Ухвала

від 09.02.2023 по справі 920/123/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.02.2023м. СумиСправа № 920/123/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/123/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохім" (вул. Харківська, буд. 86а, м. Зміїв, Харківська область, 63400, код ЄДРПОУ 40136385),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грабовське" (вул. Грабовського,14, с. Грабовське, Краснопільський район, Сумська область, 42450, код ЄДРПОУ 30841323)

про стягнення 2303061 грн 85 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Риндін Д.І.,

від відповідача: не прибув,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.08.2022 у справі № 920/123/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грабовське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" 1664479 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят дев`ять) гривень 20 коп. суму основного боргу за поставку товару, 54516 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот шістнадцять) гривень 58 коп. пені, 399 475 (триста дев`яносто дев`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 коп штрафу, 45631 (сорок п`ять тисяч шістсот тридцять одну) гривню 26 коп інфляційних нарахувань, 11591 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто одну) гривню 15 коп - 3% річних, 34337 (тридцять чотири тисячі триста тридцять сім) гривень 87 коп в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

21.11.2022 відповідач звернувся до суду із заявою від 15.11.2022 № 15/11 про відстрочку виконання судового рішення у справі № 920/123/22, відповідно до якої просить суд відстрочити виконання рішення від 04.08.2022 у справі № 920/123/22 за позовом ТОВ "Торговий дім "Агрохім" до ТОВ "Грабовське" про стягнення заборгованості на один рік з моменту винесення судового рішення, тобто до 03.08.2023 (вх. № 2925 від 21.11.2022).

Ухвалою від 22.11.2022 Господарський суд Сумської області заяву від 15.11.2022 № 15/11 про відстрочку виконання судового рішення у справі № 920/123/22 прийняв до розгляду, призначив розгляд заяви в судове засідання на 01.12.2022, 11:30.

22.11.2022 Господарський суд Сумської області видав наказ про примусове виконання рішення суду від 04.08.2022 по справі № 920/123/22.

Розгляд справи 01.12.2022 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці, у зв`язку з чим, ухвалою від 26.12.2022 Господарський суд Сумської області призначив розгляд заяви про відстрочку виконання судового рішення в судове засідання на 05.01.2023, 10:40. Заяву представника позивача - ТОВ "Торговий дім "Агрохім" від 25.11.2022 (вх. №2970 від 25.11.2022) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №920/123/22 поза межами суду - задовольнив. Провести судове засідання у справі № 920/123/22, призначене на 05.01.2023, 10:40 за участю представника позивача - ТОВ "Торговий дім "Агрохім" Риндіна Дмитра Ілліча у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному вебпорталі "Судова влада України" https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою від 28.12.2022 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх №3304 від 28.12.2022) у справі №920/123/22. Провести судове засідання у справі №920/123/22 призначене на 05.01.2023, 10:40 за участю представника позивача Риндіна Дмитра Ілліча (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному вебпорталі "Судова влада України" https://vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні 05.01.2023, за участю представника позивача, Господарський суд Сумської області постановив протокольну ухвалу про часткове задоволення заяви представника відповідача про відкладення розгляду заяви та оголосив перерву до 10.01.2023, 11:00.

У судовому засіданні 10.01.2023, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду заяви від 15.11.2022 № 15/11 (вх. № 2925 від 21.11.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Грабовське" про відстрочку виконання рішення у справі № 920/123/22 до 24.01.2023, 11:30.

19.01.2023 позивач подав суду заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення (вх. № 30 від 19.01.2023).

Відповідач подав суду заяву № 23/01 від 23.01.2023 про залучення додаткових доказів (вх. 448 від 24.01.2023).

Судове засідання 24.01.2023 по справі № 920/123/22 не відбулось, у зв`язку з відсутністю електроенергії в Господарському суді Сумської області з 08 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв., у зв`язку з цим, ухвалою від 24.01.2023 Господарський суд Сумської області призначив розгляд заяви про відстрочку виконання судового рішення в судове засідання на 09.02.2023, 11:00.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Представник відповідача (заявника) в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином 29.01.2023, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Ф. 119).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Звертаючись з цією заявою про відстрочення виконання рішення суду відповідач наголошує, що має на меті виконати рішення та добровільно погасити заборгованість, але на даний час існують обставини, що унеможливлюють виконання рішення суду, а саме: скрутний фінансовий стан товариства, пов`язаний з перебуванням тривалого часу села Грабовське Краснопільської територіальної громади, на території якого знаходиться ТОВ «Грабовське», під окупацією російської федерації. З липня 2022 по сьогодення село Грабовське знаходиться під постійними артилерійськими та мінометними обстрілами, в зв`язку з чим село включено в Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій станом на 24.10.2022 року, що є причиною невпинного спаду обсягів отриманих доходів і призводить до отримання товариством значних збитків, а саме: відповідач є агропромисловим підприємством, яке розташоване в селі Грабовське, Сумської області, Сумського району, Краснопільської селищної територіальної громади біля кордону з російською федерацією. Основними видами економічної діяльності відповідача є вирощування зернових культур, насіння олійних культур; оптова торгівля зерном, насінням і кормами; розведення та продаж свиней, тож джерелом доходу відповідача є кошти, отримані від реалізації зернових, технічних культур та свиней, що підтверджується звітом за 2021 та 2022 роки.

З перших днів вторгнення російської федерації на територію України по кінець березня 2022 село Грабовське знаходилось в окупації, що підтверджується листом № 02-27/1711 від 02.09.2022 Краснопільської селищної ради, деякі поля були заміновані, не дивлячись на неодноразове звернення до відповідних органів, поля необстежені і, на сьогоднішній день, є поля, які знаходяться майже на кордоні з росією, будь яке використання їх заборонене. В період окупації майно Товариства розграбовувалось та руйнувалось, а саме: розбита та пошкоджена сільськогосподарська техніка; розбито і пошкоджене приміщення свинарника та знищено більше восьмидесяти голів свиней; розбито та пошкоджено зерносклад, приміщення корівника, склад ПММ та інше, що підтверджується актом про пошкодження та втрати майна внаслідок повномасштабної агресії росії від 04.04.2022, заявою про злочин № 57 від 36.04.2022 та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, листами № 19 від 14.04.2022, № 20 від 14.04.2022, № 344 від 18.04.2022, що призвело до обробки і посіву не всіх сільськогосподарських полів, а саме: засіяно 440 га із орендованих 590 га, що підтверджується звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022, як наслідок, залишилося не засіяними 150 га та несвоєчасного внесення гербіцидів, засобів захисту рослин та необхідних добрив і, як наслідок, низька врожайність зернових культур у 2022 році.

Майже весь час повномасштабної агресії росії село Грабовське перебуває під постійними артилерійськими та мінометними обстрілами, що підтверджується роздруківками з телеграмканалу Голови Сумської обласної військової адміністрації, в зв`язку з чим Краснопільську територіальну громаду було внесено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.10.2022, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 233 від 17.10.2022).

Також перебування села Грабовське під постійними обстрілами призвело до відмови надавачів послуг зі збирання пшениці, що підтверджується листами № 6 від 12.07.2022, № 10 від 28.08.2022, № 2 від 01.08.2022, № 02-27/1655/1 від 19.08.2022, в зв`язку з чим збір зерна розпочався лише на початку серпня, коли сусідні фермери закінчили збір свого урожаю. Також несприятливі погодні умови, а саме, дощі з 15.07.2022 до 23.08.2022, що підтверджується довідкою № 3.2/16-284 від 23.08.2022, призвели до великих втрат зерна озимої пшениці, значного погіршення показників якості зерна, багато полів залишилося не зібраними, що підтверджується звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022, звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур, станом на 01.10.2022. У 2022 році відповідачем засіяно озимою пшеницею 251 га, тоді як зібрано пшеницю на полях площею 167 га, тож 84 га пшениці через зазначені обставини залишилося не зібраними. Крім того, в регіоні збір зернових культур розпочинається в середині липня і триває десь до кінця липня, тоді як відповідач, в зв`язку з постійними обстрілами села Грабовське та Краснопільської територіальної громади, відмовою надавачів послуг зі збирання врожаю та перевізників їхати в зону активних бойових дій, розпочав збір озимої пшениці лише на початку серпня. В результаті частина зерна просто осипалась, а інша частина перетворилась у неякісне (фуражне) зерно, вартість якого є значно нижчою, оскільки воно може використовуватися лише для корму тварин. Тож у 2022 році відповідач отримав урожай пшениці самої низької якості в кількості 390,2т, що підтверджується звітом про збирання врожаю. Як вбачається зі звіту про реалізацію продукції сільського господарства, станом на 01.10.2022р., №21-заг та довідки про дохід №77 від 15.11.2022, у 2022 році відповідачем було реалізовано озимої пшениці врожаю 2022 на суму 949 838 грн., сої на суму 1 213 735 грн., гречки на суму 1 454 000 грн. та свиней на суму 711 357 грн., всього отримано доходу на суму 4 328 800 грн. У 2021 році загальна вартість реалізованої продукції (пшениця, ячмінь, насіння соняшника та свині) становила 12586976 грн 00 коп., що підтверджується звітом про реалізацію продукції за 2021 рік.

При цьому витрати відповідача, які вже зроблені та які необхідно буде зробити для подальшої діяльності в 2022 році на обробку культур, засоби захисту рослин, збирання врожаю, ГСМ, посів озимої пшениці врожаю 2023 року, зарплата працівників, податок на землю, інші податки та збори, орендна плата за земельні паї, податковий борг, погашення заборгованості за відкритими виконавчими провадження ВП №60076778 від 16.09.2019 та ВП №69325817 від 05.07.2022 ВП №67762957 складають 11 953 300 грн (довідка №78 від 15.11.2022), вже набагато перевищують отриманий дохід.

Відповідач вказує, що до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочення його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 17.09.2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Таким чином, враховуючи фінансовий стан боржника, а також знаходження ТОВ «Грабовське» на території Краснопільської територіальної громади, яка систематично обстрілюється артилерією зі сторони російської федерації, а також введення на території України воєнного стану, відповідач вважає, що відстрочення виконання рішення на один рік не порушить принцип збалансованості інтересів сторін, товариство зможе поступово нарощувати об`єми виробництва, закуповувати корма, паливно-мастильні матеріали, виплачувати заробітну плату, розпочати посівну компанію 2023 та, з початком збору врожаю 2023, у липні-серпні 2023, виконати рішення. Ненадання відстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, повністю заблокує фінансову діяльність відповідача та призведе підприємство до його зупинки та банкрутства.

Враховуючи вищевикладені обставини, заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області № 920/123/22 від 04.08.2022 на один рік - до 03.08.2023.

В свою чергу, позивач проти відстрочення виконання рішення суду у цій справі заперечує та вказує, що в умовах повномасштабного збройного вторгнення російської федерації на територію нашої країни, з розумінням ставиться до складнощів та можливостей відповідача виконувати договірні зобов`язання. Підприємство позивача на собі відчуло результати варварських дій російських загарбників: дві філії на сьогодні є окупованими та розграбованими ворогом: в м. Сватове, Луганської області та в м. Нова Каховка, Херсонської області. Проте, навіть, в таких надважких умовах, підприємство позивача продовжує працювати та виконувати власні договірні зобов`язання, як у прифронтових, так і у відносно спокійних регіонах України. При цьому, від позивача, його інші контрагенти, в тому числі постачальники, вимагають виконання договірних зобов`язань щодо поставки товарів та сплати вартості отриманих товарів. Задоволення заяви відповідача поставить підприємство позивача у дуже скрутне фінансове становище.

Керівник підприємства позивача неодноразово, як ще до початку судового процесу так і безпосередньо після винесення рішення від 04.08.2022, спілкувався із керівником відповідача. Відповідач пояснював неможливість сплачувати борг тими саме підставами та фактами, що викладені і в заяві. При цьому, позивач, розуміючи складність фінансового стану відповідача, повідомив, що між сторонами може були укладено угоду про розстрочення виконання боргу, але із фіксуванням суми боргу за відповідним курсом долара США або Євро, оскільки, товари які постачає позивач (мінеральні добрива) є імпортними та придбаваються позивачем за кордоном за долари США або Євро. Однак, відповідач відмовився від такої пропозиції, запропонувавши позивачу взяти заборгованості товаром (сільгосппродукцією), яку він не може реалізувати самотужки.

Станом на дату виникнення заборгованості відповідача 01.11.2021 офіційний курс долара США складав 26.2767, курс Євро - 30,5953.

Станом на дату складання цих заперечень позивачем: курс долара США - 36,5686.2767, курс Євро - 39,5873. З початком збройної агресії російської федерації проти України в світі спостерігається постійне зростання вартості мінеральних добрив - товарів, продажем яких на території України займається позивач. Позивач, з урахуванням курсової різниці, вже отримує збитки від несплати відповідачем заборгованості. А в разі задоволення заяви відповідача, відстрочення виконання рішення, з урахуванням зростання курсів долара США та Євро, а також зростання цін на мінеральні добрива в світі, за відстрочення виконання рішення суду у цій справі до 03.08.2023, збитки позивача, зростуть ще більше, навіть за умови виконання рішення суду від 04.08.2022 відповідачем.

Варто зазначити, що борг відповідача перед позивачем виник не після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації, а ще у 2021 р., що свідчить про недобросовісні дії самого відповідача, або про наявність у нього фінансових проблем, що виникли ще до 24.02.2022 та лише ускладнились із початком війни.

Відповідач майже 14 місяців, безпідставно, користується належними позивачу, грошовими коштами, при цьому 4 місяці з яких, до повномасштабного вторгнення російської федерації, і взагалі ніяк не проінформувавши позивача про неможливість сплатити заборгованість. При цьому відповідач сам підтверджує в заяві, що він все ж таки отримав прибуток, в тому числі і за 2022 рік, при цьому просить відстрочити виконання рішення від 04.08.2022 через те, що прибуток ним отриманий не такий який би його задовольнив і, що у 2021 році прибуток був більший. В такому випадку незрозуміло, що заважало відповідачу виконати договірні зобов`язання перед позивачем ще у 2021 році.

З урахуванням наданих відповідачем доказів на підтвердження власного скрутного матеріального становища, в тому числі докази наявних відкритих виконавчих проваджень, позивач приходить до висновку, що відповідач за рахунок задоволення власної заяви хоче перекласти частину своїх фінансових ризиків на позивача, створити чергу виконання відповідачем фінансових зобов`язань перед своїми контрагентами. Відповідачем взагалі не обґрунтовано строк відстрочення рішення суду від 04.08.2022 р., а просто взято максимальний строк.

У Постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08, Верховним Судом зазначено, надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Таким чином, позивач вважає, що заява відповідача не має бути задоволена, оскільки відповідачем не конкретизовано та не описано, як кожна з наведених обставин впливає на можливість виконання рішення суду від 04.08.2022, а відповідач при цьому просто намагається затягнути час.

Згідно із нормами ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).

З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Господарський суд повинен враховувати матеріальний стан сторін, їх фінансовий стан - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Для надання розстрочки виконання судового рішення суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Разом з цим, стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов`язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Збитковість діяльності та наявність у підприємства заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження відповідачем господарської діяльності як самостійним суб`єктом господарювання, ризики якої несе сама юридична особа, тому вказані обставини не є самостійними, достатніми та безумовними підставами для розстрочки виконання рішення суду.

Постановою Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №905/2134/17, визначено, що суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Заявником не подано достатніх доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності (довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо).

Відповідачем не надано доказів, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про відстрочку зміняться та доказів здійснення заявником заходів для зміни таких обставин (стягнення в судовому порядку дебіторської заборгованості, подання доказів на підтвердження можливості виконання рішення суду частинами протягом року, тощо).

Враховуючи вищевикладене, розглянувши заяву відповідача, суд приходить до висновку, що останнім не надано доказів на підтвердження виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грабовське» про відстрочку виконання судового рішення по справі № 920/123/22 (вх. № 2925 від 21.11.2022).

Керуючись ст. 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви № 15/11 від 15.11.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Грабовське» про відстрочку виконання судового рішення по справі № 920/123/22 від 04.08.2022 (вх. № 2925 від 21.11.2022) - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана суддею 14.02.2023.

Суддя С.В. Заєць