Рішення

від 20.02.2023 по справі 921/684/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

20 лютого 2023 рокуСправа № 921/684/22Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

розглянув клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Олимп-Круг" №б/н (вх. №1185) від 10.02.2023 про стягнення судових витрат, понесених на надання правової допомоги у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Олимп-Круг",

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО"

про стягнення 501 749,68 грн заборгованості, з яких: 350 000 грн основної заборгованості, 122 136,99 грн пені, 24 779,81 грн інфляційних збитків, 4 832,88 грн 3% річних.

без виклику представників сторін.

Суть справи:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Олимп-Круг" до ТОВ "ГАДЗ-АГРО) про стягнення 501 749,68 грн боргу.

Рішенням суду від 08.02.2023 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО" на користь ТОВ "Виробнича фірма "Олимп-Круг" 120 876 грн 71 коп. пені, 24 779 грн 81коп. інфляційних збитків, 4 832 грн 88 коп. - 3% річних та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 257 грн 34 коп. В решті позову відмовлено. В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 350 000 грн провадження у справі закрито, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

На адресу суду 10.02.2023 від позивача надійшло клопотання №б/н (вх. №1185) про стягнення судових витрат з правової допомоги в сумі 30 000 грн.

За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

У позовній заяві позивачем викладено орієнтовний розрахунок витрат на надання професійної правничої допомоги, який складав 30 000 грн. Також позивачем у заяві про збільшення та зменшення позовних вимог, яка подана через систему Електронний суд 06.02.2023 (вх.№1027(е) від 06.02.2023) зазначено про те, що ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення буде подана заява про стягнення судових витрат з Товариства. Таким чином, відповідач мав можливість ознайомитись з вказаним розрахунком та надати свої заперечення стосовно заявлених позивачем витрат. Втім, Товариство цим своїм процесуальним правом не скористалося, а тому суд не вбачає за необхідне викликати сторони в судове засідання для прийняття додаткового рішення по справі. У зв`язку з цим додаткове рішення ухвалюється без виклику учасників справи.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, господарським судом встановлено наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До останніх належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Позивачем дана процесуальна норма дотримана.

Частиною 8 статті 129 ГПК України вказано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як слідує із матеріалів справи, 20.12.2022 між ТОВ "Виробнича фірма "Олимп-Круг" (Клієнт) та АО "Юбікон" (Адвокатське об`єднання), був укладений договір про надання правової допомоги, згідно із п.п.1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

У п.4.1. укладеного правочину сторони погодили , що гонорарні відносини, компенсація витрат, пов`язаних з виконанням цього договору та інші умови врегульовано додатковою угодою.

Згідно із п.7.1 даний договір укладений на строк до 01.01.2024 та набирає чинності з моменту його підписання.

На виконання п.4.1 цієї угоди сторонами було укладено 28.12.2022 Додаткову угоду №1, згідно п.1 якої пункт 2.1. договору доповнено підпунктом 2.1.5 наступного змісту: Адвокатське об`єднання, на підставі звернення Клієнта, приймає на себе зобов`язання представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта в Господарському суді Тернопільської області по справі №921/684/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Олимп-Круг" до ТОВ "Бучачагрохлібпром" про стягнення 501 749,68 грн заборгованості.

В силу п.2 додаткової угоди розділ 4 договору викладено у наступній редакції:

"4.1. Правову допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує у гривнях. Вартість правової допомоги, наведеної в підпункті 2.1.5. цього договору, складає 30 000 грн та не залежить від витраченого адвокатом часу.

4.2. За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін.

4.3. Оплата правової допомоги, наведеної в п.4.1. цього договору, здійснюються протягом 1 місяця з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/684/22.

4.4. Сума, вказана в п.4.1 даного договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає."

Відповідно до п.5 ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення її печатками.

Сторонами також було підписано 09.02.2023 Акт про надання правової допомоги, згідно якого Адвокатським об`єднанням надано наступні послуги:

1. Зустріч клієнта, консультація - 20.12.2022

2. Розроблення/погодження правової позиції, стратегії захисту інтересів Клієнта - 21.12.2022.

3. Розробка позовної заяви про стягнення з ТОВ "Бучачагрохлібпром" 501749,68 грн заборгованості, направлення її відповідачу та до суду - 22.12.2022-23.12.2022.

4. Розробка клопотання про участь у судовому засіданні по справі №921/684/22 в режимі відеоконференції та направлення його до суду - 28.12.2022.

5. Розробка клопотання про участь у судовому засіданні по справі №921/684/22 в режимі відеоконференції та направлення його до суду - 28.12.2022.

6. Розробка заяви про зміну найменування відповідача по справі №921/684/22 - 06.01.2023.

7. Участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні по справі №921/684/22 - 23.01.2023.

8. Розробка заяви про зміну найменування відповідача по справі №921/684/22 - 23.01.2023.

9. Розробка заяви про зменшення позовних вимог по справі №921/684/22, направлення її відповідачу та до суду - 06.02.2023.

10. Участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні по справі №921/684/22 - 08.02.2023.

11. Розробка заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №921/684/22 - 09.02.2023.

Вартість кожної із перелічених послуг контрагентами не визначена.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі-Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ГПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану її учасників.

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Слід зазначити, що жодних клопотань з даного приводу від відповідача не надходило.

Проте, на переконання суду, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовано також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2021 у справі №920/39/20.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката Аврамова В.П. судом враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу наданих юридичних послуг так і доцільність понесених витрат.

У даній справі перелічені вище принципи в повній мірі не дотримані.

Зокрема, суд погоджується із тим, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Але суд вважає неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг.

У постанові № 922/1163/18 від 06.03.2019 Верховним Судом висловлені позиції щодо отримання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: "за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".

При цьому суд констатує, що розмір витрат на правничу допомогу позивач та адвокат обумовили у Додатковій угоді №1 та Акті про надання правової допомоги, зазначивши лише, що сума винагороди становить 30 000 грн та не залежить від витраченого адвокатом часу.

З огляду на це, суд вважає, що позивачем не надано детального опису вартості кожного виду робіт (наданих послуг), а такі послуги як зустріч клієнта, консультація, розроблення/погодження правової позиції, стратегії захисту інтересів клієнта фактично відносяться до "розробки позовної заяви". Відтак витрати за їх проведення не можуть відшкодовуватися окремо як правова допомога.

Крім того, в ході розгляду справи адвокатом було подано три клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, які повністю ідентичні за своїм змістом. Більше того, ухвалою суду від 28.12.2022 у задоволенні заяви представника позивача №б/н (вх.№8889) від 28.12.2022 про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було відмовлено через недотримання відповідних процесуальних вимог заявником.

В акті про надання правової допомоги сторони вказали на те, що 06.01.2023 та 23.01.2023 адвокатом були подані заяви про зміну найменування відповідача.

Однак, по-перше, представник позивача в судовому засіданні 23.01.2023 лише підтримав подане 06.01.2023 клопотання про заміну найменування відповідача, про що зазначено в ухвалі суду від 23.01.2023. Отже, така послуга як " Розробка заяви про зміну найменування відповідача по справі №921/684/22 - 23.01.2023", адвокатом не надавалась, а тому не може бути відшкодована.

По-друге, суд звертає увагу на те, що за даними Витягу ЄДРЮОФОПтаГФ відповідачем зміна найменування юридичної особи з ТОВ "Бучачагрохлібпром" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО" проведена 21.12.2022 року. В той час як позовна заява подана до суду 23.12.2022. Таким чином, відомості щодо найменування відповідача мали б бути з`ясовані та враховані адвокатом ще при виготовлені позовної заяви, а не під час судового розгляду спору.

Суд також звертає увагу, що такі послуги як направлення позовної заяви, заяви про зменшення позовних вимог відповідачу та суду не є юридичними послугами, не потребують спеціальних професійних навичок, відповідно не підлягають відшкодуванню.

Крім того, суд враховує, що заява позивача про збільшення та зменшення позовних вимог 06.02.2023 (вх.№1027(е) від 06.02.2023) в частині збільшення позовних вимог залишена судом без розгляду, оскільки вона була подана поза межами встановленого процесуального строку.

Варто також зазначити, що дана справа визнана судом малозначною, а сам спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності. Адже позовні матеріали містять незначну кількість письмових. Крім того, застосування великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів спірні правовідносини не передбачають.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру (визначивши цей розмір пропорційно від заявлених 30 000 грн по перелічених в акті 11-ти пунктах наданих послуг), суд вважає належним чином підтвердженими 13 600 грн витрат позивача, понесених ним за фактично надані послуги адвоката , що перелічені у пунктах 3,4,7,10,11 Акту про надання правової допомоги від 09.02.2023 року. Разом з тим, оскільки позов задоволено частково, то витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог, тобто в сумі 13 487,05 грн.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Олимп-Круг" №б/н (вх. №1185) від 10.02.2023 про стягнення судових витрат, понесених на надання правової допомоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО" (вул. Горішня, 79, с. Трибухівці, Чортківський район, Тернопільська область,48431, ідент. код 00952829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Олимп-Круг" (вул. Хімічна, буд. 1/27, м. Одеса, 65031, ідент. код 39547642) - суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 487 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн 05 коп. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. Копію додаткового рішення направити учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Олимп-Круг"" вул. Хімічна,1/27, м. Одеса, 65031;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО", вул. Горішня, 79, с. Трибухівці, Чортківський район, Тернопільська область,48431.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України. Повне додаткове рішення складено 22.02.2023.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

СуддяО.В. Руденко