Постанова

від 25.01.2023 по справі 910/4517/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. Справа№ 910/4517/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Зубець Л.П.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Мацола М.В. (в залі суду);

Пасічник Я.С. (в залі суду);

від відповідача: Чухась Ольга Олександрівна (поза межами приміщення суду);

розглянувши апеляційну скаргу Керівника Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022, повний текст рішення підписано 27.10.2022,

у справі № 910/4517/22 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Керівника Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" ОСОБА_1

до Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації)

про визнання недійсним Статуту

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

До господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 , як керівник Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" (далі за текстом - Позивач) з позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації (далі за текстом - Відповідач) про визнання недійсним Статуту Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви" Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області у новій редакції, який має нову назву - "Статут Релігійної громади Свято-Михайлівського собору Православної церкви України м. Шепетівка Хмельницької області" (нова редакція)", прийнятий на підставі рішення окремих неповноважних осіб від імені Релігійної громади Української Православної Церкви" Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області, оформленого протоколом загальних (парафіяльних) зборів № 1 від 07.05.2022 (далі за текстом - Протокол № 1).

В обґрунтування необхідності скасування Статуту в новій редакції Позивач посилається на те, що останній прийнято із порушенням компетенції органу, що видав даний акт, зокрема особами, що не є членами релігійної організації, за відсутності кворуму, без дотримання процедур, передбачених діючим Статутом; посадовими особами Відповідача не було перевірено відповідність поданих на реєстрацію документів законодавству та чинному Статуту релігійної громади; із порушенням прав позивача та членів релігійної громади, що висловились за духовну і канонічну єдність з УПЦ під предстоятельством Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22 У задоволенні позову керівника Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" до Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання недійсним Статуту Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви" Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області у новій редакції, який має нову назву - "Статут Релігійної громади Свято-Михайлівського собору Православної церкви України м. Шепетівка Хмельницької області" (нова редакція)", прийнятий на підставі рішення окремих неповноважних осіб від імені Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області", оформленого протоколом загальних (парафіяльних) зборів № 1 від 07.05.2022 - відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що враховуючи встановлені судом обставини, на підставі наявних доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено підстав для визнання недійсним Статуту Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" в новій редакції, в тому числі не доведено порушення його прав та прав членів релігійної громади щодо духовної та канонічної єдності з Українською православною Церквою під предстоятельством Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, а також не доведено та не обґрунтовано підстав звернення до суду з даним позовом саме до Відповідача, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Керівник Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти та відкрити провадження за апеляційною скаргою, рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що збори 07.05.2022 були проведені фактично, як збори територіальної громади, яка не уповноважена вирішувати питання релігійного характеру. Повноваження сільських, селищних, містких рад визначені у розділі 11 Конституції України та розділі 2 Закону України "Про місцеве самоврядування". Зокрема, до їх повноважень не належить вирішення питань щодо організації діяльності релігійних громад. Втручання територіальної громади в діяльність релігійних організацій буде порушенням статей 11, 35, 37, 140 Конституції України. Отже, всі питання, які виникають відносно релігії, в тому числі і питання щодо зміни конфесій, належать виключно до компетенції Релігійних громад, а особи, які приймали оскаржуваний статут, не були і не є дійсними членами Релігійної організації. Якщо у зборах брали участь особи, які не вправі були діяти як орган юридичної особи, повноважний приймати нову редакцію статуту, то така редакція не є чинною, бо вона не була прийнята юридичною особою в особі відповідного органу, водночас реєстрація такої нової редакції порушує правову визначеність щодо того, статут у якій саме редакції є чинним, у новій чи попередній. Отже, позовна вимога фактично спрямована не на позбавлення статуту у новій редакції юридичної сили, а на захист порушеного інтересу у правовій визначеності. Реєстрація статуту в новій редакції, прийнятій не органом юридичної особи, а не уповноваженими на це особами, може порушувати інтерес у правовій визначеності, як членів Релігійної організації, так і самої Релігійної організації, як юридичної особи. В ухваленні рішення про зміну канонічної підлеглості та прийняття статуту Релігійної громади у новій редакції не брав участь ані настоятель та голова Парафіяльної ради, ані особи, які є засновниками Релігійної громади, ні дійсні члени релігійної громади.

На думку скаржника, при затвердженні статуту в новій редакції не було дотримано порядку та процедури його прийняття, затвердження та внесення на розгляд органів державної влади для реєстрації, прийняття рішення про внесення змін до статуту порушило право на участь в прийнятті рішення щодо конфесійної належності громади, тобто фактично порушило право на свободу віросповідання, гарантоване ст. 35 Конституції України та ст. 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", у зв`язку із чим, протокол № 1 від 07.05.2022 складено з грубим порушенням положень чинного законодавства України, чинного Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області є нікчемним, а відображені у ньому рішення не є рішеннями загальних парафіяльних зборів релігійної громади.

Скаржник вказує на те, що 27.01.2018 Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області, керівником і членом якої є позивач, проведено парафіяльні збори на яких прийнято рішення щодо залишення громади в лоні Української Православної Церкви, на вказаних зборах, рішень щодо зміни конфесійного спрямування чи внесення змін до Статуту не приймалось, тобто, право на зміну канонічної підлеглості відповідачем, про що зазначає суд, у легітимний спосіб не реалізовувалось, більш того, відповідач прийняв протилежне рішення про залишення в УПЦ. В подальшому, будь-які зміни в ЄДР не відбулись, а відповідач продовжує свою статутну Богослужбову діяльність.

На думку скаржника, єдиним належним відповідачем у справі, за участі якого можуть бути відновлені права позивача, вбачається Хмельницька обласна державна адміністрація, яка зареєструвала статут у новій редакції, а способом захисту - визнання недійсним статуту Релігійної організації у новій редакції.

Також скаржник зазначає, що положення оскаржуваного статуту суперечать низці норм чинного законодавства, зокрема, ч. 5 ст. 16 Закону "Про свободу совісті та релігійні організації" та ст. 133.4.1 Податкового кодексу України.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказує на те, що надання оцінки відповідності положень Статуту громадської організації вимогам Податкового кодексу України покладено на контролюючий орган, яким є Державна податкова служба України.

Відповідач вважає, що доводи скаржника про те, що збори 07.05.2022 були проведені фактично як збори територіальної громади, яка не уповноважена вирішувати питання релігійного характеру є лише припущеннями не підтверджені жодними доказами. Присутність на зборах релігійної громади осіб, які обіймали або обіймають будь-які посади як в органах місцевого самоврядування, так і в правоохоронних органах, жодним чином не спростовує того, що такі особи не можуть бути членами релігійної громади, а виконання такими особами своїх посадових, службових обов`язків або використання свого службового становища під час проведення зборів релігійної громади 07.05.2022 не доведено позивачем.

На думку відповідача, скаржником не доведено його твердження, що проведені збори 07.05.2021, на яких оформлено Протокол № 1 за своєю суттю є зборами територіальної громади, а не релігійної громади. Також скаржником в межах цієї підстави скасування судового рішення не доведено, що при затвердженні Статуту у новій редакції не було дотримано порядку і процедури його прийняття, затвердження та внесення на розгляд органів державної влади для реєстрації.

Так, відповідач зазначає про те, що він є лише реєстру чим органом, який при прийнятті рішення керується виключно зазначеними нормами Закону і перевіряє та вивчає лише ту інформацію, яка міститься в поданій релігійною громадою заявою по суті, тобто, дослідження вказаних протоколів не стосується предмету спору, як об`єкту спірних правовідносин в межах даного провадження.

Відповідач вказує на те, що матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_2 до реєстраційної служби із заявою про отримання копій з реєстраційної справи, відмови державного реєстратора у видачі таких документів чи подання скаржником клопотання про витребування таких доказів з відповідною мотивацією, тобто, ще на етапі подання позовної заяві у позивача не було будь-яких належних, допустимих чи достовірних доказів про неправомірність (на його думку) прийняття рішення про зміну підлеглості та прийняття статуту в новій редакції.

Також відповідач зазначає, що зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Відповідач вважає, що дослідження наявності/відсутності кворуму, інших порушень при скликанні та проведенні загальних зборів релігійної громади буде виходом за межі позовних вимог та не входить до кола обставин, що належать до предмету доказування у даній справі, тоді як дослідження питання дотримання порядку скликання, правомочності зборів може бути предметом розгляду вимоги при визнання недійсним рішення загальних зборів.

Узагальнені доводи додаткових пояснень у справи

24.01.2023 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення, в який відповідач вказує на те, що у справі № 924/173/22 Верховний Суд дійшов висновків, які релевантні під час розгляду справи № 910/4517/22.

Позивач, у додаткових поясненнях, поданих до суду 25.01.2023, зазначив про те, що зважаючи на висновки, викладені у постанові № 924/173/22, просить врахувати при розгляді справи № 910/4517/22 те, що за змістом п.п. 58, 67 Статуту зміни і доповнення до цього Статуту (викладення Статуту у новій редакції) вносяться на розгляд Парафіяльних зборів членів релігійної організації уповноваженими представниками парафії і набирають чинності лише після їх затвердження керуючим Шепетівською єпархією УПЦ, і реєстрації в порядку та згідно із законодавством України. Статут підписує настоятель парафії (голова) Парафіяльних зборів членів релігійної організації. Відповідач не надав до суду доказів прийняття статуту Релігійної організації в новій редакції (підписів осіб, які проголосували за відповідне рішення). Якщо парафіяни не згодні з принципами діяльності та обов`язками, які були прийняті ними при набутті членства у парафіяльних зборах, то вони можуть вийти зі складу цих парафіяльних зборів. Протокол та подальші документи, які подано на реєстрацію, не були підписані головою Парафіяльної ради, їх підписала та подала до обласної державної адміністрації інша особа ОСОБА_3 , який не має жодного відношення до Релігійної громади УПЦ і за даними сайту Православної Церкви України В.М. Гетьман є настоятелем храму Рівноапостольного князя Володимира Великого у м. Шепетівка ПЦУ, тобто іншого релігійного об`єднання, ніж УПЦ.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/4517/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22. Призначено справу № 910/4517/22 до розгляду у судовому засіданні 14.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 задоволено клопотання Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) (Чухась Ольги) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На підставі ст. 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 оголошено перерву у розгляді справи № 910/4517/22 за апеляційною скаргою Керівника Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22 до 25.01.2023.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/4517/22 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представники позивача у судовому засіданні 25.01.2023 підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22 та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2023, у режимі відеоконференцзв`язку, заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів позовної заяви Релігійна організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" створена 1992 року відповідно до статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (далі за текстом - Закон 987-XII) з ініціативи громадян - жителів м. Шепетівка. Дата державної реєстрації: 18.05.1992. Номер запису: 16741200000000657.

Указом № 105 від 29.08.2000 керуючого Хмельницькою єпархією Української православної церкви - Архієпископа Хмельницького та Шепетівського з 01.09.2000 Мацола М.В. призначений настоятелем Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Шепетівського округу Хмельницької єпархії УПЦ.

Релігійна організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" здійснювала свою діяльність на підставі Статуту в новій редакції, прийнятої парафіяльними зборами від 05.12.2017 (протокол № 2) та затвердженої Головою Хмельницької обласної державної адміністрації № 97/2018-р від 12.01.2018 (далі за текстом - Статут від 05.12.2017).

Зі змісту Статуту від 05.12.2017 вбачається наступне:

- релігійна організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" (далі - парафія) є неприбутковою релігійною організацією, первинним канонічним підрозділом Української Православної Церкви (далі - УПЦ ) та знаходиться в організаційному підпорядкуванні Шепетівської єпархії УПЦ. (пункт 1);

- парафiя створюється за добровільною згодою віруючих осіб православного віросповідання, які досягли повноліття та з благословення керуючого Шепетівською єпархією УПЦ ((далі - єпархіальний архієрей ) (пункт 2));

- парафiя об`єднує громадян православного віросповідання, для сумісного здійснення права на свободу сповідання та поширення православноп вiри, а також для піклування про релiгiйно - моральне виховання (пункт 3);

- парафія здійснює свою діяльність при дотриманні чинного законодавства України, Статуту про управління Української Православної Церкви, Статуту Управління Шепетівської єпархії УПЦ, а також цього Статуту (пункт 6);

- парафію очолює настоятель, до обов`язків якого зокрема входить - керівництво парафією, ведення списку членів Парафіяльних зборів, скликання парафіяльних зборів та головування на них (пункти 12 та 13);

- вищим органом парафіяльного управління є Парафіяльнi збори, збори членів релігійної організації , які за посадою очолює настоятель (пункт 15);

- до складу Парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті. (пункт 16);

- парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за благословенням єпархіального архієрея благочинним або іншим представником єпархіального архієрея , у міру потреби , але не рідше ніж один раз на рік (пункт 18);

- парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів, на яких рішення приймається простою більшістю голосів присутнiх на зборах. При рівній кількості голосів голос головуючого є вирішальним (пункти 19 та 20);

- парафіяльні збори, на яких розглядається питання про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади вважаються чинними за умови присутності усіх членів Парафіяльних зборів (пункт 21);

- протокол парафіяльних зборів підписується головою та секретарем зборів (пункт 25);

- усі документи парафії підписуються настоятелем (головою) Парафіяльної ради, яка є виконавчим і розпорядчим органом Парафіяльних зборів (пункти 27 та 31);

- зміни і доповнення до цього Статуту (викладення Статуту у новій редакції ) вносяться на розгляд Парафіяльних зборів членiв релiгiйноп організації уповноваженими представниками парафії і набирають чинності лише після їх затвердження керуючим Шепетівською єпархією УПЦ, і реєстрації в порядку та згідно законодавства України. Статут підписує настоятель парафії (голова) Парафіяльних зборів членів релігійної організації (пункт 58).

Як зазначає позивач, у зв`язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій за статусом юридичних осіб" (далі за текстом - Закон № 4128-Д) і з огляду на створення нової "Православної церкви в Україні" 07.05.2022 рішенням Парафіяльних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області", оформленого протоколом № 3 (далі за текстом - Протокол № 3) вирішено не змінювати Статут в редакцій від 05.12.2017 та вирішено завжди залишатися вірними чадами Української Православної Церкви під головуванням Блаженнійшого Митрополита Онуфрія та зберегти належність зазначеної релігійної організації під головуванням Блаженнійшого Митрополита Онуфрія з релігійним центром у м. Києві.

В Протоколі № 3 зазначено, що на зборах 07.05.2022 були присутні 797 парафіян.

За прийняття рішення, оформленого Протоколом № 3, проголосували: "за" - 797 голосів, "проти" - 0 голосів.

Протокол № 3 підписано головою загальних Парафіяльних зборів - ОСОБА_1 та секретарем загальних Парафіяльних зборів - ОСОБА_4 .

Так, Закон № 4128-Д набрав чинності 31.01.2019, частиною 3 Розділом II "Прикінцеві положення" закріплено, що Статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів (положень) у частині, що не суперечить цьому Закону.

Також до матеріалів справи позивачем додано звернення парафіян Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" від 07.05.2022, адресоване настоятелю зазначеної релігійної організації ОСОБА_1 з проханням не змінювати Статут та не змінювати канонічність зазначеної релігійної організації.

Зазначене звернення складене в довільній формі на 50-ти сторінках та містить підписи 797 осіб.

Також в матеріалах справи міститься Протокол № 4 Загальних Парафіяльних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" від 07.05.2022 (далі за текстом - Протокол № 4), яким оформлено рішення 2 452 членів релігійної організації про те, що зазначена релігійна організація продовжує залишатися в канонічній та адміністративній підлеглості (юрисдикції) до канонічної Української Православної Церкви з чинним на сьогодні її Статутом, як незалежної та самостійної, під керуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Предстоятеля Української Православної Церкви.

Підписи членів релігійної громади, які підтримують незмінність канонічного статусу Релігійної громади на 81 сторінці додано до матеріалів справи.

Протокол № 4 підписано головою загальних Парафіяльних зборів - ОСОБА_1 та секретарем загальних Парафіяльних зборів - ОСОБА_4 .

Позивачем разом з позовною заявою надано заяву-звернення від 06.06.2022, адресовану відповідачу з проханням внести копію протоколу зборів релігійної громади від 07.05.2022 в особову справу парафії та повідомити про виконання останнього.

Згідно із доводами позивача відповідь на заяву - звернення від 06.06.2022 від відповідача не надходило.

Водночас, відповідач своїм розпорядженням № 111/2022-р від 01.06.2022 (далі за текстом - Розпорядження № 111/2022-р) на підставі заяви Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області", зареєстрованої в обласній військовій адміністрації 20.05.2022 за № 99/4735-35/2022 та до якої також додано документи для реєстрації статуту релігійної організації в новій редакції та протокол загальних (парафіяльних зборів) членів релігійної організації від 07.05.2022 № 1 вирішено зареєструвати статут Релігійної організації "Релігійна громада Православної Церкви України Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" у новій редакції та відповідно визнано таким, що втратило чинність розпорядження № 97/2018-р від 12.01.2018" Про реєстрацію статуту Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" у новій редакції.

Так, згідно загальних (парафіяльних) зборів членів Релігійної організації "Релігійна громада Православної Церкви України Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області", які відбулися 07.05.2022 та рішення яких оформлено протоколом № 1 (далі за текстом - Протокол № 1) у зв`язку з військовою агресією Російської федерації починаючи з 24.02.2022 та у зв`язку із створенням 15.12.2018 року Помісної (автокефальної) Православної Церкви України, яка підпорядковується релігійному центру у м. Києві вирішено наступне:

- обрано голову зборів - ОСОБА_5 та секретаря - ОСОБА_6 ,;

- затверджено список парафіян, а саме ухвалено вважати членами Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" всіх присутніх на цих зборах;

- виключено з числа членів Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" ОСОБА_1 ;

- змінено підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" та ухвалено перейти під канонічне підпорядкування Релігійної організації "Управління Хмельницької Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)";

- внесено зміни до Статуту Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" шляхом прийняття його в новій редакції зі зміною назви релігійної організації на таку: "Релігійна громада Православної Церкви України Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області";

- обрано парафільну раду Дорощука М.Ф. Релігійної організації "Релігійна громада Православної Церкви України Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" у складі: голова (він же керівник релігійної громади) - ОСОБА_3 ; члени парафіяльної ради - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

- обрано ревізійну комісію Релігійної організації "Релігійна громада Православної Церкви України Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області";

- ухвалено уповноважити ОСОБА_3 підписати Статут Релігійної організації "Релігійна громада Православної Церкви України Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" у новій редакцій та заяву до Хмельницької військової адміністрації про його реєстрацію.

Як вбачається із заяви від 18.05.2022 Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області", підписаної керівником (уповноваженим) релігійної громади Гетьманом В.М., до останньої уповноваженою особою також додано: Статут в новій редакції; Протокол № 1; документ, що посвідчує право користування приміщенням за адресою зазначеною в статуті (у випадку зміни адреси); Свідоцтво (розпорядження) про реєстрацію діючої редакції статуту релігійної організації від 12.01.2018 № 97/2018-п та діюча редакція Статуту релігійної громади (належним чином засвідчена копія Статуту).

Відтак, позивач зазначає, що Протокол № 1 на підставі якого і було подано заяву про затвердження нової редакції Статуту прийнято невідомими особами, які ніколи не були членами Парафіяльних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області".

Також позивач зазначає, що Розпорядження № 111/2022-р винесено з порушенням оскільки не перевірено відповідність поданих на реєстрацію документів законодавству та чинному на моменту внесення змісту Статуту, а також прийнято документи не за повним переліком та від не уповноваженою на це належним чином особи. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що службові та посадові особи останнього повинні були перевірити чи ухвалено рішення, оформлене Протоколом № 1 відповідно до порядку передбаченому Статутом релігійної організації, чинному станом на 07.05.2022

Так, позивачем при обґрунтуванні позовних вимог та у відповіді на відзив неодноразово зазначається про незаконність та невідповідність загальних парафіяльних зборів, проведених 07.05.2022, результати яких оформлені Протоколом № 1, однак такий протокол позивачем фактично не оскаржується в даному провадженні, також матеріали справи також не містять доказів оскарження Протоколу № 3 та визнання його недійсним, що відповідно свідчить про чинність такого протоколу станом на час вирішення спору по суті, про що також зазначається відповідачем.

Як вбачається із заперечень відповідача, заява Релігійної організації "Релігійна громада Православної Церкви України Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" підписана уповноваженою на те особою згідно Протоколу № 1 - ОСОБА_3 .

Відповідач також зазначає, що парафіяльні збори 07.05.2022, за результатами яких оформлено Протокол № 1 та відповідно прийнято рішення про внесення змін до Статуту релігійної організації, проведено із дотриманням процедури їх скликання (безпосередньої членами такої парафії) згідно положень частини 3 статті 8 Закону 987-XII.

Відповідач не погоджується із доводами позивача про прийняття Протоколу № 1 на загальних парафіяльних зборах 07.05.2022 невідомими людьми та не членами релігійної організації, оскільки таке членство ґрунтується на принципах вільного волевиявлення та добровільного об`єднання, а членом парафіяльних зборів можуть бути особи, визначені пунктом 16 Статуту від 05.12.2017.

Згідно із доводами відповідача, які підтверджуються матеріалами справи, позивачем не надано суду затвердженого списку членів Парафіяльних зборів (парафіян) Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області", тому аргументи позивача щодо прийняття участі у загальних зборах 07.05.2022 та прийняття на них Протоколу № 1 не членами релігійної організації не є підтвердженими належними та допустимими доказами.

Відтак, враховуючи предмет даного спору та предмет доказування по даній справі, що фактично зводяться до неправомірних дій відповідача в частинні видачі Розпорядження № 111/2022-р та затвердження Статуту в новій редакції, відповідач зазначає, що дії останнього чітко регламентовано законодавством, а саме статтею 14 Закону № 987-XII, а статтею 15 зазначеного закону встановлено вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації Статуту. При цьому відповідач виступає лише реєструючим суб`єктом, який перевіряє та вивчає лише ту інформацію, яка міститься у поданій релігійною громадою заявою, а тому Відповідач не маючи достатніх законодавчих підстав для відмови в реєстрації змін до статуту не мав повноважень відмовити у здійснення такої реєстрації.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей (ч. 2 ст. 35 Конституції України).

Подібна норма міститься і в спеціальному Законі - ст. 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", відповідно до якої кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Релігійна організація зобов`язана додержуватися вимог чинного законодавства і правопорядку.

Статтею 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" встановлено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

За ч. 1 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Як вже зазначалось, станом на 07.05.2022 Релігійна організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" діяла на підставі Статуту в редакції від 05.12.2017, в той час як на виконання Закону № 4128-Д (частиною 3 Розділом II "Прикінцеві положення") повинна була привести свій Статут у строк до 31.01.2020 (включно) у відповідність до Закону № 4128-Д та відповідно до зазначених вище положень.

Враховуючи положення частини 3 статті 8 Закону 987-XI та з огляду на положення пункту 18 Статуту в редакції від 05.12.2017, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що вимогами чинного законодавства закріплено право релігійної громади (без настоятеля) скликати загальні збори щодо вирішення питання про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту релігійної організації, при цьому рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення та відповідно не потребує затвердження керуючим Шепетівською єпархією УПЦ, як це закріплено пунктом 58 Статуту від 05.12.2017.

Таким чином, загальні збори релігійної організації наділені виключною компетенцією відносно визначення питань щодо зміни канонічного підпорядкування, а також - затвердження нової редакції статуту, натомість у випадку невідповідності положень Статуту нормам законодавства мають застосовуватись положення закону, які мають вищу юридичну силу.

Стаття 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" містить норми, які регулюють статут (положення) релігійної організації.

Статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому ст. 14 цього Закону.

Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях.

Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об`єднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.

Статут (положення) може містити й інші відомості, пов`язані з особливостями діяльності даної релігійної організації.

Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству (ч. ч. 1-5 ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації").

Порядок реєстрації статутів (положень) релігійних організацій визначає ст. 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Отже, статут релігійної організації - це установчий документ, на підставі якого діє релігійна організація, він містить норми, обов`язкові для її членів, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання недійсним статуту релігійної організації є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка його оскаржує (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 922/2200/19).

При вирішенні спору про визнання недійсними положень установчих документів юридичної особи судом має бути зазначено яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються.

Враховуючи встановлені обставини та наявні матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про те, що доводи позивача щодо недотримання порядку скликання парафіяльних зборів 07.05.2022, на яких прийнято Протокол № 1, не є підтверджені належними та допустимими доказами, натомість, навпаки вчинені у відповідності до Закону № 987-XI.

Так, позивач у даному позові зазначає про незаконність прийнятого Протоколу № 1, який фактично став підставою для звернення до відповідача із заявою про реєстрацію Статуту релігійної організації в новій редакції, однак у прохальній частині позивачем не викладено вимоги визнати такий Протокол № 1 недійсним, а питання встановлення осіб, які приймали участь у голосуванні на таких зборах, їх повноваження та кількість не входить до предмету доказування по даній справи.

Так, станом на дату подання даного позову позивачем не надано доказів про визнання Протоколу № 1 недійсним, тому колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із прийняттям господарського суду першої інстанції протоколу № 1, як належного та достатнього доказу у справі, що відповідно свідчить про відсутність підстав вважати рішення, оформлені Протоколом № 1 незаконними та такими, що прийняті з порушенням вимог Статуту релігійної організації, та чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що з огляду на правовідносини, які наразі склалися між сторонами, виокремлення Верховним Судом такої позовної вимоги, як визнання недійсним статуту релігійної організації не є достатньою та вичерпною в даному випадку, натомість для визнання недійсним статуту релігійної організації, про що просить позивач, без заявлення додаткової вимоги про визнання недійсним результатів загальних зборів та визнання недійсним прийнятих на таких зборах рішень фактично не вбачається за можливе встановити і недійсність Статуту в новій редакції.

Отже, виходячи із заявлених позивачем вимог саме до відповідача та зазначене позивачем обґрунтування таких вимог, у даній справі фактично підлягає з`ясуванню обставини щодо дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при затвердження Статуту релігійної організації в новій редакції.

Відповідно до статті 14 Закону № 987-XI для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються:

1) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади;

2) статут (положення) релігійної громади у новій редакції.

До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються:

1) належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статутів (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів;

2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).

Відповідно до статті 15 Закону № 987-XI у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відтак, із врахування викладеного вище, для реєстрації Статуту релігійної громади у новій редакції уповноваженим представником Релігійної організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" - Гетьманом В.М. (на підставі Протоколу № 1) дотримано вимоги статті 14 Закону 987-XI подано підписану ним заяву із переліком документів, які закріплено вказаною статтею.

Позивачем у позовній заяві, в обґрунтування доводів подання ОСОБА_3 не всіх належних документів для реєстрації Статуту релігійної організації в новій редакції, не зазначено, які на його думку документи не подано Відповідачу та не зазначено правову норму, на підставі якої, відповідний документ(и) повинен бути поданий.

Позивачем також не доведено того факту, що Протокол № 1 приймався не встановлений колом осіб та особами, які не є членами релігійної громади Релігійної організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області", оскільки в матеріалах справи відсутні списки таких членів парафіяльних зборів (обов`язок ведення якого згідно підпункту г) пункту 13 Статуту в редакції від 05.02.2017 покладався на настоятеля, в тому числі на ОСОБА_1 ) та водночас наявний чинний Протокол № 1, правомірність якого наразі не підлягає дослідженню.

Враховуючи викладене, те, що позивачем не доведено, що відповідачем не було дотримано вимоги статті 14 Закону № 987-XI подано підписану ним заяву із переліком документів, які закріплено вказаною статтею та не обґрунтовано доводів про неподання всіх належних документів для реєстрації Статуту та не зазначено правову норму, на підставі якої, такі документи мали бути подані, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що дії відповідача відповідали вимогам чинного законодавства, із врахуванням того, що у останнього були відсутні підстави для відмови у реєстрації Статуту Релігійної організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" у новій редакції, а відтак станом на дату винесення відповідачем Розпорядження № 111/2022-р Статут в новій редакції відповідав вимогам Закону № 987-XI, зміни до Статуту були внесені компетентним органом, а саме загальними зборами релігійної громади, що відповідно виключає визнання такого Статуту недійсним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Так, ЄСПЛ у рішенні від 14.06.2007 від 14.06.2007 у справі "Свято-Михайлівська парафія проти України" дійшов висновку, що встановлення державою того, хто є членами релігійної громади, а хто не є, під час прийняття рішення про зміну канонічної підлеглості релігійної громади, є втручанням держави у право на свободу віросповідання, тобто, право ідентифікувати себе членом релігійної громади має лише особа, яка себе ідентифікує або не ідентифікує членом релігійної громади.

Твердження скаржника про те, що ОСОБА_3 не був уповноваженим на звернення до Хмельницької ОДА для реєстрації статуту релігійної громади в новій редакції є безпідставним, оскільки згідно із протоколом № 1 від 07.05.2022 загальних (парафіяльних) зборів членів релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області", зокрема, п. 6 уповноважено ОСОБА_3 підписати статут релігійної організації у новій редакції та заяву до Хмельницької обласної військової адміністрації про його реєстрацію.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що на загальних зборах приймалось рішення лише про вихід з УПЦ та перехід до ПЦУ і не приймалось жодних рішень щодо відвідування церкви, а тому відсутні підстави вважати, що внаслідок такого рішення відбулось втручання в права позивача на свободу віросповідання.

Так, в силу ч. 8 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", позивач, якщо не згідний з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти від імені цієї громади договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Згаданий вище Закон не передбачає й не надає особливих повноважень у справі скликання загальних зборів релігійної громади щодо зміни канонічної підлеглості священнослужителям чи органами управління громади, які не можуть позбавити загальні збори права прийняти рішення щодо зміни підлеглості релігійної громади, вимагаючи або свого головування на таких зборах, або своєї участі на них, або підписання протоколу за їх результатом, крім того, статутом не встановлено будь-якого врегульованого порядку та чітких критеріїв щодо прийняття членів у релігійну громаду, а також порядку їх обліку та ведення реєстру, які б дали можливість чітко ідентифікувати реальну кількість членів релігійної громади, з чого слідує, що будь-яку православну особу, яка є віруючою, відвідує церковні богослужіння і проживає в населеному пункті, в якому проводилися загальні збори релігійної громади, можна вважати членом релігійної громади.

Доводи позивача про те, що загальні збори 07.05.2021, на яких оформлено Протокол № 1 за своєю суттю є зборами територіальної громади, не є підтвердженими належним чином, а з Протоколу № 1 вбачається, що членами релігійної громади проводилися саме Парафіяльні збори членів релігійної організації.

Відтак, з урахування наданих позивачем доказів та пояснень, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає порушення права позивача, гарантованого статтею 35 Конституції України та статтею 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", враховуючи те, що зміна канонічної підлеглості із врахуванням положень чинного законодавства відноситься до компетенції членів релігійної громади - парафіяльних зборів, які згідно Статуту в редакції від 05.12.2017 є вищим органом управління Релігійної організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області".

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що пред`явлення позовної вимоги про визнання недійним Статуту до обласної державної адміністрації, якою не вчинялися дії щодо предмета спору (прийняття Статуту в новій редакції) та яка взагалі не повинна втручатися в діяльність релігійних організацій, а має діяти виключно в межах визначених дискреційних повноважень є безпідставним, натомість незгода позивача з діями осіб, які прийняли відповідне рішення про зміну підлеглості релігійної громади, повинно доводитися інших способом.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22 відсутні.

Враховуючи обставини справи, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994; п. 29-30), однак, це право не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006; п. 23; рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" ("Хірвісаарі проти Фінляндії; п. 32).

Однак, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22, відсутні.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Керівника Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Керівника Релігійної організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Шепетівка Хмельницької області" ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/4517/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/4517/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 13.02.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Л.П. Зубець

Б.О. Ткаченко