Ухвала

від 15.03.2023 по справі 320/2556/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 березня 2023 року м. Київ № 320/2556/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аертєх»

до Головного управління ДПС у місті Києві (відокремлений структурний підрозділ),

Державної податкової служби України,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аертєх» з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (відокремлений структурний підрозділ), Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 3738274/32517077 від 01.02.2022р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 15.12.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 15.12.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аертєх», днем її фактичного подання - 29.12.2021.

Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі було встановлено недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду письмових пояснень та докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.

У строк визначений судом представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просив поновити позивачу строк на звернення до суду. У поясненнях щодо строку звернення до суду представник позивача зазначила доводи щодо вимушеного виїзду директора товариства у зв`язку з введенням воєнного стану за межі території України, зокрема до Чеської Республіки які є аналогічними тим доводам, які були викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду та яким судом вже було надано правову оцінку.

Так, в ухвалі від 13.02.2023 суд зазначив, що доводи представника позивача стосовно того, що вимушене переміщення (переїзд) за межі України до Чеської Республіки директора ТОВ «Аертєх» зумовило неможливість вчасного звернення до суду, судом не приймаються до уваги як поважні обставини пропуску строку звернення до суду, оскільки суд здійснював та здійснює свою роботу в штатному режимі та приймає кореспонденцію (позови, клопотання, заяви тощо) за допомогою підсистеми «Електронний Суд», електронною поштою та за допомогою ПАТ Укрпошта та інших поштових служб незалежно від того де перебуває суб`єкт звернення. Тобто, доступ до суду був і залишається відкритим та відсутні перешкоди щодо його реалізації.

Крім того, представник позивача зазначив, що ТОВ «Аерєх» не мало можливості в межах встановленого КАС України строку подати до суду адміністративний позов, оскільки у директора Товариства, яка з 05.03.2023 по теперішній час перебуває за кордоном та не в`їзжала на територію України, не було можливості організувати доступ до первинних документів бухгалтерського обліку та інших документів, що підтверджують господарські відносини з контрагентом (договори, замовлення, видаткові накладні), договори оренди приміщень в яких товариство здійснює свою діяльність, підтвердження наявності у товариства основних засобів, інші документи, пов`язані з господарською діяльністю товариства, які залишились в Украйні та які підтверджують обставини, на які посилається позивач в позовній заяві та якими позивач підтверджує як належними та допустими доказами позовні вимоги при зверненні до суду .

Як було зазначено, напередодні виїзду за межі території України, директором ТОВ «Аертєх» було підписано Наказ № 01/03-ОД від 01.03.2022, щодо запровадження дистанційної роботи на підприємстві та всі документи, пов`язані зі здійсненням господарської діяльності підприємства були поспіхом упаковані та вивезені з місця знаходження підприємства в місце тимчасового зберігання, доступ до первинних документів бухгалтерського обліку з березня 2022 до теперішнього часу обмежений.

При виникненні у директора ТОВ «Аертєх» першої можливості організувати, перебуваючи за кордоном, доступ до оригіналів первинних документів бухгалтерського обліку, господарських договорів та інших документів, необхідних для обґрунтування та підтвердження позивачем своїх позовних вимог 09.01.2023 ТОВ «АЕРТЄХ» було укладено договір про надання правничої допомоги № 407 від 09.01.2023 та організовано передачу цих документів представнику позивача для подачі позовної заяви до суду.

Суд зазначає, що вказані доводи ТОВ «Аертєх» щодо пропуску строку зводяться до обставин неможливості організувати процес доступу до оригіналів первинних документів бухгалтерського обліку, які були вивезені з місця знаходження підприємства. Водночас, будь-яких доказів на підтвердження обставин відносно того, що первинні документи бухгалтерського обліку були вивезені і куди саме були вивезені і чи було це місце дійсно недоступним для доступу до цих документів суду надано не було. Крім того, суд звертає увагу, що не дивлячись на наведені обставини директор підприємства перебуваючи за кордоном за наявності військового стану на території України винайшла можливість та звернулася до суду із позовом до якого додано у тому числі документи перивнного бухгалтерського обліку, договори тощо.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Частинами першою та другою цього ж Закону визначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Отже, навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аертєх» зареєстроване в місті Київ, яке також є місцезнаходженням суду, який здійснює свою діяльність у штатному режимі.

Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження у справі є рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 3738274/32517077 від 01.02.2022р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 15.12.2021.

З огляду на викладене можна дійти висновку, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо 01.02.2022 року, а з даним позовом до суду позивач звернувся 17.01.2023.

Відтак, суд констатує, що позивачем було пропущено, встановлений ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо доводів позивача про пропуск строку звернення до суду із посиланням на практику Верховного Суду, а саме постанову від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, суд зазначає про таке.

При визначенні пріорітетності застосування висновків Верховного Суду суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду з приводу строків звернення до суду. Так, згідно правових висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначено: «..Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

32. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

33. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

34. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «…Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

43. У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

44. Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

45. Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

46. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

47. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

48. Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачкою за умови надання нею до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

49. При цьому, як убачається з оскаржуваного судового рішення, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду врахував доводи про введення в Україні з 24 лютого 2022 року військового стану та пов`язані із цим обмеження, про що безпосередньо зазначено в його тексті. Саме з їх урахуванням суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позивачкою та її представником не було наведено жодних причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у них можливості підготувати та подати позовну заяву в місячний строк після отримання спірного рішення (08 червня 2022 року) й ознайомлення з його змістом і мотивами.

Згідно із приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, доводи позивача викладені у письмових пояснення щодо строку звернення до суду не приймаються до уваги як поважні обставини пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач не зазначив, яким саме чином обставини введення воєнного стану зумовили пропуск ним строку звернення до суду.

Зміст позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, однак неналежне оформлення позивачем позовної заяви у строки визначені Кодексом адміністративного судочинства України та в подальшому повернення позовних заяв позивача не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду з поважних причин. При цьому. Позивач не позбавлений був права на оскарження вказаних ухвал, у випадку не згоди з ними..

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що викладені позивачем в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини не є поважними.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).

Будь-яких інших належним та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аертєх» до Головного управління ДПС у місті Києві (відокремлений структурний підрозділ),Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панова Г. В.