Постанова

від 27.04.2023 по справі 917/1560/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м. Харків Справа № 917/1560/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Терещенко О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання апеляційну скаргу позивача, за вх. №387 П/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.23 (суддя Т. М. Безрук) у справі № 917/1560/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Авто Трейд"</a>,

до Фізичної особи підприємця Гудзенко Віталія Юрійовича,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1.Приватне акціонерне товариство "Абінбев Ефес Україна",

2.Приватне виробничо-комерційне підприємство "АСК",

про стягнення 35 158,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.02.2023 у справі №917/1560/22 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Авто Трейд"</a> про стягнення 35 158,08 грн збитків за втрачений товар згідно договору замовлення № 000004744 від 23.05.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер Авто Трейд"</a> звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що оскаржене судове рішення було прийняте в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Крім того скаржник посилається на те, що під час перевезення вантажу за місцем призначення товар був доставлений відповідачем не в повному обсязі, внаслідок чого позивач отримав збитки.

Також апелянт стверджує, що судом першої інстанції було прийняте рішення з порушенням положень матеріального та процесуального права.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено учасникам справи процесуальний строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи з Господарського суду Полтавської області та ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.

Від відповідача по справі у визначений процесуальний строк відзив на скаргу позивача до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене.

Судом першої інстанції було встановлено наступні обставини справи.

Між Приватним акціонерним товариством «Абінбев Ефес Україна» (далі - замовник, третя особа-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сівер Авто Трейд" (далі - виконавець, позивач) був укладений договір перевезення і надання експедиційних послуг №31480 від 15 травня 2021 року (далі - Договір № 31480; а.с.25-50).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 31480 замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати своїми силами або з залученням третіх сторін послуги з перевезення та транспортування вантажу замовника типом напівпричепа/типом транспортного засобу, зазначеним у відповідному додатку № 3 до цього договору, і експедирувати ввірений йому вантаж замовника з пункту відправлення до пункту призначення, зазначені замовником, на умовах, викладених у цьому договорі та додатках до нього, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 3.1.9 Договору № 31480 виконавець має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб (транспортно-експедиційні організації, автотранспортні організації). Покладення виконання зобов`язань на третю особу не звільняє виконавця від відповідальності перед замовником за виконання договору.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 7 до Договору № 31480 цей договір діє до 30.09.2022, а в частині виконання сторонами взятих на себе зобов`язань до повного їх виконання (а.с.18-19).

Позивач у своєму позові зазначав, що на виконання вказаного договору він надавав транспортно-експедиційні послуги з перевезення пива від вантажовідправника Приватного акціонерного товариства «Абінбев Ефес Україна» до вантажоодержувача - Приватного виробничо-комерційного підприємства "АСК" за товарно-транспортною накладною №1024535022 від 23.05.2022 та товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв № 1024535022 від 23.05.2022 (а.с.14-17).

Також позивач у позові зазначає, що при отриманні товару в пункті розвантаження представниками Приватного виробничо-комерційного підприємства "АСК" виявлено недостачу товару (відсутність продукції): 128 уп. (768 бут.) - Чернігівське світле 1,5л, 2 уп. (48 бут.) - Біле ж/б 0,5л; 2 уп. (40 бут.) - Чернігівське Титан 0,5л; 4 уп (80 бут.) - Рогань Монастирське світле 0,5л; 3 уп. (36 бут.) - Рогань Монастирське світле 1,0 л; 2 шт - піддон, про що складено акт № 8, який є невід`ємною частиною ТТН № 1024535022 від 23.05.2022 (а.с.13).

ПВКП «АСК» надіслало до ТОВ «Сівер Авто Трейд» претензію № 2 (а.с.51) та розрахунок суми до претензії (а.с. 24), у якій вимагало сплатити компенсацію за втрачений товар на загальну суму 35 158,08 грн .

Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Приватного виробничо-комерційного підприємства «АСК» 35 158,08 грн за недостачу продукції згідно претензії № 2 за платіжним дорученням № 883 від 21 жовтня 2022 року (а.с.52).

Позивач у позові зазначає, що спірне перевезення здійснював відповідач на підставі Договору-замовлення № 000004744 від 23.05.2022 про надання транспортних-експедиційних послуг (а.с.20-21).

Відповідно до Договору-замовлення № 000004744 від 23.05.2022 виконавець (ФОП Гудзенко В.Ю.) несе повну матеріальну відповідальність за перевезення і збереження вантажу від моменту передачі вантажовідправником до моменту отримання вантажоотримувачем, зобов`язується відшкодувати замовнику збитки, завдані в результаті недостачі, биття, псування, пошкодження вантажу.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 24 жовтня 2022 року (а.с.55-59), в якій повідомляв ФОП Гудзенко В.Ю. про те, що вантаж за місцем призначення був доставлений не у повному обсязі, внаслідок чого ТОВ «Сівер Авто Трейд» завдано збитки на суму 35 158,08 грн та вимагав відшкодувати збитки протягом 5 календарних днів з моменту отримання претензії.

Відповідач претензію отримав 03.11.2022, проте кошти позивачу не сплатив.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення з відповідача 35 158,08 грн збитків за втрачений товар згідно договору замовлення № 000004744 від 23.05.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Як зазначалося вище, у задоволенні позову рішенням по справі було відмовлене . Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог прийшов до висновку про їх недоведеність та необґрунтованість.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до п. 3.1.9 Договору № 31480, укладеним між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Абінбев Ефес Україна» виконавець має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб (транспортно-експедиційні організації, автотранспортні організації).

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввіреній їй другій стороні (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві).

У частині 5 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зазначено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законом чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.3 ст. 225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Отже, як було вірно визначено судом першої інстанції, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки боржника; 2) наявність збитків; 3) безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та настанням збитків; 4) вини боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На позивача покладений обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і завданими збитками та їх розмір.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (виключає його відповідальність).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сівер Авто Трейд" (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Гудзенко Віталієм Юрійовичем (виконавець, відповідач) Договір-замовлення № 000004744 від 23.05.2022 про надання транспортних-експедиційних послуг (далі - Договір-замовлення № 000004744; а.с.20-21).

Відповідно до умов Договору-замовлення № 000004744: замовник (позивач) забезпечує організацію завантаження/розвантаження транспортного засобу протягом 24 годин з моменту подачі транспорту під завантаження/розвантаження,

виконавець (відповідач) несе повну матеріальну відповідальність за перевезення і збереження вантажу від моменту передачі вантажовідправником до моменту отримання вантажоодержувачем, за розміщення вантажу в т/з згідно з вимогами ДАІ про розподіл навантаження на вісь, і зобов`язується відшкодувати замовнику збитки, завдані в результаті недостачі, биття, псування, пошкодження вантажу.

Також у Договорі-замовленні № 000004744 зазначені такі положення:

маршрут: Харків Гадяч,

завантаження: м. Харків, вул. Роганська, 161,

розвантаження: м. Гадяч,

дата завантаження:23.05.2022,

вантаж: пиво,

вартість перевезення: 15000,00 грн,

марка та номер авто/причепа: марка авто DAF, державний номер НОМЕР_1 , державний номер п/п НОМЕР_2 ,

водій Онопрієнко Олександр.

Позивач та відповідач склали та підписали акт надання послуг № 239 від 24.05.2022 (а.с.22), в якому зазначили, що виконавцем (ФОП Гудзенко Віталієм Юрійовичем) були виконані наступні роботи (надані такі послуги): автопослуги м.Харків м.Гадяч, 23.05.2022, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , загальна вартість послуг з ПДВ склала 15000,00 грн, замовник (ТОВ "Сівер Авто Трейд") претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

За транспортні послуги позивач сплатив відповідачу 15000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 618 від 20.06.2022 (а.с.23).

За змістом статті 908 ЦК України та статті 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими Кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Апеляційний суд зазначає, що системний аналіз положень статті 924 ЦК України та статті 314 ГК України свідчить, що обсяг відповідальності перевізника за договором перевезення може бути погоджений сторонами у відповідному договорі і не повинен суперечити чинному законодавству. Водночас положеннями цих статей визначено, що за втрату вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі вартості вантажу, якщо не доведе, що це сталося не з його вини або внаслідок обставин, яким він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно з частиною другою статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

За ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ч.3, ч.4 ст. 74 ГПК).

У п. 3.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (зі змінами), вказано, що у договорі про перевезення вантажів автомобільним транспортом встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов`язки сторін, відповідальність тощо.

У розділі 1 вказаних Правил зазначено, що приймання вантажу це подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Дослідивши матеріали справи судова колегія зауважує, що у Договорі-замовленні №000004744 не вказано, що відповідач - ФОП Гудзенко Віталій Юрійович вступає у правовідносини з позивачем як перевізник. Відповідач у ньому зазначений як виконавець.

Також у вказаному договорі відсутні положення, що відповідач взяв саме на себе здійснити перевезення вантажу.

Крім того у Договорі-замовленні № 000004744 не конкретизовано кількість вантажу та його вартість.

У товарно-транспортній накладній № 1024535022 від 23.05.2022 (а.с.14) вказано вантажовідправником (замовником, платником) - Приватне акціонерне товариство «Абінбев Ефес Україна», вантажоодержувачем - Приватне виробничо-комерційне підприємство "АСК", а перевізником - ТОВ «Сівер Авто Трейд».

У товарно-транспортній накладній на переміщення алкогольних напоїв № 1024535022 від 23.05.2022 (а.с.15-17) вказано вантажовідправником - Приватне акціонерне товариство «Абінбев Ефес Україна», вантажоодержувачем - Приватне виробничо-комерційне підприємство "АСК", а перевізником - ТОВ «Сівер Авто Трейд».

Як вбачається з матеріалів справи, н і у товарно-транспортній накладній № 1024535022 від 23.05.2022, ні у товарно-транспортній накладній на переміщення алкогольних напоїв №1024535022 від 23.05.2022 не вказаний як перевізник товару відповідач - ФОП Гудзенко Віталій Юрійович.

Також у товарно-транспортній накладній № 1024535022 від 23.05.2022 та у товарно-транспортній накладній на переміщення алкогольних напоїв № 1024535022 від 23.05.2022 не вказано, що саме відповідач - ФОП Гудзенко Віталій Юрійович приймав вказаний у цих накладних товар до перевезення.

Крім того у вказаних накладних не зазначено, що саме відповідач видавав вантаж одержувачу. Наявний у матеріалах справи акт № 8 (без дати) складений без участі відповідача (а.с.13).

Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що саме водій Онопрієнко Олександр, був уповноважений вчиняти дії чи брати будь-які зобов`язання від імені відповідача до позову не додано.

У Договорі-замовленні № 000004744 також не вказано про передання відповідачем водію таких повноважень.

Згідно з ч.1 статті 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У акті № 8 (без дати) вказано, що було виявлено недовантаження автомобіля (відсутність продукції); (а.с.13).

У п. 3.1.7 Договору № 31480, укладеного між позивачем та замовником - Приватним акціонерним товариством «Абінбев Ефес Україна», вказано, що експедитор (позивач) чи інші особи виконавця (позивача) зобов`язані бути присутні при навантаженні/розвантаженні продукції.

Позивач не надав доказів того, що відповідач був присутній при навантаженні чи розвантаженні спірної продукції.

У Договорі-замовленні № 000004744 вказано, що виконавець (відповідач) несе повну матеріальну відповідальність за перевезення і збереження вантажу від моменту передачі вантажовідправником.

Відтак доказів передачі спірного вантажу вантажовідправником - Приватним акціонерним товариством «Абінбев Ефес Україна» відповідачу до позову надано не було.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не довів належними доказами вину відповідача у настанні збитків у позивача, не довів існування прямого причинного зв`язку між діями відповідача та настанням збитків у позивача, не довів вину відповідача у настанні збитків.

Матеріалами справи не підтверджено наявності підстав виникнення у відповідача зобов`язання відшкодувати вказані у позові збитки.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України»; вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України).

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові та правничі витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Авто Трейд"</a>, на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.02.2023 у справі №917/1560/22 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 14.02.2023 у справі №917/1560/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Терещенко