Постанова

від 03.11.2020 по справі 640/9641/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9641/19 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Коротких А.Ю.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 у справі за адміністративним позовом товариства обмеженою відповідальністю Альянс Транссервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Альянс Транссервіс звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.02.2019 № 0352615147;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.02.2019 № 0362615147 в частині зобов`язання відкоригувати в податкових деклараціях з ПДВ суму завищеного від`ємного значення з ПДВ в розмірі 272 838, 00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали слідчого суді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. від 22.06.2017 у кримінальній справі № 757/32147/17-к та на підставі наказів ГУ ДФС у м. Києві від 22.02.2018 № 2843, від 27.11.2018 №17370, від 05.12.2018 № 17704 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб`єктами господарювання за період з 01.01.2014 по 31.05.2017, за результатами якої складено акт № 312/26-15-14-07-01-10/38238804 від 18.12.2018.

В акті перевірки ( арк. 27 акта перевірки) відповідачем зазначено, що за період з 01.01.2014 по 31.05.2017 встановлено завищення позивачем задекларованих показників у рядку 8 (7) Декларації Коригування податкових зобов`язань на загальну суму 1 906 000, 00 грн. за грудень 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане порушення вимог податкового законодавства виникло по взаємовідносинах з ТОВ Алєксандрія (код 38003909), які виникли на підставі попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13.06.2014. Предметом договору є укладення в майбутньому договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, буд. 164, загальною площею 5280,2 кв.м. На виконання договору ТОВ Альянс Транссервіс передало на адресу ТОВ Алєксандрія податкові накладні на загальну суму 77 999 999, 43 грн. Аналізом ІС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що позивачем подано Додатки №1 до податкових декларацій з ПДВ, якими відкориговано податкові зобов`язання згідно зі ст. 192 розділу V Кодексу на загальну суму 13 000 000,00 грн. Згідно інформаційно-аналітичної системи Архів електронної звітності підсистема Єдиний реєстр податкових накладних, не встановлено реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 1 906 000, грн. Таким чином, перевіркою ТОВ Альянс Транссервіс в порушення п. 192.11. ст. 192 ПК України, встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 8 (7) Декларації Коригування податкових зобов`язань на загальну суму 1 906 000,00 грн. за грудень 2014 року.

Перевіркою відображених у рядку 16 податкових декларацій Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду за період з 01.01.2014 по 31.05.2017 у загальній сумі 2 655 550, 00 грн. встановлено, що даний показник сформовано за рахунок від`ємного значення, яке перенесено з декларацій за попередні звітні (податкові) періоди.

Відповідно до висновків акта перевірки, відповідачем встановлені наступні порушення податкового законодавства з боку позивача, а саме:

- п. 44.1, 44.2, 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 336 722, 00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижений податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 633 162,00 грн., завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, ряд. 19 декларації, всього у загальній сумі 2 655 550,00 грн.;

- п. 4. ч. 2. ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (із змінами та доповненнями), несвоєчасне подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, несвоєчасне подання звіту за жовтень 2015 року.

Позивач частково не погодившись з актом перевірки 18.01.2019 подав до Головного управління ДФС у м. Києві заперечення, в яких зазначив, що висновок відповідача, в частині неправомірності заниження податку на додану вартість в розмірі 1 633 162,00 грн., яке виникло внаслідок неправомірного завищення задекларованих товариством показників у рядку 8(7) Декларації з податку на додану вартість Коригування податкових зобов`язань на суму 1 906 000,00 грн. за грудень 2014 року - є помилковим та необґрунтованим, оскільки відповідно до змісту ст. 192 Податкового кодексу України в редакції від 08.11.2014, позивач зобов`язаний був здійснити коригування та зменшити на суму коригування зобов`язання зі сплати ПДВ. До заперечення позивач додав листи ТОВ Алєксандрія разом з копіями декларацій ПДВ, поданих ТОВ Алєксандрія за період з 2014 року по 2016 року та прийнятих відповідачем, в яких відображається коригування податкового кредиту в розмірі 13 000 000,00 грн. по взаємовідносинах з позивачем, які виникли на підставі попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року, а також копію розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 18 грудня 2014 року до податкової накладної №3 від 25 червня 2014 року на суму повернутого авансу в розмірі 11 436 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 906 000,00 грн.

За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки відповідачем залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

01.02.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0342615147 про порушення п. 44.1,44.2,44.6 ст.44, п.п.134.1.1, п.134.1, с. 134 п.1.3.5.1, ст. 135 ПК України, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток на суму 1 336 722, 00 грн.;

- № 0352615147 про порушення п. 44.1 ст. 44, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України та зобов`язано сплатити грошове зобов`язання в розмірі 2 041 453,00 грн., з яких ПДВ складає - 1 633 162 грн., штрафні санкції - 408 291,00 грн.;

- № 0362615147 про порушення п. 44.1 ст. 44, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України та зобов`язано відкоригувати в податкових деклараціях з ПДВ суму завищеного від`ємного значення з ПДВ в розмірі 2 655 500, 00 грн.

22.02.2019 позивач, керуючись ст. 56 ПК України, на адресу ДФС України подав скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0352615147, № 0362615147 від 01.02.2019 року, за результатами розгляду якої оскаржувані в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись повністю з податковим повідомленням-рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.02.2019 № 0352615147 та податковим повідомленням-рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.02.2019 № 0362615147 в частині зобов`язання відкоригувати в податкових деклараціях з ПДВ суму завищеного від`ємного значення з ПДВ в розмірі 272 838, 00 грн., позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

13.06.2014 між позивачем та ТОВ Алєксандрія (код ЄДРПОУ 38003909), було укладено попередній договір купівлі-продажу бази технічного обслуговування, загальною площею 5280,2 кв.м., що знаходиться в Київський області, Броварському районі, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, буд. 164. Сторони договору домовились, укласти та нотаріально посвідчити Основний договір не пізніше 01.09.2014. Продаж майна здійснюється за ціною 75 000 000, 00 грн.

Договором про внесення змін від 25.06.2014 до попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13.06.2014 були внесені зміни про збільшення вартості бази технічного обслуговування до 80 000 000,00 грн. з ПДВ.

Виконуючи умови попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13.06.2014 ТОВ Алєксандрія у період з 18.06.2014 по 21.07.2014 сплатило на рахунок позивача аванс в розмірі 78 000 000,00 грн.

Згідно зі ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку зокрема: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1. ст. 201 ПК України, в редакції що діяла на момент отримання позивачем авансу, встановлено що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Отже, на виконання зазначених вимог ПК України позивач за період червень, липень 2014 року, відобразив в податкових деклараціях з ПДВ податкові зобов`язання Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів на суму 78 000 000,00 грн.

07.08.2014 попередній договір купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13.06.2014 був достроково розірваний, про що між позивачем та ТОВ Алєксандрія було укладено договір про внесення змін №2 до попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року. За договором про внесення змін №2 від 07 серпня 2014 року сторони дійшли згоди, що з моменту його укладення, припиняється дія попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року. У зв`язку з достроковим припиненням дії попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року позивач зобов`язався повернути ТОВ Алєксандрія грошові кошти в розмірі 78 000 000,00 грн. з ПДВ на банківський рахунок ТОВ Алєксандрія .

Позивач на виконання обов`язків, передбачених договором про внесення змін №2 від 07.08.2014, у період з 25.11.2014 по 19.10.2016, повернув на користь ТОВ Алєксандрія грошові кошти в розмірі 78 000 000,00 грн.

18.12.2014 позивач на рахунок ТОВ Алєксандрія здійснив повернення частини авансу в розмірі 11 436 000 грн., у тому числі ПДВ 1 906 000,00 грн.

У пункті 44.1 статті 44 ПК України зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно із ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1.1, 1.2. розділу 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (в редакції від 12 липня 2013 року) передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

В підтвердження здійснення господарської операції по поверненню ТОВ Алєксандрія попередньої оплати за попереднім договором купівлі-продажу бази технічного обслуговування позивачем до матеріалів справи долучені копії належним чином засвідчених документів: банківської виписки за 18 грудня 2014 року, попереднього договору бази технічного обслуговування від 13 червня 2014 року, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу Мойсиком Р.В. та зареєстрований в реєстрі за №657, договір про внесення змін №1 до попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 25 червня 2014 року, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу Мойсиком Р.В. та зареєстрований в реєстрі за №709, копія договору про внесення змін №2 до попереднього договору купівлі-продажу бази технічного обслуговування від 07 серпня 2014 року, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу Мойсиком Р.В. та зареєстрований в реєстрі за №875.

Факт здійснення позивачем господарської операції, щодо наміру продажу ТОВ Алєксандрія бази технічного обслуговування, що знаходиться в Київський області, Броварському районі, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, буд. 164, та укладення з цією метою 13 червня 2014 року попереднього договору купівлі-продажу, а також факт його розірвання і повернення позивачем попередньої оплати, отриманої від ТОВ Алєксандрія в розмірі 78 000 000,00 грн., встановлений за результатами перевірки, відображений в акті перевірки та не спростовується відповідачем.

Однак, контролюючим органом було зазначено, що оскільки під час перевірки позивачем не надано квитанції до розрахунку коригування на загальну суму 1 906 000 грн., то відповідно позивач і не мав права відображати цю суму в Додатку №1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової накладної з податку на додану вартість в декларації з ПДВ від 20 січня 2015 року та зменшувати зобов`язання зі сплати ПДВ. Відповідач вважає, що позивач повинен керуватися п. 20 Порядку заповнення податкової накладної , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року №957 яким передбачено, що у разі здійснення коригування податкових зобов`язань відповідно до ст. 192 ПК України постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних та вартісних до податкової накладної за формою згідно з Додатком 2 до податкової накладної. Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування - аналогічний порядку, передбаченому до податкової накладної. Якщо розрахунок коригування складається до податкової накладної, яка відповідає вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та/або яка складена в електронній формі, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту), встановлюються ст. 192 ПК України.

Згідно п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України, в редакції від 08 листопада 2014 року, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. 192.1.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

192.1.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Враховуючи зміст ст. 192 податкового кодексу України платник податку при зміні суми компенсації вартості товарів, повинен здійснити коригування та зменшити суму зобов`язання зі сплати податку на додану вартість. При цьому коригування здійснюється на дату зміни суми компенсації, в тому числі, на дату повернення товарів та/або передоплати за товари.

Позивачем до матеріалів справи додана копія розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 до податкової накладної №3 від 25 червня 2014 року на суму 11 436 000 грн., у тому числі ПДВ 1 906 000,00 грн., складена позивачем 18 грудня 2014 року. Тобто, в день повернення авансу ТОВ Александрія в розмірі 1 906 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 18 грудня 2014 року. Розрахунок коригування, заповнений відповідно до Додатку №2 до податкової накладної, затвердженого Порядком заповнення податкової накладної , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957. Вказаний розрахунок коригування був отриманий контрагентом ТОВ Алєксандрія , що підтверджується копією листа ТОВ Алєксандрія на ім`я позивача за вих. №165 від 15 грудня 2016 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач відобразив зменшення податкового зобов`язання на підставі розрахунку-коригування № 1 від 18 грудня 2014 року в розмірі 1 906 000,00 грн. в декларації з ПДВ за грудень 2014 року. Податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року, відповідно до квитанції №2 від 20 січня 2014 року була зареєстрована та прийнята відповідачем. З моменту прийняття податковим органом декларації з ПДВ за грудень 2014 року та до моменту складення акту перевірки пройшло більше 1095 днів.

На період, складення позивачем розрахунку-коригування №1 від 18 грудня 2014 року існувала колізія між нормами ст. 192 ПК України, в редакції від 08 листопада 2014 року, та нормами п. 20 Наказу №957 Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року Про затвердження форми податкової накладної .

Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Принципи, проголошені у статті 4 ПК України повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку.

Так, серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. (пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України).

Відповідно до п. 56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

При цьому, колізію норм ст. 192 ПК України та п. 20 наказу № 957 Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року Про затвердження форми податкової накладної , слід розглядати як ієрархічну колізію, яка долається шляхом надання пріоритету нормам права, які мають вищу юридичну силу.

Колегія суддів також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (рішення цього суду від 14.01.2011 року у справі "Щокін проти України" та від 07.10.2011року у справі "Серков проти України") щодо необхідності застосування національного законодавства у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб, яка у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає застосуванню як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляла платника податку права на зменшення суми податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Відповідно до положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, враховуючи правомірність зменшення позивачем податкових зобов`язань зі спати ПДВ в розмірі 1 906 000,00 грн. в грудні 2014 року, а також визнане зобов`язання відкоригувати в податкових деклараціях з ПДВ завищене від`ємне значення з ПДВ на суму 2 382 713,00 грн., то на кінець перевірки позивач мав суму від`ємного значення ПДВ в розмірі 272 837,81 грн.

Таким чином, відповідачем неправомірно встановлено завищення позивачем відображених у рядку 16 податкових декларацій Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2017 року у сумі 272 837,81 грн., яка була сформована за рахунок від`ємного значення, перенесеного з декларацій за попередні звітні (податкові) періоди.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 01.02.2019 № 0352615147, від 01.02.2019 № 0362615147 в частині зобов`язання відкоригувати в податкових деклараціях з ПДВ суму завищеного від`ємного значення з ПДВ в розмірі 272 838, 00 грн. та наявність підстав для їх скасування, а також для задоволення позову.

При цьому, інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Коротких А.Ю.

Повний текст постанови виготовлений 23.11.2020.