Постанова від 07.02.2023 по справі 917/527/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/527/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.

та представників сторін:

позивача Кунянський С.М.

відповідача Євсюков Ф.Б.

третіх осіб не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1375) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 (суддя Тимощенко О.М., повний текст складено 07.11.2022) у справі №917/527/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКС ЛІМІТЕД", вул. Набережно-Лугова, б. 12, м. Київ, 04071

до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", вул. Свіштовська, 4, м. Кременчук, 39600

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (1) Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України", вул. Тропініна, 7Г, м. Київ, 04107

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (2) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, вул. Московська, 8, корп. 30, м. Київ, 01010

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних технологій", вул. Кутузова, буд. 18/7, м. Київ, 01133

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (4) Приватне акціонерне товариство "ОКМА", вул. Іоанна Павла II, буд. 4/6, корпус В, м. Київ, 01042

про відкликання та спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКС ЛІМІТЕД" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Кременчуцький завод технічного вуглецю про відкликання та спростування недостовірної інформації.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 у справі N927/527/18 (суддя Гетя Н.Г.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

30.05.2019 Господарським судом Полтавської області ухвалено додаткове рішення, яким частково задоволено заяву відповідача та стягнуто з позивача 150000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 27.08.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 були скасовані, справа №917/527/18 передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

05.11.2019 постановою Східного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги позивача було скасовано додаткове рішення від 30.05.2019 з підстав прийняття касаційним судом постанови від 27.08.2019 про скасування рішення суду першої інстанції із направленням справи до місцевого господарського суду.

За результатами нового розгляду справи №917/527/18 рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.03.2020 відмовлено у позові.

Постановами Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та Верховного суду від 11.02.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 11.03.2020 у справі № 917/527/18 залишено без змін.

05.07.2022 до Господарського суду Полтавської області від Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" надійшла заява від 29.06.2022 щодо вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №917/527/18 (т. 9 а. с. 1-5).

У вказаній заяві відповідач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 400000 грн, понесені у зв`язку із представництвом адвокатом Овчаренко В.Ю. інтересів відповідача в суді під час первісного розгляду справи.

15.08.2022 до Господарського суду Полтавської області від відповідача надійшли доповнення до заяви щодо вирішення питання про судові витрати (т. 9 а. с. 71-73). У вказаних доповненнях він просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача 550 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Вказані доповнення до заяви мотивовані тим, що окрім витрат понесених відповідачем за договором про надання правової допомоги адвокатом Овчаренко В.Ю., відповідач також поніс витрати за договором про надання правової допомоги адвокатом Пшеничним О.Л. в розмірі 150000 грн. На підтвердження розміру понесених витрат відповідач надав суду договір про надання правової допомоги від 21.10.2019, укладений з Пшеничним О.Л., та додаткові угоди до нього; акт приймання-передавання наданих послуг від 26.02.2021; детальний опис робіт; платіжні доручення про сплату адвокату грошових коштів.

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі №917/527/18 залишено без розгляду заяв із доповненнями Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" щодо вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 09.08.2022 (вх. №5521 від 15.08.2022).

Як зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному додатковому рішенні, відповідач до закінчення судових дебатів у справі №917/527/18, при розгляді її суддею Семчук О.С., не заявив про намір подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, яка була надана адвокатом Пшеничним О.Л. Крім цього, зазначені докази були подані відповідачем лише 15.08.2022, тобто, поза межами встановленого строку. Враховуючи викладене, суд першої інстанції залишив без розгляду доповнення до заяви Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" щодо вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 09.08.2022.

Клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат було задоволено судом першої інстанції частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКС ЛІМІТЕД" на користь Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000 грн. В іншій частині клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат відмовлено.

Вказане додаткове рішення суду мотивоване тим, що зважаючи на критерії дійсності, обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності та співмірності, а також на факти, що підтверджують такі критерії, як складність справи, значення справи для сторін, ринкові ціни адвокатських послуг, суд вважає, що розмір гонорару, визначений відповідачем та його адвокатом на суму 400000грн, є завищеним, а тому підлягає зменшенню. На думку суду, у цьому випадку реальними, розумними та співмірними є витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 150000,00 грн.

Позивач із зазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить це рішення скасувати та залишити без розгляду заяву відповідача від 29.06.2022 щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що під час первісного розгляду справи, судове рішення було ухвалено Господарським судом Полтавської області 13.11.2018, проте, заява із доказами на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу відповідач подав лише 16.05.2019, тобто, з порушенням встановленого ч.8 ст.129 ГПК України строку.

Крім того, позивач посилається на те, що заява відповідача про розподіл судових витрат від 16.05.2019 вже була розглянута судом першої інстанції і частково задоволена додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.05.2019, яке в подальшому було скасовано в апеляційному порядку. Таким чином, на думку позивача, відсутні підстави для повторного розгляду заяви відповідача.

Апелянт наполягає на тому, що протягом більше ніж 2 років після ухвалення Господарським судом Полтавської області рішення за результатами нового розгляду справи, відповідач не звертався до суду із заявою про розподіл судових витрат на правничу допомогу, а подав нову заяву лише 29.06.2022, при цьому, у вказаній заяві, як зазначає позивач, відповідач не просить повторно розглянути заяву від 16.05.2019.

За вказаних обставин, позивач вважає, що суд першої інстанції повинен був залишити заяву відповідача без розгляду і не мав права розглядати її поза межами 15-ти денного строку, встановленого ч.2 ст.221 ГПК України, без вирішення питання про поновлення процесуального строку.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, зазначає про те, що докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу були подані суду першої інстанції в межах визначених ГПК України строків. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване додаткове рішення суду залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 розгляд справи призначено на 07.02.2023 о 12:00 год.

В судове засідання 07.02.2023 з`явились представники позивача та відповідача.

Треті особи в судове засідання 07.02.2023 своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції належним чином повідомлено третіх осіб про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час первинного розгляду цієї справи адвокат Овчаренко Віталій Юрійович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №637 від 25.12.2008) здійснював представництво інтересів Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" на підставі договору про надання правової допомоги від 23.05.2018 (т. 2, а.с. 62-65).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат зобов`язується надати професійну правничу (правову) допомогу клієнту (Приватному акціонерному товариству "Кременчуцький завод технічного вуглецю" щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги у господарській справі № 917/527/18 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" про відкликання та спростування недостовірної інформації, а Клієнт приймає результати належно виконаної правничої (правової) допомоги та оплачує винагороду (гонорар) адвоката та компенсує фактичні витрати понесені Адвокатом.

Згідно п. 2.1 вказаного договору він набирає чинності з дати його підписання та діє включно до дати ухвалення судового рішення по суті спору судом першої інстанції, яким буде закінчено розгляд справи по суті в суді першої інстанції.

Клієнт оплачує адвокату винагороду (гонорар) за надання правничої (правової) допомоги у фіксованому (твердому) розмірі 400000 грн. Розмір винагороди може змінюватися за згодою сторін в залежності від результатів вирішення господарської справи № 917/527/18 судом першої інстанції та з урахуванням інших істотних обставин (п. 3.1. договору).

Під час первісного розгляду справи, відповідач подав суду попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого, їх розмір складає 400 000 грн. (вх.№5850 від 15.06.2018).

До закінчення судових дебатів відповідачем було подано заяву від 31.08.2018 (вх. № 8112 від 31.08.2018) про розгляд питання про судові витрати після ухвалення рішення. Вказана заява мотивована тим, що станом на 31.08.2018 ПрАТ "КЗТВ" не має можливості забезпечити подання всього вичерпного обсягу відповідних письмових доказів щодо об`єму наданих послуг і виконаних робіт адвокатом Овчаренком В.Ю. Враховуючи це відповідач просив вирішити питання розподілу судових витрат після прийняття рішення по суті позовних вимог.

13.11.2018 судом було прийнято рішення у цій справі, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед".

Вказане рішення було залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції від 01.04.2019.

19.11.2018 відповідач в порядку ч.8 ст.129 ГПК України надіслав суду клопотання з доказами на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу (а.с.34 т.3).

До вказаного клопотання відповідач додав:

-детальний опис виконаних за договором робіт;

-додаткову угоду від 13.11.2018;

-акт передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 13.11.2018.

У відповідності п. 3.3, 3.4 договору в редакції додаткової угоди від 13.11.2018 (т. 3, а.с. 40-41) винагорода (гонорар) оплачується на підставі підписаного сторонами акта приймання-передавання виконаних робіт (наданих послуг) та належно складеного, підписаного адвокатом та врученого замовнику рахунку шляхом перерахування грошових коштів та (або) в іншій формі грошових розрахунків у відповідності до законодавства України. Оплата винагороди здійснюється одноразово або частинами.

Відповідно до акту передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 13.11.2018 (т. 3, а.с. 42), адвокат Овчаренко В.Ю. надав замовнику професійну правничу допомогу з питань, передбачених умовами договору, згідно детального опису, складеного адвокатом, який додається та є невід`ємною частиною цього акту. За надання професійної правничої допомоги замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 400 000 грн. у відповідності до умов договору.

До вказаного акту додано детальний опис виконаних за договором робіт (т. 3 а.с. 38).

Згідно з платіжним дорученням № 4195 від 16.07.2018 (т. 2, а. с. 205) ПрАТ "КЗТВ" було сплачено на користь ФОП Овчаренка Віталія Юрійовича 150 000,00 грн з призначенням платежу "плата за надання послуг згідно рахунку № 313 від 27.06.2018 без ПДВ" (а.с.105 т.2).

Як свідчать матеріали справи, 20.05.2019 відповідач звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою № 01-19/1110 від 16.05.2019 (вх.№ 5117 від 20.05.2019) про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 400 000 грн.

У вказаній заяві відповідач зазначив про те, що судом не вирішено клопотання відповідача від 19.11.2018 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

30.05.2019 Господарським судом Полтавської області ухвалено додаткове рішення, яким частково задоволено заяву відповідача від 19.11.2018 та стягнуто з позивача 150 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, постановою Верховного Суду від 27.08.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 (яким вирішено справу по суті) та постанова Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 по справі N917/527/18 були скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. Постановою касаційної інстанції зобов`язано суди вирішити питання про судові витрати.

У зв`язку із скасуванням судом касаційної інстанції судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору по суті, постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 за результатами розгляду апеляційної скарги позивача було скасовано і додаткове рішення від 30.05.2019.

За результатами нового розгляду справи № 917/527/18 рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.03.2020 (суддя Семчук О.С.), залишеним без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та Верховного суду від 11.02.2021, відмовлено у позові повністю.

05.07.2022 до Господарського суду Полтавської області від Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" надійшла заява від 29.06.2022 щодо вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 917/527/18 в розмірі 400000 грн. (т. 9 а. с. 1-5).

Вказана заява мотивована тим, що за результатами розгляду цієї справи судом прийняте рішення від 11.03.2020, яке набрало законної сили, проте, не вирішеним залишилось питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач надав суду першої інстанції заперечення від 08.07.2022 на заяву відповідача про розподіл судових витрат, у яких він просить відмовити у задоволенні заяви відповідача (т. 9 а. с. 28-29).

У вказаних запереченнях позивач посилався на те, що відповідач сплатив адвокату Овчаренко В.Ю. грошові кошти за надану правничу допомогу в розмірі 150 000 грн, тоді як, просить суд компенсувати вартість таких витрат в розмірі 400000 грн Також позивач зазначає про те, що відповідач просить суд компенсувати витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, хоча рішення суду від 13.11.2018 було скасовано Верховним Судом. Крім того, як зазначає позивач адвокат Овчаренко В.Ю. не надавав відповідачу професійну правничу допомогу під час нового розгляду справи, а судові рішення ухвалені за участю вказаного адвоката були скасовані. Також позивач вказує на те, що відповідач в порушення ст.124 ГПК України, після повернення цієї справи з Верховного Суду не надав суду попередній розрахунок судових витрат.

Крім того, в запереченнях наданих суду першої інстанції позивач наполягав на тому, що заявлені відповідачем витрати на правову допомогу не є співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг.

Позивач також надав суду першої інстанції доповнення до заперечень (вх.6350 від 12.09.2022), в яких, зокрема, вказав на те, що відповідач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 150000 грн, які надані адвокатом Пшеничним О.Л., проте відповідачем порушено вимоги ст.124 ГПК України щодо подання суду попереднього розрахунку судових витрат, а також порушено строки на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Судова колегія враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що під час первісного розгляду справи відповідач подав суду попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого, їх розмір складає 400 000 грн (вх.№5850 від 15.06.2018, а.с.162 т.1).

До закінчення судових дебатів відповідачем було подано суду першої інстанції заяву від 31.08.2018 (вх. № 8112 від 31.08.2018) про розгляд питання про судові витрати після ухвалення рішення. Вказана заява мотивована тим, що станом на 31.08.2018 ПрАТ "КЗТВ" не має можливості забезпечити подання всього вичерпного обсягу відповідних письмових доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом Овчаренком В.Ю. Враховуючи це відповідач просив вирішити питання розподілу судових витрат після прийняття рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

13.11.2018 Господарським судом Полтавської області прийнято рішення у справі №917/527/18, яким в позові відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.4 ст.116 ГПК України).

Таким чином, п`ятиденний строк, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 19.11.2018, оскільки 18.11.2018- вихідний день.

Згідно ч.7 ст.116 ГПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання №01-19/2312 від 19.11.2018 про винесення додаткового рішення та додані до нього докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу здані відповідачем на пошту 19.11.2018, про що свідчить штамп ПАТ «Укрпошта» на поштовому конверті (а.с.43 т.3).

Таким чином, після прийняття 13.11.2018 рішення судом першої інстанції, відповідач у встановлений ч.8 ст.129 ГПК України строк, надіслав суду докази на підтвердження розміру судових витрат, які він поніс у зв`язку із переглядом справи в суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що під час первісного розгляду справи, судове рішення було ухвалено Господарським судом Полтавської області 13.11.2018, проте, заява із доказами на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу відповідач подав лише 16.05.2019, тобто, з порушенням встановленого ч.8 ст.129 ГПК України строку.

Судова колегія не погоджується з доводами апелянта, оскільки як встановлено вище відповідач своєчасно 19.11.2018 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням, до якого додав докази на підтвердження розміру понесених судових витрат на представництво інтересів відповідача адвокатом Овчаренком В.Ю.

Дійсно, 20.05.2019 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява відповідача № 01-19/1110 від 16.05.2019 (вх.№ 5117 від 20.05.2019) про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 400 000,00 грн.

Однак, у вказаній заяві відповідач зазначив про те, що 19.11.2018 він, керуючись ч.8 ст.129 ГПК України, подав господарському суду Полтавської області відповідне клопотання з доказами на підтвердження розміру витрат, які відповідач має сплатити адвокату Овчаренко В.Ю. за надання правової допомоги.

Отже, в заяві № 01-19/1110 від 16.05.2019 відповідач просив ухвалити додаткове рішення на підставі доказів, які були подані ним раніше, 19.11.2018, в межах встановленого ч.8 ст.129 ГПК України строків.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача в апеляційній скарзі про порушення відповідачем строків, встановлених ч.8 ст.129 ГПК України для подання доказів - спростовуються матеріалами справи та є безпідставними.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що заява відповідача про розподіл судових витрат від 16.05.2019 вже була розглянута судом першої інстанції і частково задоволена додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.05.2019, яке в подальшому було скасовано в апеляційному порядку. Таким чином, на думку позивача, відсутні підстави для повторного розгляду заяви відповідача.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи, що станом на час звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою № 01-19/1110 від 16.05.2019 судом не було вирішено клопотання відповідача від 19.11.2018 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, 30.05.2019 Господарським судом Полтавської області ухвалено додаткове рішення, яким частково задоволено заяву відповідача від 19.11.2018 та стягнуто з позивача 150 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене додаткове рішення від 30.05.2019 було прийнято судом в той час коли рішення Господарського суду Полтавської області від 13.11.2018, яким спір вирішено по суті, було чинним.

В подальшому, постановою Верховного Суду від 27.08.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 (яким вирішено справу по суті) та постанова Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 по справі N917/527/18 були скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв`язку із скасуванням судом касаційної інстанції судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору по суті, постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 за результатами розгляду апеляційної скарги позивача було скасовано і додаткове рішення від 30.05.2019.

Скасовуючи судові рішення у справі, Верховний Суд в постанові від 27.08.2019 надав вказівку суду першої інстанції за результатами нового розгляду справи здійснити розподіл судових витрат згідно з нормами процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд має вирішити, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

За вказаних обставин, враховуючи, що рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції у цій справі від 13.11.2018 та 01.04.2019 (якими спір вирішено по суті), від 30.05.2019 (яким вирішено заяву відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу) були скасовані, а справа №917/527/18 була направлена судом касаційної інстанції на новий розгляд, суд першої інстанції у відповідності до положень ч.1 ст.237 ГПК України та вказівок Верховного Суду повинен був здійснити розподіл судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи відповідача про відсутність підстав для повторного розгляду заяви відповідача від 16.05.2019 є безпідставними, оскільки, по-перше, оскаржуваним додатковим рішення суду від 03.11.2022 судом першої інстанції вирішено заяву відповідача від 29.06.2022, по-друге, як заява відповідача про ухвалення додаткового рішення від 16.05.2019 так і заява відповідача від 29.06.2022 стосувались питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 400000 грн., понесених у зв`язку із представництвом адвокатом Овчаренко В.Ю. інтересів відповідача в суді під час первісного розгляду справи.

Тобто, фактично судом прийнято оскаржуване додаткове рішення на підставі доказів, які були своєчасно подані відповідачем під час первісного розгляду справи разом із клопотанням №01-19/2312 від 19.11.2018 (а.с.43 т.3).

Водночас, положення ст.244 ГПК України не обмежують відповідача строками на подання заяви про ухвалення додаткового рішення у разі якщо суд не вирішив питання про судові витрати.

У цьому випадку відповідачем дотримано встановлених ч.8 ст.129 ГПК України строків на подання суду доказів на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу, надану адвокатом Овчаренком В.Ю., а тому, неодноразове звернення відповідача до суду із заявами про ухвалення додаткового рішення на підставі цих доказів не є порушенням норм процесуального права.

Апелянт наполягає на тому, що протягом більше ніж 2 років після ухвалення Господарським судом Полтавської області рішення за результатами нового розгляду справи, відповідач не звертався до суду із заявою про розподіл судових витрат на правничу допомогу, а подав нову заяву лише 29.06.2022, при цьому, у вказаній заяві, як зазначає позивач, відповідач не просить повторно розглянути його заяву від 16.05.2019.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими, оскільки в заяві від 29.06.2022 відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу (на підставі доказів поданих своєчасно під час первісного розгляду справи) надану адвокатом Овчаренко В.Ю.

Таким чином, витрати, які просить розподілити відповідач були понесені ним в суді першої інстанції під час первісного розгляду справи, а не після повернення справи на новий розгляд Верховним Судом.

Вказане підтверджується також тим, що 15.08.2022 до Господарського суду Полтавської області від відповідача надійшли доповнення до заяви щодо вирішення питання про судові витрати (т. 9 а. с. 71-73), в яких відповідач просить окрім витрат понесених відповідачем за договором про надання правової допомоги адвокатом Овчаренко В.Ю., також стягнути з позивача витрати за договором про надання правової допомоги адвокатом Пшеничним О.Л. в розмірі 150000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Пшеничний О.Л. представляв інтереси відповідача в суді першої інстанції під час нового розгляду справи.

Однак, відповідач в порядку ч.8 ст.129 ГПК України, до закінчення судових дебатів у справі № 917/527/18 не заявив про намір подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката Пшеничного О.Л.

За вказаних обставин, суд першої інстанції оскаржуваним додатковим рішенням від 03.11.2022 правомірно залишив без розгляду доповнення до заяви Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" щодо вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до цієї норми процесуального закону судова колегія розглядає апеляційну скаргу позивача в межах його доводів за апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга позивача не містить доводів стосовно необґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судом першої інстанції оскаржуваним додатковим рішенням.

Позивач не заперечує та не спростовує висновки суду першої інстанції про те, що реальними, розумними та співмірними є витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та залишити без розгляду заяву відповідача від 29.06.2022 щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного додаткового рішення суду.

Доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі №917/527/18 - без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі №917/527/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складено 13.02.2023

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.В. Стойка