Постанова

від 01.02.2023 по справі 750/6344/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 750/6344/21-ц

провадження № 61-12236св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Левченко Марія Володимирівна,

боржник - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Дружба»,

стягувачі: Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2022року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог подання і рішень судів попередніх інстанцій

У червні 2021 року головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Левченко М. В. (далі - державний виконавець Левченко М. В.) звернулася до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, стягувачі: Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), боржник - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Дружба» (далі - СВК «Дружба»).

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 61778771 про стягнення боргів із СВК «Дружба» на загальну суму 519 313,46 грн. У квітні 2021 року до відділу звернувся керівник СВК «Дружба» із заявою про звернення стягнення на майно, а саме: картоплесховище фуражне, 1983 року побудови, інвентарний № 37; картоплесховище ємністю 300 тон, 1987 року побудови, інвентарний № 38-39; асфальтове покриття внутрифермерської дороги (площадка), площею 330 кв. м. Надалі проведено опис та арешт цього майна. Зазначене майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку. Водночас керівником СВК «Дружба» надано державному виконавцю технічний паспорт об`єктів та витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку: громадський будинок, що складається з: картоплесховища літ. «А-1», прибудови «А1-1», прибудови «А2-1», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1618,60 кв. м; громадського будинку, що складається: картоплесховища літ. «Б-1», прибудови «Б1-1», прибудови «Б2-1», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1638,90 кв. м. Зазначені об`єкти знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер 7422782500:01:001:0537, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 0,7574 га.

Враховуючи викладенедержавний виконавець Левченко М. В., просила вирішити питання про звернення стягнення на майно боржника - СВК «Дружба» для погашення заборгованості у зведеному виконавчому провадженні № 30894218 на загальну суму 519 313,46 грн, а саме: громадський будинок, що складається із: картоплесховища літ. «А-1», прибудови «А1-1», прибудови «А2-1», загальною площею 1 618,60 кв. м, та громадського будинку, що складається із: картоплесховища літ. «Б-1», прибудови «Б1-1», прибудови «Б2-1», загальною площею 1638,90 кв. м, що знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер 7422782500:01:001:0537, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7574 га, підстава набуття: державний акт від 30 серпня 1995 року І-ЧН 000007.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2021 року у складі судді Супруна О. П. подання державного виконавця Левченко М. В. задоволено.

Звернуто стягнення на нерухоме майно боржника СВК «Дружба», право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, для погашення заборгованості у зведеному виконавчому провадженні № 61778571 на загальну суму 519 313,46 грн, а саме на:

- громадський будинок, що складається із: картоплесховища літ. «А-1», прибудови «А1-1», прибудови «А2-1», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1618,60 кв. м, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 422782500:01:001:0537, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7574 га, підстава набуття: державний акт від 30 серпня 1995 року І-ЧН 000007;

- громадський будинок, що складається із: картоплесховища літ. «Б-1», прибудови «Б1-1», прибудови «Б2-1», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1638,90 кв. м, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 7422782500:01:001:0537, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7574 га, підстава набуття: державний акт від 30 серпня 1995 року І-ЧН 000007.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив із того, що з інформації Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації, станом на 31 грудня 2012 року на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано. 28 травня 2021 керівником СВК «Дружба» надано державному виконавцю технічний паспорт об`єктів (інвентаризаційна справа № 4848) та витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку: громадський будинок, що складається із: картоплесховища літ. «А-1», прибудови «А1-1», прибудови «А2-1», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1618,60 кв. м; громадський будинок, що складається із: картоплесховища літ. «Б-1», прибудови «Б1-1», прибудови «Б2-1», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1638,90 кв. м. Зазначені об`єкти знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер 7422782500:01:001:0537, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7574 га, підстава набуття: державний акт від 30 серпня 1995 року І-ЧН 000007.

У серпні 2022 року, ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі у розгляді справи, подав апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2021 року.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року ухвалу суду першої інстанції скасовано. Провадження у справі закрито.

Роз`яснено державному виконавцю Левченко М. В., що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та про наявність у неї права звернення протягом десяти днів з дня отримання постанови із заявою до Чернігівського апеляційного суду про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з Облікової картки на зведене виконавче провадження № 61778571 про стягнення грошових коштів із боржника СВК «Дружба» стягувачами та боржником у зведеному виконавчому провадженні є юридичні особи, а саме: ГУ ПФУ в Чернігівській області та ГУ ДФС у Чернігівській області, тобто спір щодо стягнення боргу виник між суб`єктами господарювання, то питання, пов`язане з виконанням рішення суду, не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а є юрисдикцією господарського суду.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2022 року державний виконавець Левченко М. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає, що ГУ ПФУ в Чернігівській області та ГУ ДФС у Чернігівській області не є суб`єктами господарювання, а є центральними органами виконавчої влади.

Згідно зі статтею першою Закону України «Про державну службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб.

Отже, Відділ також не є суб`єктом господарювання і питання, пов`язане з подальшим виконанням рішення суду підлягало вирішенню в порядку цивільного судочинства. Відповідно, на цей юридичний спір не поширюється юрисдикція господарських судів.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Частиною третьою статті 411 ЦПК Українипередбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції з таких підстав.

Обставини, встановлені судами

На виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває зведене виконавче провадження № 61778571 про стягнення боргів із СВК «Дружба» на загальну суму 519 313,46 грн.

23 квітня 2021 року до відділу, в порядку статей 18, 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернувся керівник СВК «Дружба» Рубан В. В. із заявою про звернення стягнення на майно, а саме: картоплесховище фуражне, 1983 року побудови, інвентарний № 37; картоплесховище ємністю 300 тон, 1987 року побудови, інвентарний № 38-39; асфальтове покриття внутрифермерської дороги (площадка), площею 330 кв. м.

До заяви керівником боржника додано балансову довідку, яка підтверджує облік зазначеного майна на балансі СВК «Дружба».

23 квітня 2021 року державним виконавцем Левченко М. В. проведено опис та арешт майна божника, а саме: картоплесховища фуражного, 1983 року побудови, інвентарний № 37; картоплесховища ємністю 300 тон, 1987 року побудови, інвентарний № 38-39; асфальтового покриття внутрифермерської дороги (площадка), площею 330 кв. м, що підтверджується копією постанови ВП № 50616077.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційна довідка від 31 травня 2021 року № 258999776) право власності на нерухоме майно боржника СВК «Дружба» не зареєстровано в установленому законом порядку.

З інформації Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 27 травня 2021 року № 110, станом на 31 грудня 2012 року (згідно з даними інвентаризаційної справи) на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано.

28 травня 2021 керівником СВК «Дружба» надано державному виконавцю технічний паспорт об`єктів (інвентаризаційна справа № 4848) та витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку: громадський будинок, що складається із: картоплесховища літ. «А-1», прибудови «А1-1», прибудови «А2-1» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1618,60 кв. м; громадський будинок, що складається із: картоплесховища літ.«Б-1», прибудови «Б1-1», прибудови «Б2-1» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1638,90 кв. м.

Зазначені об`єкти знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 7422782500:01:001:0537, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7574 га, підстава набуття: державний акт від 30 серпня 1995 року І-ЧН 000007.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що подання державного виконавця Левченко М. В. повинно розглядатися за правилами господарського судочинства у порядку статті 336 ГПК України, оскільки боржник і стягувачі за зведеним виконавчим провадженням є юридичними особами.

Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Правове обґрунтування

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Статтею 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Правилами статті 18 ЦПК України передбачено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Зазначеною нормою права визначено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на такі дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Перелік підстав закриття апеляційного провадження визначений у статті 362 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої наведеної статті суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження у справі, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю.

У постанові від 13 травня 2020 року у справі № 715/564/17 (провадження № 61-917св18) Верховний Суд сформулював правовий висновок, що судове рішення потрібно вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цих осіб. У такому разі рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив із того, що подання державного виконавця підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства, оскільки боржником і стягувачами за зведеним виконавчим провадженням є юридичні особи.

Зазначений висновок апеляційного суду є передчасним з огляду на таке.

Первинним для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 - особи, яка не брала участі у розгляді цієї справі, є з`ясування апеляційним судом тієї обставини, чи вирішував суд при постановленні оскаржуваного рішення питання про його права, інтереси, та (або) обов`язки, чи встановлює, змінює, обмежує, або припиняє права та/або обов`язки заявника оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Тільки у разі, якщо апеляційний суд встановить підстави, передбачені частиною першою статті 352 ЦПК України, що підтверджують право особи, яка не брала участь у справі, на апеляційне оскарження рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу в апеляційному порядку за апеляційної скаргою такої особи.

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, ОСОБА_1 вказує на те, що він є співвласником майна КСП «Дружба» с. Горбове Куликівського району Чернігівської області. Судом безпідставно взято до уваги технічні паспорти, довідку СВК «Дружба» про балансовий облік картоплесховищ та земельної ділянки, державний акт № 1-ЧН 000007 на яку видано 30 серпня 1995 року, який до приміщень немає жодного відношення, оскільки на той час це було КСП «Дружба», а СВК «Дружба» згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію створено 30 березня 2000 року, тобто правових підстав для визнання права власності за СВК «Дружба» на два приміщення картоплесховищ не було.

Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі на підставі апеляційної скарги ОСОБА_1 - особи, яка не брала участі у розгляді цієї справі, не перевірив, чи порушуються права та інтереси ОСОБА_1 оскаржуваним ним рішенням суду першої інстанції про задоволення подання державного виконавця, оскільки у разі, якщо права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, не порушені, то у суду відсутні підстави для перегляду в апеляційному порядку такого рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що коли в апеляційному порядку переглядається судове рішення за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи, то суд апеляційної інстанції передусім має з`ясувати те, чи дійсно таке рішення суду першої інстанції стосується прав та інтересів такої особи, та виключно у тому разі, якщо суд встановить, що таке рішення стосується прав та інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має надати оцінку іншим доводам щодо невідповідності рішення суду вимогам законності та обґрунтованості.

Верховний Суд наголошує, що вирішення питання, чи стосується рішення суду першої інстанції прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, є першорядним завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, у тому числі перевіряти дотримання судом правил про підвідомчість спору. Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю та, відповідно, питання про підвідомчість спору також не підлягає з`ясуванню апеляційним судом.

Оскільки апеляційний суд передчасно закрив провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, за апеляційною скаргою неучасника справи, не перевіривши чи порушуються права та інтереси ОСОБА_1 оскаржуваним ним рішенням суду першої інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про те, що наявні передбачені частиною шостою статті 411 ЦПК України підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції та передачі справи для продовження розгляду.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 127/4368/18 (провадження № 61-1258св19), від 04 листопада 2020 року у справі № 215/6648/15-ц (провадження № 61-2519св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 318/3230/13-ц (провадження № 61-15711св19), від 03 березня 2021 року у справі № 333/537/13-ц (провадження № 61-17767св19) та від 07 квітня 2021 року у справі № 202/2158/16-ц (провадження № 61-22913св19).

Зважаючи на викладене, Верховний Суд на підставі частини третьої статті 400 ЦПК України вважає за необхідне вийти за межі доводів касаційної скарги та врахувати висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 28 грудня 2022 року у справі № 682/2517/21, оскільки ці висновки викладені судом після подання касаційної скарги.

У зазначеній постанові сформульовано висновок про те, що рішення суду першої інстанції не переглядається в апеляційному порядку, а у разі, якщо права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, не порушені, то суд не надає оцінку рішенню суду першої інстанції на предмет законності та обґрунтованості, у тому числі щодо дотримання судом першої інстанції правил про підвідомчість спору.

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК Українипідставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частина четверта статті 406 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українисуд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) задовольнити.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. А. Воробйова

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

В. В. Яремко