Постанова

від 09.02.2023 по справі 640/9641/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/9641/19

адміністративне провадження № К/9901/4060/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/9641/19

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Транссервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шрамко Ю. Т.) від 13 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Василенка Я. М., Кузьменка В. В., Коротких А. Ю.) від 03 листопада 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Транссервіс» (далі - ТОВ «Альянс Транссервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01 лютого 2019 року № 0352615147;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01 лютого 2019 року № 0362615147 в частині зобов`язання відкоригувати в податкових деклараціях з ПДВ суму завищеного від`ємного значення з ПДВ в розмірі 272 838 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Зокрема позивач наголошує, що на момент повернення авансу (18 грудня 2014 року) в розмірі 11 436 000 грн в т.ч. ПДВ 1 906 000 грн законодавець не ставив право платника податку на зменшення суми податкових зобов`язань зі сплати ПДВ в залежність від наявності реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0352615147 від 01 лютого 2019 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0362615147 від 01 лютого 2019 року в частині суми завищеного від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 272 838 грн.

Стягнуто на користь ТОВ «Альянс Транссервіс» сплачений судовий збір у розмірі 19 210 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 05 лютого 2021 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Альянс Транссервіс» в задоволенні позову.

5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. 29 березня 2021 року до Верховного Суду від ТОВ «Альянс Транссервіс» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року - без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання ухвали слідчого суді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О. від 22 червня 2017 року у кримінальній справі № 757/32147/17-к та на підставі наказів Головного управління ДФС у м. Києві від 22 лютого 2018 року № 2843, від 27 листопада 2018 року № 17370, від 05 грудня 2018 року № 17704 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб`єктами господарювання за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2017 року, за результатами якої складено акт № 312/26-15-14-07-01-10/38238804 від 18 грудня 2018 року.

9. Відповідно до висновків акта перевірки, відповідачем встановлені наступні порушення податкового законодавства з боку позивача, а саме:

- пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 336 722 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого занижений податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 633 162 грн, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, ряд. 19 декларації, всього у загальній сумі 2 655 550 грн;

- пункту 4. частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, несвоєчасне подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, несвоєчасне подання звіту за жовтень 2015 року.

10. Позиція відповідача обґрунтована тим, що перевіркою за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2017 року встановлено завищення позивачем задекларованих показників у рядку 8 (7) Декларації «Коригування податкових зобов`язань» на загальну суму 1 906 000 грн за грудень 2014 року.

Вказане порушення вимог податкового законодавства виникло по взаємовідносинах з ТОВ «Алєксандрія» (код 38003909), які виникли на підставі попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року. Предметом договору є укладення в майбутньому договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, буд. 164, загальною площею 5280,2 кв.м. На виконання договору ТОВ «Альянс Транссервіс» передало на адресу ТОВ «Алєксандрія» податкові накладні на загальну суму 77 999 999, 43 грн. Аналізом ІС «Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що позивачем подано Додатки №1 до податкових декларацій з ПДВ, якими відкориговано податкові зобов`язання згідно зі статтею 192 ПК України на загальну суму 13 000 000 грн. Згідно інформаційно-аналітичної системи «Архів електронної звітності» підсистема Єдиний реєстр податкових накладних, не встановлено реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 1 906 000 грн. Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ «Альянс Транссервіс» в порушення пункту 192.11 статті 192 ПК України, встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 8 (7) Декларації «Коригування податкових зобов`язань» на загальну суму 1 906 000 грн за грудень 2014 року.

11. Перевіркою відображених у рядку 16 податкових декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2017 у загальній сумі 2 655 550 грн встановлено, що даний показник сформовано за рахунок від`ємного значення, яке перенесено з декларацій за попередні звітні (податкові) періоди.

12. ТОВ «Альянс Транссервіс» частково не погодившись з актом перевірки 18 січня 2019 року подало до Головного управління ДФС у м. Києві заперечення, в яких зазначило, що висновок відповідача, в частині неправомірності заниження податку на додану вартість в розмірі 1 633 162 грн, є помилковим та необґрунтованим, оскільки відповідно до змісту статті 192 ПК України, позивач зобов`язаний був здійснити коригування та зменшити на суму коригування зобов`язання зі сплати ПДВ. До заперечення позивач додав листи ТОВ «Алєксандрія» разом з копіями декларацій ПДВ, поданих ТОВ «Алєксандрія» за період з 2014 року по 2016 року та прийнятих відповідачем, в яких відображається коригування податкового кредиту в розмірі 13 000 000 грн по взаємовідносинах з позивачем, які виникли на підставі попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року, а також копію розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 1 від 18 грудня 2014 року до податкової накладної № 3 від 25 червня 2014 року на суму повернутого авансу в розмірі 11 436 000 грн, в тому числі ПДВ - 1 906 000 грн.

13. За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки відповідачем залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

14. 01 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0342615147 про порушення пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 пункту 1.3.5.1 статті 135 ПК України, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток на суму 1 336 722 грн;

- № 0352615147 про порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198 ПК України та зобов`язано сплатити грошове зобов`язання в розмірі 2 041 453 грн, з яких ПДВ складає - 1 633 162 грн, штрафні санкції - 408 291 грн;

- № 0362615147 про порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198 ПК України та зобов`язано відкоригувати в податкових деклараціях з ПДВ суму завищеного від`ємного значення з ПДВ в розмірі 2 655 500 грн.

15. 22 лютого 2019 року позивач, керуючись статтею 56 ПК України, на адресу ДФС України подав скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0352615147, № 0362615147 від 01 лютого 2019 року, за результатами розгляду якої оскаржувані в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

16. Вважаючи протиправним повністю податкове повідомленням-рішенням № 0352615147 та частково протиправним податкове повідомленням-рішенням № 0362615147, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про протиправність прийняття Головним управлінням ДФС у м. Києві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 01 лютого 2019 року № 0352615147 та № 0362615147, в частині зобов`язання відкоригувати в податкових деклараціях з ПДВ суму завищеного від`ємного значення з ПДВ в розмірі 272 838 грн, та наявність підстав для їх скасування.

18. Такі висновки судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що відсутність реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляла платника податку права на зменшення суми податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

При цьому, за позицією судів попередніх інстанцію колізію норм статті 192 ПК України та пункту 20 Наказу № 957 Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року «Про затвердження форми податкової накладної», слід розглядати як ієрархічну колізію, яка долається шляхом надання пріоритету нормам права, які мають вищу юридичну силу.

19. Вони суди зауважили, що враховуючи правомірність зменшення позивачем податкових зобов`язань зі спати ПДВ в розмірі 1 906 000 грн в грудні 2014 року, а також визнане зобов`язання відкоригувати в податкових деклараціях з ПДВ завищене від`ємне значення з ПДВ на суму 2 382 713 грн, то на кінець перевірки позивач мав суму від`ємного значення ПДВ в розмірі 272 837,81 грн.

Таким чином, відповідачем неправомірно встановлено завищення позивачем відображених у рядку 16 податкових декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2017 року у сумі 272 837,81 грн, яка була сформована за рахунок від`ємного значення, перенесеного з декларацій за попередні звітні (податкові) періоди.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

21. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

22. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що в період складення позивачем розрахунку-коригування № 1 від 18 грудня 2014 року існувала колізія між нормами статті 192 ПК України, в редакції від 08 листопада 2014 року, та нормами пункту 20 Наказу № 957 Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року «Про затвердження форми податкової накладної», і висновок Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах відсутній.

23. Водночас скаржник наголошує, що в розглядуваній справі спірними правовідносинами є ненадання позивачем під час перевірки квитанції до розрахунку коригування на загальну суму 1 906 000 грн, у зв`язку останній не мав права відображати цю суму в Додатку № 1 «Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової накладної з податку на додану вартість» в декларації з ПДВ від 20 січня 2015 року та зменшувати зобов`язання зі сплати ПДВ. На переконання відповідача, позивач повинен керуватися пунктом 20 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957, яким передбачено, що у разі здійснення коригування податкових зобов`язань відповідно до статті 192 ПК України постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування до податкової накладної. Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування - аналогічний порядку, передбаченому до податкової накладної. Якщо розрахунок коригування складається до податкової накладної, яка відповідає вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України та/або яка складена в електронній формі, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

27. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

28. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 13 червня 2014 року між позивачем та ТОВ «Алєксандрія» (код ЄДРПОУ 38003909), було укладено попередній договір купівлі-продажу бази технічного обслуговування, загальною площею 5280,2 кв. м., що знаходиться в Київський області, Броварському районі, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, буд. 164. Сторони договору домовились, укласти та нотаріально посвідчити «Основний договір» не пізніше 01 вересня 2014 року. Продаж майна здійснюється за ціною 75 000 000 грн.

29. Договором про внесення змін від 25 червня 2014 року до попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року були внесені зміни про збільшення вартості бази технічного обслуговування до 80 000 000 грн з ПДВ.

30. Виконуючи умови попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року ТОВ «Алєксандрія» у період з 18 червня 2014 року по 21 липня 2014 року сплатило на рахунок позивача аванс в розмірі 78 000 000 грн.

31. На виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України позивач за період червень, липень 2014 року, відобразив в податкових деклараціях з ПДВ податкові зобов`язання «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» на суму 78 000 000 грн.

32. Проте, 07 серпня 2014 року попередній договір купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року був достроково розірваний, про що між позивачем та ТОВ «Алєксандрія» було укладено договір про внесення змін №2 до попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року. За договором про внесення змін №2 від 07 серпня 2014 року сторони дійшли згоди, що з моменту його укладення, припиняється дія попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року. У зв`язку з достроковим припиненням дії попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року позивач зобов`язався повернути ТОВ «Алєксандрія» грошові кошти в розмірі 78 000 000 грн з ПДВ на банківський рахунок ТОВ «Алєксандрія».

33. На виконання обов`язків, передбачених договором про внесення змін №2 від 07 серпня 2014, позивач у період з 25 листопада 2014 року по 19 жовтня 2016 року, повернув на користь ТОВ «Алєксандрія» грошові кошти в розмірі 78 000 000 грн.

34. Зокрема, 18 грудня 2014 року позивач на рахунок ТОВ «Алєксандрія» здійснив повернення частини авансу в розмірі 11 436 000 грн, у тому числі ПДВ 1 906 000 грн.

35. Того ж дня позивач на суму повернутого авансу виписав розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 1 до податкової накладної № 3 від 25 червня 2014 року на суму 11 436 000 грн, у тому числі ПДВ 1 906 000 грн.

36. В підтвердження здійснення господарської операції по поверненню ТОВ «Алєксандрія» попередньої оплати за попереднім договором купівлі-продажу бази технічного обслуговування позивачем до матеріалів справи долучені копії належним чином засвідчених документів: банківської виписки за 18 грудня 2014 року, попереднього договору бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу Мойсиком Р. В. та зареєстрований в реєстрі за № 657, договір про внесення змін №1 до попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 25 червня 2014 року, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу Мойсиком Р. В. та зареєстрований в реєстрі за № 709, копія договору про внесення змін № 2 до попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 07 серпня 2014 року, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу Мойсиком Р. В. та зареєстрований в реєстрі за № 875.

37. Факт здійснення позивачем господарської операції, щодо наміру продажу ТОВ «Алєксандрія» бази технічного обслуговування, що знаходиться в Київський області, Броварському районі, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, буд. 164, та укладення з цією метою 13 червня 2014 року попереднього договору купівлі-продажу, а також факт його розірвання і повернення позивачем попередньої оплати, отриманої від ТОВ «Алєксандрія» в розмірі 78 000 000 грн, встановлений за результатами перевірки, відображений в акті перевірки та не спростовується відповідачем.

38. Однак, контролюючим органом було зазначено, що оскільки під час перевірки позивачем не надано квитанції до розрахунку коригування на загальну суму 1 906 000 грн, то відповідно позивач і не мав права відображати цю суму в Додатку №1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової накладної з податку на додану вартість» в декларації з ПДВ від 20 січня 2015 року та зменшувати зобов`язання зі сплати ПДВ. Відповідач вважає, що позивач повинен керуватися пункт 20 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957.

39. Надаючи оцінку спірним правовідносинам у цій справі, Суд виходить з наступного.

40. Згідно пункту 44. 1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

41. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

42. Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

43. Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

44. Згідно зі статтею 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку зокрема: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

45. Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

46. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту), регулюється статтею 192 ПК України.

47. Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України (тут і далі, в редакції від 08 листопада 2014 року), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

48. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг (підпункт 192.1.1 пунктом 192.1 статті 192 ПК України).

49. Виходячи зі змісту вказаної норми, постачальник зобов`язаний при зміні суми компенсації вартості товарів, здійснити коригування та зменшити суму зобов`язання зі сплати податку на додану вартість. Будь-яких виключень або додаткових умов, в тому числі щодо наявності реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних стаття 192 ПК України не передбачала. При цьому коригування здійснюється на дату зміни суми компенсації, в тому числі, на дату повернення товарів та/або передоплати за товари.

50. Отже, повертаючи ТОВ «Алєксандрія» суму отриманого від нього авансу в розмірі 78 000 000 грн ТОВ «Альянс Транссервіс» правомірно здійснило коригування (зменшення суми зобов`язання зі сплати ПДВ) на суму 13 000 000 грн та відобразило ці у відповідних деклараціях з ПДВ, поданих ними за період з вересня 2014 року по листопад 2016 року.

51. При цьому як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року, відповідно до квитанції №2 від 20 січня 2014 року була зареєстрована та прийнята відповідачем без будь-яких зауважень.

52. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно, в день повернення частини авансу ТОВ «Алєксандрія» в розмірі 11 436 000 грн, у тому числі ПДВ 1 906 000 грн склав розрахунок коригування та зменшив суму податкових зобов`язань з ПДВ на 1 906 000 грн, відобразивши це в Додатку № 2 декларації з ПДВ за грудень 2014 року.

53. Водночас відхиляючи твердження контролюючого органу щодо необхідності застосування до спірних правовідносин пункту 20 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957, суди першої та апеляційної інстанцій вірно врахували приписи пункту 56.21 статті 56 ПК України та застосували принцип презумпції правомірності рішень платника податку, встановленого пунктом 4.1.4 статті ПК України.

54. Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.

55. Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

56. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 640/9641/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов