Постанова

від 26.01.2023 по справі 160/238/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/238/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року

у справі №160/238/22

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання"

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2022 р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання", в якому просило стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» (код ЄДРПОУ 33019165) до бюджету у розмірі 765 953,77 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 160/238/22 адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" про стягнення податкового боргу задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» (код ЄДРПОУ 33019165, вул. Промислова, 1/15, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) податковий борг у розмірі 544 855,55 грн (п`ятсот сорок чотири тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 55 копійок) до бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Судом встановлено, що згідно з даними індивідуальної картки платника податків за підприємством рахується податковий борг, що виник у зв`язку з відсутністю сплати за задекларованими зобов`язаннями з орендної плати за землю, податковими повідомленнями-рішеннями та нарахованої пені. Разом з тим, судом встановлено, що податковим органом не враховано подані позивачем уточнюючі декларації з орендної плати за землю, які були складені внаслідок розторгнення частини існуючих орендних договорів та зменшення площі орендованої землі. Отже, сума задекларованого податкового зобов`язання зменшена, що не відображено в картці платника податків. Крім того, судом встановлено, що пеня на прострочені зобов`язання нарахована позивачем протиправно під час дії обмежень щодо нарахування пені та штрафів, введених на час пандемії. Наведені обставини слугували підставою для відмови у задоволені частини позовних вимог щодо зменшення суми податкового боргу, що підлягає до стягнення. В решті позовні вимоги задоволено та стягнуто з підприємства суму податкового боргу, що залишилась несплаченою.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 160/238/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки даним податкового обліку, які відображені в ІКП. Вказує, що розрахунки суду не ґрунтуються на даних податкового обліку підприємства.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу доводи апеляційної скарги підтримав, надав пояснення, які на думку представника впливають на рішення суду та дають підстави для його скасування. В наступне судове засідання представник не з`явився , з огляду на що, та враховуючи відсутність представника відповідача у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 311 КАС України, здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" зареєстроване в якості юридичної особи 21.10.2004 номер запису №123210230000000142.

Відповідач як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Як вказує контролюючий орган за відповідачем рахується заборгованість, всього у розмірі 765 953,77 грн, яка згідно розрахунку суми позову складається з:

орендної плати з юридичних осіб основний платіж на суму 449575,31 грн за період з жовтня 2019 року по липень 2021, штрафні санкції 190774,09 грн, пеня 119 590,11 грн;

податку на додану вартість основний платіж на суму 6014,26 грн, штрафні санкції 2040,84 грн, пеня 3973,42 грн.

Щодо податку орендної плати з юридичних осіб судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9012910164, №33776104, №12046845, №6537286.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку відповідача за результатами якої складено акт №33195/04-36-54-30/33019165 від 01.06.2020.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено податкове повідомлення-рішення від 28.07.2020 №0033115430, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 190774,09 грн.

Податкове повідомлення-рішення направлено за місцезнаходженням відповідача, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією рекомендованого поштового відправлення та поштовим конвертом.

Доказів оскарження чи скасування податкового повідомлення-рішення до суду сторонами не надано, судом вказаних обставин не встановлено.

Відносно податку на додану вартість судом встановлено, що контролюючим органом проведено камеральні перевірки відповідача за результатами яких складено акти №33195/04-36-54-30/33019165 від 01.06.2020, №45229/04-36-54-30/33019165 від 07.08.2020, №5946/04-36-54-30/33019165 від 05.02.2020, №8077/04-36-54-30/33019165 від 05.11.2019.

На підставі висновків вказаних актів перевірки Головним управлінням складені податкові повідомлення-рішення:

від 17.09.2020 №0043605430, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 237,52 грн;

від 10.03.2020 №0011235430, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 670,22 грн;

від 28.11.2019 №0064955430, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1133,10 грн.

Податкові повідомлення-рішення направлені за місцезнаходженням відповідача, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями рекомендованих поштових відправлень та поштових конвертів.

Доказів оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень до суду сторонами не надано, судом вказаних обставин не встановлено.

Відповідно до ст. 59 ПК України контролюючим органом сформована податкова вимога від 30.01.2014 №401-15, яка направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку та отримана останнім.

Податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.

В подальшому, через несплату відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду для виконання наданих йому Податковим кодексом України повноважень.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, податкові органи наділені повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Щодо суми податкового боргу з податку «орендна плата з юридичних осіб» колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту матерів справи вбачається, що позивач визначив суму боргу відповідача з податку «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 759 939,51 грн, а саме: основний платіж на суму 449 575,31 грн, штрафні санкції 190 774,09 грн, пеня 119 590,11 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9012910164, №33776104, №12046845, №6537286.

Разом з тим, апеляційним судом досліджено, що відповідачем подано уточнюючу декларацію за 2019 рік від 16.10.2019 №29799700, якою зобов`язання з орендної за землю за 2019 рік зменшувалися на суму 198505,20 грн.

Крім того, 03.04.2020 відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік № 16942346, тип декларації - уточнююча, згідно якої податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2020 рік зменшувалися на суму 11481,47 грн.

14.08.2020 відповідач подав податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік реєстраційний №32153335, тип декларації уточнююча, згідно якої зобов`язання з орендної плати за землю зменшувалися на суму 781,30 грн.

З цих підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задекларована відповідачем сума орендної плати за податковими деклараціям та уточнюючим розрахункам за період з жовтня 2019 року по липень 2021 року складає 238 807,35 грн. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.

Приписами абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.

В подальшому, дію карантину продовжено на всій території України згідно постановами Кабінету Міністрів України, зокрема від 15.12.2021 №1336 (до 31 березня 2022).

Апеляційним судом зі змісту матеріалів справи досліджено, що позивачем нараховано відповідачу пеню у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 119 590,11 грн за період 30.11.2019 по 01.02.2021 та з податку на додану вартість на суму 3973,42 грн за період за період 20.11.2019 по 20.07.2020.

Керуючись приписами абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, колегія суддів дійшла висновку, що позивач протиправно нараховував відповідачу пеню через несплату грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за період 30.04.2020 по 01.02.2021 на суму 7137,22 грн та з податку на додану вартість за період 10.04.2020 по 20.07.2020 на суму 1066,41 грн.

Підсумовуючи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу, а саме основний платіж з плати за землю у розмірі 210767,96 грн., пеня з плати за землю у розмірі 7137,22 грн., пеня з ПДВ у розмірі 1066,41 грн.

В свою чергу, доводи скаржника, що розрахунки суду першої інстанції не ґрунтуються на даних податкового обліку підприємства, свого підтвердження не знайшли.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 160/238/22 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 160/238/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко