Постанова

від 01.02.2023 по справі 380/6885/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/6885/22 пров. № А/857/12577/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року (суддя Клименко О.М., час ухвалення не зазначений, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту 25.07.2022),

в адміністративній справі №380/6885/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рух» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У квітні 2022 року позивач ТОВ «Бізнес-Рух» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ГУ ДПС у Львівській області та ДПС України, в якому просив: 1) протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області: №3390996/33462218 від 18.11.2021 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 01.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; №3390995/33462218 від 18.11.2021 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 08.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 01.10.2021, №2 від 08.10.2021; 3) стягнути з відповідачів судові витрати сплачений судовий збір в сумі 9924,00 грн та понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн..

Відповідачі подали спільний відзив на адміністративний позов, у якому висловили своє непогодження з його доводами. Просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3390996/33462218 від 18.11.2021 та №3390995/33462218 від 18.11.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів на користь позивача по 2481,00 грн сплаченого судового збору та 500,00 грн витрат на правничу допомогу. В стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач Головне управління ДПС у Львівській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржене рішення суду є таким, що суперечить чинному законодавству, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянти покликаються на те, що платник податку має визначити які первинні документи необхідно надати податковому органу на підтвердження реальності господарської операції та прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. У квитанціях чітко визначено критерій, передбачений п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, за яким здійснено моніторинг податкових накладних та зупинено їх реєстрацію. Звертає увагу скаржник, що з аналізу документів, які було долучені до повідомлення, платником не було надано на розгляд комісії документів щодо підтвердження відповідності продукції, а саме декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності, наявність яких передбачено договорами з постачальниками. Відповідно до наданих позивачем документів до повідомлень слід зазначити наступне: відсутні підтверджуючі документи, що у власності (оренді) ТзОВ «Бізнес-Рух» перебуває техніка, транспорт, яким доставлялась продукція, також не подано документи щодо відповідності продукції (деревина), такі документи не надавались позивачем, відповідно до даних повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено та не були предметом розгляду комісії ГУ ДПС у Львівській області, також долучені ТТН до повідомлення та позову є поганої якості, нечитабельні, з їх змісту неможливо встановити відомості про вантаж. Відповідно до оскаржуваних рішень комісії, підставою відмови у реєстрації ПН є ненадання платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавство. Долучений товариством до матеріалів справи перелік копій документів не відповідає переліку документів, наданих контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій та є значно розширеним. Вважає апелянт, що долучені позивачем докази є неналежними. На думку скаржника, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної. Тому у відповідача були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, яке є правомірним. Також вважає апелянт, що позовна вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні розцінюється саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації в ЄРПН. Звертає увагу суду апелянт і на те, що позивач скористався правом подання скарги в порядку адміністративного оскарження до ДПС України на рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області, проте із вказаним позовом звернувся до суду із пропуском строку. Щодо витрат на професійну правничу (правову) допомогу, то вважає апелянт, що стороною позивача належним чином не обгрунтувано суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Вважає скаржник, що суд першої інстанції невірно розглянув вказаний спір за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки такий підлягав розгляду за правилами загального позовного провадження.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 25.07.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ТОВ «Бізнес-Рух» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду 33462218. Основним видом господарської діяльності товариства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (а.с. 99-100).

ТОВ «Бізнес-Рух» (постачальник (продавець)) було складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021 (а.с. 111, 72).

Відповідно до квитанцій від 25.10.2021 вказані податкові накладні прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4403 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою подальшої реєстрації податкових накладних №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач 16.11.2021 до контролюючого органу подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями та документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме: товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЛВА № 634129 від 30.06.2021; товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЛВА № 624036 від 24.05.2021; платіжне доручення № 8994 від 08.10.2021; видаткову накладну № 93 від 01.10.2021; договір купівлі-продажу лісоматеріалів № 01/01-21 від 03.01.2021; товарно-транспортну накладну від жовтня 2021 року; платіжне доручення № 1771 від 30.06.2021; товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЛВА № 634339 від 30.09.2021; видаткову накладну № 88 від 07.10.2021; видаткову накладну № 96 від 08.10.2021; товарно-транспортну накладну № 08/10-21-1 від 08.10.2021; протокол № 1 до Договору поставки лісопродукції Погодження вільної договірної ціни на продукцію від 02.07.2021; товарно-транспортну накладну № Р88 від 07.10.2021; договір поставки лісопродукції № 131/2.07/N від 02.07.2021; платіжне доручення № 1857 від 13.10.2021; договір купівлі-продажу необробленої деревини № 654/654/1кв-о/2021/еl від 04.02.2021; платіжне доручення № 9026 від 12.10.2021; пояснення до податкової накладної № 1 від 01.10.2021 для розгляду призупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному Реєстрі податкових накладних; пояснення до податкової накладної № 2 від 08.10.2021 для розгляду призупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному Реєстрі податкових накладних (а.с. 170-199).

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №3390996/33462218 від 18.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 01.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №3390995/33462218 від 18.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 08.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних, а також документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (а.с. 95, 57).

18.11.2021 позивач подав до Державної податкової служби України скарги щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 86, 94, 47, 54).

29.11.2021 року Державна податкова служба України за результатами розгляду скарг позивача прийняла рішення №55550/33462218/2 та №55551/33462218/2, якими скарги позивача залишила без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін (а.с. 17, 78).

Позивач не погодившись із такими рішеннями відповідача, звернувся із цим позовом до адміністративного суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України).

За правилами підпунктів а та б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а та б п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

За приписами пункту 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.74.2 ст.74 ПК України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

У свою чергу, відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац 10).

Згідно з п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 ст.201 ППК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання п.201.16 ст.201 ПК України Кабінетом Міністрів України 11.12.2019 прийнято постанову №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій міститься в Додатку 3 до Порядку №1165.

Пунктом 1 зазначеного додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021 в ЄРПН слугувало те, що платник податку відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4403 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до п.12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Судом встановлено, що на підтвердження обставин щодо відсутності у такій таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4403 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари, послуги на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання відповідачами в порушення ч.2 ст.77 КАС України суду не надано жодних належних та допустимих доказів щодо належної мотивації таких висновків, зокрема не вказано, якою саме була величина залишку обсягу постачання такого товару/послуги та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Бізнес-Рух» закупляє деревину під кодом УКТЗЕД 4403, 4401. Перевезення товару здійснюється в основному орендованим транспортом.

ТОВ «Бізнес-Рух» користується орендованими транспортними послугами при проведенні економічної діяльності між ПІІ ТзОВ «Укршпон», код ЄДРПОУ 30530211, що знаходиться за адресою: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд.5 згідно договору купівлі-продажу №01/01-21 від 03.01.2020р. , що постачає на виробничі потужності за адресою: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд.5, а саме: орендованим транспортом згідно договору про надання транспортних послуг №БВ 0000010 від 04.01.2021 року, укладеним між ТОВ «Бізнес-Рух» та ТОВ «БВП Груп» (код ЄДРПОУ 38472854). Перевезення лісопродукції здійснюється окремими партіями та з відповідними супроводжуючими документами - товаро-транспортними накладними.

Щодо податкової накладної №1 від 01.10.2021р. на суму 597218,08 грн. (в тому числі ПДВ 99536,35 грн.) товар (код УКТЗЕД 4403, 4401) було відвантажено 01.10.2021 року по видатковій накладній №93 підприємству ПІІ ТОВ «Укршпон».

Підтверджуючі документи: договір купівлі-продажу №01/01-21 від 03.01.2021 року. Деревину для цієї торгової операції було придбано у ДП «Львівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 20842267), що підтверджується товаро-транспортною видатковою накладною серії ЛВА №634179 від 30.06.2021 року, серії ЛВА №634339 від 30.09.2021 року, серії ЛВА 624036 від 24.05.2021 року. Вся продукція була доставлена власним транспортом ТОВ «Бізнес-Рух».

На виконання операцій по вищевказаного договору ТОВ «Бізнес-Рух» складено та направлено для реєстрації в ЄРПН ПН №1 від 01.10.2021.

Щодо податкової накладної №2 від 08.10.2021р. на суму 307567,02 грн. (в тому числі ПДВ 51261,17 грн.) товар (код УКТЗЕД 4403, 4401) було відвантажено 08.10.2021 року по видатковій накладній №96 підприємству ПІІ ТОВ «Укршпон». Підтверджуючі документи: договір купівлі-продажу №01/01-21 від 03.01.2021 року. Деревину для цієї торгової операції було придбано у ДП «Львівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 20842267), що підтверджується товаро-транспортною видатковою накладною серії ЛВА №634179 від 30.06.2021 року, серії ЛВА №634339 ВІД 30.09.2021 року. Також деревину для цього продажу було придбано у ТОВ «Вест Вуд В» (код ЄДРПОУ 42095718), що підтверджується видатковою накладною №88 від 07.10.2021 року та товаро-транспортною накладною №Р88 від 07.10.2021 року. Вся продукція була доставлена власним транспортом ТОВ «Бізнес-Рух».

На виконання операцій по вищевказаного договору ТОВ «Бізнес-Рух» складено та направлено для реєстрації в ЄРПН ПН №2 від 08.10.2021.

Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що позивачу відмовлено у реєстрації спірної ПН саме з підстав ненадання платником податку копій документів, оскільки такі спростовуються встановленими у справі фактичними обставинами.

Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Також, пунктом 5 Порядку №520 визначено орієнтовний перелік документів, з огляду на словосполучення «може включати», необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Вичерпний перелік підстав для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування наведено у пункті 11 Порядку №520, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В матеріалах справи наявні відомості, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарської операції. Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено, судом не встановлено.

Зокрема, з метою подальшої реєстрації податкових накладних №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач до контролюючого органу направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з поясненнями та документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме: товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЛВА № 634129 від 30.06.2021; товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЛВА № 624036 від 24.05.2021; платіжне доручення № 8994 від 08.10.2021; видаткову накладну № 93 від 01.10.2021; договір купівлі-продажу лісоматеріалів № 01/01-21 від 03.01.2021; товарно-транспортну накладну від жовтня 2021 року; платіжне доручення № 1771 від 30.06.2021; товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЛВА № 634339 від 30.09.2021; видаткову накладну № 88 від 07.10.2021; видаткову накладну № 96 від 08.10.2021; товарно-транспортну накладну № 08/10-21-1 від 08.10.2021; протокол № 1 до Договору поставки лісопродукції Погодження вільної договірної ціни на продукцію від 02.07.2021; товарно-транспортну накладну № Р88 від 07.10.2021; договір поставки лісопродукції № 131/2.07/N від 02.07.2021; платіжне доручення № 1857 від 13.10.2021; договір купівлі-продажу необробленої деревини № 654/654/1кв-о/2021/еl від 04.02.2021; платіжне доручення № 9026 від 12.10.2021; пояснення до податкової накладної №1 від 01.10.2021 для розгляду призупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному Реєстрі податкових накладних; пояснення до податкової накладної №2 від 08.10.2021 для розгляду призупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному Реєстрі податкових накладних.

Проте, надані платником податків документи, контролюючий орган не взяв до уваги та оскаржуваними рішеннями №3390996/33462218 від 18.11.2021 та №3390995/33462218 від 18.11.2021 відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені пояснення та додаткові документи позивачем долучені до матеріалів справи, які досліджені судом.

Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарської операції, а також спростовує обставини перевищення обсягу постачання товару величини залишку обсягу придбання такого товару. Наданий пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Додатково колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, з дійсним наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Тобто, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржене рішення ГУ ДПС у Львівській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому суд зазначає, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

В матеріалах справи наявні відомості, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій, які відображені в ПН №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021, змісту і обсягу яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних в ЄРПН. Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено, судом не встановлено. Зазначені пояснення та додаткові документи позивачем долучені до матеріалів справи, які досліджені судом.

Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарських операцій, а також спростовує обставини віднесення позивача до Критеріїв ризиковості здійснення операцій за пунктом 1 цих Критеріїв.

Аргументи відповідачів про відсутність підтверджуючих документів, що у власності (оренді) Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Рух перебуває техніка, транспорт, яким доставлялась продукція, а також не подано документи щодо відповідності продукції (деревина), такі документи не надавались позивачем та не були предметом розгляду комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних суд оцінює критично, оскільки контролюючим органом в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано про необхідність долучення саме вказаних документів.

Посилання відповідачів у відзиві на позовну заяву на те, що долучені платіжні доручення № 8894 від 08.10.2021, № 1771 від 30.06.2021, № 1857 від 13.10.2021, № 9026 від 12.10.2021 неналежно завірені, без печаток та підпису, що ставить під сумнів їх достовірність та існування на момент здійснення господарської операції та подання документів для розблокування податкових накладних суд не бере до уваги, зважаючи на таке.

Норма пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України пов`язує обов`язок платника податку скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін саме з датою виникнення податкових зобов`язань.

Як уже було зазначено вище за змістом абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд встановив, що 03.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес-Рух (Продавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями Укршпон (Покупець) укладено Договір № 01/01-21 (Договір).

Предметом Договору є круглі лісоматеріали таких порід: дуб, ясен, бук (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата проводиться за кожну партію товару безготівковим способом відповідно до рахунку-фактури протягом п`яти банківських днів з моменту надходження товару на склад покупця.

Оплатою вважається надходження грошової маси на рахунок продавця (пункт 5.2 Договору).

Отже, у справі, яка розглядається, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів згідно Договору купівлі-продажу лісоматеріалів №01/01-21 від 03.01.2021 є дата відвантаження товару, оскільки саме ця подія відповідно до вищевказаного Договору відбувається раніше події зарахування коштів від Замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг.

Таким чином, обов`язок скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін виник у позивача саме на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання товару платником податку, як на дату тієї події, що відбувається раніше події зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товару, що підлягає постачанню.

Вказаний обов`язок позивач виконав, склавши податкові накладні №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021, які надіслав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тому з огляду на наведене сумніви відповідача щодо існування на момент здійснення господарської операції платіжних доручень про оплату товару жодним чином на доводять правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021.

Твердження відповідачів про те, що долучені товарно-транспортні накладні поганої якості, нечитабельні, а з їх змісту неможливо встановити відомості про вантаж, суд відхиляє, позаяк з доданих до відзиву на позовну заяву товарно-транспортних накладних (які, як зазначають відповідачі, були подані позивачем разом повідомленнями про надання документів) можливо встановити відомості про вантаж, яким був, зокрема круглі лісоматеріали Дуб. Більше того, неналежна якість таких товарно-транспортних накладних не вказує про їх дефектність чи невідоме джерело походження.

Суд також відзначає, що Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржені позивачем Рішення ГУ ДПС у Львівській області №3390996/33462218 від 18.11.2021 та №3390995/33462218 від 18.11.2021 не відповідають встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, а відтак порушують права й охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання його протиправним та скасування.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, шо оскаржені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021 є протиправними, які належить скасувати.

Відносно доводів апеляційної скарги з покликанням на дискреційність повноважень контролюючого органу при прийнятті рішення про реєстрацію ПН/РК, а також вказуючи, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації ПН №46, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, суб`єкт владних повноважень за даних, конкретних фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію таких.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом, то колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, пунктом 56.1 ст.56 ПК України встановлено, що рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За змістом п.56.2 ст.56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Абзацом 4 п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Особливості оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені п.56.23 ст.56 ПК України, зокрема: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.23.1 пункту 56.23 статті 56); скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим (підпункт 56.23.3 пункту 56.23 статті 56); якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (підпункт 56.23.4 пункту 56.23 статті 56).

Верховний Суд під час розгляду справи №640/20468/18 (постанова від 11.10.2019 року) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення п.56.18 ст.56 ПК України є спеціальними щодо приписів ст.122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 року (справа № 640/46/19), від 14.02.2019 року (справа № 813/4921/17), та сформулював такий правовий висновок: Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З матеріалів справи видно, що 18.11.2021 року комісія ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації ПН/ОК в ЄРПН прийняла рішення №3390996/33462218 та №3390995/33462218, якими відмовила ТОВ Бізнес-Рух у реєстрації податкових накладних №1 від 01.10.2021 та №2 від 08.10.2021 в ЄРПН.

Не погодившись із такими рішеннями комісії, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, звернувшись із скаргами про перегляд цих рішень до контролюючого органу вищого рівня ДПС України.

29.11.2021 ДПС України за результатами скарг позивача прийняла рішення №55550/33462218/2 та №55551/33462218/2, якими скарги позивача залишила без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.

З цим адміністративним позовом до суду позивач звернувся, сформувавши його в системі Електронний суд - 27 квітня 2022 року.

Отже, позивач пропустив встановлений ч.4 ст.122 КАС України тримісячний строк звернення з цим позовом до суду.

В той же час, в ухвалі суду від 06.05.2022 про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення з цим позовом до суду з поважних причин та поновив його.

При цьому суд врахував, що 31.12.2021 позивач звернувся (здав на пошту для скерування в суд, що підтверджується даними відстеження поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошта трек-номер 8040022111710) із позовом до Львівського окружного адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними та скасування спірних рішень №3390996/33462218 від 18.11.2021 та №3390995/33462218 від 18.11.2021 та зобов`язання відповідачів зареєструвати податкові накладні у ЄРПН.

Тобто, позов був поданий позивачем у межах тримісячного строку звернення, встановленого ч.4 ст.122 КАС України та зареєстрований судом 21 січня 2022 року (вх. № 5902 від 21.01.2022) (справа №380/1633/22).

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року позовну заяву у справі №380/1633/22 повернуто представнику позивача, яка отримана представником позивача адвокатом Сергеєва О.І. 13 квітня 2022 року, що підтверджується відміткою на супровідному листі від 26 січня 2022 року №380/1633/22/5432/22.

В той же час, як слідує з наявної у матеріалах справи виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, представник позивача адвокат Сергеєва О.І. перебувала на амбулаторному лікуванні у період з 18 квітня 2022 року по 29 квітня 2022 року.

Повторно звернувся позивач з адміністративним позовом до суду через свого представника 27 квітня 2022 року.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення з позовом до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, суд першої інстанції обґрунтовано врахував встановлені наведені вище обставини у сукупності, а саме: звернення позивача з первісною позовною заявою до суду в строк, установлений КАС України; повернення цієї позовної заяви судом ухвалою від 26.01.2022; отримання представником позивача цієї ухвали наручно 13.04.2022 та перебування його на амбулаторному лікуванні у період з 18.04.2022 по 29.04.2022, суд правильно визнав вказані обставини поважними причинами пропуску строку звернення з позовом до суду, що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про безпідставність розгляду вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження, то суд першої інстанції вірно врахував, що вказана адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений ч.4 ст.12 та ч.4 ст.257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу відповідачі не позбавлені були можливості викласти свої заперечення проти позову у відзиві на позовну заяву відповідно до вимог статті 162 КАС України, а також надати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив (у разі його подання позивачем) пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, як це передбачено статтею 164 КАС України.

Колегія суддів також враховує, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу (правову) допомогу адвоката обґрунтовано було враховано, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, що ця адміністративна справа згідно положень статей 4, 12 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядалася судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі, предмет спору у цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Також враховано, що відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в тому числі Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд вважав, що підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, а заявлена до відшкодування сума витрат на її підготовку у розмірі 10000,00 грн є значно завищеною. З урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення розгляду справи за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), а також взявши до уваги заперечення відповідачів щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, суд першої інстанції цілком правильно вважав за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 1000,00 грн., що не спростовано доводами апеляційної скарги.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року в адміністративній справі №380/6885/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рух» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 13.02.2023 року