Справа № 522/10515/22
Провадження № 2/522/398/23
УХВАЛА
13 лютого 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої- судді Косіциної В.В.,
за участю секретаря судового засідання Левченко К.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві-Тал» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус» про витребування майна із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
15 серпня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ-ТАЛ», в якій позивач просить суд витребувати на свою користь з незаконного володіння громадянки США ОСОБА_1 незавершене будівництво, поле заглиблених паль 10% готовності, складова частина об`єкта нерухомого майна: поле заглиблених паль, І, огорожа 1-3, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами автоматизованого розподілу справу було передано головуючому судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 19 вересня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві-Тал» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус» про витребування майна із чужого незаконного володіння було прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі.
12 жовтня 2022 року від представника відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «ДОМІНУС» надійшов відзив, у якому просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві-Тал» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус» про витребування майна із чужого незаконного володіння, пояснюючи це тим, що спірне майно перебуває на законних підставах у відповідача ОСОБА_1 та на момент укладення договорів та час вступу у спадщину не могла жодним чином порушити право позивача на майно.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 18 жовтня 2022 року, суд, заслухавши пояснення представників сторін, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року було витребувано Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином завірені копії реєстраційної справи щодо: нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850016351101); об`єкт незавершеного будівництва, поле заглиблених паль 10% готовності, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 330679251101; нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 36390904).
10 лютого 2023 року від представника позивача - адвоката Багно В.С. до суду надійшла заява, в якій останній просить суд замінити первісного співвідповідача ОСОБА_2 на належного співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ХАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та вирішити питання щодо направлення справи до Господарського суду Одеської області для розгляду відповідно до підвідомчості справ.
У підготовчому засіданні, яке відбулося 13 лютого 2023 року представник відповідача не заперечувала щодо заміни відповідача, питання передачі справи на розгляд Господарського суду Одеської області залишила на розсуд суду .
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін дійшов до наступних висновків.
Щодо клопотання про заміну відповідача.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі№ 705/3876/18.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІ-ТАЛ» звернулось із позовною заявою, в якій просить суд витребувати на свою користь з незаконного володіння громадянки США ОСОБА_1 незавершене будівництво, поле заглиблених паль 10% готовності, складова частина об`єкта нерухомого майна: поле заглиблених паль, І, огорожа 1-3, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому як встановлено у судовому засіданні власником спірного майна з 23.04.202 року є ТОВ «Бест Хай Девелепмент».
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача про заміну відповідача.
Проте у зв`язку із зміною у складі учасників справи, постає питання предметної підсудності розглядаємої справи.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Застаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Проте разом із предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний критерій.
Так після заміни відповідача, учасниками справи є виключно юридичні особи, суб`єкти господарювання.
Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом частин першої, другої та третьої статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва-підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.
При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
У пункті 15 частини першоїстатті 20 ГПК України(у редакції від 03 жовтня 2017 року) зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
Відповідно достатті 1 Закону України від 07 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво»(у редакції, чинній на час придбання крупоцеху та передачі його в оренду) підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством.
Під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).
Отже, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства є в сукупності суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.
З урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, оскільки позивач просить витребувати у відповідачів майно, яке пов`язане зі здійсненням господарської діяльності, а спір, що виник між сторонами відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України (схожу правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/2529/18).
Враховуючи положення статей 4, 20, 45, 175 ГПК України та зважаючи на викладені правові позиції Верховного Суду, які відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України мають враховуватися при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що спір у даній справі із зазначеними позовними вимогами цілком підпадає під юрисдикцію господарських судів, адже сторонами оскаржуваних договорів є юридичні особи, а визнання недійсним такого договору вирішується виключно за правилами господарського судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2020 по справі № 910/17433/19.
Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Щодо передачі справи на розгляд Господарського суду Одеської області. То положення ЦПК України не передбачають передачу справи судом першої інстанції після закриття провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19,255, 260 ЦПК України,суд,
УХВАЛИВ:
Замінити відповідача у справі № 522/10515/22 ОСОБА_2 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Хай Девелопмент».
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві-Тал» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Хай Девелопмент» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус» про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Відмовити представнику позивача у задоволенні клопотання про передачу справи до Господарського суду Одеської області.
Роз`яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст складений та підписаний 13 лютого 2023 року.
Суддя В.В. Косіцина
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2023 |
Оприлюднено | 14.02.2023 |
Номер документу | 108930545 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Косіцина В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні