Постанова

від 01.06.2023 по справі 307/1274/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/1274/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 червня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Джуги С.Д. і Мацунича М.В.,

з участю секретаря Чічкало М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області на рішення Тячівського районного суду від 23 січня 2023 року (у складі судді Бобрушко В.І.) за позовом ОСОБА_1 до Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5 Тячівської міської ради Закарпатської області, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Тячівська міська рада Закарпатської області, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у квітні 2022 р.

Після збільшення позовних вимог у жовтні 2022 р. (а.с.102-103) просила:

-визнати незаконним і скасувати наказ директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 28 березня 2022 р. за № 19-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким її звільнено з посади керівника гуртка Тячівського ЗДО (ясла-садка) № 5 з 28 березня 2022 р. у зв`язку з відсутністю на роботі;

-поновити на посаді керівника гуртка Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області;

-стягнути з Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області на свою користь 66132,80 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог указала, що наказом від 28.03.2022 р. її звільнено з посади керівника Тячівського ЗДО (ясла-садок) № 5 від 28 березня 2022 р. у зв`язку з відсутністю на роботі. Підставою звільнення став акт № 1 від 25.03.2022 р. і акт № 2 від 28.03.2022 р. про відсутність її на роботі.

Із 25 лютого 2022 р. Тячівський дошкільний навчальний заклад ясла-садок №5 не працює у зв`язку з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та були оголошені канікули до 15 березня 2022 р. Після канікул Тячівський ДНЗ ясла-садок № 5 продовжує не працювати. Так як ДНЗ ясла-садок № 5 продовжував не працювати, вона на роботу не виходила. Із завідуючою ДНЗ до звільнення її з роботи вона спілкувалася по телефону, яку вона повідомила про те, що перебуває за межами держави і попросила її надати їй відпустку без збереження заробітної плати на період воєнного стану в Україні, але директор закладу звільнила її з роботи за прогули.

Прогулом вважається невихід на роботу без поважних причин. Не може вважатися прогулом, коли Тячівський дошкільний заклад ясла-садок № 5 не працює.

Щодо обов`язків праці, то на неї покладені обов`язки про проведення гуртків англійської мови з дітьми, які зараховані в Тячівський ДНЗ ясла-садок № 5, заняття проводиться в приміщенні закладу Тячівського ДНЗ ясла-садок № 5. Після 25 лютого 2022 р. наказу про зміну її обов`язків на період воєнного стану по Тячівському ДНЗ ясла-садок № 5 не видавалося і її з іншим наказом не ознайомлено. Таким чином, причини її невиходу на роботу є поважними та не можуть вважатися прогулом у розумінні п.4 ст. 40 КЗпП України, а звільнення її з цієї підстави є незаконним.

Рішенням Тячівського районного суду від 23 січня 2023 р. із урахуванням ухвали Тячівського районного суду від 14 лютого 2023 р. позов задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано наказ директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 28 березня 2022 р. за №19-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 звільнено з посади керівника гуртка Тячівського ЗДО (ясла-садка) № 5 з 28 березня 2022 р. у зв`язку з відсутністю на роботі.

Поновлено з 28 березня 2022 р. ОСОБА_1 на посаді керівника гуртка Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області.

Стягнуто з Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 66132,80 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням із цієї суми податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 1240,50 грн. у відшкодування судового збору.

Стягнуто з Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області на користь держави 1984,80 грн. у відшкодування судового збору.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за один місяць в сумі 8266,66 грн. із відрахуванням із цієї суми податку та інших обов`язкових платежів.

Відповідач просить скасувати це рішенні і постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача із констатацією того факту, що невихід позивача на роботу внаслідок введення в України воєнного стану є поважною причиною, так як це обумовлено необхідністю збереження її життя та здоров`я. Проте, Закарпатська область є найбільш безпечнішою областю України, жодних бойових дій на території Закарпатської області не проводилися, а інші загрози, в т.ч. ракетні атаки носили мінімальний характер.

Відповідачем було вжито всіх можливих заходів для з`ясування поважності причин неявки позивача на роботу та надано належні та допустимі докази у підтвердження цього.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу сторона позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Доводи заперечення зводяться до законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду та безпідставності доводів апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, із таких мотивів.

Суд виходив із того, що невихід позивача на роботу внаслідок введення в Україні воєнного стану та пов`язаних з ним обставин не може мати наслідком звільнення за п.4 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України за підставою «прогул». Це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров`я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин, у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.

При цьому встановив, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу в Тячівський ДНЗ ясла-садок № 5 із 18 лютого 2015 р. на посаду керівника гуртка, що підтверджується наказом завідуючої Тячівського ДНЗ ясла-садка № 5 від 17 лютого 2015 року за № 7 (а.с.65).

Відповідно до наказу директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 24.02.2022 р. за № 5 закрито Тячівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 для відвідування дітьми до стабілізації ситуації із 24 лютого 2022 р. (а.с.135).

Згідно з листом Міністерства освіти і науки України у зв`язку із введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. за № 64/2022 Міністерство освіти і науки України листом від 25.02.2022 р. за № 1/3276-22 рекомендувало тимчасово призупинити освітній процес у закладах дошкільної, загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти, рекомендовано організувати роботу закладів освіти у залежності від конкретної ситуації: тимчасове призупинення освітнього процесу (виконання працівниками закладів освіти заходів та завдань, що визначені військово-цивільною адміністрацією), організація освітнього процесу за дистанційною або змішаною формами навчання ( за погодженням з військово-цивільною адміністрацією) (а.с.28-29).

Наказом відділу освіти Тячівської міської ради Закарпатської області від 25.02.2022 р. за № 17 наказано припинити з 25 лютого 2022 р. освітній процес у закладах дошкільної освіти Тячівської ТГ до стабілізації ситуації. Зокрема, керівнику Тячівського ЗДО № 5 необхідно забезпечити функціонування закладу в умовах воєнного стану; організувати гнучкий режим роботи закладу; забезпечити проведення комплексу робіт щодо підтримання функціонування споруд закладів дошкільної освіти, мереж, комунікацій, дотримання правил безпеки необхідного температурного режиму, вжити заходи щодо економії енергоресурсів, збереження майна та продуктів харчування, здійснити передачу продуктів харчування, які швидко псуються та яким закінчується термін зберігання у територіальну оборону м. Тячів, склавши акт прийому-передачі (а.с.30).

Відповідно до листа Тячівської міської ради від 07.03.2022 р. за № 120, направленого керівникам закладам освіти Тячівського ТГ, у зв`язку з ситуацією, яка склалася в Україні, та численними зверненнями щодо роботи педагогічних та інших працівників, які тимчасово виїхали за кордон, закладів освіти, відділ освіти Тячівської міської ради інформує про те, що згідно з Кодексом законів про працю України надаються: відпустка без збереження заробітної плати (не більше 15 календарних днів); додаткова соціальна відпустка на дітей до 15 років (не більше 10 календарних днів), основна щорічна відпустка за відпрацьований період. Поряд із цим інформують, що в разі невиходу на роботу після використання указаних відпусток керівник закладу освіти, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, повинен провести відповідні дії стосовно таких працівників. Крім цього, просять подати списки тих педагогічних та інших працівників закладу освіти, які виїхали за кордон, на електронну адресу відділу освіти Тячівської міської ради в електронній формі до 07 березня 2022 р. до 16 години (а.с.31).

Згідно з наказом директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 07.03.2022 р. за № 6 прийнято рішення залишити Тячівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 з 7 березня 2022 р. закритим для відвідування дітьми до стабілізації ситуації, організувати гнучкий режим роботи Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5, скласти графік роботи працівників Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 згідно з додатком (а.с.134).

Довідкою Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 4 липня 2022 р. за № 22 про доходи ОСОБА_1 за період із квітня 2021 р. по березень 2022 р., стверджується, що загальна сума її доходу за вказаний період становить 94945,16 грн. (а.с.66).

ОСОБА_1 , як керівник гуртка, була відсутня на роботі в Тячівському закладі дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області 25.03.2022 р. і 28.03.2022 р., що підтверджується актом № 1 від 25.03.2022 р., протоколом № 1 від 25.03.2022 р., актом № 2 від 28.03.2022 р., протоколом № 2 від 28.03.2022 р. (а.с.33-38).

У листі Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 07.03.2022 р. за № 8 зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено про необхідність надання пояснення щодо її відсутності на роботі до 25 березня 2022 р (а.с.9, 32).

Відповідно до наказу директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області від 28 березня 2022 р. за № 19-к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника гуртка Тячівського ЗДО (ясла-садок) № 5 із 28 березня 2022 р. у зв`язку з відсутністю на роботі (а.с.6).

ОСОБА_1 14 березня 2022 р. надіслала заяву від 25.02.2022 р. по месенджеру «Viber» методисту Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Решетар Т.М. , у якій просила директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Челленяк А.І. надати їй щорічну оплачувану відпустку з 28 лютого 2022 р. (а.с.113-114).

У своїй заяві від 28 березня 2022 р., надісланої позивачем 28 березня 2022 р. на електронну адресу Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5, ОСОБА_1 просила директора Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Челленяк А.І. надати їй відпустку до кінця воєнного стану, без збереження заробітної плати (а.с.111-112).

Відповідно до положень частини 5 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 147 ч.1 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

За змістом ст. 40 ч.1 п.4 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем також у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно з ч.1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

За змістом ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Указом Президента України №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Статтею 12 цього ж Закону визначено, що у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

Законом № 2352-IX від 01.07.2022 року статтю 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» було доповнено частиною четвертою, якою визначено, що у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов`язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».

У випадку звільнення позивача у зв`язку із прогулом, відповідач мав обов`язок задокументувати належним чином відсутність позивача на робочому місці без поважних причин, з`ясувати, чи були причини відсутності неповажними, отримати від працівника пояснення.

Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Процедура звільнення за прогул передбачає врахування не лише загальних правил звільнення працівників (частина перша статті 47, стаття 116 КЗпП України), але й порядку звільнення працівників з ініціативи роботодавця (частина третя статті 40, стаття 43 КЗпП України), а також строків застосування, правил та порядку накладання і оголошення дисциплінарних стягнень (статті 147-149 КЗпП України).

Таким чином, звільнення працівника за прогул передбачає здійснення низки послідовних дій, які можна розділити на декілька етапів. Зокрема, роботодавець має: 1) встановити та зафіксувати факт відсутності працівника на роботі, 2) з`ясувати причини відсутності працівника на роботі, 3) оформити звільнення працівника, який допустив прогул без поважних причин.

Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акту, тому він подається у довільній, простій письмовій формі та підписується не менше ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано відсутність працівника на роботі.

Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. В таких документах обов`язково вказується не тільки дата, а й конкретний час відсутності працівника.

Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з`ясувати, чим така відсутність була викликана.

Для з`ясування причини відсутності працівника на роботі роботодавець на свій розсуд може: 1) зателефонувати працівнику або членам його родини; 2) написати працівнику в доступні месенджери; 3) надіслати листа на особисту електронну скриньку; 4) відвідати працівника за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання; 5) надіслати лист з повідомленням про вручення з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.

Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин. Безумовно, це мають бути об`єктивні обставини, які перешкоджали працівнику з`явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 р. у справі № 761/48981/19.

До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім`ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв`язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров`я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров`я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника (Постанова КЦС ВС від 05.12.2018 року у справі № 754/16137/15-ц).

У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець, мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Принцип добросовісності у трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.

Колегія суддів констатує, що невихід на роботу внаслідок ведення по всій території України воєнного стану та пов`язаних із цим обставин не може мати наслідком звільнення за п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України за підставою «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров`я працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин у цьому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.

А факт припинення освітнього процесу у закладах дошкільної освіти Тячівської ТГ до стабілізації ситуації (а.с.30, 134,135), і як видно з допиту свідка Решетар Т.М. у судовому засіданні, навчальний процес у відповідача відновився лише 01 вересня 2022 р. (а.с.145), що є також поважною причиною неявки на роботу, оскільки на виконання яких функцій мала з`являтися позивач на роботу відповідач не повідомив.

У наказі відповідача від 07 березня 2022 р. № 6 «Про роботу ЗДО» вказано про організацію гнучкого режиму роботу відповідача та про складення графіку роботи працівників відповідача згідно з додатком, однак роботодавцем не надано доказів про режим роботи та графік роботи свого закладу та своїх працівників у період із 24 лютого 2022 р. по 01 вересня 2022 р.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що Закарпатська область є найбільш безпечнішою областю України, жодних бойових дій на території Закарпатської області не проводилися, а інші загрози, в т.ч. ракетні атаки носили мінімальний характер, не може братися до уваги, оскільки воєнний стан введено на всій території України, і потенційна загроза у зв`язку з початком повномасштабної війни притаманна, в т.ч. і Закарпатській області, працівник використав своє право та виїхав на безпечну територію у зв`язку з воєнними діями на території України та з метою збереження свого життя та життя своїх рідних, у цьому випадку сина (а.с.70), відтак роботодавцю варто було визнати причину відсутності працівника на роботі поважною.

Довід апеляційної скарги про те, що відповідачем було вжито всіх можливих заходів для з`ясування поважності причин неявки позивача на роботу та надано належні та допустимі докази у підтвердження цього, спростовуються матеріалами справи.

Так, із матеріалів справи видно, що відповідач лише одного разу - 07.03.2022 р., звертався до позивача із листом про надання пояснень щодо відсутності на робочому місці, строк був наданий до 25.03.2022 р. (а.с.9), і все, матеріали справи не містять більше відомостей, що відповідач звертався до позивача із наміром дізнатися причину її відсутності на роботі.

Натомість, позивач 28 березня 2022 р. зверталася до відповідача із заявою про надання їй відпустки без збереження заробітної плати до закінчення воєнного стану (а.с.111, 112), а також зверталася із заявою від 25.02.2022 р. про надання їй щорічної оплачуваної відпустки з 28.02.2022 р. (а.с.113,114), однак жодного належного реагування зі сторони роботодавця на вказані заяви позивача матеріалами справи не містять.

Окрім того, сам наказ про звільнення ОСОБА_1 не конкретизований.

Суд першої інстанції у повному обсязі встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон і вирішив спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути взяті до уваги.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 374,375,381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Тячівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Тячівської міської ради Закарпатської області залишити без задоволення.

2.Рішення Тячівського районного суду від 23 січня 2023 року залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

4.Повне судове рішення складено 19 червня 2023 р.

Судді: