Постанова

від 31.01.2023 по справі 355/132/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 355/132/20

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2047/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Списа Олександра Івановича в інтересах Березанської міської ради Київської областіна ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 10 лютого 2020 року у складі судді Коваленка К.В.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинська птахофабрика» про усунення перешкод у користуванні майном, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ТОВ «Яготинська птахофабрика» про усунення перешкод у користуванні майном, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

10 лютого 2020 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області затверджено мирову угоду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції 10.11.2022 Березанська міська рада Київської області подала апеляційну скаргу.

Представник скаржника посилаючись на грубе порушення матеріального та процесуального закону просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що землі, право власності на які визнано оскаржуваною ухвалою, знаходяться в селах Яблуневе, Григорівка та Хмельовик, які входили до колишньої Яблунівської сільської ради.

Березанська міська рада Київської області є правонаступником Яблунівської сільської ради, діяльність якої припинено в результаті її реорганізації. Спірні землі перебували у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Хмельовик» на підставі Державного акту про право колективної власності на землю Серія КВ №000061. Тобто землі в межах сіл Яблунівка, Григорівка та Хмельовик є власністю територіальної громади та належать до комунальної власності Березанської міської ради.

Суд першої інстанції вирішив спір щодо земель комунальної власності Березанської міської ради без залучення до участі у справі представницького органу власника земель - Березанської міської ради. При цьому, суд затвердив мирову угоду, якою за відповідачем визнав право власності на комунальне майно Березанської міської ради, чим порушив право власності територіальної громади на належне йому майно.

Також апелянт зазначає, що у справі відсутні докази, які б підтверджували право власності позивача або відповідача на земельні ділянки, які були предметом спору.

Скаржник звертає увагу на те, що затверджуючи мирову угоду суд першої інстанції проігнорував необхідність перевірки фактичних обставин набуття позивачем чи відповідачем права власності на спірні земельні ділянки та встановлення правовстановлюючих документів, якими таке право підтверджується. Як наслідок, предметом мирової угоди стали земельні ділянки, які в силу закону, не набули статусу нерухомого майна.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Яготинська птахофабрика» зокрема звертав увагу на те, що оскаржуваною ухвалою суду не зачіпаються права, свободи, інтереси та/або обов`язки Березанської міської ради Київської області, а землі право власності на які визнано ухвалою за ТОВ «Яготинська птахофабрика» на час реєстрації не перебували у комунальній власності, а тому відсутність порушення прав скаржника. З огляду на що просив ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів вислухавши адвоката Списа О.І. в інтересах Березанської міської ради Київської області, який просив апеляційну скаргу задовольнити, адвоката Кондратенко К.В. в інтересах ТОВ «Яготинська птахофабрика», яка просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає її такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату розгляду справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку (а.с. 172), тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у його відсутність.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Як убачається з матеріалів справи, що в підготовчому судовому засіданні 10 лютого 2020 року сторони звернулись із заявою про затвердження мирової угоди, в якій домовилися про врегулювання спору про усунення перешкод у користуванні майном, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на основі взаємних поступок.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 10.02.2020 затверджено мирову угоду, відповідно до якої за ТОВ «Яготинська птахофабрика» право власності на:

- комплекс будівель і споруд молочно-тваринної ферми (трансформаторііа підстанція цегляна, загальною площею І 7,8 кв.м, котельня цегляна, загальною площею 95,2 кв.м, вагова, загальною площею 46 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 946,6 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 438,9 кв.м. корівник цегляний, загальною площею 1634,5 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 929 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 1789,8 кв.м, корівник з переходом цегляним (2 шт.), загальною площею 3690,7 кв.м, зерносховище деверяне обкладене цеглою, загальною площею 1419,1 кв.м, навіс цегляний, загальною площею 309,1 кв.м, навіс цегляний, загальною площею 324 кв.м, будинок тваринника цеглний, загальною площею 438,9 кв.м, водонапірна башта, скважина, огорожі, ворота, силосні траншеї, їдальна цегляна, загальною площею 58,9 кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- комплекс будівель І споруд молочно-тваринної ферми (корівник цегляний, загальною площею 866,5 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 850,8 кв.м), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на частину земельної ділянки під та на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування: комплексу будівель і споруд молочно-тваринної ферми (трансформаторна підстанція цегляна, загальною площею 17,8 кв.м, котельня цегляна, загальною площею 95,2 кв.м, вагова, загальною площею 46 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 946,6 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 438,9 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 1634,5 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 929 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 1789,8 кв.м, корівник з переходом цегляним (2 шт.), загальною площею 3690,7 кв.м, зерносховище деверяне обкладене цеглою, загальною площею 1419,1 кв.м, навіс цегляний, загальною площею 309,1 кв.м, навіс цегляний, загальною площею 324 кв.м, будинок тваринника цеглний, загальною площею 438,9 кв.м, водонапірна башта, скважина, огорожі, ворота, силосні траншеї, їдальна цегляна, загальною площею 58,9 кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- комплексу будівель і споруд молочно-тваринної ферми (корівник цегляний, загальною площею 866,5 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 850,8 кв.м), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа земельної ділянки - 17,4594 га, відповідно до каталогу координат кутів поворотів меж цієї земельної ділянки, що наводяться;

- нежитлові будівлі (склад міндобрив з будівлями і спорудами), загальною площею 1256,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлову будівлю (вагова), загальною площею 109,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлову будівлю (склад отрутохімікатів), загальною площею 262,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- на частину земельної ділянки під та на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування: не житлової будівлі (склад міндобрив з будівлями і спорудами), загальною площею 1256,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлової будівлі (вагова), загальною площею 109,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлової будівлі (склад отрутохімікатів), загальною площею 262,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

- житловий будинок, загальною площею 792,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- частину земельної ділянки під та на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування житлового будинку, загальною площею 792,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлову будівлю (матеріальний склад), загальною площею 583,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- нежитлову будівлю (критий тік з будівлями і спорудами), загальною площею 4545,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- нежитлову будівлю (склад запасних частин з вбиральнею), загальною площею 255,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- на частину земельної ділянки під та на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування: нежитлової будівлі (матеріальний склад), загальною площею 583,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлової будівлі (критий тік з будівлями і спорудами), загальною площею 4545,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлової будівлі (склад запасних частин з вбиральнею), загальною площею 255,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

- нежитлову будівлю (погріб), загальною площею 144,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

нежитлову будівлю (їдальня з погребом), загальною площею 327,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- на частину земельної ділянки під та на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування: нежитлової будівлі (погріб), загальною площею 144,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлової будівлі (їдальня з погребом), загальною площею 327,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- нежитлову будівлю (майстерня плотні), загальною площею 54,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлову будівлю (плотня з будівлями і спорудами), загальною площею 308,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлову будівлю (автопарк), загальною площею 1730,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- нежитлову будівлю, мехмайстерня з будівлями і спорудами, загальною площею І 034,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- на частину земельної ділянки під та на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування: нежитлової будівлі (майстерня плотні), загальною площею 54,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлової будівлі (плотня з будівлями і спорудами), загальною площею 308,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлової будівлі (автопарк), загальною площею 1730,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлової будівлі, мехмайстерня з будівлями і спорудами, загальною площею 1 034,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- нежитлову будівлю (плодосховище з будівлями і спорудами), загальною площею 8 525,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- на частину земельної ділянки під та на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування нежитлової будівлі (плодосховище з будівлями і спорудами), загальною площею 8 525,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа земельної ділянки - 5,9000 га, відповідно до каталогу координат кутів поворотів меж цієї земельної ділянки, що додаються;

- комплекс будівель і споруд (корівник цегляний, загальною площею 1519,1кв.м, корівник цегляний, загальною площею 1290,2кв.м, телятник цегляний, загальною площею 403,5 кв.м), що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ;

- комплекс будівель і споруд (вагова, загальною площею 36,5 кв.м, зерносховище піноблокове, загальна площа 76,2 кв.м, склад зерна цегляний, загальною площею 387,2 кв.м, телятник черепашниковий, загальною площею 1093,1 кв.м, силосні траншеї (2 шт,), що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ;

- на частину земельної ділянки під та на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування: комплексу будівель і споруд (корівмик цегляний, загальною площею 1519,1 кв.м, корівник цегляний, загальною площею 1290,2 кв.м, телятник цегляний, загальною площею 403,5 кв.м), що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; комплексу будівель і споруд (вагова, загальною площею 36,5 кв.м, зерносховище піноблокове, загальна площа 76,2 кв.м, склад зерна цегляний, загальною площею 387,2 кв.м, телятник черепашниковий, загальною площею 1093,1 кв.м, силосні траншеї (2 шт.), що розташований за адресою: АДРЕСА_5 .

Провадження у справі закрито.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про затвердження мирової угоди, суд виходив з тих обставин, що укладена мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та вчинена в інтересах обох сторін.

З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституцією України закріплено основні засади судочинства (частина друга статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема на забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення у справі «Де Жуфр да ла Праделль проти Франції» (De Geouffre de la Pradelle v. France) від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У зазначеній статті визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи, - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Водночас судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження у справі, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених процесуальних норм права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Водночас, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Подібні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 21 вересня 2018 року у справі № 909/68/18, від 18 грудня 2018 року у справі № 911/1316/17 та від 30 липня 2019 року у справі № 903/825/18,від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц.

Правила частини четвертої ст. 263 ЦПК України вказують про обов`язковість урахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин висновків щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм з урахуванням принципу розумності свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, затвердження мирової угоди) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для набуття у власність земельної ділянки поза установлений законом порядок такого набуття.

По своїй суті застосування конструкції мирової угоди всупереч її призначенню та з порушенням прав та інтересів територіальної громади, на якій знаходяться земельні ділянки, є нерозумним та недопустимим.

З витягу з генерального плану с. Яблуневе Броварського району Київської області № 22 та № 23 від 06.09.2022, витягу з генерального плану с. Григорівка Броварського району Київської області № 24 від 06.09.2022; витягу з генерального плану с. Хмельовик Броварського району Київської області № 25 від 06.09.202 (а.с. 48-51 т.2) убачається, що землі, право власності на які визнано оскаржуваною ухвалою, знаходяться в межах сіл Яблуневе, Григорівка та Хмельовик, що входили до колишньої Яблунівської сільської ради, діяльність якої припинено в результаті її реорганізації 09.04.2021 та правонаступником якої є Березанська міська рада Київської області (а.с. 52-70 т. 2).

Як зазначає скаржник спірні землі перебували у колективній власності КСП «Хмельовик» на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серія КВ № 00006І, який видано на підставі рішення XI сесії XXIII скликання Яблунівської сільської ради від 25 вересня 2000 року № 39 та зареєстровано у Книзі реєстрації актів на право колективної власності на землю 05 лютого 2001 року за № 1.

Землі КСП «Хмельовик» були розпайовані у встановленому законом порядку між співвласниками підприємства. Правонаступником КСП «Хмельовик» є СТОВ «Хмельовик», яке рішенням Господарського суду київської області від 02.06.2025 № 279/26 визнано банкрутом та на даний час перебуває в стані припинення. Зазначене підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.10.2022, отриманого щодо СТОВ «Хмельовик».

Відповідно до положень ч.1 ст.83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Положеннями ч. 4 ст. 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земель них часток (паїв) передбачено, що із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані: деградовані, малопродуктивні, техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; землі, на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, запаси яких затверджені в установленому законодавством порядку; землі під полезахисними лісовими смугами; землі під водними об`єктами; землі під господарськими шляхами, прогонами, польовими дорогами, у тому числі запроектованими у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); землі, які відповідно до закону не можуть перебувати у приватній власності; землі під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна; землі, які передаються до запасу та резервного фонду; інші землі несільськогосподарського призначення

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Між тим, у справі відсутні докази які б на момент винесення оскаржуваної ухвали підтверджували факт сформування земельних ділянок, внесення їх до Державного земельного кадастру та присвоєння кадастрових номерів, а також було здійснено державну реєстрацію речових прав на ці земельні ділянки за сторонами у справі.

Отже суд вирішив спір щодо нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади Яблунівської сільської ради, правонаступником якої є Березанська міська рада Київської області, що не брала участі у справі та її не було залучено до цивільно-процесуального провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав та обов`язків прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1)умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або 2)одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відтак, в силу п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України, у суду не було правових підстав для визнання такої мирової угоди.

Отже, мирова угода була спрямована на порушення прав та інтересів Яблунівської сільської ради, правонаступником якої є Березанська міська рада Київської області.

Між тим, районний суд затверджуючи домовленість сторін спору не врахував виключних повноважень територіальної громади на земельні ділянки, які не сформовано в установленому порядку й інформація про які відсутня в Державному земельному кадастрі та не здійснено державну реєстрацію речових прав на указані земельні ділянки.

Пред`явлені у цій справі вимоги про визнання права власності на земельні ділянки безпосередньо стосувалися прав та обов`язків Яблунівської сільської ради, правонаступником якої є Березанська міська рада Київської області й не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому останнього не було залучено відповідачем (співвідповідачем), оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали суду, як постановленої з порушенням норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Березанської міської ради Київської області задовольнити.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 10 лютого 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2023 року.

Суддя-доповідач:

Судді: