Постанова
Іменем України
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 591/1594/21
провадження № 61-6343св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання»,
відповідачі: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Жованик Юлія Андріївна, державне підприємство «Сетам»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», товариство з обмеженою відповідальністю «Суми Груп», приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Наталія Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на постанову Сумського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Криворотенка В. І., Ткачук С. С., від 16 грудня
2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (далі - АТ «Сумське НВО») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Жованик Ю. А., державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам») про визнання недійними результатів електронних торгів, скасування акту про проведені електронні торги, скасування рішення державного реєстратора.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ «Сумське НВО» є боржником у зведеному виконавчому провадженні № 60022927. 17 вересня 2019 року приватним виконавцем Жованик Ю. А. була складена постанова про опис та арешт майна боржника, згідно якої здійснено опис та накладено арешт на наступне майно: складова частина паркану (залізобетонні плити) у кількості 41 шт., 2,75х4 м; складова частина паркану (металева сітка) у кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття, площею 1 820,4 кв. м, об`єм розрахунковий; металевий вагончик. Місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 (територія автостоянки).
ОСОБА_1 06 листопада 2019 року на електронних торгах з реалізації арештованого майна був придбаний лот № 381574, а саме рухоме майно: залізобетонні плити (41 шт.), металева огороджувальна сітка (43 шт.), асфальтобетонне покриття (4 000 кв. м), металевий вагончик, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_1 приватним виконавцем видано акт від 06 грудня
2019 року про проведені електронні торги.
Приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу
Нагорною Н. В. 26 грудня 2019 року видано свідоцтво, згідно якого ОСОБА_1 належить право власності на нерухоме майно, що складається з: літера А - господарська будівля, загальною площею
23,2 кв. м, № 1-3 - огорожа, № 4 - ворота, літера І - асфальтобетонне замощення, загальною площею 4 000 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ; та здійснена державна реєстрація права власності на зазначене майно.
Набуття права власності ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно стало підставою для переходу до нього права користування (оренди) земельною ділянкою за вказаною адресою.
Позивач вважав, що електронні торги з реалізації арештованого майна щодо продажу лоту № 381574 та відповідно видача акту від 06 грудня 2019 року здійснені із порушенням норм чинного законодавства.
Так, лот № 381574 було продано як рухоме майно, натомість залізобетонні плити, металева огороджувальна сітка, асфальтобетонне покриття, металевий вагончик у сукупності є автостоянкою, а отже об`єктом нерухомості.
При цьому станом на 06 листопада 2019 року АТ «Сумське НВО» не мало зареєстрованих прав власності на будь-яке нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно, приватний виконавець, виявивши, що позивач володіє автостоянкою, але право власності на це майно не зареєстроване належним чином, мав звернутися до суду щодо вирішення питання про звернення стягнення на це майно.
Крім того, площа асфальтобетонного покриття виставленого на продаж більше від описаної; до заявки на реалізацію нерухомого майна долучено документи, які містять суперечливі відомості щодо найменувань арештованого майна.
ДП «Сетам» не вжито заходів щодо перевірки повноти заповнення заявки та не виявлено невідповідність зазначення виду майна, що передається на реалізацію, поданим документам, зокрема постанові про опис та арешт майна від 17 вересня 2019 року у зведеному виконавчому провадженні
№ 60022927, відсутність відомостей, передбачених для нерухомого майна, адреси арештованого майна (як нерухомого майна) замість адреси зберігача арештованого майна.
Таким чином, позивача було позбавлено нерухомого майна у спосіб, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Посилаючись на викладене, АТ «Сумське НВО» просило суд:
- визнати недійсними результати електронних торгів по лоту з реєстраційним № 381574 - рухоме майно: залізобетонні плити в кількості 41 шт.; металева огороджуюча сітка в кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття площею 4 000 кв. м; металевий вагончик, які відбулись 06 листопада 2019 року та оформлені протоколом № 447330 проведення електронних торгів;
- скасувати акт про проведені електронні торги від 06 грудня 2019 року, виданий приватним виконавцем Жованик Ю. А. щодо лоту № 381574 - рухоме майно: залізобетонні плити в кількості 41 шт.; металева огороджуючи сітка в кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття площею 4 000 кв. м; металевий вагончик;
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50484309 від 26 грудня 2019 року 14:31:02 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, під літерою А-1 господарська будівля, площею 23,2 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_1 , та складові частини об`єкта нерухомого майна: огорожа,
1-3; ворота, 4; асфальтобетонне замощення, І (загальна площа 4 000 кв. м) та припинити право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення,
під літерою А-1 господарська будівля, площею 23,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , та складові частини об`єкта нерухомого майна: огорожа,
1-3; ворота, 4; асфальтобетоне замощення, І (загальна площа 4 000 кв. м).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми, у складі судді
Фоменко І. М., від 13 серпня 2021 року позов АТ «Сумське НВО» задоволено.
Визнано недійсними результати електронних торгів по лоту з реєстраційним № 381574 - рухоме майно: залізобетонні плити в кількості 41 шт.; металева огороджуюча сітка в кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття площею 4 000 кв. м; металевий вагончик, які відбувались 06 листопада 2019 року та оформлені протоколом № 447330 проведення електронних торгів.
Скасовано акт про проведені електронні торги від 06 грудня 2019 року, виданий приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Жованик Ю. А. щодо лоту № 381574 - рухоме майно: залізобетонні плити в кількості 41 шт.; металева огороджуюча сітка в кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття площею 4 000 кв. м.; металевий вагончик.
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50484309 від 26 грудня 2019 року 14631602 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, під літерою А-1, господарська будівля, площею 23,2 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_1 , та складові частини об`єкта нерухомого майна: огорожа
1-3; ворота 4; асфальтобетонне замощення, 1 (загальна площа 4 000 кв. м) та припинено право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, під літерою А-1, господарська будівля, площею 23,2 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_1 , та складові частини об`єкта нерухомого майна: огорожа
1-3; ворота 4; асфальтобетонне замощення, 1 (загальна площа 4 000 кв. м).
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що приватний виконавець при зверненні до ДП «Сетам» у заявці на реалізацію арештованого майна зазначила недостовірні відомості про майно, що передається на реалізацію стосовно асфальтобетонного покриття, загальною площею 4 000 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_1 , його опис та характеристики, які не відповідають викладеним у постанові про арешт та опис майна боржника, що був первинно здійснений 17 вересня 2019 року.
Також до вказаної заявки на реалізацію арештованого майна додано документи, зміст яких є суперечливим. У постанові про опис та арешт майна боржника від 17 вересня 2019 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 60022927, серед іншого, зазначено про асфальтобетонне покриття, площею 1 820,40 кв. м, що знаходиться на території автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить АТ «Сумське НВО», проте у звіті ОС 1/10-19 з оцінки майна об`єктом оцінки вказано асфальтобетонне покриття, площею 4 000 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
У свою чергу ДП «Сетам» не було вжито заходів щодо перевірки повноти заповнення заявки на реалізацію арештованого майна, не встановлено відповідності доданих до неї документів фактичним обставинам (зокрема не виявлено розбіжностей даних, зазначених у постанові про опис та арешт майна боржника та звіті з оцінки майна), не повідомлено приватного виконавця про необхідність усунення недоліків.
Вказані порушення вплинули на результат проведення електронних торгів та призвели до порушення прав і законних інтересів позивача як власника майна.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Сумського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , до якої приєдналося ТОВ «Суми Груп», задоволено.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову
АТ «Сумське НВО» відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд відхилив доводи позивача про те, що продане на електронних торгах майно автостоянки: залізобетонні плити (41 шт.), металева огороджувальна сітка (43 шт.), асфальтобетонне покриття
(4 000 кв. м), металевий вагончик, є нерухомим майном.
При цьому вказав, що приватним виконавцем в заявці на реалізацію арештованого майна вказані всі відомості необхідні для продажу рухомого майна.
Стосовно розбіжності в зазначенні площі асфальтобетонного покриття, колегія суддів зауважила, що вказані розбіжності не призвели до порушення прав позивача як боржника у виконавчому провадженні, оскільки не потягли за собою продаж майна за заниженою вартістю.
При цьому позивач був обізнаний із проведеною оцінкою та переліком оціненого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник АТ «Сумське НВО» - адвокат Ступіна О. О., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
06 липня 2022 року представник АТ «Сумське НВО» - адвокат Ступіна О. О. подала касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду
від 16 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
Ухвалами Верховного Суду від 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 та ТОВ «Суми Груп» продовжено до 15 вересня 2022 року строк на подання відзиву на касаційну скаргу АТ «Сумське НВО».
У жовтні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає необхідність відступу від застосованих апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 686/22924/16 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає, що придбане на торгах арештоване майно є нерухомим майном, оскільки включає капітальну споруду та допоміжні споруди, тобто є складною річчю і являє собою об`єкт нерухомого майна, а за призначенням є транспортною спорудою - автостоянкою. Зазначене майно підлягало продажу як об`єкт нерухомого майна.
Вказує, що приватний виконавець, виявивши, що позивач володіє спорудою автостоянки, право власності на яку не зареєстроване належним чином, мав звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому закон порядку. Натомість приватний виконавець передав на реалізацію спірне майно як рухоме.
До складу лоту включено асфальтобетонне покриття більшої площі, ніж було зазначено у постанові про опис та арешт майна, а до заявки на реалізацію арештованого майна долучено документи, що місять аналогічні суперечливі відомості.
ДП «Сетам» не вжив заходів щодо перевірки повноти заповнення приватним виконавцем заявки та не виявив допущені виконавцем недоліки, а саме невідповідності визначення виду майна та площі асфальтобетонного покриття, що передається на реалізацію.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
15 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цимбал Б. П. та представник ТОВ «Суми Груп» - адвокат Тихонова А. М. подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зазначають, що заявником не наведені підстави та вмотивоване обґрунтування необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 686/22924/16, відповідно до яких автостоянка не є об`єктом нерухомого майна.
Вважають, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди позивача з діями приватного виконавця перед передачею майна на реалізацію, які мають самостійну процедуру оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Звертають увагу, що відповідно до приписів статті 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використанні в процесі цього будівництва (створення майна).
Спірне майно не було зареєстровано в порядку передбаченому для державної реєстрації нерухомого майна та могло обліковуватися на балансі позивача лише як матеріали, тобто як рухоме майно. Виготовлення новим власником технічного паспорта щодо спірного майна та проведення його державної реєстрації не порушують права позивача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 вересня 2019 року приватним виконавцем Жованик Ю. А., в рамках зведеного виконавчого провадження № 60022927, була винесена постанова про опис та арешт майна боржника АТ «Сумське НВО», згідно якої проведено опис і накладено арешт на наступне майно: складова частина паркану (залізобетонні плити), у кількості 41 шт., 2,75х4 м; складова частина паркану (металева сітка), у кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття,
площею 1 820,40 кв. м, об`єм розрахунковий; металевий вагончик. Місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 (територія автостоянки). Призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_2
09 жовтня 2019 року суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 , на замовлення приватного виконавця Жованик Ю. А., складено звіт ОС 1/10-19 з оцінки майна, відповідно до якого ринкова вартість майна, що знаходиться на території автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: залізобетонних плит, у кількості 41 шт., металевої огороджуючої сітки, у кількості 43 шт., асфальтобетонного покриття з площею 4 000 кв. м, та металевого вагончика, станом на дату оцінки - 07 жовтня 2019 року становить 169 825,00 грн.
15 жовтня 2019 року приватним виконавцем Жованик Ю. А. на адресу
АТ «Сумське НВО» було надіслано лист, яким позивача повідомлено про початкову вартість майна згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності, зазначено перелік оціненого майна та роз`яснено право у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна оскаржити їх у судовому порядку.
17 жовтня 2019 року приватний виконавець Жованик Ю. А. звернулася до організатора проведення електронних торгів ДП «Сетам» із заявкою на реалізацію арештованого приватним виконавцем в рамках зведеного виконавчого провадження № 60022927 рухомого майна у кількості чотирьох одиниць, а саме: залізобетонні плити, у кількості 41 шт., металева огороджуюча сітка, у кількості 43 шт., асфальтобетонне покриття з
площею 4 000 кв. м, та металевий вагончик, що перебувають на території автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідальний зберігач ОСОБА_2 .
06 листопада 2019 року ОСОБА_1 на електронних торгах з реалізації арештованого майна був придбаний лот № 381574, а саме: рухоме майно - залізобетонні плити (41 шт.), металева огороджуюча сітка (43 шт.), асфальтобетонне покриття з площею 4 000 кв. м, металевий вагончик, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Майно придбано за ціною у розмірі 255 555 грн.
06 грудня 2019 року приватним виконавцем Жованик Ю. А. складено акт про проведені електронні торги.
В подальшому ФОП ОСОБА_4 , на замовлення ОСОБА_1 , було виготовлено технічний паспорт на господарську будівлю за адресою:
АДРЕСА_1 .
26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Нагорною Н. В. видано свідоцтво, зареєстроване у реєстрі за № 12721, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, що складається з: господарської будівлі, загальною площею 23,2 кв. м, - літера А-І, огорожі № 1-3, воріт № 4, асфальтобетонного замощення, загальною площею 4 000 кв. м, - літера І, за адресою: АДРЕСА_1 . В свідоцтві зазначено, що воно видане на підставі акту про проведені електронні торги, складеного приватним виконавцем Жованик Ю. А. від 06 грудня 2019 року.
Крім того, приватним нотаріусом Нагорною Н. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 34885274, від 26 грудня 2019 року, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення,
літера А-1, господарська будівля за адресою: АДРЕСА_1 , та його складові частини: огорожа № 1-3, ворота № 4, асфальтобетонне покриття, площею 4 000 кв. м.
Рішенням Сумської міської ради від 26 лютого 2020 року № 6614-МР ОСОБА_1 надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 , площею 4,5419 га, кадастровий номер 5910136600:03:003:0049, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, згідно запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер: 34885274 від 26 грудня
2019 року.
Сумська міська рада рішенням від 27 травня 2020 року № 6900-МР погодила технічну документацію із землеустрою щодо поділу вказаної ділянки та надала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої її передачі у користування на умовах оренди.
Сумська міська рада рішенням від 24 червня 2020 року № 7024-МР затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та надала в оренду земельну ділянку для пункту виробництва спеціалізованого обладнання для автотранспорту та розміщення автостоянки:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:03:003:0014,
площею 0,9385 га.
02 липня 2020 року між Сумською міської радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:03:003:0014,
площею 0,9385 га, строком на 5 років.
20 липня 2020 року договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02 липня 2020 року номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 37174145
від 02 липня 2020 року, укладеним між Сумською міською радою, ОСОБА_1 та ТОВ «Суми Груп», замінено орендаря з
ОСОБА_1 на ТОВ «Суми Груп», оскільки на підставі договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07 травня 2020 року та
від 09 липня 2020 року ТОВ «Суми Груп» набуло право власності на нерухоме майно у АДРЕСА_1 , яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:03:003:0014.
Позиція Верховного Суду
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.
Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня
2016 року № 2831/5 (далі - Порядок) реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами
третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Головною обставиною, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15,
від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, встановивши, що приватним виконавцем в заявці на реалізацію арештованого майна вказані відомості необхідні для продажу рухомого майна, обґрунтовано виходив із відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів та скасування акту про проведені електронні торги, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів порушення порядку проведення електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів з реалізації арештованого майна.
При цьому апеляційний суд правильно вказав, що розбіжності в зазначенні площі асфальтобетонного покриття не призвели до порушення прав позивача як боржника у виконавчому провадженні.
Доводи касаційної скарги про те, що спірне рухоме майно мало бути відчужене як нерухоме майно, є безпідставними та обґрунтовано спростовані апеляційним судом з посиланням на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 13 листопада 2019 року в справі № 686/22924/16.
Зокрема, Верховний Суд у вказаній постанові в справі № 686/22924/16 дійшов висновку, що виходячи з аналізу положень статей 179, 181, 188 ЦК України, ДБН В.2.3-15:2007 та Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 22 січня 1996 року № 115, автостоянка не є об`єктом нерухомого майна, оскільки утворюється за рахунок інших речей (огорожі, твердого покриття, освітлення, приміщень для обслуговування персоналу), які не є об`єктами нерухомого майна у розумінні статті 181 ЦК України, оскільки вони безпосередньо не пов`язані з земельною ділянкою.
Колегією суддів не встановлено підстав для відступу від зазначених висновків Верховного Суду, про що просив заявник у касаційній скарзі.
Таким чином, приватний виконавець, діючи з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили, правильно передав на реалізацію майно автостоянки належне боржнику, а саме: залізобетонні плити, металеву сітку, асфальтобетонне покриття, металевий вагончик, як рухоме майно.
Доводів про те, що продане з електронних торгів рухоме майно не належало боржнику у виконавчому провадженні касаційна скарга не містить.
Таким чином, апеляційний суд, встановивши відсутність доказів того, що права і законні інтереси АТ «Сумське НВО» були порушені при проведенні електронних торгів, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійними електронних торгів, оформлених протоколом № 447330, та скасування акту від 06 грудня 2019 року про проведені електронні торги.
Щодо вимог про скасування рішення державного реєстратора (приватного нотаріуса) про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення та припинення права власності ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Оскільки в результаті продажу на електронних торгах рухомого майна (залізобетонних плит, металевої сітки, асфальтобетонного покриття та металевого вагончика) право власності АТ «Сумське НВО» на це майно було припинене, а в матеріалах справи відсутні докази передачі земельної ділянки, на якій розміщувалось спірне майно у користування позивача, подальші дії інженера з інвентаризації (складання технічного паспорту та довідки-характеристики), а також приватного нотаріуса (видача свідоцтва про придбання майна та реєстрація права власності на спірне майно як об`єкт нерухомості) на права та обов`язки позивача не впливають.
Правова оцінка таким діям може бути надана судом, зокрема, за відповідним позовом особи уповноваженої на захист та представництво інтересів територіальної громади міста Суми, як власника земельної ділянки.
Натомість АТ «Сумське НВО» не уповноважено на представництво в суді інтересів територіальної громади міста Суми.
Верховний Суд у постанові від 29 грудня 2022 року у справі № 757/13834/16 зазначив, що однією з умов розгляду спору, що виник на підставі звернення до суду особи, яка вважає порушеними, невизнаними або оспореними свої права, є доведеність порушення її прав та охоронюваних законом інтересів.
Доводи касаційної скарги, які зводяться до необхідності переоцінки доказів Верховним Судом, виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 400 ЦПК України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Оскаржена постанова апеляційного суду є достатньо вмотивованою та містить висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також в межах позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411
ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» залишити без задоволення.
Постанову Сумського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2023 |
Оприлюднено | 15.02.2023 |
Номер документу | 108959759 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні