Ухвала

від 09.02.2023 по справі 741/239/23

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 741/239/23

Номер провадження 2-з/741/1/23

УХВАЛА

іменем України

09 лютого 2023 року м. Носівка

Суддя Носівського районного суду Чернігівської області Крупина А.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

До Носівськогорайонного судуЧернігівської області07лютого 2023року надійшлиматеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

В обгрунтування заяви зазначено, що особа, яка може отримати статус учасника справи (відповідач) ОСОБА_2 ухиляється від виконання свого зобов`язання щодо повернення коштів у сумі 7500 доларів США, строк повернення яких згідно боргової розписки закінчився 31 грудня 2021 року, а на претензію від 17 грудня 2022 року та неодноразові усні вимоги не реагував. ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником фермерського господарства «Бонасорт Агро» та ТОВ «Максігранд ЮА», має на праві власності земельні ділянки, відповідно він не позбавлений можливості та намагатиметься позбутися своєї власності шляхом визнання за ФГ «Бонасорт Агро» спірних земельних ділянок чи в інший спосіб, що в свою чергу утруднить чи взагалі унеможливить при зверненні до суду та виконання в подальшому рішення у разі задоволення вимог ОСОБА_1 . Уважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Заявник просить суд накласти арешти на

- земельну ділянку, кадастровий номер 7423884000:02:001:2214, площею 1,3 га, власник ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7423884000:02:001:1767, площею 0,771 га, власник ОСОБА_2 ;

- 1/4 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суддя, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного висновку.

Так, згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Згідно пунктів 1, 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Положенням ч. 3ст. 150 ЦПК Українивизначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Також, відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суддя звертає увагу на те, що подання заяви про забезпечення позову до пред`явлення самого позову має особливості правового механізму регулювання.

Так, зокрема, частиною 4 статті 152 ЦПК України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Указане зумовлене тим, що у разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі у суду немає жодних відомостей про характер правовідносин, які можуть стати в майбутньому предметом судового розгляду, та й справа як така відсутня.

Відповідно до ч. 5ст. 153 ЦПК Українизалежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 має намір звернутися до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 274264 грн. 50 коп. На підтвердження наявності боргу надано копію розписки від 11 вересня 2021 року відповідно до якої ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 суму коштів у борг у розмірі 7500 доларів США (198750 грн. 00 коп.) по курсу на день позики. Кошти зобов`язувався повернути до кінця поточного року.

17 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 з претензією, якою вимагала у строк 7 (сім) календарних днів з моменту отримання такої претензії повернути отримані кошти у сумі 7500 доларів США , що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 16 грудня 2022 року становить 274264 грн. 00 коп.

Оскільки від повернення отриманих коштів ОСОБА_2 ухилився, наведене свідчить, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо стягнення грошових коштів, у зв`язку з невиконанням останнім умов розписки від 11 вересня 2021 року.

З інформації з Реєстру нерухомості (номер витягу 5003611427148 від 27 січня 2023 року) слідує, що фізична особа ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7423884000:02:001:2214, площею 1,3 га; земельної ділянки, кадастровий номер 7423884000:02:001:1767, площею 0,771 га, 1/4 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 121,6 кв.м., житлова площа 62,8 кв.м.

Таким чином, з огляду на ціну майбутнього позову, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З метою захисту прав та інтересів позивача, уникнення будь яких дій з боку відповідача спрямованих на відчуження належного йому на праві приватної власності майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 7423884000:02:001:2214, площею 1,3 га; земельної ділянки, кадастровий номер 7423884000:02:001:1767, площею 0,771 га; 1/4 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 121,6 кв.м., житлова площа 62,8 кв.м., суд вважає за доцільне задовольнити подану заяву про забезпечення позову шляхом накладення в межах заявленої ціни позову арешту на належне та вказане відповідачу майно.

При цьому, суд уважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання гіпотетичного рішення суду у разі звернення задоволення вимог про стягнення боргу за договором позики, оскільки відповідач ОСОБА_2 має змогу відчужити вказане в заяві майно на користь третіх осіб.

Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову з позовними вимогами, суддя приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 4 ст. 152, ч. 13 ст. 157 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись статтями149,150,153,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.

Накласти арешт на:

- земельну ділянку, кадастровий номер 7423884000:02:001:2214, площею 1,3 га власник ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7423884000:02:001:1767, площею 0,771 га власник ОСОБА_2 ;

- 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 121,6 кв.м., житлова площа 62,8 кв.м., власник ОСОБА_2 .

Ухвала є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити Носівському районному відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) для виконання, а заявнику ОСОБА_1 та особі, яка може отримати статус учасника справи (відповідача) ОСОБА_2 до відома.

Зобов`язати Носівський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) невідкладно повідомити суд про виконання цієї ухвали.

Роз`яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Особа, яка може отримати статус учасника справи (відповідач): ОСОБА_2 , РНОКПП не відомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст ухвали складено 09 лютого 2023 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА