Постанова

від 08.02.2023 по справі 450/1572/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 450/1572/19

провадження № 61-10215 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - приватна агрофірма «Нива»;

відповідачі: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна, державне підприємство «Сетам»;

третя особа - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2020 року у складі судді Данилів Є. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 17 травня 2021 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року приватна агрофірма «Нива» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н. М., державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна, актів про проведені електронні торги недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що 10 квітня 2018 року відбулися електронні торги з продажу об`єктів нерухомого майна, а саме: будівлі механічної майстерні літ. «Б-1», загальною площею 781,7 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів від 10 квітня 2018 року № 326005 по лоту № 270653 та будівлі приміщення котельні літ. «Г-1», загальною площею 116,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів від 10 квітня 2018 року № 326006 по лоту №270658.

Зазначала, що електронні торги було проведено незаконно, оскільки ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2018 року зупинено передачу майна на реалізацію до надання висновку експерта щодо визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна, однак приватним виконавцем Баіровою Н. М. не було виконано вимоги ухвали та продовжено реалізацію майна ПАФ «Нива».

Зазначала, що вартість майна є суттєво заниженою, оскільки згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) вартість механічної майстерні становить 3 282 000 грн, а не 994 400 грн, як визначено висновком суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 , що брався до уваги при визначенні вартості нерухомого майна на електронних торгах, а вартість приміщення котельні - 483 000 грн, а не 153 000 грн. відповідно.

Вважала, що торги відбувалися з порушеннями, оскільки проводилися за вартістю, яка визначена звітом, що визнаний судом неправомірним, а також на сайті ДП «Сетам» не було змінено вартості майна ПАФ «Нива» відповідно до останньої проведеної оцінки.

Звертала увагу, що на день проведення торгів майно ПАФ «Нива» було визнано речовим доказом у кримінальній справі та на яке було накладено арешт, однак ні приватний виконавець Баірова Н. М., ні ДП «Сетам» не вчинили жодних дій для припинення реалізації майна.

Ураховуючи викладене, ПАФ «Нива» просило суд: визнати недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: будівлі механічної майстерні літ. «Б-1», загальною площею 781,7 кв. м, оформлені протоколом проведення електронних торгів № 326005 від 10 квітня 2018 року по лоту № 270653, будівлі приміщення котельні літ. «Г-1», загальною площею 116,9 кв. м, оформлені протоколом проведення електронних торгів № 326006 від 10 квітня 2018 року по лоту № 270658 що знаходяться по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 16 квітня 2018 року, виданий Баіровою Н. М. у виконавчому провадженні № 55756171; визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 16 квітня 2018 року, виданий Баіровою Н. М. у виконавчому провадженні № 55756171; стягнути з відповідача на користь позивача понесені фірмою судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2020 року позов ПАФ «Нива) задоволено частково. Визнано недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: будівлі механічної майстерні літ. «Б-1», загальною площею 781,7 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 , яка продана згідно з протоколом проведення електронних торгів від 10 квітня 2018 року № 326005, лот № 270653; будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» загальною площею 116,9 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1 , яка продана згідно з протоколом проведення електронних торгів від 10 квітня 2018 року № 326006, лот № 270658. Визнано недійсним акт про проведені електронні торги від 16 квітня 2018 року, виданий Баіровою Н. М. у виконавчому провадженні № 55756171. Визнано недійсним акт про проведені електронні торги від 16 квітня 2018 року, виданий Баіровою Н. М. у виконавчому провадженні № 55756171. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні позовних вимог ПАФ «Нива» до ДП «Сетам» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на день проведення торгів приватному виконавцю Баіровій Н. М., яка передала майно ПАФ «Нива» на торги було відомо про те, що продається арештоване майно, яке визнано речовим доказом у кримінальній справі.

Крім того, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 квітня 2019 року у справі № 450/1858/15-ц, що набрала законної сили, скаргу ПАФ «Нива» задоволено частково. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірову Н. М. призначити експертизу щодо визначення вартості спірного майна. Зобов`язано попередити суб`єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність відповідно до статті 384, 385 КК України. Однак приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н. М. не призначено експертизу щодо визначення вартості майна ПАФ «Нива», рішення суду не виконано.

Оскільки обов`язковою умовою проведення електронних торгів є наявність дійсної (фіксованої) оцінки (ціни) майна переданого на реалізацію, то недотримання цієї умови є підставою визнання торгів недійсними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 17 травня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н. М. - Тимащук В. А. - залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості. Крім того, ухвалою слідчого судді описане майно боржника, яке виставлене на торги, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та на нього накладено арешт, і про ці факти, до дати проведення торгів було достеменно відомо, як приватному виконавцю, так і ДП «Сетам», однак такі торги не були зупинено, а майно не знято з торгів, тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних електронних торгів недійсними, а також для визнання недійсними актів приватного виконавця про проведення торгів, як похідних позовних вимог, оскільки торги проведені на підставі оцінки майна, скасованої судом, тому процедуру реалізації належного боржнику майна у примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У червні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Н. М. та ОСОБА_1. подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просили оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАФ «Нива» відмовити.

У липні 2021 року ДП «СЕТАМ» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Н. М. зазначала неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 766/3470/16, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1 зазначала неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17, від 24 вересня 2020 року у справі № 372/316/18, від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18, від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень ДП «Сетам» зазначало неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 25 травня 2021 року у справі № 923/971/19, та постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, також постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявники вказували на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 липня 2021 року касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ДП «Сетам» та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н. М. відкрито та витребувано цивільну справу № 450/1572/19 із Пустомитівського районного суду Львівської області.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_7 відкрито.

У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н. М. мотивована тим, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2018 року було визначено конкретний спосіб дій щодо зупинення стягнення, а саме шляхом зупинення передачі майна на реалізацію до надання висновку експерта, однак не було визнано висновок суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 неправомірним як і не було визнано неправомірними дії приватного виконавця Баірової Н. М. Вказує, що приватним виконавцем передано на реалізацію майно ще 16 березня 2018 року, тобто до постановлення ухвали слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року про накладення арешту на спірне майно.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що в ухвалі від 04 квітня 2018 року Пустомитівського районного суду Львівської області судом було визначено конкретний спосіб вчинення дій щодо зупинення стягнення, а саме: шляхом зупинення передачі майна на реалізацію до надання висновку експерта в межах виконавчого провадження ВП № 55758171, щодо визначення вартості майна.

Таким чином, за результатами судового розгляду у задоволенні скарги щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця було відмовлено, тобто, дії приватного виконавця визнано правомірними. На момент постановлення ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області 04 квітня 2018 року щодо зупинення стягнення шляхом зупинення передачі майна на реалізацію до надання висновку експерта в межах виконавчого провадження ВП № 55758171, щодо визначення вартості майна, спірне майно вже було передано на реалізацію, ще 16 березня 2018 року. Після постановлення ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2018 року вона не вчиняла жодних дій по передачі майна на реалізацію, тому жодним чином не порушила вимог цього судового рішення. Дії приватного виконавця щодо виконання ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2018 року сторонами виконавчого провадження не оскаржувались.

Ухвала слідчого судді про застосування заходу забезпечення кримінального провадження про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні та накладення арешту не міститься в переліку підстав, передбачених статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження», пункті 2 розділу XI Порядку реалізації арештованого майна для зупинення електронних торгів, а, відтак, не могла бути підставою для вчинення дій щодо зупинення проведення електронних торгів 10 квітня 2018 року.

Касаційна скарга ДП «Сетам» мотивована тим, що сторонами у справі про визнання електронних торгів недійсними має бути продавець - відділ державної виконавчої служби, організатор торгів - ДП «Сетам» і покупець - учасник електронних торгів, для яких настали наслідки угоди і можуть наступати наслідки визнання угоди недійсною, тому суди дійшли до помилкового висновку, що ДП «Сетам» не є стороною правочину.

Зазначало, що порушення Закону України «Про виконавче провадження» може мати місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби (приватних виконавців) дії яких мають самостійний спосіб і порядок оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Позивачем не наданого жодного судового рішення, яке б визнавало протиправними дії приватного виконавця Баірової Н. М. у виконавчому провадженні № 55756171 щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, щодо визнання протиправним звіту про оцінку майна, що було реалізованого за лотами № 270653 та № 270658 з продажу арештованого нерухомого майна, а тому відсутні підстави для визнання електронних торгів недійсними.

Відзиви на касаційні скарги не надійшли.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н. М. перебував виконавчий лист № 450/1858/15-ц (ВП № 55758171), виданий Пустомитівським районним судом Львівської області 30 січня 2018 року в частині стягнення з ПАФ «Нива» на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 852 262 грн та 8 395 грн 80 коп. судових витрат.

05 березня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н. М. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 , яким складено висновки експерта від 06 березня 2018 року, з яких убачається, що вартість майна боржника, яке знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 , а саме: механічної майстерні літ. «Б-1», становить 904 400 грн без ПДВ, а будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» - 153 000 грн без ПДВ (а.с. 117-124, т. 1).

12 березня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н. М. повідомлено боржника про результати визначення вартості арештованого майна (а.с. 49-50, т. 1).

Не погодившись з вищевказаною оцінкою, вважаючи її значно заниженою та такою, що проведена з порушенням вимог чинного законодавства, ПАФ «Нива» було замовлено проведення оцінки нерухомого майна та надання висновку про вартість об`єктів нерухомого майна іншим експертом ФОП ОСОБА_3 , яким складено звіт про оцінку нерухомого майна та висновок про вартість об`єктів оцінки, згідно з яким ринкова вартість майна боржника станом на 22 березня 2018 року, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: механічної майстерні літ. «Б-1», становить 3 282 000 грн без ПДВ, а будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» - 483 000 грн без ПДВ (а.с. .

Матеріалами справи підтверджується, що 10 квітня 2018 року відбулися електронні торги з продажу об`єктів нерухомого майна, а саме: будівлі механічної майстерні літ. «Б-1», загальною площею 781,7 кв. м (лот № 270653) та будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» загальною площею 116,9 кв. м (лот № 270658), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами яких складено протоколи проведення електронних торгів № 326005 та № 326006 від 10 квітня 2018 року. Переможцем торгів стала ОСОБА_1 (а.с. 19-24, т. 1)

Судом також встановлено, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2018 року у справі № 450/1858/15-ц, постановленою за результатами розгляду скарги ПАФ «Нива» на дії приватного виконавця щодо оцінки майна боржника, яка в апеляційному порядку не оскаржувалась, зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірову Н. М. призначити експертизу щодо визначення вартості майна, а саме: механічної майстерні літ. «Б-1» за адресою: АДРЕСА_1 , та будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» за адресою: АДРЕСА_1 .. Попередити суб`єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність відповідно до статті 384, 385 КК України. У задоволенні решти вимог скарги ПАФ «Нива» відмовлено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 450/1858/15-ц, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області 30 січня 2018 року у виконавчому провадженні ВП № 55756171 шляхом зупинення передачі майна на реалізацію до надання висновку експерта в межах виконавчого провадження ВП № 55758171, щодо визначення вартості майна, а саме : механічної майстерні літ. «Б-1» за адресою: АДРЕСА_1 , та будівлі приміщення котельні літ. «Г-1» за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34-36, т. 1).

Як убачається з мотивувальної частини ухвали суду, ПАФ «Нива» в порядку та відповідно до частини третьої статті 102, частини першої статті 106 ЦПК України надано суду висновок про вартість об`єкта оцінки, складений 22 березня 2018 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , згідно з яким ринкова вартість: механічної майстерні літ. «Б-1», без врахування ПДВ становить 3 282 000 грн, а будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» без врахування ПДВ становить 483 000 грн.

05 квітня 2018 року приватним виконавцем Баіровою Н. М. призначено у виконавчому провадженні № 55756171 суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8., який цього ж дня надав приватному виконавцю на її замовлення звіт про оцінку майна ПАФ «Нива», згідно з яким вартість нерухомого майна боржника, а саме: механічної майстерні літ. «Б-1» без врахування ПДВ становить 965 000 грн; будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1», без врахування ПДВ становить 165 000 грн (а.с. 128-130, т. 1).

Як убачається з матеріалів справи, в подальшому, вже після проведення торгів, за результатами оскарження вказаного звіту, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області 03 квітня 2019 року у справі № 450/1858/15-ц, скаргу ПАФ «Нива» задоволено частково. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірову Н. М. призначити експертизу щодо визначення вартості майна, а саме: механічної майстерні літ.Б-1 та будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1». Зобов`язано попередити суб`єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність відповідно до статей 384, 385 КК України.

02 квітня 2018 року слідчим суддею Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І. постановлено ухвалу про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, якою приміщення механічної майстерні та котельні, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , визнані речовим доказом в кримінальному провадженні № 12018140270000620 від 26 березня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 15, частиною четвертою статті 190 КК України, та накладено арешт на вказані приміщення (а.с. 30-33, 37-39, т. 1).

Ухвала слідчого судді була зареєстровано старшим слідчим слідчого відділу Пустомитівського відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Львівській області Захарчуком Я. В. в ДП «Сетам» та в приватного виконавця Баірової Н. М., яка не заперечувала, що їй було відомо про ухвалу слідчого судді про накладення в кримінальному провадженні арешту на спірне нерухоме майно, виставлене на торги ще до проведення торгів.

06 квітня 2018 року ПАФ «Нива» зареєстровано в ДП «Сетам» звернення (долучено ухвалу Пустомитівського районного суду від 04 квітня 2018 року) із вимогою зупинити реалізацію та зняти із реалізації нерухоме майно, що належить позивачу, а саме: механічну майстерню літ. Б-1 та будівлю, приміщення котельні літ. «Г-1».

Старший слідчий слідчого відділу Пустомитівського відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Львівській Захарчук Я. В. листом від 05 квітня 2018 року, який Баірова Н. М. отримала 06 квітня 2018 року, повідомив приватного виконавця Баірову Н. М. про наявність ухвали слідчого судді від 02 квітня 2018 року та про те, що відомості про обтяження вищевказаного майна внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначивши про те, що відповідно до статті 170 КПК України під час дії ухвали про арешт майна заборонено вчиняти будь-які правочини, пов`язані із його відчуженням (а.с. 45-46, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н. М., ОСОБА_1., ДП «Сетам» задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 вказано, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку проведення торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Відтак, до предмета доказування в цій справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з частиною сьомою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням Закону України «Про іпотеку».

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).

У пунктах 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що «відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7)». Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону)».

Вирішуючи спір, суди, встановивши, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2018 року у справі № 450/1858/15-ц оцінку майна, проведену суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (висновок від 06 березня 2018 року), визнано незаконною, зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 450/1858/15-ц, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області 30 січня 2018 року у виконавчому провадженні ВП № 55756171 шляхом зупинення передачі майна на реалізацію; врахувавши, що ухвалою слідчого судді майно боржника, яке виставлене на торги, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та на нього накладено арешт, і про ці факти до дати проведення торгів було достеменно відомо як приватному виконавцю, так і ДП «Сетам», однак такі торги не були зупинено, а майно не знято з торгів, дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних електронних торгів недійсними.

Також колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що ДП «Сетам» лише надає платформу для проведення електронних торгів та укладення договору, не будучи стороною такого правочину, є помилковими, оскільки у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись усі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду: від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17 та від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17). Разом з тим, зазначені недоліки рішення суду першої інстанції не вплинули на законність та обґрунтованість судових рішень.

Тому відповідні посилання касаційної скарги ДП «Сетам» не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта