Рішення

від 10.02.2023 по справі 922/2190/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2190/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікова Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" про ухвалення додаткового рішення (вх. №2469 від 02.02.2023) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство "Мост-1" (61046, м. Харків, проспект Московський, буд. 273) про стягнення 63107,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство "Мост-1" про стягнення 63107,31 грн., з яких: основний борг у розмірі 32769,00 грн., пеня у розмірі 12386,69 грн., 3% річних у розмірі 1282,03 грн., штраф у розмірі 8192,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 8477,34 грн.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2481,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.2023 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство "Мост-1" (61046, м. Харків, проспект Московський, буд. 273, код ЄДРПОУ 34093999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16, код ЄДРПОУ 34314692) основний борг у розмірі 32769,00 грн., пеню у розмірі 12386,69 грн., 3% річних у розмірі 1282,03 грн., штраф у розмірі 8192,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 8477,34 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

02.02.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №2469) з доказами направлення на адресу відповідача, в якій позивач просить суд витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн. покласти на відповідача.

Приписами частини 3 статті 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1, 2 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на вище викладене, а також беручи до уваги те, що справа №922/2190/22 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, рішення господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у даній справі ухвалено без виклику учасників справи, суд ухвалює додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, тобто без виклику учасників справи.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, нормами процесуального права передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

У даному разі, в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн. позивачем представлено суду наступні документи, а саме: договір про надання юридичних послуг №0401-03 від 04.01.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №2863 від 31.10.2014; акт надання послуг №74 від 31.10.2022; акт надання послуг №82 від 30.11.2022; рахунок на оплату №80 від 03.10.2022 на суму 52500,00 грн.; рахунок на оплату №89 від 01.11.2022 на суму 52500,00 грн.; платіжне доручення №5328 від 03.10.2022 на суму 52500,00 грн.; платіжне доручення №5410 від 01.11.2022 на суму 52500,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Положення статті 16 ГПК України передбачають, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до адвоката Денисенко Тетяни Миколаївни з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту прав та інтересів клієнта, про що було укладено відповідний договір про надання юридичних послуг №0401-03 від 04.01.2022.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати замовнику юридичні послуги з питань, що виникають при здійсненні замовником його фінансово-господарської діяльності.

Згідно з пунктом 3.2. п.п. 3.2.4. Договору погоджено, що замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги виконавця на умовах договору.

Умовами пункту 4.2. Договору визначено, що вартість послуг, визначених у пункті 1.1. Договору становить 52500,00 грн.

Відповідно до пункту 4.3. Договору оплата послуг за договором здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця, зазначений у пункті 11 Договору, 100% попередньої оплати протягом п`яти робочих днів з дня виставлення виконавцем рахунку.

З матеріалів справи вбачається Акт надання послуг №74 від 31.10.2022 та Акт надання послуг №82 від 30.11.2022 за змістом яких, виконавцем на користь замовника було надано юридичні послуги. При цьому із зазначених актів слідує, що замовник претензій по об`єму, якості та строками виконання робіт (надання послуг) не має.

Окрім того, з матеріалів справи вбачаються рахунки на оплату №80 від 03.10.2022 та №89 від 01.11.2022, платіжні доручення №5328 від 03.10.2022 та №5410 від 01.11.2022 про оплату юридичних послуг із відповідним призначенням платежу.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Водночас у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною 1 статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

З огляду на наведене, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Окрім того, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Відповідна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

У системному зв`язку із наведеними вище правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих позивачу послуг професійної правничої допомоги, керуючись принципами верховенства права та справедливості, враховуючи критерій реальності, обґрунтованості та розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 6500,00 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.

Між тим, судом враховано, що до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі додано докази її направлення разом із доданими до неї документами на належну адресу відповідача.

Окрім того, судом взято до уваги, що клопотань від відповідача в порядку частини 5 статті 126 ГПК України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило. При цьому суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення в межах присічного строку, що визначений частиною 3 статті 244 ГПК України.

Згідно з статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення пункту 12 частини 3 статті 2 та частини 8 статті 129 ГПК України, сторони не позбавляються права на відшкодування судових витрат у разі їх підтвердження та подання у порядку та строки, встановлені процесуальним законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункту 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р., та пунктів 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" про ухвалення додаткового рішення (вх. №2469 від 02.02.2023) задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство "Мост-1" (61046, м. Харків, проспект Московський, буд. 273, код ЄДРПОУ 34093999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16, код ЄДРПОУ 34314692) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення, відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 10.02.2023 р.

Суддя Г.І. Сальнікова