ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про видачу дубліката наказу
01.02.2023Справа № 910/22071/13
Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя Нечай О.В., судді Карабань Я.А., Літвінова М.Є., розглянувши
заяву Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради
про заміну боржника його правонаступником та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014
у справі № 910/22071/13
за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради
до Приватного підприємства "Оптторгресурс"
про стягнення 141 520,59 грн
ВСТАНОВИВ:
Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Торговий дім "Тернопіль" (далі - відповідач) про стягнення 141 520,59 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва (головуючий суддя Ярмак О.М., судді Літвінова М.Є., Цюкало Ю.В.) від 23.01.2014 у справі № 910/22071/13 позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Торговий дім "Тернопіль" на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради 141 520,59 грн заборгованості та 2 838,41 грн судового збору.
04.02.2014 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 у справі №910/22071/13 було замінено Приватне підприємство "Торговий дім "Тернопіль" його правонаступником - Приватним підприємством "Оптторгресурс".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 у справі №910/22071/13 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оптторгресурс" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 - без змін.
06.01.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про заміну боржника його правонаступником та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2023, у зв`язку з відпусткою судді Ярмак О.М. та закінченням терміну повноважень у судді Цюкала Ю.В., справу № 910/22071/13 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Нечая О.В., суддів Карабань Я.А., Літвінової М.Є. для розгляду заяви Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.
Заява стягувача про видачу дубліката наказу мотивована тим, що оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у цій справі було втрачено органом державної виконавчої служби. Враховуючи дану обставину, а також зважаючи на те, що строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання не закінчився, стягувач просить видати дублікат вказаного наказу.
Крім цього, заявник просив замінити боржника - Приватне підприємство "Торговий дім "Тернопіль" у зв`язку зі зміною його назви на Приватне підприємство "Оптторгресурс".
26.01.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від заявника надійшло клопотання, у якому він просить вимогу про заміну боржника залишити без розгляду.
Розглянувши клопотання стягувача про залишення без розгляду заяви в частині вимог про заміну боржника його правонаступником, суд зазначає наступне.
Приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано підстави та порядок заміни сторони виконавчого провадження, не містять положень щодо можливості відкликання такої заяви або залишення її без розгляду.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Отже, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді заяв, до таких заяв мають застосовуватись положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема положення статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене, перевіривши повноваження підписанта клопотання - начальника Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради Ковдриша С.В., суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання заявника та залишення заяви в частині вимог про заміну боржника його правонаступником без розгляду.
Розглянувши заяву Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради в частині вимог про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13, суд зазначає наступне.
За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній станом на дату видачі наказу) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України (чинна редакція).
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на дату видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Як встановлено судом, наказ Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13 був дійсний для пред`явлення до виконання до 04.02.2015.
24.02.2014 стягувач пред`явив вказаний наказ до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Коблош О.Й. від 10.12.2014 у виконавчому провадженні № 42314763 наказ Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі №910/22071/13 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".
В подальшому, постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Заразкою Є.І. від 30.03.2015 відкрито виконавче провадження № 47039501 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13.
Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Заразкою Є.І. від 29.02.2016 у виконавчому провадженні № 47039501 наказ Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Заразкою Є.І. від 15.04.2016 відкрито виконавче провадження № 50867386 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13.
Постановою старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Шелінської Ю.А. від 15.05.2017 виконавче провадження № 50867386 передано до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Постановою старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровського Р.А. від 10.03.2020 у виконавчому провадженні № 50867386 наказ Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі №910/22071/13 повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Не погодившись із вищезазначеною постановою, стягувач звернувся до начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зі скаргою від 24.03.2020 № 191/9у, у якій просив відновити примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13.
Постановою начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчука М.В. від 16.04.2020 у виконавчому провадженні № 50867386 скасовано постанову державного виконавця від 10.03.2020.
Постановою старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровського Р.А. від 08.07.2020 у виконавчому провадженні № 50867386 наказ Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі №910/22071/13 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім цього, у вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 08.07.2023.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (чинна редакція) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з пунктом 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (чинна редакція) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Отже, законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення до виконання яких не сплив станом на 05.10.2016.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15 та від 30.07.2019 у справі № 922/3137/15.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (чинна редакція) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Частиною 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (чинна редакція) передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2016 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13.
Постановою державного виконавця від 08.07.2020 у виконавчому провадженні №50867386 наказ Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13 було повернуто стягувачу.
Зважаючи на положення статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13 переривався неодноразовим пред`явленням виконавчого документа до виконання і станом на дату звернення до суду із цією заявою строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання, стягувачем не пропущено.
Відповідно до пункту 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Чинний Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
З огляду на вищевикладене, оскільки стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документу до закінчення строку, встановленого для пред`явлення його до виконання, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі №910/22071/13.
Керуючись статтями 226, 232 - 235, пунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про залишення без розгляду заяви в частині вимог про заміну боржника його правонаступником задовольнити.
2. Заяву Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради в частині вимог про заміну боржника його правонаступником залишити без розгляду.
3. Заяву Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради в частині вимог про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 910/22071/13 задовольнити.
4. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі №910/22071/13 про стягнення з Приватного підприємства "Торговий дім "Тернопіль" (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13-в, оф. 22, код ЄДРПОУ 14035686) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (46001, м.Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, буд. 21, код ЄДРПОУ 37519833) 141 520 (сто сорок одну тисячу п`ятсот двадцять) грн. 59 грн. заборгованості, 2838 (дві тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 41 коп. судового збору.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Нечай
Судді Я.А. Карабань
М.Є. Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2023 |
Оприлюднено | 15.02.2023 |
Номер документу | 108955390 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Нечай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні