Рішення

від 09.02.2023 по справі 160/20736/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року Справа № 160/20736/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департамента економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації (просп. О. Поля, 1, м.Дніпро, 49000) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, 22, корп.2, м.Дніпро, 49101) про визнання протиправним, скасування наказу; визнання протиправним та скасування повідомлення; визнання протиправними дій; визнання протиправним та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департамента економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації (просп. О. Поля, 1, м.Дніпро, 49000) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, 22, корп.2, м.Дніпро, 49101), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Східного офісу Держаудитслужби №176 від 07.07.2022 року «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року» з урахуванням змін, внесених наказом Східного офісу Держаудитслужби 31.08.2022 року № 237; визнати протиправним та скасувати повідомлення Східного офісу Держаудитслужби № 040420-15/4066-2022 від 07.07.2022 про проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації; визнати протиправними дії Східного офісу Держаудитслужби щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації за період з 24.02.2022 по 30.06.2022; визнати протиправною та скасувати вимогу «щодо усунення порушень законодавства» від 30.11.2022 №040420-15/6821-2022, винесену Східним офісом Держаудитслужби внаслідок незаконно проведеної відповідачем ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації за період з 24.02.2022 по 30.06.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Департаменту економічного розвитку не було заплановано як об`єкт контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2022 р. Зміни до Плану були внесені після початку планового періоду, що є порушенням законодавства. Направлення на проведення ревізії є неправомірними, оскільки на момент повідомлення про початок ревізії Східний офіс Держаудитслужби ще не було визначено відповідальним за проведення ревізії. Всі вимоги контролюючого органу, які включені до вимоги «Про усунення порушень по результатам ревізії», не мають під собою законодавчого підґрунтя та є неправомірними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року провадження у справі №160/20736/22 було відкрито, та призначено справу до розгляду у порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 19.01.2023 р., в якому останній проти позову заперечує та просить в позові відмовитиз наступних підстав.

В обґрунтування правової позиці відповідач зазначає, що пунктом 7-1 Порядку планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2001 № 955 передбачено, що до планів проведення заходів державного фінансового контролю включаються заходи державного фінансового аудиту та інспектування за високо ризиковими операціями щодо використання державних ресурсів за підставами, зазначеними у підпунктах "б"-"ґ" пункту 7 цього Порядку. Офіс наголошує, що на виконання листа Держаудитслужби від 20.06.2022 №002000-18/4382-2022 та враховуючи економічну та соціальну важливість питань, значний обсяг фінансових потоків, імовірність виникнення фінансових порушень оскільки Департамент отримував та використовував кошти субвенції на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану та існуючі у зв`язку з цим ризики завищення цін та не правомірного розподілу і використання гуманітарної допомоги, Офісом за власною ініціативою було включено Департамент до плану проведення державного фінансового контролю на III квартал 2022 року, керуючись пунктом 7 Порядку №955. Зміни до плану проведення ревізійних заходів внесені відповідно до чинного законодавства та з погодженням вповноважених органів. Щодо пунктів оскаржуваної вимоги, відповідач наголошує на обґрунтованості кожного пункту, оскільки допущені позивачем порушення суперечать принципам та вимогам законодавства щодо використання бюджетних коштів.

26.01.2023 р. представником позивача було направлено на адресу суду відповідь на відзив, в тексті якого останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Східним офісом Держаудитслужби наказом № 176 від 07.07.2022 (далі - Наказ № 176) затверджено План проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року.

У п. 1.1.8.1 затвердженого вказаним вище наказом Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на Ш квартал 2022 року зазначено про проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної військової адміністрації.

Як підставу проведення такого заходу державного фінансового контролю в Плані було вказано Лист Держаудитслужби від 20.06.2022 за № 00200-18/4382-2022.

В подальшому до вказаного Наказу було внесено зміни Наказом №237 від 31.08.2022 року.

Відповідачем поштовим засобом зв`язку було надіслано на адресу Позивача Повідомлення № 040420-15/4066-2022 від 07.07.2022 про проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної військової адміністрації за період з 24.02.2022 по 30.06.2022, відповідно до п. 1.1.8.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року (в частині інспектувань).

Східний офіс Держаудитслужби листом, який підписаний керівником органу державного фінансового контролю Олександром Васильєвим, від 08.08.2022 повідомив позивача про зупинення ревізії з 08.08.2022, та зазначено, що про поновлення проведення ревізії буде повідомлено додатково.

Наступним листом від 19.08.2022 відповідачем було повідомлено про поновлення ревізії.

Східним офісом Держаудитслужби на підставі направлення про проведення заходів державного фінансового контролю від 14.07.2022 №252, виданого відповідачем на підставі затвердженого Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східним офісом Держаудтислужби на III квартал 2022 року, виписаним Повідомленням від 07.07.2022 № 040420-15/4066- 2022, з проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації за період з 24.02.2022 по 30.06.2022.

За результатами перевірки 14.10.2022 року було складено акт перевірки № 040415-20/2, який підписано Департаментом із запереченнями.

30.11.2022 Департаментом отримано вимогу «щодо усунення порушень законодавства» від 15.09.2022 №040420-15/6821-2022, якою позивача зобов`язано усунути виявлені ревізією порушення, а саме:

1. встановлено не укладання договорів про матеріальну відповідальність з особами, які безпосередньо виконують роботу пов`язану зі зберіганням товарно-матеріальних цінностей, що є порушення ст. 135-1 Кодексу законів про працю України.

2. порушення законодавства у сфері закупівель на суму 972 988,90 грн, яке виникло внаслідок не висвітлення у 8 випадках інформації стосовно договорів на постачання товарів на сайті PROZORRO.» (порушення викладені на сторінках 24-25 Акту ревізії)

3. понаднормове списання по обліку матеріальних цінностей, відповідно до Актів приймання - передачі на суму 7 714 008,00 грн. внаслідок включення до продуктових наборів продуктів (ковбаси), які не передбачені затвердженим Переліком продовольчих товарів, замовлення за якими формує Мінекономіки.

4. понаднормове списання по обліку матеріальних цінностей, відповідно до Актів приймання-передачі в кількості 92 171 кг на суму 2 073 847,00 грн. внаслідок передачі до військових адміністрацій цукру в завищених обсягах.

5. понаднормове списання по обліку матеріальних цінностей, відповідно до Актів приймання-передачі на суму 701 989,20 гри внаслідок включення до продуктових наборів продуктів (Молоко згущене варене «Іриска» з цукром 8,5%), які не передбачені затвердженим Переліком продовольчих товарів, замовлення за якими формує Мінекономіки» та пунктом 7 оскаржуваної вимоги встановлено: «використання коштів субвенції здержавного бюджету всупереч напрямам її використання на суму 37 501973,82 грн (продукт харчовий рослинний варений «Іриска» з цукром, молоко згущене варене «Іриска» з цукром, продукт молоковмісний згущений з цукром, продукт харчовий згущений з молоком, продукт харчовий рослинний згущений з цукром, продукт молочно-рослинний концентрований стерилізований, суп гороховий традиційний брикет) внаслідок включення продуктів харчування, які не передбачені розрахунком потреби продовольчих товарів для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави.

6. понаднормове списання по обліку матеріальних цінностей, відповідно до Актів приймання - передачі на суму на суму 87 390,43 грн внаслідок включення до продуктових наборів продуктів (пластівців), які не передбачені затвердженим Переліком продовольчих товарів, замовлення за якими формує Мінекономіки.

8. недоотримання фізичними особами належних їм матеріальних ресурсів на загальну суму 472 5 72 409,70 грн. внаслідок формування продуктових наборів не у повному обсязі.

Не погодившись з діями ревізійного органу, вважаючи необґрунтованими висновки ревізії та пункти вимоги про усунення порушень, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку встановленим по справі обставинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).

Відповідно до ст.2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення погреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Статтею 4 цього ж Закону передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 2939-XII, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Положеннями ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-XII, визначені повноваження органу державного фінансового контролю під час проведення перевірки, а саме: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (п. 1); одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об`єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю (п. 6); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п. 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п. 13).

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. 1 п. 3 Положення № 43).

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), а на підставі рішення суду в інших суб`єктів господарювання, визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі Порядок № 550).

Відповідно до п.2 цього Порядку, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п. 16 Порядку № 550, ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об`єкта контролю, пов`язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності.

Згідно з пп. 9 п. 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів: застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до п. 50 вказаного Порядку, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Водночас, відповідно до вимог пп. 16 п. 6 цього ж Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Наведені вище норми кореспондуються з приписами п. 7 ст. 10 Закону № 2939-XII, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 15 Закону № 2939-XII встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, при цьому, при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган Держфінконтролю визначає їх розмір та звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. При цьому, на переконання суду, виявлені під час перевірки суми нецільового використання коштів державного або місцевих бюджетів, які підлягають поверненню до відповідного бюджету, є нічим іншим як збитками, заподіяними такому бюджету. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Закон визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, проте саме Бюджетний кодекс України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. І саме вказаним спеціальним законом передбачено повноваження органів державного фінансового контролю накладати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Бюджетного кодексу України (далі БК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 113 БК України, до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 117 БК України, за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.

За правилами ч. 1 ст. 118 БК України, попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Держуадитслужба як учасник бюджетного процесу уповноважена БК України на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у частині цільового і ефективного використання бюджетних коштів), наділена правомочностями з накладення санкції у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.

Закон визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, проте, саме БК України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. І саме вказаним спеціальним законом передбачено повноваження органів державного фінансового контролю накладати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Крім того, відповідно до п. 24 ч.1 ст. 116 БК України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме нецільове використання бюджетних коштів.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 117 БК України, за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1-3, 10, 11, 14-29, 32-36, 38 і 40 ч. 1 ст. 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому ст. 120 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 119 БК України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Наведені норми закріплюють право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Щодо підстав призначення ревізії.

Відповідно до п. 3 Порядку планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2001 № 955 (далі - Порядок №955) проведення державного фінансового аудиту та інспектування здійснюється відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів, які складаються на кожний квартал.

Згідно пункту 6 Порядку №955, строки підготовки та порядок затвердження планів проведення заходів державного фінансового контролю визначаються Держаудитслужбою.

Пунктом 7 Порядку №955 встановлено, що основними підставами для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту та інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю є:

а) закони, акти Президента України, постанови Верховної Ради України, прийняті відповідно до Конституції та законів України, акти Кабінету Міністрів України, доручення Прем`єр-міністра У країни,накази Мінфіну;

б) звернення правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб;

в) пропозиції Рахункової палати, Мінфіну, Мінекономіки, ДФС, Казначейства, прийняті органами державного фінансового контролю до виконання;

г) ініціатива, виявлена органами державного фінансового контролю з урахуванням таких критеріїв, як:

- економічна та соціальна важливість питань, які обов`язково включаються до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період;

- значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм, утримання державних органів;

- публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном;

- імовірність виникнення фінансових порушень, у тому числі внаслідок відсутності (низького рівня)внутрішнього контролю;

- ризики допущення фінансових порушень у підконтрольних установах;

ґ) ініціатива, виявлена підконтрольними установами та їх органами управління, прийнята органами державного фінансового контролю до виконання.

Пунктом 7-1 Порядку передбачено, що до планів проведення заходів державного фінансового контролю включаються заходи державного фінансового аудиту та інспектування за високо ризиковими операціями щодо використання державних ресурсів за підставами, зазначеними у підпунктах "б"-"ґ" пункту 7 цього Порядку.

Згідно листа Держаудитслужби від 20.06.2022 № 002000-18/4382-2022 з метою здійснення контролю за додержанням законодавства при закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення населення гуманітарною та іншою допомогою в умовах воєнного стану в України, її обліком, розподілом та використанням та зважаючи на звернення Бюро економічної безпеки від 13.04.2022 № 1/5/0/2863-22 та від 08.06.2022 № 17-14871-2022 щодо виявлення фактів завищення цін та розподілу і використання гуманітарної допомоги Офісу було доручено надати у встановленому порядку пропозиції щодо включення до планів проведення заходів державного фінансового контролю на III квартал 2022 ревізій окремих питань фінансово- господарської діяльності військових адміністрацій та їх структурних підрозділів, що визначені розпорядниками державних коштів за період з 24.02.2022по 30.06.2022.

Відповідно до звіту про використання субвенції за місцевим бюджетом Дніпропетровської області станом на 30.06.2022 Офісом було встановлено, що Департаментом було укладено з постачальниками договори на закупівлю товарно-матеріальні цінності на загальну суму 628 549,30 тис. грн., оплачено договорів на загальну суму 446 963,40 тис. грн. Також отримано товарно- матеріальні цінності від інших обласних військових адміністрацій на загальну суму 216 307,17 тис. грн.

Крім того, за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 Департаментом економічного розвитку Дніпропетровської ОВА отримано продуктів харчування та пакувальних засобів (консерви, борошно, крупа пшенична, рис, крупа манна, макаронні вироби, олія, цукор, пластівці, пакети, стреч плівка, стрічка клейка пакувальна, стрічка самок лейка, гофроящики, піддони) від Управління цивільного захисту Дніпропетровської ОВА на загальну суму 40 301,11 тис. грн.

Таким чином на виконання листа Держаудитслужби від 20.06.2022 №002000-18/4382-2022 та враховуючи економічну та соціальну важливість питань, значний обсяг фінансових потоків, імовірність виникнення фінансових порушень оскільки Департамент отримував та використовував кошти субвенції на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану та існуючі у зв`язку з цим ризики завищення цін та не правомірного розподілу і використання гуманітарної допомоги, Офісом за власною ініціативою було включено Департамент до плану проведення державного фінансового контролю на III квартал 2022 року, керуючись пунктом 7 Порядку №955.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Офіс діяв на підставі та в межах повноважень визначених чинним законодавством.

В позовній заяві позивач стверджує про порушення відповідачем законодавчо встановлених строків затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю на III квартал 2022 року.

В обґрунтування підстав для скасування наказу Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 №176 позивач зазначає про порушення відповідачем вимог розділу IV Інструкції №319.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 955 строки підготовки та порядок затвердження планів проведення заходів державного фінансового контролю визначає Держаудитслужба.

Строки підготовки та порядок затвердження планів проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби та офісів. Держаудитслужби визначено Інструкцією з планування діяльності органів державного фінансового контролю, затвердженою наказом ГоловКРУ України від 256 жовтня 2005 року №319 (в редакції наказу Держаудитслужби від 26 грудня 2019 року №366), зі змінами (далі - Інструкція №319).

Розділом IV Інструкції №319 визначено порядок підготовки та затвердження плану ДФК Держаудитслужби.

Підготовка та затвердження плану ДФК офісу Держаудитслужби визначена розділом V Інструкції №319.

Відповідно до пункту 5 розділу V Інструкції №319, в редакції що діяла на час прийняття наказу Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 №176, проект плану ДФК офісу Держаудитслужби, сформований за формами, визначеними додатками 7 та 8 до цієї Інструкції та попередньо узгоджений з контролюючими структурними підрозділами Держаудитслужби відповідно до встановлених меж їх компетенції, строком до 25 листопада, 25 лютого, 25 травня і 25 серпня кожного року, або в інші строки, визначені Держаудитслужбою, надсилається для погодження до підрозділу Держаудитслужби, відповідального за планування.

Відповідно до пункту 8 розділу V Інструкції №319 підрозділ Держаудитслужби, відповідальний за планування, здійснює аналіз проектів планів ДФК офісів Держаудитслужби в частині дотримання вимог щодо їх формування та погодження, на підставі якого складає проект листа щодо погодження таких планів, в якому (за потреби) зазначає зміни чи доповнення, що є обов`язковими для врахування перед їх затвердженням.

Проект листа через систему електронного документообігу погоджується з контролюючими структурними підрозділами Держаудитслужби, заступниками Голови Держаудитслужби та подається на підпис заступнику Голови Держаудитслужби, який координує та контролює діяльність підрозділу Держаудитслужби, відповідального за планування до 10 грудня, 10 березня, 10 червня і 10 вересня.

Підписаний лист-погодження є підставою для коригування проектів планів ДФК офісів Держаудитслужби.

Відповідно до пункту 9 розділу V Інструкції №319 План ДФК офісу Держаудитслужби затверджується наказом офісу строком до 15 грудня, 15 березня, 15 червня і 15 вересня кожного року, а його електронна копія надсилається до Держаудитслужби не пізніше за наступний робочий день.

Листом №002200-18/4258-2022 від 15.06.2022 Держаудитслужба доручила офісам переглянути проекти планів проведення заходів державного фінансового контролю на III квартал 2022 року, які були надіслані на розгляд до Держаудитслужби, та за результатами опрацювання Пріоритетних напрямів, надати Департаменту стратегічного планування, звітності та координації здійснення державного фінансового контролю встановивши термін до 22 червня 2022 року.

Східним офісом Держаудитслужби було переглянуто проект плану проведення заходів державного фінансового контролю на III квартал 2022 року та після отримання відповідного його погодження, про що офіс повідомлено листом Держаудитслужби №000200-18/4881-2022 від 06.07.2022, було видано наказ Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 №176 «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022. року».

Порядок №955 не містить норми яка, як стверджує позивач, передбачає затвердження плану до початку відповідного кварталу. Натомість пунктом 6 Порядку №955 передбачено, що строки підготовки та порядок затвердження планів проведення заходів державного фінансового контролю визначаються Держаудитслужбою.

Отже Східним офісом Держаудитслужби не допущено порушень Інструкції №319 та Порядку №955 при затвердженні плану проведення заходів державного фінансового контролю на III квартал 2022 року.

Щодо змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року, внесених наказом Східного офісу Держаудитслужби від 31.08.2022 №237 суд зазначає, що відповідно до 8 Порядку №955 внесення змін до планів проведення заходів державного фінансового контролю проводиться у порядку їх затвердження.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції №319 визначено, що пропозиції щодо внесення змін до планів ДФК Держаудитслужби та офісів Держаудитслужби, сформовані відповідно до пункту 1 цього розділу, подаються (надсилаються) до підрозділу Держаудитслужби, відповідального за планування, не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення поточного планового періоду (в частині інспектувань).

Відповідно до пункту 5 розділу VI Інструкції №319 за потреби Держаудитслужба може прийняти рішення про внесення змін до планів ДФК Держаудитслужби та офісів Держаудитслужби у строки, пізніші за встановлені пунктом 4 цього розділу. Держаудитслужба також може прийняти рішення про внесення змін до планів ДФК Держаудитслужби та офісів Держаудитслужби планових періодів, які завершилися, за умови, що проведення відповідного заходу державного фінансового контролю вже розпочато та триває, а саме в частині зміни періоду, що перевіряється, виконавців та строків проведення заходів державного фінансового контролю.

У зв`язку з великим обсягом бюджетних коштів, який підлягав ревізії виникла необхідність у внесенні змін до плану в частині строку проведення ревізії.

Наказом Східного офісу Держаудитслужби від 31.08.2022 №237, за погодженням Держаудитслужби листом від 30.08.2022 №000200-18/6578- 2022 "Про внесення змін до плану", що вбачається зі змісту самого наказу, внесено зміни до пункту 1.1.8.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року в частині завершення строку проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної військової адміністрації.

Отже Східним офісом Держаудитслужби не допущено порушень Інструкції №319 та Порядку №955 при затвердженні змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю на III квартал 2022 року.

Щодо правомірності повідомлення від 07.07.2022 №040420-15/4066-2022.

Так, після затвердження наказу Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 №176 «Про затвердження плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року» відповідачем відповідно до п. 8 Порядку № 550 повідомлено об`єкт контролю про дати її початку та закінчення.

Відповідно до пункту 8 Порядку №550 орган державного фінансового контролю, що проводить планову виїзну ревізію, повідомляє об`єкту контролю одним із способів, визначених у пункті 39 цього Порядку, про дати її початку та закінчення. Планова виїзна ревізія розпочинається не раніше ніж через 10 календарних днів після надіслання об`єкту контролю повідомлення.

Відповідно до Повідомлення Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 №040420-15/4066-2022 початком контрольного заходу було визначено 18.07.2022, що не суперечить п. 8 Порядку № 550.

Повідомлення було вручено нарочно, що підтверджується вхідним номером Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 07.07.2022 №115/0/30-22.

Відповідно до пункту 22 Порядку №550 планова виїзна ревізія може бути зупинена у разі необхідності проведення зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії, термінового виконання інших завдань відповідно до повноважень, передбачених Законом, а також у разі обґрунтованого звернення об`єкта контролю за погодженням з керівником органу державного фінансового контролю. При цьому ревізія повинна бути закінчена протягом 60 робочих днів.

Рішення про зупинення та поновлення планової виїзної ревізії приймає керівник органу державного фінансового контролю за письмовим поданням посадової особи органу державного фінансового контролю, що проводить ревізію.

У разі зупинення ревізії на строк понад 3 робочих дні орган державного фінансового контролю надсилає об`єкту контролю та органу, який ініціював проведення ревізії, письмове повідомлення про дату зупинення ревізії.

Поновлення проведення ревізії можливе одразу після повідомлення про це об`єкта контролю. Повідомлення здійснюється одним із способів, визначених у пункті 39 цього Порядку.

Строк, на який зупинено ревізію, не включається до тривалості її проведення.

Листи якими відповідач повідомляв об`єкт контролю про зупинення та поновлення ревізії, підписані першим заступником начальника Східного офісу Держаудитслужби не свідчать про порушення пункту 22 Порядку №550, оскільки за змістом не є рішенням про зупинення чи поновлення ревізії, а лише сповіщають про таке. Надання самих рішень об`єкту контролю порядком №550 не передбачено.

З огляду на викладене суд не вбачає порушень процедури призначення та проведення ревізії.

Щодо правомірності оскаржуваної вимоги.

Так, відповідно до вимог пп.16 п.6 цього ж Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Наведені вище норми кореспондуються з приписами п.7 ст.10 Закону №2939-XII, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 2 ст.15 Закону №2939-XII встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, при цьому, при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган Держфінконтролю визначає їх розмір та звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. При цьому, на переконання суду, виявлені під час перевірки суми нецільового використання коштів державного або місцевих бюджетів, які підлягають поверненню до відповідного бюджету, є нічим іншим як збитками заподіяними такому бюджету. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 113 Бюджетного кодексу України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).

Згідно з п.1 ч.1 ст.117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.

За правилами ч.1 ст.118 Бюджетного кодексу України попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Держуадитслужба як учасник бюджетного процесу уповноважена Бюджетним кодексом України на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у частині цільового і ефективного використання бюджетних коштів), наділена правомочностями з накладення санкції у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.

Закон визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, проте саме Бюджетний кодекс України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. І саме вказаним спеціальним законом передбачено повноваження органів державного фінансового контролю накладати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Крім того, відповідно до п. 24 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме - нецільове використання бюджетних коштів.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст. 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 ч.1 ст. 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому ст.120 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ст.119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

- бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);

- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;

- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Наведені норми закріплюють право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Так, вимога Східного офісу Держаудитслужби від 30.11.2022 №040420-15/6821-2022 стосується усунення виявлених ревізією порушень, викладених в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яким встановлено порушення Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації під час здійснення фінансово-господарської діяльності.

Оскаржуване попередження (вимога) хоча і є заходом впливу, проте у цьому випадку носить інформаційний характер та не впливає на права, обов`язки або законні інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №821/3929/14.

Також відповідач вимагає розглянути питання про притягнення до відповідальності працівників позивача, що допустили виявлені порушення. Враховуючи, що виявлені під час перевірки фінансові порушення, які призвели до нецільового витрачання коштів, є нічим іншим як заподіяними збитками, суд приходить до висновку, що про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, натомість такі збитки можуть бути відшкодовані у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Разом з тим, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.

Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги стосуються виключно визнання неправомірною вимоги щодо усунення порушень, складеної за наслідками перевірки, які не породжують жодних правових наслідків чи обов`язків для позивача, а тому не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі (попередженні), проте вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою, зокрема, в постанові від 26.02.2020 року у справі №520/2759/19.

Суд вказує, що оспорювані позивачем пункти вимоги самі по собі не створюють для позивача юридичних наслідків та не підлягає скасуванню в порядку адміністративного судочинства, оскільки шляхом формування вимоги та її надіслання позивачу неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Позивач має право усунути вказані в вимозі та акті ревізії порушення будь-яким способом, а у разі незгоди з викладеними у вимозі порушеннями та відповідно невиконанні вимоги, така бездіяльність не буде мати негативні наслідки для позивача.

Враховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, виходячи з того, що правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов про їх стягнення, заявлені позивачем вимоги про скасування визначених вище пунктів вимоги є передчасними.

Також, суд зазначає, що за змістом норм Закону № 2939-XII, Положення № 43 «законна вимога» контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

Позивачем не доведено невідповідність спірної вимоги будь-якому із перелічених вище критеріїв, які ставляться до її форми та змісту.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи сукупність викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із відмовою позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Департамента економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації (просп. О. Поля, 1, м.Дніпро, 49000) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, 22, корп.2, м.Дніпро, 49101) про визнання протиправним, скасування наказу; визнання протиправним та скасування повідомлення; визнання протиправними дій; визнання протиправним та скасування вимоги відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова