Рішення

від 23.01.2023 по справі 307/1274/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1274/22

Провадження № 2/307/286/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Она О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернулася представник ОСОБА_2 , до Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області, де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Тячівська міська рада Закарпатської області, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного пргулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася в суд з позовом до Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області, де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Тячівська міська рада Закарпатської області, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного пргулу, відшкодування моральної шкоди. В позовній заяві представник зазначив, що наказом від 28.03.2022 року позивачку звільнено з посади керівника Тячівського ЗДО (ясла-садок №5 від 28 березня 2022 рок), у зв`язку з відсутністю на роботі. Підставою звільнення став акт №1 від 25.03.2000 року та акт №2 від 28.03.2022 року про відсутність ОСОБА_1 на роботі. З наказом №19-к від 28.03.2022 року позивачка не погоджується і вважає, що даний наказ про її звільнення з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України незаконний і підлягає скасуванню, а вона підлягає негайному поновленні на роботі з наступних підстав. З 25 лютого 2022 року Тячівський дошкільний навчальний заклад ясла-садок №5 не працює, у зв`язку з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», були оголошені канікули до 15 березня 2022 року. Після канікул Тячівський ДНЗ ясла-садок №5 продовжує не працювати. Так як ДНЗ ясла-садок №5 продовжував не працювати, вона на роботу не виходила. Із завідуючою ДНЗ до звільнення її з роботи вона спілкувалася по телефону, яку вона повідомила про те, що вона перебуває за межами держави і попросила її надати їй відпустку без збереження заробітної плати на період воєнного стану в Україні, але директор закладу ОСОБА_3 звільнила її з роботи за прогули. Представник позивача зазначив, що прогулом вважається не вихід на роботу без поважних причин. Не може вважатися прогулом, коли Тячівський дошкільний заклад ясла-садок №5 не працює. Щодо обов`язків праці, то на неї покладені обов`язки про проведення гуртків англійської мови із дітьми, які зараховані в Тячівський ДНЗ ясла-садок №5, заняття проводиться в приміщенні закладу Тячівського ДНЗ ясла-садок №5. Після 25 лютого 2022 року наказу про зміну її обов`язків на період воєнного стану по Тячівському ДНЗ ясла-садок №5 не видавалося і її з іншим наказом не ознайомлено. Таким чином, причини її невиходу на роботу є поважними та не можуть вважатися прогулом у розумінні п. 4 ст. 40 КЗпП України, а звільнення її з цієї підстави є незаконним.

З урахуванням збільшених позовних вимог просить суд визнати незаконним та скасувати наказ директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 28 березня 2022 року за №19-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 звільнено з посади керівника гуртка Тячівського ЗДО (ясла-садка) №5 з 28 березня 2022 року, у зв`язку з відсутністю на роботі, поновити ОСОБА_1 на посаду керівника гуртка Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області, стягнути з Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 66132,80гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 5000 гривень моральної шкоди.

Представник відповідача Тячівського закладу дошкільної освіти ясла-садок №5 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнають з наступних підстав. На виконання Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України» та враховуючи лист Міністерства освіти і науки України від 25.02.2022 року за №1/3276-22 про організацію освітнього процесу, наказом в.о. начальника відділу освіти Тячівської міської ради від 25.02.2022 року за №17 припинено освітній процес у закладах дошкільної освіти Тячівської міської територіальної громади з 25 лютого 2022 року до стабілізації ситуації в Україні. Даним наказом керівників ЗДО зобов`язано забезпечити функціонування закладів в умовах воєнного стану та організувати гнучкий режим роботи. Листом в.о. начальника відділу освіти Тячівської міської ради від 07.03.2022 року за №120 керівників закладів освіти проінформовано про умови надання відпусток працівникам під час воєнного стану та про звільнення на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у випадку прогулу без поважних причин. Відповідна інформація була доведена до працівників Тячівського закладу дошкільної освіти ясла-садок №5. Починаючи з 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 на роботі не з`являлася. За період з 25 лютого 2022 року по 27 березня 2022 року жодної заяви від неї про надання відпустки до керівника ЗДО не надходило. 7 березня 2022 року ОСОБА_1 надіслано листа №8 від 07.03.2022 року щодо надання пояснень про відсутність на робочому місці, про те пояснень від ОСОБА_1 не надійшло. 25 та 28 березня директором Тячівського закладу дошкільної освіти ясла-садок №5 складено акти та протоколи про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, підписані працівниками ЗДО. На підставі вищезазначених документів наказом директора Тячівського закладу дошкільної освіти ясла-садок №5 від 28.03.2022 року за №19-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 звільнено з посади керівника гуртка з 28 березня 2022 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпПУ. Крім цього, від початку введення в Україні воєнного стану простій у Тячівському ЗДО ясла-садок №5 не оголошувався. Заклад продовжує працювати відповідно до режиму, передбаченого наказом в.о. начальника відділу освіти Тячівської міської ради від 25.02.2022 року за №17. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що 28 березня 2022 року наказом №19-к ОСОБА_1 , яка працює з 2015 року керівником гуртка (англійська мова) в ДЗ ясла-садок №5 Тячівської міської ради, звільнено з роботи за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП, за відсутністю її на роботі 25 березня та 28 березня 2022 року, про що складені акти. Даний наказ суперечить нормам матеріального права, а саме КЗпП України, Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року за №2136-1Х, Закону України №530-1Х та листам МОН України від 25.02.2022 року №1/3276.№1/3277 2022 року. У зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану» МОН України 25 лютого 2022 року направило листа №1/3277 - 22 року керівникам департаментів освіти та науки про припинення освітнього процесу в усіх закладах освіти та оголошення канікул на два тижні, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. Наказом в.о. начальника відділу освіти Тячівської міської ради від 25.02.2022 року за №17 припинено освітній процес у закладах дошкільної освіти Тячівської міської територіальної громади до стабілізації ситуації в Україні. Фактично відділ освіти Тячівської міської ради виконав даний наказ МОН України на половину, як видно із наказу канікули не оголошували в закладах освіти. На підставі наказу №17 від 25 лютого 2022 року відділ освіти Тячівської освіти Тячівської ТГ припинив роботу ЗДО ясла-садок №5 на території Тячівської міської ради. Пунктом 2.1 відділ освіти зобов`язав директора ЗДО забезпечити функціонування закладу в умовах воєнного стану. Це означає, що керівник ЗДО ясла-садок №5 Челленяк А.І. на підставі цього наказу зобов`язана була видати свій наказ по ЗДО ясла-садок №5, яким забезпечити функціонування даного саду-ясла №5, в період воєнного стану, довести цей наказ до відома своїх працівників. Так як у функції роботи ОСОБА_1 входить зайняття англійською мовою із дітьми в приміщення ясла-садок №5, освітній процес припинено, директор ОСОБА_4 не видала наказ про дистанційне зайняття керівника гуртка англійською мовою із дітьми. Як нею вказано у позовній заяві, що відповідно до Закону №2136 від 23 березня 2022 року про застосування трудового законодавства під час війни, роботодавцю дається право на зміну умов праці, але не на зміну обов`язків праці. Змінювати обов`язки праці директор ясла-садок №5 могла тільки із згоди ОСОБА_1 і ознайомити її з даним наказом. Наказ про дистанційне заняття із дітьми англійською мовою в ясла-садочку №5 відсутнє. Будь-яка зміна обов`язків праці працівника має бути підтверджена наказом по ЗДО ясла-садок №5 та має бути на це згода працівника. Трудовим законодавством заборонено без згоди працівника змінювати як умови, так і обов`язки праці працівника, це передбачено тільки в необхідних умовах як в даному випадку під час воєнного стану. 7 березня 2022 року відділ освіти Тячівської міської ради направляє керівникам закладів освіти лист, який нічого спільного не має із КЗпП України та Законами України, у зв`язку із оголошенням воєнного стану та карантинного стану в державі. Вона вважає, що цей лист відділу освіти Тячівської міської ради був підготовлений спеціально для того, щоб зняти із роботи ОСОБА_1 , тому, що дата його 7 березня 2022 року і того ж дня був ніби направлений лист ОСОБА_1 за місцем її проживання, якого вона не отримувала, про надання нею пояснення щодо відсутності на роботі у закладі до 25 березня 2022 року. Не зрозуміло як ОСОБА_1 могла дати пояснення 7 березня 2022 року про її відсутність на роботі до 25 березня 2022 року. Цей лист суперечить Закону України №530-1Х та Закону України «Про відпустки», так як відповідно до Постанови КМУ ковідний карантин на території України встановлений до 31 травня 2022 року та продовжений до 31 серпня 2022 року. Законом №530-1Х внесено зміни до ч.3 ст. 18 Закону України «Про відпустки» про надання відпустки без збереження заробітної плати. В зазначеному законі вказано, що особи, які мають дітей до 14 років надається відпустка без збереження заробітної плати на весь час карантину. У ОСОБА_1 є дитина до 14 років, а тому в неї виникло право на відпустку без збереження заробітної плати на час дії карантину до 31 травня 2022 року. Не може визнаватися прогулом без поважних причин самовільний вихід у відпустку, коли працівник має суб`єктивне право на її одержання. У ОСОБА_1 виникло право на відпустку, оскільки на території Тячівської міської ради і всієї Закарпатської області на 25 лютого 2022 року діяв карантин до 31 травня 2022 року, вона мала право на відпустку без збереження заробітної плати на час дії карантину. Крім цього, оголошення воєнного стану на території України. у зв`язку з нападом Росії на Україну, в цілях своєї безпеки та безпеки дитини, з метою збереження свого життя та життя дитини, ОСОБА_1 виїхала за кордон. Навіщо складати акти про відсутність на роботі ОСОБА_1 , коли вона не заперечує той факт, що її на роботі не має із 26 лютого 2022 року. Пояснення ОСОБА_1 по цей час не дала, так як її на роботі не має. ОСОБА_1 постійно спілкувалася по телефону із директором ЗДО ОСОБА_4 , яка їй казала, щоб вона не писала заяву на відпустку за свій рахунок, а також 23.03.2022 року ОСОБА_1 атестували. Також, ОСОБА_1 надсилала на садок матеріал для плетіння сіток, постійно спілкувалась із директором ЗДО. ОСОБА_1 надіслала на електронну пошту заяву на відпустку, але її не взяли до уваги. Просить позов задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на викладені у письмовій позовній заяві обставини та просить позов задовольнити.

Представник відповідача Тячівського дошкільного навчального закладу ясла-садку №5 Олаг О.М. в судовому засіданні заперечив проти позову, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву обставини та просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Тячівського дошкільного навчального закладу ясла-садку №5 Челенняк А.І. в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вона працює на посаді директора Тячівського дошкільного навчального закладу ясла-садку №5 та до неї дійсно 14 березня 2022 року зверталася методист садка ОСОБА_5 з приводу подання ОСОБА_1 заяви про відпустку з 28 лютого 2022 року. Оскільки вона не могла надати відпустку, починаючи з днів лютого, які вже пройшли, та в цей період нікому в садку не надавалася відпустка, вона відмовила у наданні відпустки ОСОБА_1 28 березня 2022 року ОСОБА_1 до садка було надіслано заяву про відпустку.

Представник третьої особи Тячівської міської ради в судове засідання не з`явився, та к надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Заслухавши учасників справи, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 була прийнята на роботу в Тячівський ДНЗ ясла-садок №5 з 18 лютого 2015 року на посаду керівника гуртка, що підтверджується наказом завідуючої Тячівського ДНЗ ясла-садка №5 від 17 лютого 2015 року за №7 (а.с.65).

Відповідно до наказу директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 24.02.2022 року за №5 закрито Тячівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №5 для відвідування дітьми до стабілізації ситуації з 24 лютого 2022 року (а.с.135).

Згідно листа Міністерства освіти і науки України у зв`язку із введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 Міністерство освіти і науки України листом від 25.02.2022 року за №1/3276-22 рекомендувало тимчасово призупинити освітній процес у закладах дошкільної, загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти, рекомендовано організувати роботу закладів освіти у залежності від конкретної ситуації: тимчасове призупинення освітнього процесу (виконання працівниками закладів освіти заходів та завдань, що визначені військово-цивільною адміністрацією), організація освітнього процесу за дистанційною або змішаною формами навчання ( за погодженням з військово-цивільною адміністрацією) - а.с.28-29.

Згідно наказу відділу освіти Тячівської міської ради Закарпатської області від 25.02.2022 року за №17 наказано припинити з 25 лютого 2022 року освітній процес у закладах дошкільної освіти Тячівської ТГ до стабілізації ситуації. Зокрема, керівнику Тячівського ЗДО №5 необхідно забезпечити функціонування закладу в умовах воєнного стану; організувати гнучкий режим роботи закладу; забезпечити проведення комплексу робіт щодо підтримання функціонування споруд закладів дошкільної освіти, мереж, комунікацій, дотримання правил безпеки необхідного температурного режиму, вжити заходи щодо економії енергоресурсів, збереження майна та продуктів харчування, здійснити передачу продуктів харчування, які швидко псуються та яким закінчується термін зберігання у територіальну оборону м. Тячів, склавши акт прийому-передачі (а.с.30).

Відповідно до листа Тячівської міської ради від 07.03.2022 року за №120, направленого керівникам закладам освіти Тячівського ТГ, у зв`язку з ситуацією, яка склалася в Україні та численними зверненнями щодо роботи педагогічних та інших працівників, які тимчасово виїхали за кордон закладів освіти, відділ освіти Тячівської міської ради інформує про те, що згідно Кодексу законів про працю України надаються: відпустка без збереження заробітної плати (не більше 15 календарних днів); додаткова соціальна відпустка на дітей до 15 років (не більше 10 календарних днів), основна щорічна відпустка за відпрацьований період. Поряд з цим інформують, що у разі невиходу на роботу після використання вищевказаних відпусток керівник закладу освіти, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) повинен провести відповідні дії стосовно таких працівників. Крім цього, просять подати списки тих педагогічних та інших працівників закладу освіти, які виїхали за кордон на електронну адресу відділу освіти Тячівської міської ради в електронній формі до 7 березня 2022 року до 16 години (а.с.31).

Згідно наказу директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 07.03.2022 року за №6 прийнято рішення залишити Тячівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №5 з 7 березня 2022 року закритим для відвідування дітьми до стабілізації ситуації, організувати гнучкий режим роботи Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5, скласти графік роботи працівників Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 згідно додатку (а.с.134).

Довідкою Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 4 липня 2022 року за №22 про доходи ОСОБА_1 за період з квітня 2021 року по березень 2022 року, стверджується, що загальна сума її доходу за вказаний період становить 94945,16 гривень (а.с.66).

Згідно наказу Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 22.09.2021 року за №14 позивачці ОСОБА_1 присвоєно кваліфікаційну категорію «Спеціаліст 11 категорії» (а.с.67).

Відповідно до атестаційного листа від 24 березня 2022 року позивачці ОСОБА_1 як педагогічному працівнику присвоєно кваліфікаційну категорію «Спеціаліст 11 категорії» (а.с.68).

Також встановлено, що позивачка ОСОБА_1 як керівник гуртка була відсутня на роботі в Тячівському закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області 25.03.2022 року та 28.03.2022 року, що підтверджується актом №1 від 25.03.2022 року, протоколом №1 від 25.03.2022 року, актом №2 від 28.03.2022 року, протоколом №2 від 28.03.2022 року (а.с.33-38).

В листі Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 07.03.2022 року за №8 зазначено, що позивачку ОСОБА_1 повідомлено про необхідність надання пояснення щодо її відсутності на роботі до 25 березня 2022 року (а.с.9, 32).

Відповідно до наказу директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 28 березня 2022 року за №19-к позивачку ОСОБА_1 звільнено з посади керівника гуртка Тячівського ЗДО (ясла-садок) №5 з 28 березня 2022 року, у зв`язку з відсутністю на роботі (а.с.6)

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивачка ОСОБА_1 має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.70-71).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 28 лютого 2022 року, надісланої нею 14 березня 2022 року по месенджеру «Viber» методисту Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 ОСОБА_5 , ОСОБА_1 просила директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 ОСОБА_4 надати їй щорічну оплачувану відпустку з 28 лютого 2022 року (а.с.113-114).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 28 березня 2022 року, надісланої нею 28 березня 2022 року на електронну адресу Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5, ОСОБА_1 просила директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Челленяк А.І. надати їй відпустку до кінця воєнного стану, без збереження заробітної плати (а.с.111-112).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердила, що вона працює методистом в Тячівському закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №5. Після введення воєнного стану вони не працювали. Всім в садку було відомо, що ОСОБА_1 після введення воєнного стану в Україні виїхала за кордон. В подальшому, наскільки вона пам`ятає, вона вийшла на роботу 14 березня 2022 року. Цього дня ставилося питання щодо відсутності на роботі ОСОБА_1 . Також, цього ж дня їй на мобільний телефон через месенджер «Viber» зателефонувала позивачка ОСОБА_1 та повідомила, що їй не надають відпустку. На це вона їй сказала, щоб вона надіслала заяву про відпустку їй та директору садка. Отримавши від ОСОБА_1 по месенджеру «Viber» письмову заяву про відпустку, вона донесла її до директора садка ОСОБА_4 , яка сказала, що нікого у відпустку не відпускає. 24 березня 2022 року ОСОБА_1 була атестована в садку. В березні 2022 року працівники садка виготовляли маскувальні сітки в Збройні сили України, в чому також приймала участь і ОСОБА_1 , надавши матерію та грошові кошти в сумі 1400 гривень. Після введення воєнного стану діти вперше пішли в садок 1 вересня 2022 року.

У відповідності до положень частини 5 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст.147 ч.1 КЗпП України за порушення трудовоїдисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

За змістом ст.40 ч.1 п.4 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем також у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно ч.1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

За змістом ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Указом Президента України №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що уперіод дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Статтею 12 цього ж Закону визначено, що у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

Законом №2352-IX від 01.07.2022 року статтю 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» було доповнено частиною четвертою, якою визначено, що у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов`язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

Суд зазначає, що у випадку звільнення позивача у зв`язку із прогулом, відповідач мав обов`язок задокументувати належним чином відсутність позивача на робочому місці без поважних причин, з`ясувати, чи були причини відсутності неповажними, отримати від працівника пояснення.

Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Процедура звільнення за прогул передбачає врахування не лише загальних правил звільнення працівників (частина перша статті 47, стаття 116 КЗпП України), але й порядку звільнення працівників з ініціативи роботодавця (частина третя статті 40, стаття 43 КЗпП України), а також строків застосування, правил та порядку накладання і оголошення дисциплінарних стягнень (статті 147-149 КЗпП України).

Таким чином, звільнення працівника за прогул передбачає здійснення низки послідовних дій, які можна розділити на декілька етапів. Зокрема, роботодавець має: 1) встановити та зафіксувати факт відсутності працівника на роботі, 2) з`ясувати причини відсутності працівника на роботі, 3) оформити звільнення працівника, який допустив прогул без поважних причин.

Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акту, тому він подається у довільній, простій письмовій формі та підписується не менше ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано відсутність працівника на роботі.

Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. В таких документах обов`язково вказується не тільки дата, а й конкретний час відсутності працівника.

Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з`ясувати, чим така відсутність була викликана.

Для з`ясування причини відсутності працівника на роботі роботодавець на свій розсуд може: 1) зателефонувати працівнику або членам його родини; 2) написати працівнику в доступні месенджери; 3) надіслати листа на особисту електронну скриньку; 4) відвідати працівника за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання; 5) надіслати лист з повідомленням про вручення з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.

Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин. Безумовно, це мають бути об`єктивні обставини, які перешкоджали працівнику з`явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі №761/48981/19.

До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім`ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв`язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров`я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров`я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника (Постанова КЦС ВС від 05.12.2018 року у справі № 754/16137/15-ц).

У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець, мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Принцип добросовісності у трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.

Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі.

З матеріалів справи вбачається, що після введення 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану позивачка ОСОБА_1 , з метою збереження свого життя та життя свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 , разом з неповнолітнім сином ОСОБА_6 виїхала за кордон, звідки 14 березня 2022 року та 28 березня 2022 року різними засобами зв`язку шляхом написання заяв повідомила директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 ОСОБА_4 про її бажання отримати відпустку.

Також встановлено, що відповідачем було складено два акти про відсутність позивача ОСОБА_1 на робочому місці 25.03.2022 року та 28.03.2022 року, однак відповідачем не надано доказів того, що він намагався з`ясувати поважність причин неявки позивача ОСОБА_1 на роботу у вказані дати та зажадав від ОСОБА_1 письмові пояснення після встановлення фактів порушення трудової дисципліни.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Визначаючи справедливий баланс між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд, слід зазначити про пріоритет природного права особи на життя та безпечне довкілля, яке визнається усіма цивілізованими народами і націями та є загальним спадком європейської правової традиції, позитивний обов`язок щодо забезпечення якого на території України покладено на Державу Україна. Так, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 1 Конституції України).

Суд зазначає, що невихід позивача на роботу внаслідок введення в Україні воєнного стану та пов`язаних з ним обставин, не може мати наслідком звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України за підставою «прогул».

Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров`я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин, у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.

Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача про те, що від позивача не надходило заяв про відсутність на роботі з поважних причин, оскільки відсутність працівника на роботі у зв`язку з введенням воєнного стану не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини.

Тому, до з`ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень, доцільно було обліковувати його, як працівника, відсутнього з нез`ясованих або з інших причин, а не звільняти з роботи.

За змістом ст. 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Згідно ст. 235 ч.1 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Беручи до уваги наведене, а також те, що відповідачем не надано доказів додержання процедури звільнення позивачки ОСОБА_1 , суд вважає, що наказ директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 28 березня 2022 року за №19-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 звільнено з посади керівника гуртка Тячівського ЗДО (ясла-садка) №5 з 28 березня 2022 року, у зв`язку з відсутністю на роботі, слід визнати незаконним та скасувати, а позивачку ОСОБА_1 поновити на попереднє місце роботи - посаду керівника гуртка Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області з моменту її звільнення, - 28 березня 2022 року.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 3 п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ за №100 від 08.02.1995 року (далі за текстом - Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

А тому, суд вважає, що з відповідача Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області підлягає стягненню середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 28 березня 2022 року до 1 листопада 2022 року, із розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 423,93 гривень (8383,75 грн. (заробіток в січні 2022 року) + 8149,57 грн. (заробіток в лютому 2022 року) : 39 робочих днів), * 156 робочих днів, тобто всього на суму 66132,80 гривень

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Виходячи з положення статті 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4(далі по тексту - Постанова Пленуму), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Водночас, п. 13 Постанови Пленуму встановлено, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує характер та тривалість страждань ОСОБА_1 , у зв`язку з незаконним звільненням, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2500 гривень грошового відшкодування моральної шкоди, а в решті позовних вимог в цій частині відмовити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід розділити між сторонами.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за один місяць в сумі 8266 гривень 66 копійок, з відрахуванням з цієї суми податку та інших обов`язкових платежів.

Керуючись ст.ст. ст.ст.5, 12, 77, 80, 81, 209, 263, 265, 430 ЦПК України, ст..23 ЦК України, ст.ст.2-1, 40, 43, 149, 235, 237-1 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 28 березня 2022 року за №19-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 звільнено з посади керівника гуртка Тячівського ЗДО (ясла-садка) №5 з 28 березня 2022 року, у зв`язку з відсутністю на роботі.

Поновити ОСОБА_1 на посаду керівника гуртка Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області.

Стягнути з Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 66132(шістдесят шість тисяч сто тридцять дві) гривні 80 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням з цієї суми податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 1240 гривень 50 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області на користь держави 1984 гривні 80 копійок судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за один місяць в сумі 8266 (вісім тисяч двісті шістдесят шість) гривень 66 копійок з відрахуванням з цієї суми податку та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , України, РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач - Тячівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області, адреса: м. Тячів, вул. Промислова, 26, Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 26327106.

Третя особа - Тячівська міська рада Закарпатської області, адреса: м. Тячів, вул. Шевченка, 2, Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053766.

Повний текст рішення складено 30 січня 2023 року.

Головуючий В.І.Бобрушко