Ухвала

від 07.02.2023 по справі 235/631/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

07 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 235/631/19

провадження № 61-1559ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний», яка підписана представником Кириловим Миколою Дмитровичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Мірути О. А., Хейло Я. В., за заявою Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання у справі № 2-н-14/06 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Будьоннівський районний відділ виконавчої служби м. Донецька Головного територіального управління юстиції в Донецькій області,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у січні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Банк Фамільний» (далі - ПрАТ «Банк Фамільний») звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання у справі № 2-н-14/06 Будьоннівського районного суду м. Донецька за заявою ТОВ «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що за результатами розгляду справи № 2-н-14/06 31 березня 2006 року Будьоннівським районним судом м. Донецька видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Банк Фамільний» заборгованості за кредитним договором № 340 від 15 вересня 2004 року в розмірі 138 588,80 грн та судові витрати, а всього 139 296,84 грн. Судовий наказ виданий судом стягувачу та пред`явлений для виконання до Будьоннівського районного ВДВС м. Донецька, робота якого була припинена у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, виконавчі документи залишилися в м. Донецьку, тому є втраченими.

ПрАТ «Банк Фамільний» просило: видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-н-14/06 Будьоннівського районного суду м. Донецька за заявою ТОВ «Банк Фамільний до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновити строк пред`явлення дублікату виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2019 року, з урахуванням ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 травня 2019 року про виправлення описки, заяву ПрАТ «Банк Фамільний» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання задоволено: видано ПрАТ «Банк Фамільний» дублікат виконавчого документу - судового наказу по справі № 2-н-14/06 Будьоннівського районного суду м. Донецька за заявою ТОВ «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Поновлено строк пред`явлення виконавчого документу - судового наказу по справі № 2-н-14/06 Будьоннівського районного суду м. Донецька за заявою ТОВ «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судовий наказ було втрачено, він не був своєчасно поданий до виконання з поважних причин у зв`язку з проведенням антитерористичної операції в м. Донецьку, зміною фактичного місцезнаходження заявника та відділу ДВС, реорганізацією заявника, а тому є підстави для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2019 року скасовано. У задоволенні заяви ПрАТ «Банк Фамільний» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання. Із заяви ПрАТ «Банк Фамільний» та матеріалів справи не вбачається достатніх підстав для її задоволення, заявником не доведено саме факту втрати виконавчого листа. Матеріали справи не містять доказів того, що втрачено виконавчий документ та пропущено строк пред`явлення до виконання виконавчих документів при обставинах, які не залежали від стягувача. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції. Посилання суду першої інстанції на те, що факт втрати виконавчого листа та відсутність його повторного пред`явлення до органів виконавчої служби є достатньою правовою підставою для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред`явлення до виконання, є помилковим, а отже ухвала суду підлягає скасуванню.

27 січня 2023 року ПрАТ «Банк Фамільний» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Кириловим М. Д., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, а саме те, що необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання (або поновлення цього строку судом). При цьому, за дотримання вказаних умов, сама по собі видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових обов`язків, окрім тих, які передбачені рішенням суду, оскільки дублікат має відтворювати втрачений оригінал виконавчого документу. Натомість відсутність виконавчого документа унеможливлює примусове виконання рішення суду. Апеляційний суд не дослідив відповідь Будьонівського районного відділу ДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області, яка підтверджує факт відсутності оригіналу виконавчого листа у стягувача та на виконанні в органі ВДВС, що в свою чергу підтверджує втрату виконавчого листа. Згідно постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 2703/490/2012, скаржник звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про те, що державним виконавцем приймалось рішення про повернення виконавчого документа стягувачу або закінчення виконавчого провадження № 36963974, а отже відсутні підстави вважати, що скаржник звернувся із заявою про видачу дублікату виконавчого документу до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У відкритті касаційного провадження на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року в частині вимог щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання слід відмовити з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвали щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання передбачено пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена постанова Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року в частині вимог щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

У відкритті касаційного провадження на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року в частині вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа слід відмовити з таких мотивів.

Апеляційний суд встановив, що згідно з копією судового наказу Будьоннівського районного відділу ДВС м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 31 березня 2006 року, за заявою ТОВ «Банк Фамільний» був виданий судовий наказ № 2-н-14/06 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Банк Фамільний» заборгованості за кредитним договором № 340 від 15 вересня 2004 року в розмірі 138 588,80 грн та судові витрати, а всього 139 296,84 грн, строк пред`явлення якого до виконання - три роки.

18 червня 2012 року ПАТ «Банк Фамільний» надав вищевказаний судовий наказ на виконання.

Постановою Будьоннівського відділу ДВС м. Донецька від 18 червня 2012 року відкрито виконавче провадження.

Згідно з відповіддю Будьоннівського відділу ДВС м. Донецька від 05 грудня 2018 року за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень на примусовому виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 33963974 з примусового виконання судового наказу № 2-н-14/06 від 31 березня 2006 року, виданого Будьоннівським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Банк Фамільний» заборгованості за кредитним договором в розмірі 138 588,80 грн. Оскільки матеріально-технічна база та документація Будьоннівського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецька були захоплені в результаті проведення активної фази антитерористичної операції, оригінал вищевказаного виконавчого документу втрачено.

За інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 24 січня 2019 року виконавче провадження № 33963974 з примусового виконання судового наказу № 2-н-14/06 від 31 березня 2006 року, виданого Будьоннівським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Банк Фамільний» заборгованості за кредитним договором в розмірі 138 588,80 грн було відкрито 18 червня 2012 року, проведені певні виконавчі дії, та повернуто стягувачу 19 травня 2014 року на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю майна у боржника.

Заявник зазначав, що м. Донецьк є тимчасово окупованою територією, а тому ПрАТ «Банк Фамільний» вимушено було здійснити фактичний переїзд особового складу, документальної та матеріально-технічної частини підприємства, а також скорочення особового штату та перереєстрацію юридичної особи стягувача до м. Києва 02 червня 2014 року, що саме по собі не є підставою для видачі дубліката виконавчого листа в даному випадку.

Так, антитерористична операція відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 13 квітня 2014 року, почалася 14 квітня 2014 року. Разом з тим, заявник, як стягувач за виконавчим документом, фактично рухом виконавчого провадження з 2014 року не цікавився, будь-яких дій щодо розшуку виконавчого листа після початку проведення антитерористичної операції не вчиняв та звернувся до виконавчої служби з запитом стосовно відповідного виконавчого провадження лише в листопаді 2018 року, а до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання в січні 2019 року, тобто майже через 5 років.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Апеляційний суд встановив, що матеріали справи не містять доказів того, що виконавчий лист у справі не отримано, а отже, втрачено виконавчий документ та пропущено строк пред`явлення виконавчих документів при обставинах, які не залежали від стягувача.

За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний», яка підписана представником Кириловим Миколою Дмитровичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року за заявою Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання у справі № 2-н-14/06 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Будьоннівський районний відділ виконавчої служби м. Донецька Головного територіального управління юстиції в Донецькій області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук