктам господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, для покриття своїх технологічних витрат та задоволення інших виробничих потреб не є порушенням статті 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України  від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом».

          Відповідно до статті 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

          Як встановлено судом, ЗАТ «Укргаз-Енерго»не поставило НАК «Нафтогаз України»в липні 2007 року імпортований природний газ обсягом 136485762 куб. метрів за договором від 12.07.2007 № 383/77/П-07.

          Оскільки НАК «Нафтогаз України»не мало в липні 2007 року ресурсу імпортованого природного газу, то зобов'язання НАК «Нафтогаз України»перед позивачем за первісним позовом поставити в липні 2007 року імпортований природний газ за договорами від 07.02.2007 за № 06/07-227 та за № 06/07-228 виконати неможливо, а отже ці зобов'язання є такими, що припинились.

          У зв'язку з наведеним, позовні вимоги ДК «Газ України»в частині зобов'язання НАК «Нафтогаз України»виконати умови договорів на постачання природного газу № 06/07-227 та № 06/07-228 від 07.02.2007, а саме: передати природний газ з ресурсів липня 2007 року за цими договорами, задоволенню не підлягають.

          Разом з тим, згідно з п. 1.4 статуту ДК «Газ України», її засновником є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Статтею 65 Господарського кодексу України встановлено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

          Пунктом 6.3 статуту ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»передбачено, що рішення правління засновника, накази та інші розпорядчі акти засновника є обов'язковими для виконання Радою директорів ДК «Газ України»та її Головою.

          Відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

          Аналогічне положення закріплене в статті 88 Господарського кодексу України та статті 10 Закону України «Про господарські товариства».

          Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог НАК «Нафтогаз України»та про необхідність їх задоволення, у зв'язку з чим підстави для задоволення первісного позову відсутні.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»доводів на спростування обставин, повідомлених НАК «Нафтогаз України», не навела.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним та зустрічним позовами покладаються на дочірню компанію «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати дочірню компанію «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) виконати рішення правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», оформлене пунктом 1 протоколу № 114 засідання правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»від 07 вересня 2007, а саме: підписати з Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) договори позики природного газу власного видобутку для забезпечення потреб теплопостачальних підприємств у липні 2007 року обсягом 136485762 куб. м. та відповідні акти приймання-передачі цього газу.

Стягнути з дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, рахунок 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код  31301827) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, рахунок 260053012609 в ГОУ «Промінвестбанк України», м. Київ, МФО 300012, код 20077720) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                С.А. Ковтун                                                                                           

Рішення підписано 29.10.2007