Рішення

від 09.02.2023 по справі 120/8397/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 лютого 2023 р. Справа № 120/8397/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання:Бондаренко М.О.,

представника позивача:Огородника В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Житлового-будівельного кооперативу "Гармонійний" до Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

17.10.2022 року Житлово-будівельний кооператив "Гармонійний" звернувся в суд з адміністративним позовом до відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 07.10.2022 року звернувся до Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради із заявою щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за кадастровим № 0520688900:07:013:0094 на об`єкт будівництва "Нове будівництво дев`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з торгово-офісними приміщеннями" за адресою: с. Зарванці, Вінницька область.

Листом №01-04/22 від 07.10.2022 року Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради повідомив позивача, що йому відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зазначили, що дана земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення, адже на такій ділянці розташована пам`ятка археології місцевого значення "Поселення черняхівської культури" ІІІ-IV ст. н.е."

Також, вказали про необхідність розроблення детального плану, оскільки рішеннями генерального плану населеного пункту опрацьовано планувальну структуру 8-го житлового кварталу, параметрів забудови житловими і громадськими об`єктами (комплексність забудови), на дану територію необхідно розробляти містобудівну документацію на місцевому рівні - детальний план території.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 24.10.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

31.10.2022 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.11.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.11.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, що лист Відділу архітектури та містобудування Якушенецької сільської ради №01-04/22 від 07.10.2022 року не є актом індивідуально-правової дії, а носить інформативний характер, тому оскарженню не підлягає.

Зазначили, що оскільки земельна ділянка за кадастровим № 0520688900:07:013:0094 відноситься до земель історико-культурного призначення - будівництво на даній території можливе лише після проведення розкопок та досліджень.

Також, вказали про необхідність розроблення позивачем детального плану, оскільки земельна ділянка з кадастровим №0520688900:07:013:0094 знаходиться у приватній власності житлово-будівельного кооперативу "Гармонійний". Рішеннями генерального плану населеного пункту опрацьовано планувальну структуру 8-го житлового кварталу, параметрів забудови житловими і громадськими об`єктами (комплексність забудови), на дану територію необхідно розробляти містобудівну документацію на місцевому рівні - детальний план території.

Враховуючи вищевикладене, просили в задоволенні адміністративного позову відмовити.

29.11.2022 року на адресу суду надійшла відповідь відзив. Зазначили, що відповідач відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки саме листом №01-04/22 від 07.10.22 року, жодних інших актів позивачу не надано.

Крім того, вказали, що відповідно до повідомлення Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації №4757/02-25 від 08.10.2019 року, зазначена земельна ділянка не знаходиться в межах зон охорони пам`яток, відтак, обмеження, встановлені ЗУ "Про охорону культурної спадщини" не стосуються спірної земельної ділянки.

У запереченнях на відповідь на відзив, представник відповідача вказує на те що, лист №04-04/22 від 07.10.2022 року було згенеровано автоматично системою єдиного державного будівельного реєстру, однак наказу про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не існує, а отже на його думку відповідно, предмет заявленого позову відсутній.

Окрім цього, зазначили, що відповідно до містобудівної документації, вказана земельна ділянка, знаходиться у зоні історичних ареалів, що підтверджується повідомленням Вінницької ОВА №07-03-833 від 17.08.2022 року.

Ухвалою суду від 06.12.2022 року дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 22.12.2022 року.

19.12.2022 року надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі.

Згідно з довідкою від 22.12.2022 року, адміністративна справа знята з розгляду у зв`язку із відсутністю електропостачання у приміщенні суду. Наступне судове засідання призначено на 19.01.2023 року.

19.01.2023 року адміністративна справа знята з розгляду у зв`язку зі зборами суддів, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою. Наступне судове засідання призначено на 02.02.2023 року.

В судовому засіданні 02.02.2023 року оголошено перерву до 09.02.2023 року, у зв`язку із додатковим вивченням спірних питань.

07.02.2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі.

09.02.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, в матеріалах справи містяться заява про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

07.10.2022 року позивач звернувся до Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради з заявою щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за кадастровим № 0520688900:07:013:0094 на об`єкт будівництва "Нове будівництво дев`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з торгово-офісними приміщеннями" за адресою: с. Зарванці, Вінницька область.

Листом №01-04/22 від 07.10.2022 року Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради повідомив позивача, що йому відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з наступних підстав:

- земельна ділянка за кадастровим № 0520688900:07:013:0094 відноситься до земель історико-культурного призначення, адже на такій ділянці розташована пам`ятка археології місцевого значення "Поселення черняхівської культури" ІІІ-IV ст. н.е."

Разом з тим, зазначили про необхідність розроблення позивачем детального плану, оскільки земельна ділянка з кадастровим №0520688900:07:013:0094 знаходиться у приватній власності житлово-будівельного кооперативу "Гармонійний". Рішеннями генерального плану населеного пункту опрацьовано планувальну структуру 8-го житлового кварталу, параметрів забудови житловими і громадськими об`єктами (комплексність забудови), на дану територію необхідно розробляти містобудівну документацію на місцевому рівні - детальний план території.

На переконання позивача відмова відповідача у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за кадастровим № 0520688900:07:013:0094 на об`єкт будівництва "Нове будівництво дев`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з торгово-офісними приміщеннями" за адресою: с. Зарванці, Вінницька область з вищезазначених підстав є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Підпунктом 9 п. "а" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться такі власні повноваження, як надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Підпунктом 9 п. "а " ч. 1 ст. 31 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться такі власні повноваження, як проведення громадського обговорення містобудівної документації.

За змістом ст. 1 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини визначено Законом України «Про основи містобудування».

Основні вимоги до містобудівної діяльності визначено статтею 5 Закону України «Про основи містобудування», відповідно до якої при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до визначення понять, наведених у пункті 8 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування (частина 2 статті 5 Закону № 3038-VI).

За приписами частини 1 статті 25 вказаного Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно з положеннями статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження, разом із технічними умовами та завданням на проектування, є основними складовими вихідних даних.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Частиною 2 статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно із частинами 3, 4 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Відповідно до частини 4 статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно із частиною 5 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

10) вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (для об`єктів, визначених відповідно до частини десятої статті 31 цього Закону).

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки за кадастровим № 0520688900:07:013:0094 на об`єкт будівництва "Нове будівництво дев`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з торгово-офісними приміщеннями" за адресою: с. Зарванці, Вінницька область, слугували висновки відповідача про те, що задля отримання позитивного рішення позивачу належить розробляти містобудівну документацію на місцевому рівні - детальний план території.

Як встановлено статтею 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території (ч.1 ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

При цьому, згідно частини 8 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

Тобто, в основі плану зонування та детального плану території знаходиться генеральний план.

Згідно Генерального плану села Зарванці та Плану зонування, затверджених Якушинецькою сільською радою, територія земельної ділянка кадастровим № 0520688900:07:013:0094 є територією 8 кварталу багатоквартирної житлової забудови.

Положеннями частини першої етапі 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 1 Закону №3038- VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до підпункту 6 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану. При цьому, норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства не містили такої підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень як відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №803/1231/17, від 11.07.2019 у справі №369/9003/16-а, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а, від 24.02.2020 по справі №569/4122/16-а.

Враховуючи, що підготовка і подання на затвердження відповідної ради містобудівної документації (в тому числі детального плану території) відноситься до компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, а тому позивач не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді неможливості реалізувати свої права на земельну ділянку, включаючи її забудову, від неналежного виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків щодо розроблення та затвердження детального плану території.

Таким чином, сама по собі відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки таке рішення приймається виключно у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Як вбачається з оскаржуваної відмови, невідповідність намірів забудови земельної ділянки, на думку відповідача, пов`язана з місцем розташування належної позивачу земельної ділянки, а саме на території історико-культурного призначення, зоні обмежень ЛЕП 110 кВ, ЛЕП 10 кВ та в санітарно-захисній зоні автомагістралі.

Суд наголошує, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є одними із основних вихідних даних для проектування, згідно частини 5 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності повинні містити, зокрема:

- мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд

- планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони охоронюваного ландшафту тощо)

- охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

На переконання суду, розташування належної позивачу земельної ділянки в межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, зоні обмежень ЛЕП 110 кВ, ЛЕП 10 кВ та в санітарно-захисній зоні автомагістралі не є перешкодою до використання й забудови такої земельної ділянки, а лише встановлює для цього додаткові вимоги.

Так, частиною 7 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Тобто, додатковою вимогою для забудови земельної ділянки розташованої в межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць є наявність дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Також, суд звертає увагу на те, що згідно із повідомлення Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації №4757/02-25 від 08.10.2019 року, межі щойно виявленої пам`ятки археології - поселення черняхівської культури IV ст. н.е., знаходиться на території Якушинецької сільської ради.

Разом з тим, згідно копії облікової картки, доданої до повідомлення Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації, вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 0520688900:07:013:0094 наближена до зазначеної пам`ятки археології, однак не знаходиться в її межах.

Поряд з цим, судом встановлено, що пам`ятка археології - поселення черняхівської культури IV ст. н.е., знаходиться в межах земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:01:013:0079, яка є комунальною власністю.

Натомість, згідно листа управління містобудування та архітектури №07-03-833 від 17.08.2022 року, земельна ділянка 0520688900:07:013:009, яка знаходиться у приватній власності ЖБК «Гармонійний» є пам`яткою археології місцевого значення «поселення черняхівської культури IV ст. н.е."

Зазначене, на думку суду, додатково свідчить про необхідність встановлення обставин щодо віднесення належної позивачу земельної ділянки до зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць та, у разі віднесення такої, встановлення в містобудівних умовах та обмеженнях умов на отримання дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на проведення будівельних робіт.

Додатковою вимогою для забудови земельної ділянки розташованої у зоні обмежень ЛЕП 110 кВ, ЛЕП 10 кВ є дотримання правил охорони електричних мереж затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. № 209 та Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року.№ 1455.

Додатковою вимогою щодо забудови земельної ділянки розташованої в санітарно-захисній зоні автомагістралі є дотримання Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173.

В той же час, надаючи правову оцінку невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації суд зазначає, що згідно плану зонування території села Зарванці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області затвердженого рішенням Якушинецької сільської ради №522 від 21.07.2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 0520688900:07:013:0094 розташована в зоні Ж-3і (Підзона житлової забудови середньої поверховості (4-9 пов.) в межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць).

Підзона змішаної житлової багатоквартирної забудови середньої поверховості та громадської забудови Ж-3і в межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць.

Зона призначена для розташування багатоквартирних житлових будинків, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування, окремих об`єктів загальноміського значення в межах історичних ареалів населених місць та в межах охоронних зон пам`яток культурної спадщини.

У межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження):

1. багатоквартирні житлові будинки до 5 поверхів;

2. магазини;

3. гуртожитки;

4. клубні приміщення багатоцільового та спеціалізованого призначення;

5. бібліотеки;

6. виставкові зали, музеї;

7. заклади для заняття спортом;

8. дитячі дошкільні установи;

9. навчально-виховні комплекси;

10. загальноосвітні школи;

11. майданчики на прибудинкових територіях - дитячі, відпочинку, спортивні, господарські;

12. малі архітектурні форми декоративного призначення;

13. для житлових будинків садибного типу - теплиці, оранжереї, парники та інші споруди, що пов`язані з вирощуванням квітів, фруктів та овочів в межах допустимих нормативно-правовивими актами;

14. для житлових будинків садибного типу - вбудовані або окремо розміщені гаражі та відкриті стоянки;

15. для багатоквартирних житлових будинків - вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті стоянки;

16. адміністративні, офісні будівлі;

17. готелі;

18. поліклініки, центри народної медицини, кабінети лікарів, що займаються практикою;

19. аптеки;

20. підприємства громадського харчування;

21. відділення банків;

22. відділення зв`язку, поштові відділення;

23. підприємства побутового обслуговування;

24. комунальні підприємства по обслуговуванню та експлуатації житлового фонду;

25. гостьові відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту з розрахунку відповідно ДБН 360-92**;

26. житлові будинки до 9 поверхів;

27. культові споруди;

28. громадські вбиральні.

Аналіз плану зонування території села Зарванці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, дає підстави дійти до обґрунтованого висновку, що наміри забудови земельної ділянки відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Також суд враховує, що стадія отримання вихідних даних в силу приписів частини 5 статті 26 Закону № 3038-VI передує стадії розроблення та затвердження проектної документації, а тому такі дані містять лише стислу інформацію щодо законодавчих вимог до параметрів та техніко-економічних показників об`єкта будівництва, про дійсні наміри забудовника та є описовими. Адже характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією.

Тобто, містобудівні умови та обмеження є вихідними даними, на підставі яких розробляється проектна документація на будівництво об`єктів, а відтак саме на стадії розроблення та погодження проектної документації належить встановлювати дотримання позивачем встановлених в містобудівних умовах обмежень.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 826/9713/18.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, відмова відповідача щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за кадастровим № 0520688900:07:013:0094 на об`єкт будівництва "Нове будівництво дев`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з торгово-офісними приміщеннями" за адресою: с. Зарванці, Вінницька область є протиправною.

Визначаючись щодо обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає наступне.

За правилами статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі "Джорджевич проти Хорватії", п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі "Ван Остервійк проти Бельгії", п.п. 36-40).

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Оскільки, судом встановлено відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, відповідача слід зобов`язати видати Житлово-будівельному кооперативу "Гармонійний" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:07:013:0094 на об`єкт будівництва "Нове будівництво дев`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з торгово-офісними приміщеннями" за адресою: с. Зарванці, Вінницька область, з урахуванням законодавчо встановлених обмежень забудови зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, обмежень забудови зони електричних мереж ЛЕП 110 кВ, ЛЕП 10 кВ та обмежень забудови санітарно - захисних зон.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Згідно ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним лист-відмову Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради №01-04/22, реєстраційний номер документу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:3745-8101-8296-4629 від 07.10.2022 року у видачі Житлово-будівельному кооперативу "Гармонійний" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:07:013:0094 на об`єкт будівництва "Нове будівництво дев`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з торгово-офісними приміщеннями" за адресою: с. Зарванці, Вінницька область.

Зобов`язати Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради видати Житлово-будівельному кооперативу "Гармонійний" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:07:013:0094 на об`єкт будівництва "Нове будівництво дев`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з торгово-офісними приміщеннями" за адресою: с. Зарванці, Вінницька область.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 14.02.2023 року.

Позивач: Житлово-будівельний кооперетив "Гармонійний" (вул. Гонти, 93А, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 44584885);

Відповідач: Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради (вул. Новоселів, 1, с.Якушинці, Вінницька область, код ЄДРПОУ 44242059).

Суддя Дончик Віталій Володимирович