Постанова

від 08.02.2023 по справі 686/8863/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 686/8863/21

провадження № 61-3164св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області,

відповідач - Управління Держпраці у Хмельницькій області,

третя особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Управління Держпраці у Хмельницькій області та ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У квітні 2021 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області про скасування акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії на виробництві.

Позовна заява мотивована тим, що наказом управління Держпраці у Хмельницькій області від 16 січня 2021 року № 1-НВ утворена комісія зі спеціального розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, що стався 24 грудня 2020 року із завідувачем відділення Комунального підприємства «Хмельницька міська дитяча лікарня» Гейващуком Я. М. За наслідком проведеного розслідування складено акт форми Н-1/П від 23 лютого 2021 року.

Позивач вказував на те, що зазначений акт є незаконним, оскільки ОСОБА_2 на момент захворювання не перебував на посаді, яка згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 року № 65 та наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15 липня 2020 року № 1604 відносилася до переліку посад, які відповідно до своїх посадових обов`язків (або за окремим дорученням), брали участь у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню СОVID-19, у тому числі виконанні робіт в осередках СОVID-19; лікуванні пацієнтів із випадками СОVID-19; розслідуваннях (спеціальних розслідуваннях) гострих професійних захворювань СОVID-19 та мали контакт з підтвердженим випадком СОVID-19 або з інфікованим біологічним матеріалом.

Посадова інструкція ОСОБА_2 , який обіймав посаду завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії для дітей, не містить положень про те, що він безпосередньо зайнятий у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 та лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

Сам по собі факт інфікування ОСОБА_2 не характеризує нещасний випадок як такий, що пов`язаний з виробництвом, якщо такий випадок настав не у зв`язку з безпосереднім виконанням працівником своїх посадових обов`язків, які передбачені посадовою інструкцією.

Не відповідає дійсності висновок комісії про те, що ймовірним джерелом інфекції є лікар-інтерн ОСОБА_3 , яка надала пояснення про те, що ОСОБА_2 , після закінчення своєї відпустки 22 вересня 2020 року, розповідав про те, що захворіла його сестра, яку він супроводжував у клініку для проведення досліджень.

Комісія зазначила лише про карту епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання, в той час як висновку закладу охорони здоров`я про належність даного випадку до гострих професійних захворювань у справі немає.

Згідно з висновком Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації від 03 лютого 2021 року № 02-01/363, випадок смерті ОСОБА_2 не можна вважати таким, що стався внаслідок гострого професійного захворювання.

Крім того, у розділі 7 акта комісією не зазначено конкретний підпункт пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, на підставі якого члени комісії дійшли висновку про те, що дане гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком є таким, що пов`язане з виробництвом.

При цьому у розділі 8 акта комісією не визначено осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком потерпілого, тому відповідно до пункту 46 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), голова (заступник голови) Держпраці або керівник її територіального органу, який утворив спеціальну комісію, повинен був протягом трьох робочих днів після надходження матеріалів спеціального розслідування розглянути їх та в разі не встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, обґрунтовано повернути їх на доопрацювання, продовживши наказом строк розслідування до п`яти робочих днів, чого зроблено не було.

З урахуванням зазначеного, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області просило скасувати акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння), аварії форми Н-1/П від 04 лютого 2021 року, зі смертельним наслідком що стався 24 грудня 2020 року о 11 год. 30 хв. із завідувачем відділення Комунального підприємства «Хмельницька міська дитяча лікарня» (далі - КП «Хмельницька міська дитяча лікарня») ОСОБА_2 , який затверджений 08 лютого 2021 року т.в.о. начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2021 року, ухваленим у складі судді Приступи Д. І., у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, установивши, що комісія надала належну оцінку інформації, викладеній у поясненнях ОСОБА_3 , зокрема тому факту, що хвора на СОVID-19 ОСОБА_3 спілкувалася з робочих питань з ОСОБА_2 03 жовтня 2020 року, коли знаходилась на робочому місці, на чергуванні, а 08 жовтня 2020 року ОСОБА_2 вперше відчув погіршення здоров`я, тому підтвердженим джерелом зараження потерпілої особи за місцем роботи є хвора ОСОБА_3 , з позитивним результатом ПЛР тесту, дійшов висновку про те, що комісія із спеціального розслідування мала належні підстави зробити висновок, що ОСОБА_2 заразився СОVID-19 саме під час виконання трудових обов`язків, а тому спеціальною комісією правильно прийнято рішення, що випадок захворювання на СОVID-19 ОСОБА_2 кваліфікується як пов`язаний з виробництвом.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області задоволено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області задоволено.

Акт спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії форми Н-1/П від 04 лютого 2021 року, що стався 24 грудня 2020 року об 11 год. 30 хв. у КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» з ОСОБА_2 , скасовано.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що станом на час складення акта форми Н-1/П комісією не здобуто медичного висновку, який би підтвердив, що захворювання ОСОБА_2 було гострим професійним та таким, що пов`язане із виробництвом.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів

У березні 2022 року Управління Держпраці у Хмельницькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що підставою для того, щоб визнати захворювання професійним потрібна сукупність таких умов: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків та безпосередній контакт з хворим при виконанні посадових обов`язків інфікованим СОVID-19, а тому комісія дійшла правильного висновку про те, що випадок захворювання ОСОБА_2 пов`язаний з виробництвом та відповідає підпунктам 1, 2 пункту 52 Порядку № 337.

Апеляційний суд не врахував, що відповідно до карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання ОСОБА_2 , складеного Державною установою «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України»: орієнтовні терміни зараження потерпілого з 25 вересня 2020 року по 08 жовтня 2020 року, імовірним джерелом інфекції зазначено ОСОБА_3 , хвору гострою формою, ймовірне місце зараження - за місцем роботи.

При цьому перед голосуванням всі члени комісії були ознайомлені зі всіма матеріалами розслідування. Взято до уваги, що в сім`ї ОСОБА_2 ніхто не хворів. Комісією надана належна оцінка інформації, викладеній у поясненнях ОСОБА_3 , зокрема тому факту, що хвора на СОVID-19 ОСОБА_3 спілкувалася з робочих питань з ОСОБА_2 03 жовтня 2020 року, коли знаходилась на робочому місці, на чергуванні, а 08 жовтня 2020 року ОСОБА_2 вперше відчув погіршення здоров`я. Тому підтвердженим джерелом зараження потерпілої особи за місцем роботи є хвора ОСОБА_3 .

За таких обставин, комісія із спеціального розслідування мала належні підстави зробити висновок, що ОСОБА_2 заразився СОVID-19 саме під час виконання трудових обов`язків.

Апеляційний суд не надав належної правової оцінки матеріалам спеціального розслідування гострого професійного захворювання, помилково застосував до спірних правовідносин підпункт 15 пункту 52 Порядку № 337, оскільки обставини вказаного нещасного випадку передбачають застосування підпунктів 1, 2 пункту 52 Порядку № 337.

Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: відсутній висновок щодо застосування статті 89 ЦПК України; щодо застосування статті 4 ЦПК України та пункту 57 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 17 квітня 2019 року № 337 (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

У травні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки матеріалам спеціального розслідування гострого професійного захворювання, помилково застосував до спірних правовідносин підпункт 15 пункту 52 Порядку № 337, оскільки обставини вказаного нещасного випадку передбачають застосування підпунктів 1, 2 пункту 52 Порядку № 337.

Крім того, апеляційний суд помилково врахував довідку комісії Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації від 03 лютого 2021 року № 02-01/363, яка є неналежним доказом у справі, оскільки вказана довідка згідно з пунктом 3 Порядку № 337 не є медичним висновком.

Підставами касаційного оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,

а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статті 4 ЦПК України та пункту 57 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 17 квітня 2019 року № 337 (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особа, яка подала відзиви на касаційні скарги

У червні та липні 2022 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області подало відзиви на касаційні скарги, в яких просило відмовити у задоволенні касаційних скарг та залишити постанову апеляційну суду без змін як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року касаційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2022 рокукасаційною скаргою ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Управління Держпраці у Хмельницькій області, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано справу із суду першої інстанції.

У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював на посаді завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії КП «Хмельницька міська дитяча лікарня».

Для з`ясування обставин і причин гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, який стався 24 грудня 2020 року з ОСОБА_2 , наказом Управління Держпраці у Хмельницькій області №1-НВ від 16 січня 2021 року призначено комісію зі спеціального розслідування.

Комісією з`ясовано, що після відпустки, з 22 вересня 2020 року завідувач відділення КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» ОСОБА_2 продовжував працювати в режимі п`ятиденного робочого тижня з 8 год. 00 хв. по 15 год. 42 хв., як плановий анестезіолог, та виходив на добове чергування згідно з затвердженим графіком чергувань відділення в якості ургентного анестезіолога. В цей час у відділенні працювала лікар-інтерн ОСОБА_3 , яка з робочих питань безпосередньо спілкувалася з ОСОБА_2 . Востаннє таке спілкування відбулося 03 жовтня 2020 року. 05 жовтня 2020 року ОСОБА_3 відчула погіршення стану здоров`я та звернулася до сімейного лікаря, який направив на обстеження методом полімерно-ланцюгової реакції на СОVID-19. ПЛР тест показав позитивний результат 08 жовтня 2020 року.

12 жовтня 2020 року о 10 год. ОСОБА_2 звернувся до Комунального підприємства «Хмельницький міський перинатальний центр» для здачі ПЛР тесту на СОVID-19. При здачі аналізу тимчасово втрачав свідомість, що за свідченням працівників зазначеного закладу не дозволило їм провести забір матеріалу для аналізу в повному обсязі. Після надання медичної допомоги в той же день ОСОБА_2 був госпіталізований до КП «Хмельницька інфекційна лікарня».

Проведений 13 жовтня 2020 року ПЛР тест на СОVID-19 № 47584 був позитивним. Хворому був встановлений діагноз: «Коронавірусна хвороба СОVID-19. Двобічна полісегментарна пневмонія. ДН III ст. Дифузний міокардит. Сепсис. Токсичний нефрит. Гостра ниркова недостатність, стадія анурії». Не зважаючи на проведене лікування стан хворого прогресивно погіршувався. З 05 листопада 2020 року ОСОБА_2 знаходився на неінвазивній вентиляції легень. 23 листопада 2020 року хворий був заінтубований, переведений на інвазивну вентиляцію легень. 24 грудня 2020 року на фоні важкого стану наступила зупинка серцевої діяльності. Реанімаційні заходи позитивного результату не дали. О 11 год. 30 хв. 24 грудня 2020 року констатовано біологічну смерть.

Відповідно до карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання ОСОБА_2 , складеного Державною установою «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України»: орієнтовні терміни зараження потерпілого з 25 вересня 2020 року по 08 жовтня 2020 року, імовірним джерелом інфекції зазначено ОСОБА_3 , хвору гострою формою, ймовірне місце зараження - за місцем роботи.

Згідно з довідкою комісії Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації від 03 лютого 2021 року № 02-01/363, яка була створена для перевірки можливого виникнення професійного захворювання зі смертельним наслідком, що стався 24 грудня 2020 року з ОСОБА_2 , членами комісії зроблено висновок, що смерть ОСОБА_2 не можна вважати наслідком гострого професійного захворювання.

За результатами спеціального розслідування 08 лютого 2021 року складено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), що стався 24 грудня 2020 року о 11 год. 30 хв. форми Н-1/П. Згідно з висновком комісії, гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком із завідувачем відділення анестезіології та інтенсивної терапії КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» ОСОБА_2 підпадає під дію пункту 52 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, і визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам постанова апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або на уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України (стаття 171 КЗпП України).

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою (пункти 5, 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»).

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком № 337.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 337 нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Гостре професійне захворювання (отруєння) - захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Спеціальному розслідуванню підлягають в тому числі гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків (пункт 10 Порядку № 337).

Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок) (пункт 14 Порядку № 337).

Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження (пункт 53 Порядку № 337).

Відповідно до положень пункту 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 337 за результатами перевірки об`єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з`ясування обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) органом Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення одного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Якщо органом Держпраці не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування, результати роботи комісії, утвореної роботодавцем, оскаржуються потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) лише у судовому порядку.

Рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють органи Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки.

Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

Отже, вирішення питання про встановлення зв`язку нещасного випадку з виробництвом та складення акту за формою Н-1 належить до виключної компетенції спеціальної комісії. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, тобто комісія (спеціальна комісія) є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту.

Пунктом 52 Порядку № 337 передбачені обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 52 Порядку № 337 обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом у разі: 1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений); 2) перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час.

Підпунктом 15 пункту 52 Порядку № 337 передбачено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом за обставин однократного впливу на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів, внаслідок яких у нього виникло гостре професійне захворювання (отруєння), за наявності висновку закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 337 медичний висновок - висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу.

Заклад охорони здоров`я - бюджетна установа, яка здійснює медичне обслуговування населення, виконує інші функції, пов`язані з його організацією, а також провадить діяльність із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина перша статті 12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

У справі, яка Верховним Судом переглядається, установлено, що відповідно до вимог пункту 34 Порядку № 337, рішенням комісії, утвореної наказом Управління Держпраці у Хмельницькій області №1-НВ від 16 січня 2021 року, гостре професійне захворювання ОСОБА_2 визнано пов`язаним з виробництвом, шляхом голосування: сім голосів проти одного. Перед голосуванням всі члени комісії були ознайомлені з усіма матеріалами розслідування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що комісія із спеціального розслідування мала належні підстави та повноваження зробити висновок, що випадок захворювання на СОVID-19 ОСОБА_2 є таким, що пов`язаний з виробництвом, а тому відсутні правові підстави для скасування акта спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння), аварії форми Н-1/П від 04 лютого 2021 року, зі смертельним наслідком що стався 24 грудня 2020 року об 11 год. 30 хв. із завідувачем відділення КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» Гейващуком Я. М., який затверджений 08 лютого 2021 року т.в.о. начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не врахував, що положення Порядку № 337 дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання гострого професійного захворювання таким, що пов`язане з виробництвом, відноситься до компетенції комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання. Саме спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

Порушень нормативно-правових актів при встановленні цього факту та складанні акта спеціального розслідування у діях комісії не встановлено, а тому в апеляційного суду не було правових підстав для скасування акта.

Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином оцінив подані сторонами докази, правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, а апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Частиною першою статті 413 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки апеляційний суд скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, то постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною першою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатила 4 540,00 грн, які підлягають стягненню з позивача на її користь.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Управління Держпраці у Хмельницькій області та ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року скасувати, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2021 року залишити в силі.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець