Рішення

від 10.02.2023 по справі 461/3508/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3508/22

Провадження № 2/466/540/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої - судді Білінської Г.Б.

при секретарі Філевич У.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Барди Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради про зобов`язання визнати право власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, у якому просить зобов`язати відповідача - Львівську міську раду виконати обов`язок в натурі , визнати , що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:022:0708, площею 0,0855га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що вона є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:022:0708, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку №НВ-7305670562020.

Користуючись своїм право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність, позивачка 5 листопада 2021р подала до Львівської міської ради відповідну заяву з пакетом підтверджуючих документів, у якій просила Львівську міську раду прийняти рішення про передачу їй у власність спірну земельну ділянку. Всупереч п.9 ст. 118 ЗКУ "Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами", Львівська міська рада не надала вмотивованої відповіді на її звернення.

Оскільки п.5 ч.2 ст. 16 ЦКУ вказує спосіб захисту - "примусове виконання обов`язку в натурі", вимушена звертатись в суд із позовом про зобов`язання відповідача визнати її право власності на спірну земельну ділянку.

Представник позивача - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав та дав пояснення, аналогічні змісту позову.

Представник відповідача - Львівської міської Ради Барда Ю. позов заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши доводи представників сторін, вивчивши надані докази, суд прийшов до наступного.

Згідно ст.ст.142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень шляхом прийняття рішень.

У відповідності до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні .громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин та території сіл, селищ, міст.

Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та якій надано повноваження здійснювати від імені та в інтересах територіальної громади м. Львова функції права суб`єкта комунальної власності, зокрема здійснювати повноваження щодо володіння, користування та розпорядження землями в межах території міста.

Відповідно до абз.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері земельних відносин належить здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону внесення відомостей до державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюється державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин.

Як вбачається із п.5 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 17.10.2012 №1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про державний земельний кадастр» та цим Порядком.

Частина 3 ст. 24 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи. якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для Формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7305670562020 від 10.08.2020 р. вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 4610137500:08:022:0708 знаходиться у СК «ГЕОФІЗИК» на вул. Абхазькій у м.Львові. Інформація про реєстрацію права на дану ділянку в Державному земельному кадастрі відсутня.

05.11.2021 р. ОСОБА_2 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Львівської міської ради із заявою , у якій просила прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки пл. 0,0855га для будівництва та обслуговування житлового будинку на території СК «Геофізик» на АДРЕСА_1 , та надання земельної ділянки у власність.

Львівською міською радою не приймалось жодних рішень про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0855 га з кадастровим номером 4610137500:08:002:0708.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону для державної реєстрації земельної ділянки подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

- документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Частина 5 ст.24 вищевказаного Закону вказує, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Як вбачається із змісту ст.24 Закону підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 16.03.2021 р. №18- 13-0.37-182/109-21, державна реєстрація земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0855 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4610137500:08:002:0708 здійснювалась за заявою позивача на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовленого КП «Картограф».

Реєстрація земельної ділянки здійснювалась Відділом у Хотинському району Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки КРИМ, ВІДПОВІДНОГО органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування ПРО надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом), матеріали погодження проекту землеустрою.

Як ствердив у судовому засіданні представник відповідача ,в наданій ГУ Держгеокадастру у Львівській області копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також відсутнє відповідне погодження уповноважених органів влади.

Відтак, проект землеустрою не відповідає вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до ч. 1,2 ст. 186-1 Земельного кодексу України (на момент виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення територіях, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Як вбачається із проекту землеустрою цільове призначення спірної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Однак у вищевказаному проекті землеустрою відсутнє погодження Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, як того вимагає ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Тобто , позивачкою не виконані вимоги щодо надання повного пакету документів для оформлення її права власності на спірну земельну ділянку.

Окрім цього, 07.04.2022р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" №2145-ІХ від 24.03.2022 р. Вказаним законом «Перехідні положення» Земельного Кодексу України було доповнено п.27, відповідно до якого під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням особливостей.

Зокрема, пп.5 п.27 Розділу X "Перехідні положення" встановлено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Тобто, Законом № 2145-ІХ від 24.03.2022 р. встановлена абсолютна заборона під час дії воєнного стану на вчинення дій уповноваженими органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування стосовно безоплатної передачі земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі та формування земельної ділянки.

Ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд при цьому зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин \ предмет і підстави позову\ , наявність чи відсутність порушеного права та інтересу та можливість його поновлення чи захисту в обраний спосіб.

Позивачка у своєму позові просить суд зобов`язати відповідача - Львівську міську раду визнати її право власності на спірну земельну ділянку, оминувши передбачену чинним законодавством процедуру оформлення права власності на земельну ділянку. Тобто спосіб захисту прав позивачки у даному випадку суд вважає обраним нею невірно.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звертається особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненими цими діяннями наслідками.

Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 16, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 118,121 , 186-1 Земельного Кодексу України , суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівської міської ради про зобов`язання визнати право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складено 10.02.2023р.

Суддя Г. Б. Білінська