Рішення

від 23.01.2023 по справі 914/2132/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2023 Справа № 914/2132/22

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Лілії Бернацької розглянув матеріали

за позовом: Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Проф Сервіс», м. Львів,

предмет позову: стягнення 66 629,22 грн,

підстава позову: порушення умов договору оренди від 04.11.2019,

за участю представників:

позивача: Лось Вікторія Марківна,

відповідача: Стороженко Геннадій Петрович.

1. ПРОЦЕС

1.1. Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України 07.09.2022 року звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Проф Сервіс» про стягнення 66 629,22 грн. Ухвалою суду від 12.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 12.10.2022.

1.2. Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.3. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, 05.10.2022 відповідачем подано відзив, 28.10.2022 позивачем подано відповідь на відзив, 22.12.2022 позивач, а 28.12.2022 відповідач подали докази здійснених орендарем оплат.

1.4. У судовому засіданні 23.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Позивач стверджує, що відповідач порушував договірні зобов`язання стосовно сплати орендної плати, у зв`язку з чим станом на 28.06.2022 існує заборгованість в розмірі 66 438,39 грн в частині орендної плати і у розмірі 190,83 грн за комунальні послуги.

2.2. Відповідач заперечує позовні вимоги, зазначає про установлення на час дії карантину іншого порядку сплати орендної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611. Зокрема, він відноситься до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.

2.3. Позивач, висловлюючи заперечення на відзив, вказує, що відповідачем не доведено, що він здійснював виробничу діяльність в орендованому приміщенні, тому він не підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України № 611. Також відповідач не отримав погодження органу управління майном чи наказу орендодавця щодо перерахунку йому орендної плати, тому самовільно вирішив сплачувати її в розмірі 50 %. Більше того, наймач звільняється від сплати орендної плати у випадку, якщо за час карантину не міг користуватися орендованим майном, тобто через обставини, за які він не відповідає.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1. Відповідно до постанови Бюро президії Національної академії наук України № 254 від 16.10.2019 затверджено висновки про вартість нерухомого майна, що обліковується на балансах підприємств НАН України та пропонується для передачі в оренду. У додатку № 2 до вказаної постанови «Перелік майна установ НАН України, стосовно якого надається дозвіл НАН України на його передачу в оренду» зазначено нежитлові приміщення № № 20-30 на 1-му поверсі, № № 23,25 на 2-му поверсі адміністративно-лабораторного корпусу (лі. «А-3»), площею 265,1 кв. м., нежитлові приміщення № № 26, 27, 28 на 2-му поверсі адміністративно-лабораторного корпусу (лі. «А-3»), площею 70,3 кв. м.

3.2. Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України (згідно з договором орендодавець, надалі по тексту рішення позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Проф Сервіс» (згідно з договором орендар, надалі по тексту рішення відповідач) 04.11.2019 укладено договір оренди № 244 майна, що належить до майнового комплексу НАН України.

3.3. Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення № № ХХХХVII,LII реєстровий номер майна № 03534506.9.ЮШВДЖН186, частина якого пропонується для передавання в оренду, (далі - майно) загальною площею 128,5 кв.м, розміщене за адресою м. Львів, вул. Наукова, 5, у підвалі Адміністративно-лабораторного корпусу, будівлі під літерою «А-3», що перебуває на балансі Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України (далі - балансоутримувач), вартість якого згідно з висновком про вартість майна від 30 червня 2019 року і становить за незалежною оцінкою станом на 30 червня 2019 року 437 000,00 грн. без ПДВ. Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення механічної майстерні з обробки металів (інше використання нерухомого майна).

3.4. Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2019 року 5 451,33 грн.

3.5. Крім орендної плати, орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

3.6. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (п. 3.3договору оренди).

3.7. Сторонами також підписано договір № 244 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до якого орендар зобов`язується не пізніше 25 числа поточного місяця отримати рахунки та протягом 3-х днів вносити на розрахунковий рахунок балансоутримувача відшкодування податку на землю, плату за воду і водовідведення, вивезення побутового сміття, опалення та інші експлуатаційні витрати щомісячно (п. 2.2.3 договору). Також орендар зобов`язується не пізніше 02 числа наступного місяця отримати рахунки та протягом 3-х робочих днів вносити на розрахунковий рахунок балансоутримувача оплату за електроенергію та експлуатаційні витрати щомісячно. Рахунок на плановий платіж за розрахунковий період грудня місяця, виставляється балансоутримувачем до 20 грудня поточного року на підставі даних прогнозованого обсягу споживання електричної енергії та оплачується орендарем до 25 грудня поточного року з наступним перерахунком у відповідності до фактичного обсягу спожитої електричної енергії (п. 2.2.3.1 договору).

3.8. Відповідно до п. 2.2.8 договору орендар зобов`язаний оплачувати балансоутримувачу (або організації, що обслуговує будівлю) в повному обсязі передбачені послуги за цим договором та додатками до нього, на підставі виставлених рахунків, включно до дня повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору оренди № 244 від 04 листопада 2019 року.

3.9. Сторонами підписано акт приймання передачі майна, площею 128,5 кв. м., в оренду від 04.11.2019.

3.10. Відповідачем отримано 23.07.2021 претензію від позивача, про що свідчить напис на примірнику претензії про отримання її без актів виконаних робіт та актів звіряння взаєморозрахунків. Претензія стосувалась наявності заборгованості за оренду приміщення 44 157,81 грн, земельного податку 89,61 грн, заборгованості по комунальних платежах 1 175,80 грн.

3.11. Надалі відповідач отримав супровідний лист позивача 28.07.2021 про надання актів наданих послуг за 2021.

3.12. До матеріалів долучено підписані позивачем акти від 23.03.2021 на суму 7 068,41 грн, від 21.04.2021 на суму 7 188,58 грн, від 21.05.2021 на суму 7 238,89 грн, від 22.06.2021 на суму 7 398,41 грн, від 20.07.2021 на суму 7 348,43 грн, від 20.08.2021 на суму 7 355,77 грн, від 21.09.2021 на суму 7 341,06 грн, від 23.10.2021 на суму 7 429,15 грн, від 24.11.2021 на суму 7 496,02 грн, від 16.12.2021 на суму 7 555,98 грн, від 22.12.2021 на суму 228,36 грн, тобто всього на суму 73 649,06 грн, з яких 73 420,76 грн по послугах оренди і 228,36 грн по комунальних платежах (відшкодування електропостачання).

3.13. Акт від 23.03.2021 на суму 7 068,41 грн не підписаний відповідачем, проте, містить відмітку, що такий частково оплачений на суму 6 982,31 грн. Акт від 22.12.2021 на суму 228,36 грн відповідач підписав. Крім цього, такий акт містить напис «оплачено частково 34,53, борг 190,83». У розрахунку заборгованості позивач вказує, що по акту від 23.03.2021 не оплачено 86,10 грн, а по акту від 22.12.2021 не оплачено 190,83 грн. Тому відповідно до розрахунку позивача заборгованість по актах за спірний період становить 66 629,22 грн, а не 73 649,06 грн.

3.14. Акти за період 21.04.2021 16.12.2021 відповідачем не підписані та містять зауваження, що отримані 20.01.2022, і з ними орендар не згідний, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 він підпадає під категорію орендарів, для яких нарахування орендної плати здійснюється у розмірі 50 %.

3.15. Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків № 1/12 від 31.12.21, відповідно до якого на 31.12.2021 заборгованість становить 66 629,22 грн. Крім цього, відповідно до акту звірки №2/12 від 31.12.20 заборгованість перед позивачем становила 23 409,94 грн, а на 31.12.2019 6,59 грн.

3.16. Разом з тим відповідно до довідки, виписок по рахунку за період 01.03.2020 31.12.2021 та платіжних доручень відповідач здійснював платежі по орендній платі з чітким призначенням за спірний період упродовж травня 2021 грудня 2021, а саме: 17.05.2021 сплачено 3 534,21 грн за березень 2021, 17.05.2021 сплачено 3 594,29 грн за квітень 2021, 13.07.2021 сплачено 3 619,45 грн за травень 2021, 26.07.2021 сплачено 3 699,21 грн за червень 2021, 11.08.2021 сплачено 3 674,22 грн за липень 2021, 11.10.2021 сплачено 3 670,53 грн за вересень 2021, 27.10.2021 сплачено 3 714,58 грн за жовтень 2021, 30.11.2021 сплачено 3 748,01 грн за листопад 2021, 21.12.2021 сплачено 3 677,89 грн за серпень 2021 і 3 777,99 грн за грудень. Тобто, всього відповідачем за спірний період сплачено 36 710,38 грн, що є половиною від 73 420,76 грн, тобто половиною вартості саме орендної плати відповідно до актів, описаних вище. Крім цього, станом на 31.12.2021 сторони підписали акт звірки на суму 66 629,22 грн.

3.17. Такі обставини підтверджують, що у спірний період з березня по грудень 2021 відповідач сплачував орендну плату не у повному розмірі, а в розмірі 50 %, так як вважав, що відноситься до категорії орендарів, для яких нарахування орендної плати здійснюється у розмірі 50 %. Крім того, акт від 22.12.2021 по комунальних послугах оплатив лише частково на суму 37,53 грн, тому не оплаченими залишились 190,83 грн.

3.18. Відповідач звертався до позивача із листами від 01.09.2020 та 04.12.2020 щодо здійснення перерахунку орендної плати по договору № 244 від 04.11.2019 на підставі постанови Кабінету Міністрів України.

3.19. У відповідь на лист відповідача Національна академія наук України листом від 21.01.2021 повідомила відповідача, що орендар має підтвердити свій статус підприємства як такого, що має право на передбачену постановою знижку. Позивач листом від 11.02.2021 відповів відповідачу, що по договору оренди передано нежитлові приміщення, а не виробничі.

3.20. Претензією від 19.11.2021 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості по орендній платі на 19.10.2021 в сумі 62 608,60 грн, по земельному податку 151,97 грн, по комунальних платежах 5 930,15 грн, в загальному на суму 64 749,05 грн.

3.21. Відповідач звернувся до позивача із вимогою дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна. А листом від 05.01.2022 надав відповідь на претензію позивача та вказав, що не має заборгованості перед орендодавцем.

3.22. Сторони дійшли згоди припинити дію договору оренди № 244 з 01.01.2022, про що підписали угоду від 01.01.2022 та акт приймання передачі майна, площею 128,5 кв. м.

3.23. Відповідач звернувся до позивача із претензію від 24.01.2022 про надання пояснень щодо відключення електроенергії по орендованому об`єкту.

3.24. Відповідно до фінансової звітності мікропідприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Проф Сервіс» за 2020 вид економічної діяльності ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, кількість працівників 3, річний дохід 412,1 тис грн; за 2021: кількість працівників 2, річний дохід 467,7 тис. грн.

3.25. До відзиву долучено також акти виконаних робіт, акти наданих послуг, фіскальні чеки, видаткові накладні з контрагентами, відмінними від позивача, за 2016 2021 роки, якими відповідач підтверджує факти здійснення ним господарської діяльності та надання послуг замовникам.

3.26. Позивачем подано довідку про споживання електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Проф Сервіс» у періоди березня грудня 2020 і січня грудня 2021. Первинних доказів на підтвердження зазначених у довідці обсягів споживання не подано.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

4.2. Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

4.3. Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з оренди нежитлових приміщень, що є державним майном.

4.4. Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

4.5. Договором оренди від 04.11.2019 погоджено, що орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно до 30 (31) числа поточного місяця (п. 3.4 договору оренди). Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю встановлено строк не пізніше 25 числа поточного місяця отримати рахунки та протягом 3-х днів вносити на розрахунковий рахунок балансоутримувача відшкодування податку на землю, плату за воду і водовідведення, вивезення побутового сміття, опалення та інші експлуатаційні витрати щомісячно (п. 2.2.3 договору), тобто, фактично до 28 числа місяця наставав строк оплати.

4.6. Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу була чинною на час укладення договору оренди та втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 630. Методикою було визначено, що кошти, отримані від оренди об`єктів майнового комплексу Національної академії наук, в повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань Національної академії наук і підприємств, установ та організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук.

4.7. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 № 630 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно, а саме за оренду об`єктів, визначених частиною першою статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Проте, договір оренди від 04.11.2019 не продовжувався, а відповідно до п. 10.1 укладений строком на 2 роки і 362 днів, що діє з 04.11.2019 до 31.10.2022 включно. Тому до спірних відносин застосовуються договірні умови і постанова № 630 не змінює їх, а застосовується до нових відносин або до відносин, строк яких мав би закінчитись, але які продовжуються. Крім того, порядок визначення суми, вказаної в актах наданих послуг, не є спірною обставиною, оскільки відповідач не заперечує самого факту нарахування йому орендної плати, а доводить, що таке нарахування мало відбуватись на 50 % менше.

4.8. Так, відповідач, заперечуючи складені позивачем акти та повну суму орендної плати, посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», а саме на п. 2 додатку № 2 до постанови і вважає, що до нього як орендаря у спірний період має застосовується ставка 50 %. Додатком № 2 до вказаної постанови є перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків. Вказаним п. 2 додатку № 2 до постанови № 611 до таких орендарів включено категорію: вітчизняні юридичні та фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність на орендованих виробничих площах (зокрема аеропортах).

4.9. Крім цього, як стверджує позивач, впровадженням на території України карантину зумовлені зміни, внесені в Цивільний кодекс України. Так, п. 14 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково. Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

4.10. Суд зауважує, що як загальні положення ст. 762 Цивільного кодексу України, так і вказані в п. 4.9 рішення положення, не застосовується у спірній ситуації, адже, по-перше, мова не йде про звільнення від сплати орендної плати, а, по-друге, орендар не стверджує, що не міг користуватися орендованим майном у період карантину. Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26 серпня 2021 року у справі № 910/13397/20 вказує, що оскільки постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, то нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 20 жовтня 2021 року у справі № 911/3067/20 застосував такий самий висновок. Тому твердження позивача про те, що відповідач як орендар мав отримати погодження органу управління майном чи наказу орендодавця щодо перерахунку йому орендної плати, є безпідставними.

4.11. Разом з тим, аналізуючи твердження відповідача про те, що він має право на нарахування орендної плати за користування державним нерухомим майном у розмірі 50 відсотків, а не в повному розмірі, суд зазначає таке.

4.12. Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Суб`єктами мікропідприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Суб`єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

4.13. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства, передбачено, що мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 350 тисяч євро включно; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро включно; середня кількість працівників - до 10 осіб включно; малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро включно; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро включно; середня кількість працівників - до 50 осіб включно (ст. 2).

4.14. Із наведених положень вбачається, що законодавством передбачено чотири види суб`єктів господарювання: суб`єкти мікропідприємництва, суб`єкти малого підприємництва, середнього та великого підприємництва, та визначено критерії їх розмежування. Водночас Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 611, зокрема в частині п. 2 додатку № 2, саме для однієї з передбачених законодавством категорії орендарів - суб`єктів малого підприємництва.

4.15. Так, відповідно до фінансової звітності відповідача вид економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Проф Сервіс» ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, кількість працівників 3 у 2020 році і 2 у 2021, річний дохід 412,1 тис грн у 2020 році і 467,7 тис грн у 2021. Тобто, по таких критеріях відповідач відповідає і мікропідприємству і малому підприємству. Проте, як вказано в п. 4.13 рішення, малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств. Відповідач відповідає критеріям саме мікропідприємства. Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до фінансової звітності відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Проф Сервіс» є мікропідприємством, а не малим підприємством.

4.16. Враховуючи вказане, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Проф Сервіс» є мікропідприємством, тоді як п. 2 додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 стосується вітчизняних юридичних осіб, що є суб`єктами саме малого підприємництва. Відповідно недоцільним є з`ясування наявності у відповідача інших критеріїв на відповідність п. 2 додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611. Як наслідок, доводи відповідача стосовно необхідності нарахування йому орендної плати в розмірі 50 % також суд визнає не обґрунтованими.

4.17. Заперечення відповідача стосовно того, що він не отримував акти наданих послуг своєчасно, а лише 20.01.2022, не відповідають обставинам справи, адже частину актів відповідач отримав 28.07.2021, про що свідчить його напис на супровідному листі позивача від 27.07.2021, а іншу частину - 20.01.2022. Більше того, відповідно до виписок по рахунку відповідач здійснював часткову оплату актів наданих послуг із чіткими призначеннями платежів, а саме за спірний період, починаючи з 17.05.2021. Тобто, відповідач був обізнаний про складені позивачем акти здачі прийняття робіт і оплачував половину вартості послуг за кожен місяць, вказаної в таких актах. Тому такі заперечення відповідача не спростовують у нього наявності обов`язку оплачувати складені позивачем акти навіть за обставин непідписання таких відповідачем.

4.17. Враховуючи встановлені обставини та умови договорів, у відповідача був обов`язок сплачувати орендну плату щомісяця до 30 (31) числа поточного місяця і відшкодовувати комунальні платежі та інші супутні витрати до 28 числа поточного місяця.

4.18. Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.19. Звернення відповідача до позивача із претензію від 24.01.2022 про надання пояснень щодо відключення електроенергії по орендованому об`єкту не впливає на суть спору, адже договір з 01.01.2022 розірваний. Звернення відповідача до позивача із листами від 01.09.2020 та 04.12.2020 щодо здійснення перерахунку орендної плати по договору № 244 від 04.11.2019 на підставі постанови Кабінету Міністрів України не стосуються спірного періоду в цій справі, тому ці листи підстави позову не спростовують.

4.20. Відповідно до обставин справи за період березень грудень 2021 відповідачу нараховано орендну плату в розмірі 73 420,76 грн і 228,36 грн по відшкодуванню електропостачання. Відповідно до первинних доказів виписок по рахунку відповідачем сплачено орендну плату за вказаний період на загальну суму 36 710,38 грн. Тому не оплаченими залишаються послуги з надання приміщень в оренду на суму 36 710,38 грн.

4.21. Крім цього, відповідачем підписано акт від 22.12.2021 на суму 228,36 грн, в якому вказано, що сторони претензій одна до одної не мають. Більше того, позивач визнає часткову оплату такого рахунку, у зв`язку з чим послуги по відшкодуванню електропостачання залишаються не оплаченими в сумі 190,83 грн. Заперечення відповідача про те, що такі відомості не відповідають довідці про споживання електроенергії, поданій позивачем 10.11.2022, не впливають на зазначені висновки, адже інформація, вказана в довідці не підтверджена первинними документами і до уваги судом на підтвердження жодної обставини, що доказується сторонами, не береться. Враховуючи платіжне доручення від 24.12.2021 на суму 897,59 грн з призначенням платежу «за грудень 2021 та борг» за обставин подання відповідачем рахунків на відшкодування електроенергії на загальну суму 1 919,33 грн та за обставин, коли позивач визнає залишок заборгованості на суму 190,83 грн, а не 1 021,74 грн (1 919,33 грн - 897,59 грн), суд зазначає, що відповідачем не доведено відсутність у нього заборгованості в розмірі 190,83 грн за електроенергію.

4.22. Суд визнає не обґрунтованими пояснення позивача про те, що здійснені відповідачем часткові оплати актів позивач зараховував у погашення іншої заборгованості, що виникла раніше. Суд звертає увагу, що п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 N 22, передбачає, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. Тобто, з урахуванням наведеного вище, саме на відповідача покладається обов`язок визначення повної та достовірної інформації щодо сплачених ним коштів та підставу їх перерахування за платіжними дорученнями. Аналогічні висновки щодо обов`язку платника зроблені Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 903/333/17. У свою чергу отримувач коштів отримує їх саме за таким призначенням, вказаним платником. Докази листування чи у інший спосіб погодження сторонами призначення платежів, здійснених відповідачем у спірний період, відсутні.

4.23. Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню у загальному розмірі 36 901,21 грн. Заявлена до стягнення сума 66 629,22 грн не підтверджена матеріалами справи та фактичними обставинами, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у вказаному вище розмірі, а в задоволенні 29 728,01 грн суд відмовляє.

4.24. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Проф Сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 37656484, 79040, Львівська обл., місто Львів, вулиця Авіаційна, будинок 1) на користь Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України (ідентифікаційний код юридичної особи 03534506, 79060, Львівська обл., місто Львів, вулиця Наукова, будинок 5) 36 901,21 грн заборгованості та 1 373,98 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3.У задоволенні позовної вимоги про стягнення 29 728,01 грн відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13.02.2023.

Суддя Матвіїв Р.І.