Ухвала

від 13.02.2023 по справі 320/2556/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 лютого 2023 року м. Київ № 320/2556/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аертєх»

до Головного управління ДПС у місті Києві (відокремлений структурний підрозділ),

Державної податкової служби України,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аертєх» з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (відокремлений структурний підрозділ), Державної податкової служби України, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 3738274/32517077 від 01.02.2022р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 15.12.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 15.12.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аертєх», днем її фактичного подання - 29.12.2021.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 5 частини першої цієї ж статті закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з вимогами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження у справі є рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 3738274/32517077 від 01.02.2022р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 15.12.2021.

З огляду на викладене можна дійти висновку, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо 01.02.2022 року, а з даним позовом до суду позивач звернувся 17.01.2023, майже через рік після прийняття оспорюваного рішення.

Відтак, суд констатує, що позивачем було пропущено, встановлений ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

Суддя зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зауважує, що разом з позовом представником позивача подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду у якій зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аертєх» є невеликим підприємством. Діяльність Товариства пов`язана з придбанням та подальшим продажем на території України поставлених запчастин, витратних матеріалів та комплектуючих з-за кордону у невеликій кількості, Товариство не потребує значної кількості персоналу, а тому вся господарська діяльність здійснюється силами директора та виконавчого директора. Проте, уповноваженою особою діяти від імені підприємства та особою відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та підписантом є Директор Товариства Куцак Наталія Сергіївна. При цьому, представник позивача зазначив, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, директор ТОВ «Аертєх» ОСОБА_1 , з метою рятування свого життя та своєї дитини, виїхала 05.03.2022 року з території У країни та до теперішньго часу на територію України не поверталась, на даний час перебуває в Чеській Республіці.

На даний час робота підприємства фактично призупинена, здійснюються лише необхідні дії щодо подачі звітності та сплати податків, зборів та інших платежів згідно чинного законодавства, які можливо здійснити в електронному вигляді без безпосередньої присутності керівника на території України. Доступ до первинних документів бухгалтерського обліку та документів щодо господарської діяльності підприємства, обмежена, керівник підприємства перебуває за межами території України.

Виникнення та існування загрози життю та здоров`ю працівників підприємства, повністю позбавило Товариство можливості своєчасно та повноцінно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, пов`язаних зі скасуванням вищезазначеного незаконного рішення № 3738274/32517077 від 01.02.2022р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 15.12.2021р.

Однак, не зважаючи на обставини війни та продовження воєнного стану, директор Товариства, навіть перебуваючи за межами території України, доклала усіх можливих зусиль, аби реалізувати право Товариства на судовий захист, та ТОВ «Аертєх» уклало за допомогою Електронного цифрового підпису засобами електронного зв`язку (через електронну пошту) з АО «Дарницька колегія адвокатів» м. Києва, договір про надання професійної правничої допомоги № 407 від 09.01.2023 року. За умовами названого договору Об`єднання надаватиме Товариству професійну правничу допомогу, пов`язану з визнанням у судовому порядку протиправним та скасуванням рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 3738274/32517077 від 01.02.2022р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 15.12.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Крім того, до вказаного клопотання також долучено пояснення директора ТОВ «Аертєх» у яких зазначено аналогічні обставини, що у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Дослідивши подану заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду слід зауважити, що суд відхиляє посилання позивача на поважність причин пропуску строку звернення до суду, зокрема введення воєнного стану в Україні без зазначення обставин, які зумовлені вказаним правовим режимом, та спричинили порушення позивачем строку звернення до суду.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Частини перша та друга статті 55 Конституції України визначають, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Частинами першою та другою цього ж Закону визначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Отже, навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена.

Таким чином, доводи представника позивача стосовно того, що вимушене переміщення (переїзд) за межі України до Чеської Республіки директора ТОВ «Аертєх» зумовило неможливість вчасного звернення до суду, судом не приймаються до уваги як поважні обставини пропуску строку звернення до суду, оскільки суд здійснював та здійснює свою роботу в штатному режимі та приймає кореспонденцію (позови, клопотання, заяви тощо) за допомогою підсистеми «Електронний Суд», електронною поштою та за допомогою ПАТ Укрпошта та інших поштових служб незалежно від того де перебуває суб`єкт звернення. Тобто, доступ до суду був і є відкритим та відсутні перешкоди щодо його реалізації.

Згідно із приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд звертає увагу, що з даного приводу Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі № 640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким саме чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск процесуального строку звернення до суду та не надає суду документальних доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку та підстав для його поновлення.

Окрім того, позивачем не зазначено обставин, які перешкоджали директору Товариства звернутися до адвокатів задля отримання правової допомоги щодо своєчасно звернення до суду.

Зміст позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказаний недолік може бути усунений позивачем шляхом подання до суду:

- письмові пояснення та докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю"АЕРТЄХ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.