Рішення

від 14.02.2023 по справі 917/1560/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2023 Справа № 917/1560/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Авто Трейд"

до Фізичної особи підприємця Гудзенко Віталія Юрійовича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Приватне акціонерне товариство "Абінбев Ефес Україна"

Приватне виробничо-комерційне підприємство "АСК"

про стягнення 35 158,08 грн

без виклику представників сторін

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер Авто Трейд" звернулося з позовною заявою до Фізичної особи підприємця Гудзенко Віталія Юрійовича про стягнення 35 158,08 грн збитків за втрачений товар згідно договору замовлення № 000004744 від 23.05.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що під час перевезення вантажу за місцем призначення товар був доставлений відповідачем не в повному обсязі, внаслідок чого позивач отримав збитки.

Ухвалою від 07.12.2022 суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи. Зокрема було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (а.с.69-70).

Ухвала від 07.12.2022 вручена відповідачу 19.12.2022, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.75). Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 03.01.2023.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Треті особи письмових пояснень по суті спору не надали.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2022 позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.65-66).

Ухвалою від 07.12.2022 суд відкрив провадження у справі № 917/1560/22, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.69-70).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України учасники справи суду не надали.

Про відкриття провадження у справі відповідач та треті особи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 09.12.2022 про вручення ухвали, даними з сайту АТ «Укрпошта» про вручення відправлення (а.с.74, 75, 76-77).

Ухвала від 07.12.2022 надіслана на офіційну електронну адресу представника позивача у системі Електронний суд та ним отримана 07.12.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 07.12.2022 (а.с.71).

Також вказана ухвала надсилалася на електронну пошту позивача, вказану ним у позові (а.с.72).

На офіційному сайті Судової влади України 09.12.2022 було розміщено відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с.73).

Відповідно до п. 2 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», зазнав змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд насилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).

Отже, ухвала від 07.12.2022 доставлена позивачу в установленому порядку, що підтверджено довідкою із системи Електронний суд.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В зв`язку з необхідністю належного повідомлення третьої особи про розгляд цієї справи, для надання можливості сторонам реалізувати право на подання доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством «Абінбев Ефес Україна» (далі - замовник, третя особа-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сівер Авто Трейд" (далі - виконавець, позивач) був укладений договір перевезення і надання експедиційних послуг № 31480 від 15 травня 2021 року (далі - Договір № 31480; а.с.25-50).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 31480 замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати своїми силами або з залученням третіх сторін послуги з перевезення та транспортування вантажу замовника типом напівпричепа/типом транспортного засобу, зазначеним у відповідному додатку № 3 до цього договору, і експедирувати ввірений йому вантаж замовника з пункту відправлення до пункту призначення, зазначені замовником, на умовах, викладених у цьому договорі та додатках до нього, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 3.1.9 Договору № 31480 виконавець має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб (транспортно-експедиційні організації, автотранспортні організації). Покладення виконання зобов`язань на третю особу не звільняє виконавця від відповідальності перед замовником за виконання договору.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 7 до Договору № 31480 цей договір діє до 30.09.2022, а в частині виконання сторонами взятих на себе зобов`язань до повного їх виконання (а.с.18-19).

Позивач у позові зазначає, що на виконання вказаного договору він надавав транспортно-експедиційні послуги з перевезення пива від вантажовідправника Приватного акціонерного товариства «Абінбев Ефес Україна» до вантажоодержувача - Приватного виробничо-комерційного підприємства "АСК" за товарно-транспортною накладною № 1024535022 від 23.05.2022 та товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв № 1024535022 від 23.05.2022 (а.с.14-17).

Позивач у позові зазначає, що при отриманні товару в пункті розвантаження представниками Приватного виробничо-комерційного підприємства "АСК" виявлено недостачу товару (відсутність продукції): 128 уп. (768 бут.) - Чернігівське світле 1,5л, 2 уп. (48 бут.) - Біле ж/б 0,5л; 2 уп. (40 бут.) - Чернігівське Титан 0,5л; 4 уп (80 бут.) - Рогань Монастирське світле 0,5л; 3 уп. (36 бут.) - Рогань Монастирське світле 1,0 л; 2 шт - піддон, про що складено акт № 8, який є невід`ємною частиною ТТН № 1024535022 від 23.05.2022 (а.с.13).

ПВКП «АСК» надіслало до ТОВ «Сівер Авто Трейд» претензію № 2 (а.с.51) та розрахунок суми до претензії (а.с. 24), у якій вимагало сплатити компенсацію за втрачений товар на загальну суму 35 158,08 грн .

Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Приватного виробничо-комерційного підприємства «АСК» 35 158,08 грн за недостачу продукції згідно претензії № 2 за платіжним дорученням № 883 від 21 жовтня 2022 року (а.с.52).

Позивач у позові зазначає, що спірне перевезення здійснював відповідач на підставі Договору-замовлення № 000004744 від 23.05.2022 про надання транспортних-експедиційних послуг (а.с.20-21).

Відповідно до Договору-замовлення № 000004744 від 23.05.2022 виконавець (ФОП Гудзенко В.Ю.) несе повну матеріальну відповідальність за перевезення і збереження вантажу від моменту передачі вантажовідправником до моменту отримання вантажоотримувачем, зобов`язується відшкодувати замовнику збитки, завдані в результаті недостачі, биття, псування, пошкодження вантажу.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 24 жовтня 2022 року (а.с.55-59), в якій повідомляв ФОП Гудзенко В.Ю. про те, що вантаж за місцем призначення був доставлений не у повному обсязі, внаслідок чого ТОВ «Сівер Авто Трейд» завдано збитки на суму 35 158,08 грн та вимагав відшкодувати збитки протягом 5 календарних днів з моменту отримання претензії. Відповідач претензію отримав 03.11.2022, проте кошти позивачу не сплатив.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до п. 3.1.9 Договору № 31480, укладеним між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Абінбев Ефес Україна» виконавець має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб (транспортно-експедиційні організації, автотранспортні організації).

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввіреній їй другій стороні (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві).

У частині 5 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зазначено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законом чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.3 ст. 225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки боржника; 2) наявність збитків; 3) безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та настанням збитків; 4) вини боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На позивача покладений обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і завданими збитками та їх розмір.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (виключає його відповідальність).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сівер Авто Трейд" (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Гудзенко Віталієм Юрійовичем (виконавець, відповідач) Договір-замовлення № 000004744 від 23.05.2022 про надання транспортних-експедиційних послуг (далі - Договір-замовлення № 000004744; а.с.20-21).

Відповідно до умов Договору-замовлення № 000004744: замовник (позивач) забезпечує організацію завантаження/розвантаження транспортного засобу протягом 24 годин з моменту подачі транспорту під завантаження/розвантаження,

виконавець (відповідач) несе повну матеріальну відповідальність за перевезення і збереження вантажу від моменту передачі вантажовідправником до моменту отримання вантажоодержувачем, за розміщення вантажу в т/з згідно з вимогами ДАІ про розподіл навантаження на вісь, і зобов`язується відшкодувати замовнику збитки, завдані в результаті недостачі, биття, псування, пошкодження вантажу.

Також у Договорі-замовленні № 000004744 зазначені такі положення:

маршрут: Харків Гадяч,

завантаження: м. Харків, вул. Роганська, 161,

розвантаження: м. Гадяч,

дата завантаження:23.05.2022,

вантаж: пиво,

вартість перевезення: 15000,00 грн,

марка та номер авто/причепа: марка авто DAF, державний номер НОМЕР_1 , державний номер п/п НОМЕР_2 ,

водій Онопрієнко Олександр.

Позивач та відповідач склали та підписали акт надання послуг № 239 від 24.05.2022 (а.с.22), в якому зазначили, що виконавцем (ФОП Гудзенко Віталієм Юрійовичем) були виконані наступні роботи (надані такі послуги): автопослуги м.Харків м.Гадяч, 23.05.2022, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , загальна вартість послуг з ПДВ склала 15000,00 грн, замовник (ТОВ "Сівер Авто Трейд") претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

За транспортні послуги позивач сплатив відповідачу 15000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 618 від 20.06.2022 (а.с.23).

За змістом статті 908 ЦК України та статті 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими Кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Системний аналіз положень статті 924 ЦК України та статті 314 ГК України свідчить, що обсяг відповідальності перевізника за договором перевезення може бути погоджений сторонами у відповідному договорі і не повинен суперечити чинному законодавству. Водночас положеннями цих статей визначено, що за втрату вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі вартості вантажу, якщо не доведе, що це сталося не з його вини або внаслідок обставин, яким він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно з частиною другою статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

За ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ч.3, ч.4 ст. 74 ГПК).

У п. 3.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (зі змінами), вказано, що у договорі про перевезення вантажів автомобільним транспортом встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов`язки сторін, відповідальність тощо.

У розділі 1 вказаних Правил зазначено, що приймання вантажу це подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

У Договорі-замовленні № 000004744 не вказано, що відповідач - ФОП Гудзенко Віталій Юрійович вступає у правовідносини з позивачем як перевізник. Відповідач у ньому зазначений як виконавець. У цьому договорі відсутні положення, що відповідач взяв саме на себе здійснити перевезення вантажу.

У Договорі-замовленні № 000004744 також не конкретизовано кількість вантажу та його вартість.

У товарно-транспортній накладній № 1024535022 від 23.05.2022 (а.с.14) вказано вантажовідправником (замовником, платником) - Приватне акціонерне товариство «Абінбев Ефес Україна», вантажоодержувачем - Приватне виробничо-комерційне підприємство "АСК", а перевізником - ТОВ «Сівер Авто Трейд».

У товарно-транспортній накладній на переміщення алкогольних напоїв № 1024535022 від 23.05.2022 (а.с.15-17) вказано вантажовідправником - Приватне акціонерне товариство «Абінбев Ефес Україна», вантажоодержувачем - Приватне виробничо-комерційне підприємство "АСК", а перевізником - ТОВ «Сівер Авто Трейд».

Ні у товарно-транспортній накладній № 1024535022 від 23.05.2022, ні у товарно-транспортній накладній на переміщення алкогольних напоїв № 1024535022 від 23.05.2022 не вказаний як перевізник товару відповідач - ФОП Гудзенко Віталій Юрійович.

У товарно-транспортній накладній № 1024535022 від 23.05.2022 та у товарно-транспортній накладній на переміщення алкогольних напоїв № 1024535022 від 23.05.2022 також не вказано, що саме відповідач - ФОП Гудзенко Віталій Юрійович прийняв вказаний у цих накладних товар до перевезення.

Також, у вказаних накладних не зазначено, що саме відповідач видавав вантаж одержувачу.

Доданий до матеріалів справи акт № 8 (без дати) складений без участі відповідача (а.с.13).

Доказів в підтвердження того, що водій Онопрієнко Олександр був уповноважений вчиняти будь-які дії чи брати будь-які зобов`язання від імені відповідача до позову не додано. У Договорі-замовленні № 000004744 також не вказано про передання відповідачем водію таких повноважень.

Згідно з ч.1 статті 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У акті № 8 (без дати) вказано, що було виявлено недовантаження автомобіля (відсутність продукції); (а.с.13).

У п. 3.1.7 Договору № 31480, укладеного між позивачем та замовником - Приватним акціонерним товариством «Абінбев Ефес Україна», вказано, що експедитор (позивач) чи інші особи виконавця (позивача) зобов`язані бути присутні при навантаженні/розвантаженні продукції.

Позивач не надав доказів того, що відповідач був присутній при навантаженні чи розвантаженні спірної продукції.

У Договорі-замовленні № 000004744 вказано, що виконавець (відповідач) несе повну матеріальну відповідальність за перевезення і збереження вантажу від моменту передачі вантажовідправником.

Доказів передачі спірного вантажу вантажовідправником - Приватним акціонерним товариством «Абінбев Ефес Україна» відповідачу до позову не надано.

Таким чином, позивач не довів належними доказами того, що вину відповідача у настанні збитків у позивача, не довів існування прямого причинного зв`язку між діями відповідача та настанням збитків у позивача, не довів вину відповідача у настанні збитків.

Матеріалами справи не підтверджено наявності підстав виникнення у відповідача зобов`язання відшкодувати вказані у позові збитки.

З огляду на викладене, у позові суд відмовляє.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі, до яких включає витрати на оплату судового збору у сумі 2481,00 грн та 11500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 2481,00 грн судового збору за платіжним дорученням № 993 від 30.11.2022 (а.с.9). Надходження цього судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 01.12.2022 (а.с.68).

Витрати по сплаті судового збору та на професійну правову допомогу повністю покладаються на позивача.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 14.02.2023.

Суддя Т. М. Безрук