Постанова

від 13.02.2023 по справі 495/8335/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1410/23

Справа № 495/8335/19

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2023 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого Гірняк Л.А.,

суддів Комлевої О.С., Цюри Т.В.,

розглянувшив порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2021 року у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Колоннейд Україна" до ОСОБА_1

- про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ПРОЦЕДУРА:

Короткий зміст позовних вимог:

11 вересня 2019 року ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом в котрому зазначав, що 09 травня 2017 року на просп. Героїв Сталінграду, 79 в м. Миколаїв сталася дорожньо-транспортна пригода з транспортними засобами Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гн. на користь держави (а.с.18-19).

Позивач вказує, що транспортний засіб марки Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП був застрахований у ПрАТ СК «Колоннейд Україна» відповідно до договору добровільного страхування автотранспорту № САS0035783 від 23.03.2017 року.

На підставі звіту № 134-05-17 від 12 травня 2017 року про оцінку вартості матеріального збитку та згідно з страховим актом № 1500018661 від 21 червня 2017 року, ПрАТ СК «Колоннейд Україна», з метою відшкодування шкоди, завданої відповідачем сплатило страхове відшкодування у розмірі 177 572,42 грн.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Еталон» за полісом обов`язкового страхування № АК/3303490. 09 жовтня 2017 року до Страховика ПРАТ «СК «Еталон» було направлено заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в результаті чого останнім було перераховано компенсацію в розмірі 89 100 грн.

Позивач вважає, що існують усі правові підстави для зобов`язання відшкодування відповідача в порядку ст. 1194 ЦК України.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача на користь ПрАТ СК «Колоннейд Україна» різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою 177 572,42- 89100=88 472,42 грн та судові витрати (а.с.1-4).

Короткий зміст рішення першої інстанції:

Рішення Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ СК «Колоннейд Україна» на умовах суброгації, різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування в розмірі 35 419,01 грн. та судові витрати у розмірі 771,48 рн. (а.с.112-117).

Короткий зміст апеляційної скарги:

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю (а.с.126-129).

09 серпня 2021 року від ПрАТ СК «Колоннейд Україна» до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві ПрАТ СК «Колоннейд Україна» зазначив, що ОСОБА_1 , відповідно до ст.1194 ЦК України зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Зазначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту, а за решту безпосередній винуватець.

Згідно ч. 13ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН:

Апелянт вказує, що з зазначеним рішенням не згоден, вважає, що воно прийняте з порушенням норм процесуального і матеріального права. Ставить питання про скасування рішення суду з прийняттям нового рішення про відмову в позовних вимогах.

Зокрема посилається на те, що:

- суд не з`ясував, яка страхова сума підлягала виплаті як страхове відшкодування відповідно до умов полісу №АК/3303490.

- платіжне доручення №000050552 від 22 червня 2017 року не є належним доказом, оскільки не засвідчене належним чином;

- відповідача не запросили на безпосередню участь в огляді пошкодженого автомобіля.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ:

Матеріалами справи встановлено, що09 травня 2017 року о 18-00 годині ОСОБА_1 , знаходячись по просп. Героїв України Центральний район в м. Миколаїв в районі будинку 77, керуючи автомобілем Mercedes-Benz МВ 100 D, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2017 року по справі № 495/3621/17 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпА, накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на користь держави. (а.с. 18-19)

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована згідно договору добровільного страхування автотранспорту № САS0035783 від 23 березня 2017 року в ПрАТ «СК «Колоннейд Україна».

17 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування по страхуванню автомобіля та відповідальності автовласників.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 134-05-17, складеного 12 травня 2017 року ТОВ «ІТС Моторс» вартість матеріального збитку заподіяного автомобілю Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 складає 124 519,01 грн.

Згідно страхового акту № 1500018661 від 21.06.2017 року сума страхового відшкодування склала 177 660,18 грн.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися н і засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу(далі -ЦК) України).

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

У відповідності до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється.

У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Задовольняючи частково позов ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" районний суд виходив з того, що правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язані.

Враховуючи вину відповідача ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, встановлену постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2017 року, прийнявши до уваги визначену та підтверджену звітом за № 134-05-17 від 12 травня 2017 року вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням страхового відшкодування в порядку регресу страховиком винної особи, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі та факту, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про те, що відповідачем має бути відшкодовано різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування в розмірі 124 519,01-89100=35419,01 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції в повному обсязі встановив характер спірних правовідносин, належним чином встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих учасниками справи доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого та справедливого висновку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо до повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст.1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином, розмір страховою виплати (страхового відшкодування). якщо страховик визначає його меншим страхової суми ( ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст.1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що привело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічні по суті висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц (провадження №61-1156св18), від 13 червня 2019 року у справі №587/1080/16-ц (провадження №61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі №370/2787/18 (провадження №61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі №753/4696/16-ц (провадження №61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18 (провадження №61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17 (провадження №61-12032св19).

На підставі вищенаведеного, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що судом не з`ясовано, яка страхова сума підлягала виплаті як страхове відшкодування, оскільки ліміт не застосовується.

Доводи апеляційної скарги про те, що платіжне доручення №000050552 від 22 червня 2017 року не є належним доказом, оскільки не засвідчене належним чином, судова колегія відноситься критично, оскільки суд першої інстанції розглянув і оцінив цей доказ відповідно до ст.89 ЦПК України у сукупності з іншими наявними матеріалами справи доказами щодо сплаченої страхової суми в розмірі 177572,42 грн. (а.с.63).

Апеляційний суд також не приймає до уваги доводи апелянта про те, що його не запросили на безпосередню участь в огляді пошкодженого автомобіля, оскільки участь завдавача шкоди не є обов`язковою.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішення та переоцінки доказів у справі.

З урахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382-384 ЦПК судова колегія,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3ст.389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду Л.А.Гірняк

О.С. Комлева

Т.В. Цюра