Постанова

від 09.02.2023 по справі 354/559/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/559/19

Провадження № 22-ц/4808/128/23

Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т.Л.

Суддя-доповідач Барков

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів Девляшевського В. А.,

Луганської В. М.,

секретар Кузів А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду від 03 жовтня 2022 року в складі судді Ваврійчук Т. Л., ухвалене в м. Яремче Івано-Франківської області, повний текст якого складено 13 жовтня 2022 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту посилаючись на те, що 05 жовтня 2000 року він отримав у дар земельну ділянку площею 0,1012 га для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 . У 2001 році ним були виготовлені усі необхідні дозвільні документи на забудову земельної ділянки та розпочато будівництво житлового будинку. Відповідач є власником суміжної земельної ділянки, попри яку завжди проходила дорога (заїзд до його ділянки), що підтверджуються копією державного акта, виданого ОСОБА_3 , яка подарувала йому частину своєї ділянки та схемою виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель. Протягом тривалого часу він користувався зазначеною дорогою, однак коли розпочав будівництво будинку, став використовувати заїзд через земельну ділянку сусіда ОСОБА_4 . У 2012 році відповідач приватизував свою земельну ділянку, захопивши при цьому заїзд, який вів до господарства позивача, встановив огорожу та повністю перекрив проїзд. Таким чином він повністю позбавлений можливості проходу/проїзду до своєї земельної ділянки. З цього приводу він неодноразово звертався до виконавчого комітету Яремчанської міської ради, яка рекомендувала вирішити питання у добровільному порядку, а також до суду із позовом про визнання недійсним виданого ОСОБА_2 державного акта на право власності на землю, однак у задоволенні позову було відмовлено. На даний час він позбавлений можливості використовувати проїзд до належної йому земельної ділянки через земельну ділянку ОСОБА_4 , а тому звернувся до відповідача з проханням демонтувати огорожу та звільнити дорогу для заїзду до належної йому земельної ділянки, яке останній залишив без відповіді.

Посилаючись на те, що через перешкоди, які чинить відповідач він позбавлений можливості належно використовувати свою земельну ділянку, у добровільному порядку укласти договір земельного сервітуту ОСОБА_2 відмовляється, позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив встановити йому постійний безоплатний земельний сервітут шириною 4,0 м на право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_2 через земельну ділянку ОСОБА_2 із кадастровим номером 2611000000:05:008:0457 площею 0,0555 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та зобов`язати відповідача демонтувати встановлену огорожу для встановлення сервітуту.

Рішенням Яремчанського міського суду від 03 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його позову. При цьому не врахував, що встановлення земельного сервітуту через земельну ділянку ОСОБА_2 є єдиним способом задоволення його потреб у праві безперешкодного користування земельною ділянкою та житловим будинком. На даний час він дійсно користується заїздом через земельну ділянку ОСОБА_4 . Проте, оскільки останній планує здійснювати будівництво нового житлового будинку, він не зможе на постійній основі використовувати вказаний заїзд. Наявність проїзду через земельну ділянку відповідача підтверджується актом виносу меж, будівельним паспортом, проектом забудови його земельної ділянки, державними актами на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Крім того, у серпні 2014 року між ним та відповідачем був укладений договір на встановлення постійного безплатного земельного сервітуту, однак такий не був зареєстрований у визначеному законом порядку. Встановлення проходу та проїзду до належного йому житлового будинку та земельної ділянки не буде порушувати будівельних норм.

Також вказує, що місцевий суд необґрунтовано взяв до уваги висновок судового експерта Юзвенко Р. В. №149 від 06 липня 2021 року, оскільки такий не є категоричним, не містить чіткої відповіді про те, що сервітут через земельну ділянку відповідача не можна встановити.

Відзив на апеляційну скаргу не надано Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та йогопредставника адвокатаБрайляк Е.Я.,які просилискаргу задовольнити,пояснення відповідача ОСОБА_2 ,який просивзалишити рішеннясуду беззмін,дослідивши матеріалисправи таобговоривши доводиапеляційної скарги,колегія суддіввважає,що апеляційну скаргу необхідно зашити без задоволення за таких підстав.

Відмовляючи взадоволенні позовнихвимог,суд першоїінстанції виходивз того,що позивачемне наданодоказів,які бпідтверджували неможливістьвикористання належнихйому направі власностіжитлового будинку АДРЕСА_2 таземельної ділянкиіз кадастровимномером 2611000000:05:008:0508 за тією ж адресою у зв`язку з відсутністю доступу до них будь-яким іншим способом, окрім як шляхом встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту на право проходу та проїзду через земельну ділянку відповідача не по існуючому шляху.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії І-ІФ №008544, виданого Яремчанською міською радою 12 січня 2001 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1210 ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1012 га для ведення особистого підсобного господарства, яку він набув у власність на підставі договору купівлі-продажу №Д-470 від 25 жовтня 2000 року. З плану зовнішніх меж земельної ділянки вбачається, що по межі від А до Б вказана ділянка межує із земельною ділянкою ОСОБА_5 , по межі від В до Г із земельною ділянкою ОСОБА_3 , по межі від Е до А із земельною ділянкою ОСОБА_6 .

Згідно із витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24269808 від 15 липня 2014 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 2611000000:05:008:0508, площею 0,1012 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства.

Рішенням виконавчого комітету Яремчанської міської ради № 29 від 20 березня 2001 року затверджено будівельний паспорт на забудову земельної ділянки ОСОБА_1 , що знаходиться по АДРЕСА_3 . На схемі виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель позначено під`їзд зі сторони земельної ділянки ОСОБА_2 .

У 2015 році ФОП ОСОБА_7 відповідно до укладеного із ОСОБА_1 договору № 065/13 від 25 жовтня 2013 року виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. У матеріалах даного проекту наявні план відведення земельної ділянки та акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, підписані відповідачем, у яких вказаний під`їзд по лінії Є-А зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_2 на основі встановленого сервітуту.

Рішенням Яремчанської міської ради №51-2/2015 від 24 грудня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства в землі житлової та громадської забудови (для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,1012 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2611000000:05:008:0508 ОСОБА_1 .

Відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 656136, виданого відділом Держкомзему у м. Яремче 22 серпня 2012 року та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №261100001001271, відповідачу ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0555 га, із кадастровим номером 2611000000:05:008:0457, що знаходиться по АДРЕСА_1 , право власності на яку набуто на підставі рішення Яремчанської міської ради № 110-5/2011 від 30 червня 2011 року. Відповідно до плану меж земельної ділянки по лінії межі А-Б проходить заїзд до земельної ділянки, по лінії Б-В вказана ділянка межує із земельною ділянкою ОСОБА_1

12 листопада 2013 року між сторонами у справі був укладений договір на встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту відносно належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0555 га кадастровий номер 2611000000:05:008:0457, що знаходиться по АДРЕСА_1 в інтересах ОСОБА_1 на право проїзду та проходу до його земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_2 , згідно меж сервітуту, вказаних у додатку до договору. Вказаний договір підписаний сторонами, однак не був зареєстрований в установленому порядку.

Листом за вих. № Г-760 від 21 листопада 2013 року виконавчий комітет Яремчанської міської ради повідомив позивача про те, що за результатами комісійного розгляду заяви щодо вирішення спірного питання, яке виникло під час користування під`їзною дорогою до житлового будинку ОСОБА_1 встановлено, що суміжний землекористувач ОСОБА_2 має виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0555 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 . В акті встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористувача ОСОБА_2 , яка додається до земельно-кадастрового плану ОСОБА_1 погоджена межа, як суміжним землекористувачем. На момент обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 проїзд (дорога) включений в план земельної ділянки і переданий йому у власність, але ним на місцевості не пригороджений. Враховуючи наведене комісія рекомендувала сторонам добровільно дійти згоди у використанні даної дороги, або вирішити дане питання у судовому порядку. Одночасно зазначено, що ОСОБА_2 не заперечує щодо користування ОСОБА_1 даною дорогою і добровільно погодився укласти договір на встановлення земельного сервітуту.

Згідно з актом комісійного обстеження щодо влаштування проїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 від 10 червня 2016 року, складеного комісією Яремчанського міськвиконкому в складі головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства, головного спеціаліста юридичного відділу, начальника відділу земельних ресурсів, у присутності директора геодезичної організації ПП «Карпатгеодезпроект» та сторін у справі, комісією встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 площею 0,1012 га межує із сусідньою ділянкою ОСОБА_2 площею 0,0555 га. В державному акті ОСОБА_2 нанесено заїзд (позначений літерами А-Б). На момент обстеження ОСОБА_1 користується під`їздом, який облаштований через земельну ділянку ОСОБА_8 результаті проведення геодезичною службою винесення меж в натурі земельної ділянки ОСОБА_2 згідно державного акту та відповідно до площі земельної ділянки 0,0555 га заїзд знаходиться у його власності. Враховуючи вищенаведене питання щодо надання проїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 комісія рекомендувала вирішити спір на добросусідських відносинах, однак обидві сторони відмовились та вирішили звернутись до суду.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).

За змістом статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якоївстановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно з частинами першою, третьою статті 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому позивачу слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ПП «Західземпроект», ГУ Держгеокадастру Івано-Франківської області про визнання недійсним та скасування рішення Яремчанської міської ради №110-5/2011 року від 30 червня 2011 року в частині затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,0555 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_4 ОСОБА_2 , визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №656136 та скасування державної реєстрації земельної ділянки 2611000000:05:008:0457.

Вказаним рішенням суду встановлено, що згідно генерального плану міста, дороги (заїзду) до земельної ділянки ОСОБА_1 через земельну ділянку ОСОБА_2 не існує. При огляді земельної ділянки ОСОБА_2 під час виїзного засідання встановлено, що між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від дороги до ділянки ОСОБА_1 тече струмок (потік), який є природною межею між цими ділянками. Через земельну ділянку ОСОБА_2 немає будь-якого облаштованого заїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 , а також не встановлено будь-яких слідів того, що такий заїзд колись існував. На тому місці, де позивач вказує на існування заїзду ростуть багаторічні дерева, облаштовані побутові споруди ОСОБА_2 , слідів дороги не видно. Представник Яремчанської міської ради у судовому засіданні підтвердила, що на балансі міста та в генеральному плані міста така дорога ніколи не існувала, а вказана земельна ділянка до приватизації ОСОБА_2 рахувалась як пустир. При огляді земельної ділянки ОСОБА_1 встановлено, що до неї веде облаштований під`їзд (дорога), який іде з АДРЕСА_2 через земельну ділянку суміжного землекористувача ОСОБА_4 .

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2018 року рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №110-5/2011 від 30 червеня 2011 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0555 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 жителю АДРЕСА_1 .Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №656136, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0555 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2611000000:05:008:0457. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1669,08 грн сплаченого судового збору та 1500,00 грн витрат на правову допомогу.

Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2018 року скасовано та залишено в силі рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2017 року.

Із довідки про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 18 серпня 2019 року та повідомлення ВП №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 03 грудня 2021 року за №8998/108/52/01 вбачається, що 20 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся у поліцію із заявою, в якій просив прийняти міри до сусіда ОСОБА_2 , який самовільно демонтував вольєр, що знаходиться на під`їзній дорозі до його будинку. Вказані матеріали були зареєстровані у ІТС ІПНП в ЄО ВП №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та за результатами перевірки у зв`язку із відсутністю ознак кримінального правопорушення, списані у справу згідно Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до державного акта серії IV-ІФ №004440 від 31 липня 2000 року ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0891 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка по лінії межі від Г до Д межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 , а по лінії від Д до А із земельною ділянкою ОСОБА_2 .

Згідно з наданого ескізу намірів забудови земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 планується зведення одноповерхового житлового будинку із мансардою. Площа приміщень першого поверху 111,9 кв.м., площа мансардних приміщень 102,9 кв.м. При цьому під`їзна дорога, що веде до будинку зі сторони АДРЕСА_2 знаходиться у межах червоних ліній.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 149 від 06 липня 2021 року прохід та проїзд транспортним засобом до належного ОСОБА_1 житлового будинку по АДРЕСА_2 та його земельної ділянки площею 0,1012 га із цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 2611000000:05:008:0508 можливий без встановлення земельного сервітуту через земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,0555 га із кадастровим номером 2611000000:05:008:0457, цільове призначення-для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Потреби встановлювати земельний сервітут через земельну ділянку ОСОБА_2 не існує, оскільки заїзд до житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_1 відбувається по існуючому заїзду з АДРЕСА_2 , а також наявний прохід з АДРЕСА_5 . З виготовленого ситуаційного плану земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 експертом показано можливе місце (зелений колір) в точках 1, 2, 3, 4 для встановлення земельного сервітуту для проїзду на транспортному засобі не по наявному шляху, запропонованого ОСОБА_1 крім того, встановлення проїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 , який може слугувати земельним сервітутом, унеможливлює використання значної частини земельної ділянки за її цільовим призначенням та заїзд до домоволодіння ОСОБА_2 . Ширина заїзду до домоволодіння ОСОБА_2 залишається шириною 2,444 м, що не відповідає п. 6.1.27 ДБНБ 2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», відповідно до якого він має бути завширшки не менше 3,5 м, а для пожежних машин 4,5 м.

Також експертом зазначено, що земельний сервітут для встановлення потреб ОСОБА_1 на право проходу, проїзду на його земельну ділянку по АДРЕСА_2 через земельну ділянку ОСОБА_2 встановити не можливо. Експертом виконаний розрахунок кута нахилу лінії сервітуту, який вказує, що лінія запропонованого земельного сервітуту підвищується на 42 см через кожний 1 м відстані, або на 10,5 м на довжині сервітуту довжиною 25,11 м. З метою встановлення постійного безоплатного сервітуту шириною 4,0 м (4,5 м) на право проходу та проїзду на транспортному засобі до належного ОСОБА_1 житлового будинку та його земельної ділянки через земельну ділянку ОСОБА_2 необхідно буде виконати наступні роботи: демонтувати господарчу будівлю (сарай), демонтувати огорожу, виконати викорчування багаторічного дерева горіху та існуючих кущів, виконати планування землі для влаштування сервітуту, визначити розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_2 з вирубування дерев та кущів та визначити плату за встановлений сервітут відповідно до договору (ст. 100 ЗК України). Влаштування проїзду транспортним засобом до житлового будинку ОСОБА_1 через земельну ділянку ОСОБА_2 без демонтування наявних на ній споруд та викорчування насаджень не видається можливим.

Також експертом вказано, що станом на день обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 , не встановлено будь-яких слідів існування облаштованого заїзду до житлового будинку ОСОБА_1 , так як на місці запропонованого заїзду ростуть багаторічні дерева та розташована господарська будівля (сарай). Через належну ОСОБА_2 земельну ділянку не встановлено будь-яких шляхів (дорога, проїзд) до житлового будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , на який можливо встановити земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі, а також відсутні будь-які сліди раніше існуючого проїзду (дороги), що проходив до будинковолодіння ОСОБА_1 . Згідно з генеральним планом забудови м. Яремче проїзд до земельної ділянки ОСОБА_1 через земельну ділянку ОСОБА_2 не передбачений.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки наявними у справі доказами підтверджується можливість нормального використання позивачем своєї власності без обтяження сервітутом земельної ділянки відповідача, задоволення його потреб здійснюється іншим способом та не може здійснюватися через земельну ділянку відповідача без завдання йому шкоди.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Яремчанського міського суду від 03 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2023 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

В. М. Луганська