Рішення

від 08.02.2023 по справі 921/684/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 лютого 2023 року м. ТернопільСправа № 921/684/22 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Кучер А.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Олимп-Круг",

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО"

про стягнення 501 749,68 грн заборгованості, з яких: 350 000 грн основної заборгованості, 122 136,99 грн пені, 24 779,81 грн інфляційних збитків, 4 832,88 грн 3% річних.

за участі представника позивача: Аврамов В.П.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Олимп-Круг" до ТОВ "Бучачагрохлібпром" (після зміни найменування - ТОВ "ГАДЗ-АГРО) про стягнення 501 749,68 грн заборгованості.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови договору постачання №31/05 від 31.05.2022 в частині повної оплати за отриманий товар, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення та зменшення позовних вимог, яка подана через систему Електронний суд 06.02.2023 (вх.№1027(е) від 06.02.2023). Так, у заяві позивач просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості з огляду на те, що його контрагент 03.02.2023 сплатив борг за договором постачання №31/05 від 31.05.2022 в розмірі 350 000 грн. Разом з тим, позивач збільшує позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, інфляційних збитків та пені і просить стягнути з відповідача 163 674,49 грн, замість 151 749,68 грн.

Розглянувши подану заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказуючи на необхідність зменшення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 350 000 грн позивач фактично інформує суд про відсутність між сторонами спору в цій частині, з огляду на оплату вказаної суми відповідачем.

При цьому суд звертає увагу учасників цього спору на те, що дана заборгованість відповідача існувала станом на день відкриття провадження у справі і була сплачена ТОВ "ГАДЗ-АГРО в ході судового розгляду. Наведене слугує підставою для закриття провадження у справі в цій частині за вказівками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

В свою чергу, за приписами п. 2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження як збільшити, так і зменшити розмір позовних вимог.

Судом у даній справі перше судове засідання було призначено на 23.01.2022. Заява про збільшення позовних вимог подана позивачем 06.02.2022, тобто поза межами встановленого процесуального строку.

Відповідно до ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Виходячи з вище наведеного суд залишає без розгляду заяву позивача №б/н (вх.№1027(е) від 06.02.2023.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, рекомендовані повідомлення про вручення суб`єкту господарювання поштового відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи) повернулись на адресу суду із відміткою про вручення процесуальних документів 04.01.2023 та 01.02.2023 відповідно.

З огляду на викладене в сукупності, та з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч.9 ст.165, ч. 2 ст.178, ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України.

Справа в режимі відеоконференції з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу розглядалась відповідно до ст.ст.197, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Як вбачається з Витягу ЄДРЮОФОПтаГФ від 06.01.2023, відповідачем 21.12.2022 була проведена зміна найменування юридичної особи з відповідача - ТОВ "Бучачагрохлібпром" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО".

Між ТОВ "Виробнича фірма "Олимп-Круг" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" (Покупець) 31.05.2022 було укладено договір постачання №31/05 (далі-Договір), згідно із п.1.1 якого Постачальник зобов`язався поставляти товар, а Покупець - приймати та оплачувати його вартість відповідно до умов цього договору.

У розділі 2 сторони визначили суму договору та порядок здійснення розрахунків. Так, загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних (товарно-транспортних або видаткових) на кожну партію товару. Покупець здійснює 100% оплату товару відповідно до виставленого рахунку на умовах відтермінування до 35 календарних днів від дати отримання товару, якщо інше не вказано в специфікації до поставки. Датою здійснення оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Датою отримання товару є дата, що вказана у видатковій накладній.

Згідно із п.3.2 укладеного правочину товар відвантажується на умовах доставки товару Постачальником на склад Покупця або на умовах само вивозу Покупцем зі складу Постачальника за власний рахунок.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків-до повного розрахунку між сторонами. Якщо жодна із сторін письмово не заявить про припинення договору він вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах (п.6.1 угоди).

На виконання своїх договірних зобов`язань позивач поставив товар (мідний купорос) Покупцю, що підтверджується наступними документами:

1) видатковими накладними:

- №РН-0000063 від 03.06.2022 на суму 488000,02 грн;

- №РН-0000064 від 03.06.2022 на суму 366000,01 грн;

- №РН-0000065 від 03.06.2022 на суму 366000,01 грн;

2) товарно-транспортними накладними:

- №63 від 03.06.2022 на суму 488000,02 грн;

- №64 від 03.06.2022 на суму 366000,01 грн;

- №65 від 03.06.2022 на суму 366000,01 грн;

3) рахунком-фактурою №СФ-0000073 від 31.05.2022 на суму 1 220 000,04 грн).

Отримання відповідачем поставленого товару засвідчує також його довіреність №111 від 02.06.2022, яка видана Малюті С.В. на отримання товару від ТОВ "Виробнича фірма "Олимп-Круг".

Зазначені первинні документи бухгалтерського обігу (видаткові накладні) підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Як наслідок, суд вважає належним чином підтвердженим факт поставки відповідачу матеріальних цінностей на загальну суму 1 220 000, 04 грн.

В свою чергу, ТОВ "Бучачагрохлібпром" за отриманий товар була проведена лише часткова оплата. Зокрема, як вбачається із поданих Постачальником письмових доказів відповідачем було оплачено 870 000,04 грн, в тому числі за платіжними дорученнями: №8026 від 12.07.2022 на суму 200 000 грн, №8209 від 15.07.2022 на суму 100 000,04 грн, №8601 від 26.07.2022 на суму 50 000 грн, №9477 від 09.08.2022 на суму 100 000 грн, №9889 від 19.08.2022 на суму 50 000 грн, №10193 від 26.08.2022 на суму 100 000 грн, №10510 від 120 000 грн на суму 120 000 грн, №10853 від 16.09.2022 на суму 150 000 грн.

Отже, після отримання товару, порушуючи досягнуті домовленості, ТОВ "ГАДЗ-АГРО" не здійснило повністю його оплату. Наведена обставина слугувала підставою для звернення ТОВ "Виробнича фірма "Олимп-Круг" до суду з відповідним позовом.

Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Між учасниками цього спору виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України (поставка, купівля-продаж).

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наявні в матеріалах справи видаткові накладні, суд дійшов висновку, що заборгованість по спірних поставках станом на 23.12.2022 складала 350 000 грн.

Разом з тим, після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі його контрагентом здійснено оплату коштів на загальну в сумі 350 000 грн, що підтверджується долученим до матеріалів платіжним дорученням №1739 від 03.02.2023.

Таким чином відповідач повністю сплатив заборгованість, яка виникла на підставі договору постачання №31/05 від 31.05.2022. З огляду на це, відповідно до п.2 ч.1ст. 231 ГПК України, суд закриває провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п.4.2 спірного договору за порушення строку оплати вказаного в п.п.2.2. Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день несплати.

Позивачем нарахована пеня за період з 09.07.2022 по 23.12.2022 на загальну суму 122 136,99 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за сталою судовою практикою та в силу цивільного законодавства день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як наслідок, проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, розмір простроченої заборгованості по кожній видатковій накладній окремо, розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня та розмір боргу, враховуючи часткову оплату боргу та дату такої оплати, суд здійснивши відповідний перерахунок вважає, що до стягнення підлягає пеня у розмірі 120 876,71 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із наданого Товариством розрахунку, за неналежне виконання умов Договору його контрагентом, останньому за період з 09.07.2022 по 23.12.2022 нараховані 3 % річних в сумі 4 832,88 грн та з липня по грудень 2022 року 24 779,81 грн інфляційних збитків. Здійснивши відповідний перерахунок суд констатує, що позивачем вірно обраховано та правомірно заявлено вище вказані суми.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як наслідок, судом задовольняються вимоги про стягнення з відповідача 120 876,71 грн пені, 24 779 81 коп. грн інфляційних збитків, 4 832 грн 88 коп. - 3% річних, як таких, що підтверджені матеріалами справи та законодавчими актами, які регламентують спірні правовідносини.

Судовий збір в сумі 5250 грн у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Решта судових витрат, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 183, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО" (вул. Горішня, 79, с. Трибухівці, Чортківський район, Тернопільська область,48431, ідент. код 00952829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Олимп-Круг" (вул. Хімічна, буд. 1/27, м. Одеса, 65031, ідент. код 39547642)-120 876 (сто двадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 71 коп. пені, 24 779 (двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят дев`ять) грн 81 інфляційних збитків, 4 832 (чотири тисячі вісімсот тридцять дві) грн 88 коп. - 3% річних та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 257 (дві тисячі двісті п`ятдесят сім) грн 34 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО" основного боргу в сумі 350 000 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

4. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 13.02.2023.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко